Словник української мови у 20 томах

РОЗГУБЛЕННЯ

РОЗГУ́БЛЕННЯ,я,с.

1. Дія за знач.розгуби́ти.

2.Те саме, щорозгу́бленість.

У місті було тривожно, відчувалася дезорієнтація і розгублення властей(П. Козланюк);

Лікар, здавалося, забув хто сидів перед ним, забув про своє недавнє розгублення(Ю. Збанацький).

  1. розгублення—мен. сер. родурастерянность сущ. жен. рода только ед.ч....Большой украинско-русский словарь
  2. розгублення—я с.i Те саме що розгубленсть....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. розгублення—розгублення менник середнього роду...Орфографічний словник української мови
  4. розгу́блення—РОЗГУБЛЕННЯ я с. Те саме що розгубленсть. У мст було тривожно вдчувалася дезорнтаця розгублення властей Козл. Сонце. Лкар здавалося забув хто сидв перед ним забув про ...Словник української мови в 11 томах
  5. розгублення—я с. Те саме що розгубленсть....Толковый словарь украинского языка
  6. розгублення—разгубленасць...Українсько-білоруський словник II
  7. розгублення—Разгубленасць...Українсько-білоруський словник II
  8. розгублення—разгубленасць...Українсько-білоруський словник