ПРИЙМАТИ

ПРИЙМА́ТИ,а́ю, а́єш,недок.,ПРИЙНЯ́ТИ,рідкоПРИНЯ́ТИі діал.ПРИЙМИ́ТИ,прийму́, при́ймеш,док., кого, що.

1. Брати до рук, на плечі і т. ін. від когось або звідкись кого-, що-небудь.

Хапко зараз витяга карбованця. Охрім, приймаючи, вмент уласкавився(Марко Вовчок);

Мусив ловити[Алі]мент, коли човен опускався врівень з його плечем, щоб зручно було прийняти важкий мішок(М. Коцюбинський);

Дід прийняв листа гордо й незалежно, наче грамоту найкращому ударникові(О. Донченко);

//Ловити що-небудь кинуте.;

//Відбивати удар (м'яча).

Юрко .. прийняв м'яча і сильно вдаривши, послав у небо чудову свічку(В. Кучер);

Прийняти м'яча на голову.

2.Погоджуватися взяти собі що-небудь запропоноване.

Наум, узявши хліб, поцілував і, положивши на стіл край свого хліба, каже: – Хліб святий приймаємо, а вас послухаємо(Г. Квітка-Основ'яненко);

Пан моторошно здригнувся й поліз рукою до гаманця, але одразу ж передумав: чи прийме сьогодні старчиха гроші від нього(М. Стельмах);

//Одержувати від кого-небудь щось у власність.

Іванець там[у наметі]од князя царські дари приймає(П. Куліш);

– Так се вже не чиє, як моє діло, глядіти дуже пильно, щоб він[зять]був хазяїн добрий, щоб хоть би вже не розтратив.., що від нас прийме(Г. Квітка-Основ'яненко).

3.Погоджуватися з чим-небудь.

[Голос покликача:]Руфін заздалегідь приймає вирок – і просить виконать його скоріше(Леся Українка);

– Рябов, пиши охоронну грамоту й наказ про прийняття розсадника на державне постачання. – Ну, що ж, приймаю, – Мічурін підвівся з стільця(О. Довженко);

І признатись належить, Що таки в світі існують тіла, неподільні на частки І якнайменші на розмір. І далі, цю думку прийнявши, Треба додати, що вічні вони, і тверді, і суцільні(М. Зеров);

//Миритися з чим-небудь.

Все те, з чим раніш годився лише розум, але не приймала ослаблена воля, не пускали до серця егоїстичні побудки – все те з непереможною силою встало перед мене і прикликало сумління до відповіді(М. Коцюбинський);

Прийшлось мовчки прийняти такий зворот розмови(Леся Українка);

//Підтримувати що-небудь.

– П'ю за працю на пожиток країні нашій, панове! .. – Приймаючи цей тост, – обзивається третій, – додам кілька слів(М. Коцюбинський);

//Затверджувати що-небудь на зборах, засіданнях і т. ін.; схвалювати.

– Зажди, Устиме, ще не таке буде. Ось приймемо на Зборах Маніфеста, щоб у нас влада Радянська була(І. Цюпа);

//Ставати послідовником, прибічником чого-небудь (вчення, віри і т. ін.).

– Я в святого духа віру Щирим серденьком прийняв(Леся Українка);

//Присвоювати собі якусь назву або ім'я видатної людини (про об'єднання, установи, підприємства, заклади і т. ін.).

4.Брати на свою відповідальність що-небудь для передавання, пересилання, зберігання і т. ін. (про спеціально призначену особу, працівника).

На подвір'ї стояв прикажчик і серед криків та зойку приймав матеріал(М. Коцюбинський);

Обліковець Марина приймає від дівчат, що все по двоє підходять з великими корзинами, яблука. Відмічає у зошиті(А. Головко);

– Накажи комусь прийняти від мене три сотні добірних баранів(З. Тулуб);

Тисячі телеграм прийняла за свого життя Зінаїда Павлівна(Л. Дмитерко);

//Брати що-небудь від когось на розгляд, для використання, застосування і т. ін.

Я написав листа до “Київської Старини” .. і прохав сповістити мене, чи приймають вони драматичні утвори[твори](Панас Мирний);

Звісно, цар .. папери його має прийняти(М. Стельмах);

//Закуповувати що-небудь.

