Орфографічний словник української мови

ДУХІВНИК

духівни́к іменник чоловічого роду, істота

  1. духівник—мен. чол. роду жив....Большой украинско-русский словарь
  2. духівник—а ч.i Священик у якого хтонебудь постйно сповдаться....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. духівник—духвник а...Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку
  4. духівни́к—духвник священик щодо особи яка в нього постйно сповдаться. Жайворонок В. В. Знаки укрансько етнокультури Словникдовдник. К. Довра . С. ....Жайворонок. Знаки української етнокультури
  5. духівник—СВЯЩЕНИКstrong служитель культу православно та грекокатолицько церкви. ППstrong розм. ПАНОТЕЦЬstrong розм. БАТЮШКАstrong розм. РЕЙstrong церк. ПРОТОРЕЙstrong церк. ПРОТОР...Словник синонімів української мови
  6. духівни́к—ДУХВНИК а ч. Священик у якого хтонебудь постйно сповдаться. [Сильвестр] Та як ти смв подумати проклятий Що я монах княжий духвник З тобою буду чаш вихиляти Коч. III . С...Словник української мови в 11 томах
  7. духівник—Те саме що сповдник...Словник церковно-обрядової термінології
  8. духівник—а ч. Священик у якого хтонебудь постйно сповдаться....Толковый словарь украинского языка
  9. духівник—confessor...Украинско-английский юридический словарь
  10. духівник—Confessor priest clergyman...Українсько-англійський словник