ШАБЛЮВАННЯ

ШАБЛЮВА́ННЯ,я,с.

Дія за знач.шаблюва́ти.

В шаблюванні хлопці вправлялись часто: і до й після репетиції. Отже уже знали, кому як захищатись і куди вступати(Ю. Мушкетик);

Матвій шаблював обачно, наполегливо, рубався, неначе робив якусь роботу – молотив або косив.[Шаблювання]– справа пекельна, за короткий час вони повтомлювалися обоє, надто вхоркався Сидір. Його помах ставав усе коротшим і коротшим, удар – слабкішим(Ю. Мушкетик).

шаблювання—шаблювання менник середнього роду...Орфографічний словник української мови