– Їздив же сьогодні до ігумені: взнавав, скільки пудів і по якій ціні буде приймати монастир небілений віск(М. Стельмах);

//Перевіривши якість виконаної роботи, стверджувати її завершеність.

– Придивляйся, хазяїне! Будеш роботу приймати! Тепер усе наше село таким буде...(О. Копиленко).

5.Знайомлячись із станом справ якого-небудь господарства, підприємства, установи і т. ін., брати на себе керівництво ним.

Треба було приймать економію. – Як будемо приймати? – Оберім трьох. Нехай хазяйнують(М. Коцюбинський);

– Тоді хто ти такий і чого сюди прийшов? – Ферму приймати. Працювати тут буду(Григорій Тютюнник);

– Приймеш команду розвідників, – змінив своє рішення полковник(В. Козаченко);

Нещодавно[Гнат]прийняв бригаду, а порядок повернув як!(К. Гордієнко).

6.Виконувати якусь гігієнічну, лікувальну і т. ін. процедуру.

Почувся плескіт води: дівчина приймала душ(Ю. Яновський);

Навіть узимку приймали малюки повітряні ванни(з газ.);

//Вживати всередину, ковтати (ліки).

Я вигадав, що заслаб .. Підняв тривогу, мусив приймати краплі од живота і зіпсував великодній сніданок(М. Коцюбинський);

Олечка не хотіла нічого приймати, дивилася з докором своїми синіми очима, пручалася. Утрьох тримали її, з великим трудом вкинули в рот дві таблетки(А. Хижняк);

Доктор Драгомирецький вирішив прийняти подвійну дозу вероналу, – щоб таки переспати часинку(Ю. Смолич);

//у сполуч. зі сл. їжа,страваі т. ін.Споживати що-небудь; їсти.

Не один наймит гіркий, .. почувши Кармелеву пісню, .. на другий день робивсь немов хворий, немов до своєї роботи й служби незгожий, не приймав хазяйської страви(Марко Вовчок);

Не приймав коник його[хлопчика]трави(Панас Мирний);

Хоч її[Одарки Пилипівни]слабе нутро охотніше від усякої іншої їжі приймало б тепер молоко, та воно було дороге і тому не про неї(Б. Антоненко-Давидович);

//Виконувати який-небудь обряд.

Наум, тільки сам живий та теплий, ще здужав підвести її до святого причастя... Маруся прийняла тайни Христові, як янгол Божий(Г. Квітка-Основ'яненко).

7.Терпіти, переживати що-небудь.

– Запорожець ради нас усяку нужду з Січі приймає, білої сорочки зроду не бачить: як же нам не любити, братці, добрих молодців?(П. Куліш);

Гірко мені приймати наругу від тих людей, що стільки раз я, було, з біди визволяю(Ганна Барвінок);

Голод, холод, усяку біду і напасть він готовий прийняти для іншого(Марко Вовчок);

Годі ж спільної розради, Що люд путами скула; Годі з нас тієї стради[страждання],Що країна прийняла!(П. Грабовський);

//Під дією чого-небудь мати певні зміни; зазнавати чогось.

Я спочатку написав тільки ті глави, які могли бути надруковані, та й ті прийняли чимало змін(Леся Українка);

Максим поштиво закивав: він завжди кивав поштиво на цю кумову згадку, бо сам за революцію ще ніякого каліцтва не прийняв(Ю. Смолич).

8.у сполуч. зі сл. слово,рапорті т. ін.Вислуховувати що-небудь.

[Паріс:]Слухай, сестро, як ти мене затримала для того, щоб я такі слова приймав від тебе, то я на те не згоден(Леся Українка);

Жив[поет],писав; приймав хвали й образи; .. зате в житті ні разу Неправді не служив!(М. Рильський);

– Се веселі жарти, пане-сусідоньку, – та все жарти; а ви мені яке розумне слово прокиньте. – Вибачайте на розумнім – прийміть правдиве, сусідонько поважна!(Марко Вовчок);

В глибокому ярку .. розвідників зустрів полковник Горпищенко, прийняв короткий, але хвилюючий рапорт Прокопа Журби(В. Кучер);

//Уловлювати звуки, світло, випромінювання і т. ін. (про різні приймальні прилади).

