ВАЛИ́ТИ1

ВАЛИ́ТИ1, валю́, ва́лиш, недок. 1. перех. Примушувати падати, силою перекидати. Бронко спочатку не знав, що сталося. Коли ж захиталися телефонні дроти, здогадався. Валять [люди] стовпи! (Вільде, Сестри.., 1958, 269); Колись, бувало, [батько] вхопивши однією рукою за ногу, валив і зразу ж вивертав догоричерева найбільшого кабана (Стельмах, І, 1962, 22); // Убивати. Цілими десятками валили хоробрі молодці монголів (Фр., VI, 1951, 84); Намітивши серед двору синьоголового селезня, на якого йому вказувала Галя, валив його [Уралов] з першого пострілу (Гончар, Тронка, 1963, 299); // Зрізувати, зрубувати (дерево, ліс). І старший сказав: — Ну, хлоп’ята, тепера Старого [дуба] валіть! (Мал., Звенигора, 1959, 141); Він валив його [ліс] зі всією нещадністю і пожадністю лісового дикуна (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 34); // Руйнувати, розламувати. "Валіть стіни!" Гайдамаки Стіни розвалили (Шевч., І, 1951, 140); Най реве навколо буря.. Валить скелі, лама дуба, землю з місця рушить (Граб., І, 1959, 270); // перен. Позбавляти можливості триматися на ногах, змушувати лягати (про втому, хворобу, сон і т. ін.). Вже не раз важка хвороба валила комісара в ліжко (Збан., Сеспель, 1961, 135). Вали́ти з ніг кого: а) ударивши, штовхнувши, змушувати падати. Завиває хуртовина, Вітер валить з ніг (Граб., І, 1959, 533); б) позбавляти можливості триматися на ногах, змушувати лягати (про втому, хворобу, сон і т. ін.). Як я заздрила тим людям, що не мали відпочинку, поки їх нелюдська втома з ніг валила на часинку! (Л. Укр., І, 1951, 314); Сипняк та цинга нас із ніг валять (Головко, II, 1957, 556); в) виснажувати, змучувати. Дедалі туга за рідним краєм все дужче валила Павла з ніг, наче отой страшний голод у морі (Кучер, Голод, 1961, 361); З ніг Валить бабу горе! (С. Ол., Вибр., 1959, 233). 2. перех. Класти, накладати щось на кого-, що-небудь безладно або у великій кількості. — Руки пообриваєш, носячи! Нема того, щоб хурку найняти; як на того коня валять — носи! (Мирний, III, 1954, 152). Вали́ти все доку́пи — змішувати різні речі. І все ж у його серці чомусь жевріла образа на тих, хто валив усе докупи (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 128). ◊ Вали́ти з хво́рої голови́ на здоро́ву див. голова́. 3. перех., на кого, перен. Накладати якісь обов’язки, обтяжувати роботою. — Жінки! — буркнув Микола. — Усе на жінок валимо. Тільки й біліють їхні хусточки в полі (Кучер, Трудна любов, 1960, 532); // Перекладати на когось відповідальність за провину і т. ін. [ПанСтась (до людей):] Хіба я не знаю, що самі ви бунтарі, розбійники — тільки все валили на Кармелюка (Вас., III, 1960, 219); — Що батькам сказати? Вали, парубче, на мене всю провину. Немало ж у селі всякої всячини говорять про Окунівну. От і ти щось додай від себе: мені вже не поважчає (Стельмах, І, 1962, 535). 4. перех. Безладно або у великій кількості скидати, кидати що-небудь кудись. На весь Дніпро видніє білизна, розвішана на мотузках, і купи сміття, що його валять з берега (Гончар, Людина.., 1960, 55). 5. перех. і неперех., діал. Бити. Тепер хлопці підбігли і почали валити бучками по ногах (Стеф., І, 1949, 23); Вона [коняка] складала вражено вуха взад і валила скажено задніми копитами (Коб., І, 1956, 548). ВАЛИ́ТИ2, ва́лить, недок. 1. Іти у великій кількості, посуватися натовпом. Народ так лавою і валить (Кв.-Осн., II, 1956, 109); А за ними валила густа юрба (Фр., III, 1950, 175); Нові пасажири тим часом валять у вагон з безконечними клунками (Мик., І, 1957, 103); // Рухатися густою масою. Дим з печі валив прямо на хату (Мирний, II, 1954, 119); З важкої непроглядної темряви валив і валив сніг (Ряб., Жайворонки, 1957, 109). ◊ Ва́лом вали́ти див. ва́лом. 2. Іти навально, грубо, напролом. — Прошу, сідайте, — відсуває квасолиння з призьби, звільняє йому місце. Та він навіть не дивиться в той бік, а валить просто у двері (Вільде, Сестри.., 1958, 77). ВАЛИ́ТИ3, валю́, ва́лиш, недок., перех. Прясти з клоччя вал (див. вал2). Нумо вал валити (Сл. Гр.). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 284.

