Словник української мови у 20 томах

ШАБЛЮКА

ШАБЛЮ́КА,и,ж.

Збільш. доша́бля1.

Шаблюку мав[Палій]у сажень довжиною, і важила вона пуд(з казки);

Чутно було, як бряжчали в бояр шаблюки на золотих ланцюгах коло пояса(П. Куліш);

* Образно.Вогонь викрешує хмарина-криця, І срібна крапля в відблисках іскриться На вигнутій шаблюці рогози(П. Дорошко);

* У порівн.З-під важких плит червоного граніту сходів вириваються дві вигнуті чеченською шаблюкою доріжки(П. Колесник).

  1. шаблюка—мен. жн. роду...Большой украинско-русский словарь
  2. шаблюка—и ж.i Збльш. до шабля ....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. шаблюка—шаблюка менник жночого роду...Орфографічний словник української мови
  4. шаблюка—Шаблюка ки ц люки люк...Правописний словник Голоскевича
  5. шаблю́ка—ШАБЛЮКА и ж. Збльш. до шабля . Шаблюку мав [Палй] у сажень довжиною важила вона пуд Укр. казки легенди. Чутно було як бряжчали в бояр шаблюки на золотих ланцюгах коло ...Словник української мови в 11 томах
  6. шаблюка—и ж. Збльш. до шабля ....Толковый словарь украинского языка