Чому так багато антен? Її запитання смішить Віталія. – Антена, мамо, одна, а то прийомні рамки! Чим більше їх, тим вона чистіше приймає(О. Гончар).

9.Сприймаючи що-небудь, реагувати певним чином.

Ноги, немов непотрібні, самі знали звиклі дороги, і очі, теж наче зайві, байдужно приймали все до нудоти знайоме(М. Коцюбинський);

– Доброго здоров'я, пане. З приїздом! – почулися з-під похилених голів поодинокі голоси. – Ну, добре, добре. А що ж далі? – призро приймаючи те вітання, пита Колісник(Панас Мирний);

Ми думали, що він[батько]прийме Чайченкове залицяння ласкаво, бо Чайченко і багатий, і молодий, і дочці любий(Марко Вовчок);

– Що ж, хлопці, сіяти вже сьогодні не будемо, запрягайте – і на Троянівку. Цю звістку прийняли, як і належало, – весело(Григорій Тютюнник);

//Виявляти своє ставлення до появи кого-, чого-небудь.

Київ приймав церкву Софії дивуванням і захопленням(П. Загребельний);

Ми виступали в металістів. Захоплено приймає зал(Л. Дмитерко);

– Так, так, пора тобі вже вступити в світ... – промовив князь і замислився. Його теж непокоїла думка: як прийме світ його Sophie?(Леся Українка);

//Сприймаючи, виявляти розуміння.

Як хочеш від людей шаноби, Любов і гнів бери у путь, А то лиш допотопні сноби Твою поезію приймуть(М. Рильський);

//Виявляючи розуміння, поділяти.

[Джонс:]Так то йому образа? Отакої! Як трошки там людина пожартує...[Мак Гарді:]А він такий, що не приймає жартів(Леся Українка);

//Піддаватися дії, впливу чого-небудь.

Він знав: про що б не почав мову, все їй болітиме .. Втішати? Але, здається, вона не з тих, що приймають втішання(О. Гончар);

Стара жінка .. зморщеною рукою гладить Микошу по голівці. Той відхиляється: не личить козакові приймати бабські пестощі!(О. Полторацький);

//Засвоювати що-небудь.

Добру науку приймай, Хоч її і від простого чуєш; Злої ж на ум не бери, Хоч би й святий говорив(І. Франко).

10.за кого – що, як.Розцінювати кого-, що-небудь певним чином; вважати за якогось, за щось.

Грубі вибрики о. Василя Раїса приймала за об'яв[вияв]енергії та непохитної волі(М. Коцюбинський);

– Так от за кого ти мене приймаєш? За шкурника і пристосованця?(Д. Бедзик);

В сіті власні я попався І за правду жарт прийняв(Леся Українка);

Бригадир прийняв Любашине “здався він мені!” як згоди знак(І. Волошин);

//за кого – що.Сприймати кого-, що-небудь помилково за когось, щось інше.

– Се й сліпий розглядить, що се патрет, а не живий чоловік... Хіба тут були такі дурні, що приймали його за живого?(Г. Квітка-Основ'яненко);

– Ти знаєш, – довірливо звернувся він до товариша, – я тебе спочатку був ледве не прийняв... за вуркагана(О. Гончар).

11.Дозволяти кому-небудь увійти, впускати кудись.

– Люди йшли стільки, стомились, голодні, мужики їх не приймають в село...(М. Коцюбинський);

Оксен проводив засідання правління по-своєму. Він не обмежувався одними лише членами правління, а радо приймав усіх, хто бажав бути присутнім(Григорій Тютюнник);

Знав[лакей],коли треба побурчати на пана, коли треба прийняти ту чи іншу людину, коли можна витягти дрібну асигнацію з панської кишені(О. Полторацький);

//Давати аудієнцію кому-небудь.

