Словник української мови в 11 томах

ШАБЛЮ́КА

ШАБЛЮ́КА, и, ж. Збільш. до ша́бля 1. Шаблюку мав [Палій] у сажень довжиною, і важила вона пуд (Укр.. казки, легенди.., 1957, 246); Чутно було, як бряжчали в бояр шаблюки на золотих ланцюгах коло пояса (П. Куліш, Вибр., 1969, 168); *Образно. Вогонь викрешує хмарина-криця, І срібна крапля в відблисках іскриться На вигнутій шаблюці рогози (Дор., Тобі, народе.., 1959, 73); *У порівн. З-під важких плит червоного граніту сходів вириваються дві вигнуті чеченською шаблюкою доріжки (Кол., На фронті.., 1959, 71). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 395.

  1. шаблюка—мен. жн. роду...Большой украинско-русский словарь
  2. шаблюка—и ж.i Збльш. до шабля ....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. шаблюка—шаблюка менник жночого роду...Орфографічний словник української мови
  4. шаблюка—Шаблюка ки ц люки люк...Правописний словник Голоскевича
  5. шаблюка—ШАБЛЮКА и ж.Збльш. до шабляstrong .Шаблюку мав [Палй] у сажень довжиною важила вона пуд з казкиЧутно було як бряжчали в бояр шаблюки на золотих ланцюгах коло пояса П. Ку...Словник української мови у 20 томах
  6. шаблюка—и ж. Збльш. до шабля ....Толковый словарь украинского языка