ВАЛИТИ

ВАЛИ́ТИ¹,валю́, ва́лиш,недок.

1.кого, що.Примушувати падати, силою перекидати.

Бронко спочатку не знав, що сталося. Коли ж захиталися телефонні дроти, здогадався. Валять[люди]стовпи!(Ірина Вільде);

Колись, бувало[батько],вхопивши однією рукою за ногу, валив і зразу ж вивертав догоричерева найбільшого кабана(М. Стельмах);

//Убивати.

Цілими десятками валили хоробрі молодці монголів(І. Франко);

Намітивши серед двору синьоголового селезня, на якого йому вказувала Галя, валив його[Уралов]з першого пострілу(О. Гончар);

//Зрізувати, зрубувати (дерево, ліс).

І старший сказав: – Ну, хлоп'ята, тепера Старого[дуба]валіть!(А. Малишко);

Він валив його[ліс]зі всією нещадністю і пожадністю лісового дикуна(М. Стельмах);

//Руйнувати, розламувати.

“Валіть стіни!” Гайдамаки Стіни розвалили(Т. Шевченко);

Най реве навколо буря .. Валить скелі, лама дуба, землю з місця рушить(П. Грабовський);

//перен.Позбавляти можливості триматися на ногах, змушувати лягати (про втому, хворобу, сон і т. ін.).

Бідолашне хлоп'я! Кілька ночей він ховався від арешту, перетіпався, перемучився без сну, і тепер от сон його валив, мов билину(І. Багряний).

2.кого, що і без прям. дод.Безладно або у великій кількості скидати, складати кого-, що-небудь кудись.

– Руки пообриваєш, носячи! Нема того, щоб хурку найняти; як на того коня, валять – носи!(Панас Мирний);

Не чекали й смерті – валили на підводи й везли на цвинтар. Везли на цвинтар наших полонених, що були в Німеччині(М. Хвильовий).

3.що, на кого, перен., розм.Накладати які-небудь обов'язки, обтяжувати роботою.

– Жінки! – буркнув Микола. – Усе на жінок валимо. Тільки й біліють їхні хусточки в полі(В. Кучер);

//Перекладати на кого-небудь відповідальність за провину, вчинок і т. ін.; звалювати вину на когось.

[Пан Стась(до людей):]Хіба я не знаю, що самі ви бунтарі, розбійники – тільки все валили на Кармелюка(С. Васильченко).

4.кого і без дод., діал.Бити.

Тепер хлопці підбігли і почали валити бучками по ногах(В. Стефаник);

Вона[коняка]складала вражено вуха взад і валила скажено задніми копитами(О. Кобилянська).

◇ (1) Вали́ти (зва́лювати, валя́ти) / звали́ти з нігкого і без дод.:

а)змушувати кого-небудь лягати, падати або позбавляти когось можливості триматися на ногах (перев. про хворобу, втому і т. ін.).

Але й тут чигають на тебе всякі хвороби та валять з ніг (навіть цей лист пишу у ліжку хорий)(М. Коцюбинський);

Страшенний гуркіт звалює мене з ніг. Я втрачаю свідомість...(П. Колесник);

– О, що ви, отче, ми дуже, дуже раді вам, – поспішив запевнити Варава, не забуваючи якнайприродніше вдати, що горілка вже валить його з ніг(М. Стельмах);

– Мій старий – то козарлюга: хоч кухлем[буде пити]– ніщо його з ніг не звалить...(О. Гончар);

б)змучувати кого-небудь або призводити до великого виснаження, хвороби.

Дедалі туга за рідним краєм все дужче валила Павла з ніг, наче отой страшний голод у морі(В. Кучер);

З ніг валить бабу горе!(С. Олійник);

Добрі діти на ноги поставлять, а кепські з ніг звалять(прислів'я);

Чи то праця задавила Молодую силу, Чи то нудьга невсипуща Його з ніг звалила(Т. Шевченко);

(2) Вали́ти (зва́лювати) / звали́ти все доку́пи (до одніє́ї (одно́ї) ку́пи) –змішувати, сплутувати що-небудь, не розбираючись, не враховуючи відмінностей.

Виступив критик Єфремов, почав валити до одної купи символістів і декадентів(М. Олійник);

Все ж у його серці чомусь жевріла образа на тих, хто валив усе докупи(Ю. Бедзик);

(3) Вали́ти (зва́лювати, зверта́ти, поклада́ти, склада́ти,рідшеспира́ти) / звали́ти (зверну́ти, покла́сти, скла́сти,рідшеспе́рти) вину́ (прови́ну)на кого –несправедливо звинувачувати кого-небудь у чомусь.

– Навіщо ти псуєш курей, а вину спираєш на малих звірків?(з казки);

– Вали, парубче, на мене всю провину. Немало ж у селі всякої всячини говорять про Окунівну(М. Стельмах);

Кукулик не мав звички .. звалювати провину на першого свого помічника(П. Загребельний);

Онися побачила, що наробила шкоди, та швиденько й подибала з пекарні, щоб .. потім звернути провину на наймичок(І. Нечуй-Левицький);

– Бач, десь там двір злодії обікрали, – ніхто не міг на їх напасти слід, тож шандарі[жандарми]вину на мене склали(І. Франко);

Мені все здавалося, що це зробила чернь, та лиш боялися й тому склали вину на городян...(А. Чайковський);

Дочитавши листа, Олександр[імператор].. зітхнув. “Якщо війну ми програємо, провину можна буде покласти на Кутузова, бо він діяв без мого дозволу і наказів”(П. Кочура);

(4) Вали́ти (зва́лювати, переклада́ти) / звали́ти (перекла́сти) з хво́рої (дурно́ї) голови́ на здоро́ву –робити винним невинного, звинувачуючи його.