– Чого тобі до секретаря? – сам себе здержуючи, пита чоловік. – Секретар таких, як ти, не приймає...(Панас Мирний);

Губернатор був уражений у самісіньке серце. Його, таємного радника, якого знав і приймав сам імператор, дворянина і губернатора краю, першу людину після військового генерал-губернатора, названо на “ти” – якимось нікчемним мужиком! – і висміяно...(Ю. Хорунжий);

//Дозволяти кому-небудь переночувати.

Вона там жебрала цілий день, а вночі моя господиня приймала єї[її]на ніч до кухні(В. Стефаник);

Не жити вже Демидові на білому світі, бо ж такий він синій та пухлий, і так нестерпно болять руки-ноги, й болить голова, й ніхто вже не прийме в хату переночувати(О. Довженко);

//Брати кого-небудь в якийсь заклад для тимчасового перебування.

– Сина привезла ось, – вона кивнула на безтарку, – підозра, що стовбняк... Лікарки нема, а без неї не приймають!(О. Гончар);

Після довгих переїздів на звощику Лазар опинився в тюрмі. Тут, незважаючи на пізню пору, його прийняв смотритель(М. Коцюбинський);

//Впускати кого-небудь жити до себе.

Ні до кого вже не переходила[Явдоха]жити, а стала сама до себе приймати(Панас Мирний);

– А тобі ріже око, що я чужу людину в хату прийняв? А з ким мені жити, коли в мене син – поганець?(Григорій Тютюнник);

//Брати кого-небудь у свою родину як чоловіка, зятя, невістку і т. ін.

Вона гнобила надію в серці: дасть же Бог – знайдеться добрий чоловік її дитині – приймемо зятя в хату(Панас Мирний);

Явдоха прийняла з Борині бідного парубка Юхима і з ним загосподарювала(С. Чорнобривець);

//Дозволяти кому-небудь жити в певному місці.

Басарабські пани з великою охотою приймали на свої землі українських втікачів, бо в їх було землі багацько, а людей мало(І. Нечуй-Левицький).

12.Погоджуватися вважати кого-небудь своїм, допускати в своє товариство.

– Ти ж ходив усе услід за нею цими днями, чи ж вона не прийма тебе, чи гордує? – Вона якось втікає від мене(Марко Вовчок);

Так же дітвора його не приймає. Зараз почнуть з його глузувати, щипати, а іноді поб'ють та й проженуть...(Панас Мирний);

Вимазав лисичат сметаною та й підпустив їх під кішку; кішка облизала сметану і прийняла лисичат(з мемуарної літ.);

//Зараховувати кого-небудь до складу якогось об'єднання.

Піп прийняв з великою охотою в свою парафію нових людей, позаписував їх Посмітюхами і не взяв за те ні шага(І. Нечуй-Левицький);

– Ось січ Сірка. Чи приймуть? Троє вершників по льоду сягнули Чортомлика(Г. Колісник);

//Брати за учня кого-небудь; зараховувати учнем, студентом, слухачем і т. ін. когось.

– Не будуть знати[хлопи]по-німецьки, не прийматимуть їх до вищих шкіл(І. Франко);

Назнав хлопець другого маляра у сусідньому селі Тарасівці, що славився поміж людьми за дотепного чоловіка. Та маляр той не прийняв до себе Тараса(Панас Мирний);

//Допускати кого-небудь до виконання якоїсь роботи; зараховувати в число співробітників.

– Пішла я з дитиною на руках в сахарню, мене не приймають на роботу(І. Нечуй-Левицький);

Прийшов[ангел]до одного господаря, проситься на службу, але той, бачучи[бачачи]його красну вроду, не хотів його приймити(І. Франко);

Директор цукрового заводу, знаючи, які руки у котельника, поламавшись, таки прийняв його на завод(М. Стельмах).

13.у сполуч. з присл.Зустрічати певним чином кого-небудь.

– То чому ж ти чоловіка не закличеш у хату? Добре гостей приймаєм! – .. виговорює Загнибідиха Христі(Панас Мирний);

– Микола заждався, – і мати простерла нам руки старі, як можуть ласкаво приймати коханих дітей матері(М. Упеник);

Гущу прийняли добре. Міцно і довго парубки трясли йому руку, якось по-новому дивились в очі(М. Коцюбинський);

Горбенко прийняв мене неохоче: дихнути йому ніколи(Я. Гримайло);

//чим.Частувати чим-небудь.

