ДУ́ТИСЯ

ДУ́ТИСЯ, ду́йся, ду́єшся і дму́ся, дме́шся; мин. ч. ду́вся, дула́ся, ло́ся; мн. дули́ся; наказ, сп. дми́ся, дмі́мося, дмі́ться; недок., розм. 1. Наповнюватися повітрям; роздуватися, надуватися. Не слуха Жаба, дметься гірш, Все думає, що стане більш (Гл., Вибр., 1957, 45); Подоляк дувся і робив страшні очі (Гончар, III, 1959, 230); // Підніматися вверх, розтягуватися, розширюватися внаслідок збільшення об’єму. Плугач оре і в праці рветься, а панське черево отак аж дметься! (Номис, 1864, № 1144); [Марта (співає..)] Із-за хмари дрібен дощик, Аж бульбашки дмуться (Вас., III, 1960, 105); Піняві хвилі Дніпрові дулись І берег високий лизали (Бор., Тв., 1957, 70). 2. перен. Набирати поважного вигляду, триматися зарозуміло, гордовито. Багатая, губатая, Та все вона дметься, А бідна.. К серцю пригорнеться! (Нар. лірика, 1956, 214); Чим начальник дурніший, тим він гордіший, і знай дметься, мов шкураток на вогні (Кв.-Осн., II, 1956, 178); Тремтить і дметься, мов на троні, Кривавий Фра́нко, мов павук (Гірник, Сонце.., 1958, 113). .; 3. перен., на кого-що. Виявляти незадоволення ким-, чим-небудь; сердитися, ображатися. [Захарко:] Не зачіпай, сину, Степаниди. її батько й досі на нас дметься! (Кроп., II, 1958, 154); Вона чогось почала на мене дутися, а потім стала дружити з іншим хлопцем (Руд., Вітер.., 1958, 55). 4. тільки ду́юся, ду́єшся, фам. З азартом, з захопленням грати в яку-небудь гру. — Ну, як же він там? — Нібито в карти дується на всю (Головко, II, 1957, 47). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 442.

дути(ся)—дсл. недокон. виду що робитиem неперех.Дприслвникова формаem дувши дмучи. неперех. гнати нести рухати струменi повiтря вiяти. неперех. на що у що випускати з рота сильний...Большой украинско-русский словарь
дути(ся)—дсл. недокон. виду що робитиem неперех.Дприслвникова формаem дувши дмучи. неперех. гнати нести рухати струменi повiтря вiяти. неперех. на що у що випускати з рота сильний...Большой украинско-русский словарь
дутися—дуюся душся i дмуся дмешся мин. ч.i дувся дулася дулося мн.i дулися наказ. сп.i дмися дммося дмться недок.i розм.i Наповнюватися повтрям роздуватися надуватися. Пднмати...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
дутися—дутися ображатися насуплюватися м ср ст...Лексикон львівський
дутися—дутися дслово недоконаного виду розм....Орфографічний словник української мови
дутися—дутисяса дмеuса дмеuца дмеиsupмоuса дмеиsupтеuса дмуuца мин.em дуuса дуuлаuса нак.em дуuйса ду...Орфоепічний словник української мови
дутися—дутиеса дмуса дмеса дмеца дмеимоса дмеитеса дмуца мин. дуса дуласа нак. дуйса дуйтеиса....Орфоэпический словарь украинского языка
дутися—див.em сердитися чванитися...Словник синонімів Вусика
дутися—роздиматися роздуватися надиматися надуватися мов на трон приндитися чванитися гнути кирпу на кого сердитися ображатися копилити губи д. бурмоситися у карти ФАМ. рзатися ...Словник синонімів Караванського
дутися—БУНДЮЧИТИСЯstrong триматися поводитися зарозумло намагаючись пдкреслити свою зверхнсть значущсть ПИНДЮЧИТИСЯstrong розм. ПРИНДИТИСЯstrong розм. НДИЧИТИСЯstrong розм. ПИША...Словник синонімів української мови
дутися—дуюся душся em дмуся дмешся мин. ч. дувся дулася дулося мн. дулися наказ. сп. дмися дммося дмться недок. розм. Наповнюватися повтрям роздуватися надуватися. Пднматися в...Толковый словарь украинского языка
дутися—To pout atem to be sulky in the pouts...Українсько-англійський словник
дутися—дуюся душся и дмуся дмешся разг. дуться перен. разг. надуваться пузыриться обижаться сердиться только дуюся душся азартно играть во чтон. разг. дуться...Українсько-російський словник