– До цієї каменюки, що в мене на душі, ти теж в якійсь мірі причетний. – Що ще скажи! – похопивсь Віктор. – Вали з хворої голови на здорову!(А. Головко);

– Перекладати з хворої голови на здорову – не дуже мудра й похвальна робота(М. Сиротюк);

– Марія все роздає старцям, а мене звинувачує в злодійстві, валить із хворої голови на здорову(із журн.);

Оберта́ти (розбива́ти, розві́ювати, вали́тиі т. ін.)/ оберну́ти (розби́ти, розві́яти, звали́тиі т. ін.)на (у) прах(рідкона пил)див.оберта́ти.

ВАЛИ́ТИ²,ва́лить,недок.

1. Іти у великій кількості, посуватися натовпом.

Народ так лавою і валить(Г. Квітка-Основ'яненко);

Нові пасажири тим часом валять у вагон з безконечними клунками(І. Микитенко);

З обох країв села й через вигін валила молодь(А. Головко);

//Іти прямо, не розбираючи дороги, напролом.

– Голова колгоспу Вартимець зустрівся, напроти так і валить – аж ми носами близько стали, тоді він стріпнув брови, неначе розбудився: “Максиме, ти?”(В. Барка);

– Прошу, сідайте, – відсуває квасолиння з призьби, звільняє йому місце. Та він навіть не дивиться в той бік, а валить просто у двері(Ірина Вільде).

2.Рухатися густою масою.

Дим з печі валив прямо на хату(Панас Мирний);

З важкої непроглядної темряви валив і валив сніг(І. Рябокляч);

Чорний дим з Матвійкового комина ще валив, свердлив сіре небо і вгорі розпливався(К. Гриб).

◇ (1) Ва́лом вали́ти / повали́ти:

а)іти або їхати у великій кількості (про людей).

Заробітчани валом валили з північних губерній(О. Гончар);

[Палажка:]А як приїхав новий лікар та як почули про його лікування, валом повалили хворі(А. Головко);

Коли в село повернувся із Таврії Роман Волошин, люди валом повалили до нього(М. Стельмах);

б)рухатися суцільною масою.

Чорний дим валом валив вище містка, а під містком догори колесами лежала машина(Ю. Смолич).

ВАЛИ́ТИ³,валю́, ва́лиш,недок., що.

Прясти із клоччя вал(див.вал²).

Нумо вал валити(Сл. Гр.).

валити—I валю валиш недок.i перех. Примушувати падати силою перекидати. Убивати. Зрзувати зрубувати дерево лс. Руйнувати розламувати. перен. Позбавляти можливост триматися на н...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
валити—валити вул. . бити м ср стгалапджити гаманувати ганцалити ганцелити гаратати дюати хати кишки мшети ктувати кобзати кропити лупити мауляти мацати мотлошити парити прати с...Лексикон львівський
валити—валити дслово недоконаного виду збивати накладати обтяжувати роботою бити валити дслово недоконаного виду ти у великй клькост валити дслово недоконаного виду ти грубо ...Орфографічний словник української мови
валити—Валити валю валиш валять...Правописний словник Голоскевича
валити—[VI]бити [ОГ]...Словник з творів Івана Франка
валити—див.em ти...Словник синонімів Вусика
валити—валяти стни обвалювати розвалювати розламувати ламати обурювати з нг збивати на коня класти накладати провину спихати звертати звалювати з А на Б перекладати смття скидат...Словник синонімів Караванського
валити—. примушувати впасти валяти догори ногами перекидати перевертати стни розвалювати . про рух насуватися кудись масою сунути перти навально валувати насуватися розм. швидко...Словник синонімів Полюги
валити—БИТИstrong кого завдавати ударв побов комунебудь ПОБИВАТИstrong розм. рдше МРЯТИstrong кого перев. чим розм. ПИСАТИstrong перев. у що по чому розм. ПОШТУВАТИstrong кого п...Словник синонімів української мови
валити—лю лиш недок. . кого студ. несхвальн. Необктивно оцнювати знання студентв на екзамен виставляючи незадовльну оцнку. БСРЖ ПСУМС . . кого крим. несхвальн. Доносити на кого...Словник українського сленгу
вали́ти1—ВАЛИТИ валю валиш недок. . перех. Примушувати падати силою перекидати. Бронко спочатку не знав що сталося. Коли ж захиталися телефонн дроти здогадався. Валять [люди] стов...Словник української мови в 11 томах
валити—Istrong валю валиш недок. перех. Примушувати падати силою перекидати. Убивати. Зрзувати зрубувати дерево лс. Руйнувати розламувати. перен. Позбавляти можливост тримат...Толковый словарь украинского языка
валити—валить о деревьях...Украинско-русский политехнический словарь
валити—I повалити звалитиem to throw down перекидатиem to overturn зрубуватиem to topple to upset to cause to fallвалити когонебудь з нг to knock smb.em downвалити дерева to f...Українсько-англійський словник
валити—валяць качаць...Українсько-білоруський словник II
валити—Валяць...Українсько-білоруський словник II
валити—валяцькачаць...Українсько-білоруський словник
валити—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
валити—Flde...Українсько-датський словник
валити—...Українсько-китайський словник
валити—Velte...Українсько-норвезький словник
валити—[wayty]...Українсько-польський словник
валити—I валить опрокидывать рушить обрушивать перен. сбрасывать свергать книжн. низвергать вину ответственность и т.п. разг. валить сваливать II подыматься падать двигаться г...Українсько-російський словник
валити—Vlta...Українсько-шведський словник
валити—валити звалити все докупи. Змшувати сплутувати щонебудь не розбираючись незважаючи на вдмнност. все ж у його серц чомусь жеврла образа на тих хто валив усе докупи Ю. Бе...Фразеологічний словник української мови