– А я, – каже[кума],почула, догадалася, що се ви... Мабуть, втомилися .. А я сьогодні й не топила! Чим прийматиму?(Марко Вовчок);

Тітка прийняла хлопців пирогами і сметаною й пустила їх у город, тільки просила, аби гілля не ломили(О. Маковей);

//Зустрічати у себе гостей, влаштовувати прийом, перев. з частуванням.

Увечері Горький приймав екскурсію народних учителів .. і я бачив таку тарантелу, яку вміють танцювати тільки 2 чоловіка на світі(М. Коцюбинський);

Мічурін сидів під обважнілим від плодів деревом .. Він приймав у себе старого листоношу Федора Буренкіна, що навідав його з цілою юрбою внуків та внучок(О. Довженко).

14.Набирати якогось вигляду, характеру.

Коли ж слава сього пана старости швидко по його вступленню на урядовання[урядування]почала приймати попросту страховинні розміри, постановив я уладити собі прогулку[прогулянку]в його повіт(І. Франко);

Хоробливість його вдачі приймала часто несимпатичні форми дрібного егоїзму і навіть жорстокості(Леся Українка);

І житла, і люди, що вічно риються в землі, прийняли, ввижалось Раїсі, колір землі(М. Коцюбинський);

Вона, вигідніше сівши в невеличке кріселко і простягши свої маленькі ніжки, обуті в шовкові пантофлі, прийняла журливо-поважний вид(Г. Хоткевич).

15.Уміщати в себе що-небудь, завантажуватися чимсь.

До їхнього товариства ввіходить новий член. Це відбувається вночі, на невеликій стоянці, коли пароплав приймає пошту на борт(Ю. Яновський);

Могутньо гуготить мартен, приймаючи нові й нові “порції” заліза(з газ.);

//Вбирати, поглинати що-небудь.

Земля так набралася води, що вже і в себе не приймала(Панас Мирний);

Прекрасний Каспій, що в бурхливе лоно Приймає Терек бистрий, Та Куру, І Волгу повноводу(М. Рильський);

* Образно.Жменяк нізащо в світі не дав би чепіги свого плуга в руки вбивці. З такої руки земля не прийме зерно, не дасть щедрого врожаю(М. Томчаній);

//Збагачуватися на що-небудь.

Ваш Чернігів справді тепер забагатів, прийнявши до себе музей Тарновського(Панас Мирний);

//Поширювати в своєму середовищі.

Через деякий час весь зоряний степовий ефір приймає схвильовані, ніжністю налиті слова: – Тій, яка мене чує!.. Тій, що найкраща в світі... Тоню! Слухай мене!(О. Гончар).

16.Давати дозвіл на прибуття, причалювання (про станцію, порт і т. ін.).

Кінокореспондент .. уперше крутив плівку в Іллічівську 1958 року в день народження порту, коли причал прийняв перше судно(з газ.);

Вже через шість місяців перші судна прийняв Одеський порт(з публіц. літ.);

//кого.Мати кого-небудь своїм відвідувачем, тимчасовим мешканцем.

Тут був готель “Царград”. Спинись, людино! Він Пушкіна, вигнанця і співця, Приймав колись(М. Рильський);

* Образно.Ліси широко приймають у свої обійми парубка, але вони тільки похитуються, а не шумлять(М. Стельмах);

//Пропускати через себе.

Вони знали, що після того, як переправа прийме всіх, перейдуть по гулкому настилу й вони, і лише після того буде запалено бікфордів шнур(О. Гончар);

Відчинилася кріпосна брама і прийняла сміляків, яких переслідували, прокинувшись, запорожці(О. Довженко).

17.Забирати що-небудь звідкись.

Подаючи страви й приймаючи посуд, Малуша спочатку відчувала на собі гострий погляд княгині Ольги, розуміла, що вона слідкує за нею(С. Скляренко);

[Любов(до Ореста):]Поставте, будь ласка, тут; сю рослину можна прийняти(Леся Українка);

Тихо в хаті. Не шарудів сторінками Давид. Марія підійшла до нього – спить він. Прийняла з грудей книжку, поклала на стіл(А. Головко);

//Відводити в інше місце, в інший бік.