валити—I валю валиш недок.i перех. Примушувати падати силою перекидати. Убивати. Зрзувати зрубувати дерево лс. Руйнувати розламувати. перен. Позбавляти можливост триматися на н...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
валити—валити вул. . бити м ср стгалапджити гаманувати ганцалити ганцелити гаратати дюати хати кишки мшети ктувати кобзати кропити лупити мауляти мацати мотлошити парити прати с...Лексикон львівський
валити—валити дслово недоконаного виду збивати накладати обтяжувати роботою бити валити дслово недоконаного виду ти у великй клькост валити дслово недоконаного виду ти грубо ...Орфографічний словник української мови
валити—Валити валю валиш валять...Правописний словник Голоскевича
валити—[VI]бити [ОГ]...Словник з творів Івана Франка
валити—див.em ти...Словник синонімів Вусика
валити—валяти стни обвалювати розвалювати розламувати ламати обурювати з нг збивати на коня класти накладати провину спихати звертати звалювати з А на Б перекладати смття скидат...Словник синонімів Караванського
валити—. примушувати впасти валяти догори ногами перекидати перевертати стни розвалювати . про рух насуватися кудись масою сунути перти навально валувати насуватися розм. швидко...Словник синонімів Полюги
валити—БИТИstrong кого завдавати ударв побов комунебудь ПОБИВАТИstrong розм. рдше МРЯТИstrong кого перев. чим розм. ПИСАТИstrong перев. у що по чому розм. ПОШТУВАТИstrong кого п...Словник синонімів української мови
валити—лю лиш недок. . кого студ. несхвальн. Необктивно оцнювати знання студентв на екзамен виставляючи незадовльну оцнку. БСРЖ ПСУМС . . кого крим. несхвальн. Доносити на кого...Словник українського сленгу
валити—ВАЛИТИstrongstrong валю валиш недок. кого що. Примушувати падати силою перекидати.Бронко спочатку не знав що сталося. Коли ж захиталися телефонн дроти здогадався. Валять ...Словник української мови у 20 томах
валити—Istrong валю валиш недок. перех. Примушувати падати силою перекидати. Убивати. Зрзувати зрубувати дерево лс. Руйнувати розламувати. перен. Позбавляти можливост тримат...Толковый словарь украинского языка
валити—валить о деревьях...Украинско-русский политехнический словарь
валити—I повалити звалитиem to throw down перекидатиem to overturn зрубуватиem to topple to upset to cause to fallвалити когонебудь з нг to knock smb.em downвалити дерева to f...Українсько-англійський словник
валити—валяць качаць...Українсько-білоруський словник II
валити—Валяць...Українсько-білоруський словник II
валити—валяцькачаць...Українсько-білоруський словник
валити—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
валити—Flde...Українсько-датський словник
валити—...Українсько-китайський словник
валити—Velte...Українсько-норвезький словник
валити—[wayty]...Українсько-польський словник
валити—I валить опрокидывать рушить обрушивать перен. сбрасывать свергать книжн. низвергать вину ответственность и т.п. разг. валить сваливать II подыматься падать двигаться г...Українсько-російський словник
валити—Vlta...Українсько-шведський словник
валити—валити звалити все докупи. Змшувати сплутувати щонебудь не розбираючись незважаючи на вдмнност. все ж у його серц чомусь жеврла образа на тих хто валив усе докупи Ю. Бе...Фразеологічний словник української мови