Здається йому, що й Бозя глядить на його, хоче посваритись пальцем... він і прийме руку назад[від хліба]...(Панас Мирний);

Обережно .. прийняв ногу опришок... Камінь перевалився набік(Г. Хоткевич).

18.Допомагати при народженні (дитини або маляти якої-небудь тварини).

– Він кум мені, я в нього дитя приймала...(Панас Мирний);

– Пийте на здоров'я, а новонародженого ми самі прийняли(Григорій Тютюнник).

Бра́ти (прийма́ти) / взя́ти (прийня́ти) ва́ннудив.бра́ти;

Бра́ти (прийма́ти) / взя́ти (прийня́ти) в комі́рнедив.бра́ти;

Бра́ти (прийма́ти) / взя́ти (прийня́ти) в при́ймидив.бра́ти;

Бра́ти (прийма́ти) / взя́ти (прийня́ти) за дити́нудив.бра́ти;

Бра́ти (прийма́ти) / взя́ти (прийня́ти) на комі́сіюдив.бра́ти;

Бра́ти (прийма́ти) / взя́ти (прийня́ти) опро́щеннядив.бра́ти;

Бра́ти (прийма́ти) / прийня́ти со́нячні (пові́тря́ні) ва́ннидив.бра́ти;

Прийма́ти пара́ддив.пара́д;

Прийма́ти постдив.пост;

(1) Прийма́ти / прийня́ти душ;

(2) Прийма́ти / прийня́ти в на́йми,заст. –наймати кого-небудь до себе на роботу.

Ніде мені в світі прихилитись, .. приймайте, дідусю, в найми(Ганна Барвінок);

(3) Прийма́ти / прийня́ти в спа́док:

а)одержувати які-небудь матеріальні цінності після смерті того, хто володів ними;

б)переймати що-небудь від когось.

Прийнявши в спадок кращі традиції революційних демократів 60-х років, народники 70-х років так само були непримиренними до всіх і всіляких залишків кріпосництва(з наук. літ.);

(4) Прийма́ти / прийня́ти до лав (в ряди́)чого і з означ. –робити когось членом певної організації, об'єднання;

(5) Прийма́ти / прийня́ти і́спит (за́лік) –оцінювати чиїсь знання з якогось предмету;

(6) Прийма́ти / прийня́ти кома́ндування –брати на себе обов'язки командира.

Командування приймає підполковник Зайцев(А. Трипільський);

На випадок загибелі сержанта приймаю командування(О. Довженко);

(7) Прийма́ти / прийня́ти коро́ну (булаву́),іст. –виконуючи певний обряд, одержуючи атрибути влади, ставати королем, гетьманом і т. ін.

Так Роберт за снагу та одвагу Королем у Шотландії став, В Едінбургу, преславному місті, Привселюдно корону прийняв(Леся Українка);

Один із старшин узяв булаву і підніс її Кирдязі. Задзвонили дзвони. Кирдяга прийняв булаву(О. Довженко);

(8) Прийма́ти (іти́) / прийня́ти (піти́) на багне́ти –починати або вести бій багнетами.

На нас напали з усіх боків, є забиті, є й поранені, та не так легко було нас узяти. Ми їх приймали на багнети, бо патронів обмаль(Ю. Яновський);

Добрий муляре, щастя ключі ти здобув, ідучи на багнети(В. Сосюра);

(9) Прийма́ти / прийня́ти на ві́ру –легко, наївно вірити в що-небудь.

Дивись, радій; Та не приймай на віру, Що вже кінець мандрівці і журбі(Л. Дмитерко);

(10) Прийма́ти / прийня́ти на страх,юр. –брати у кого-небудь щось на зберігання; одержувати з когось домовлену суму грошей за забезпечення цілості чого-небудь.

При майновому страхуванні додаткове страхування відповідної частини застрахованого вже інтересу за договором з іншим страхувальником допускається тільки з писаної згоди страхувальника, що вже прийняв частину цього інтересу на страх(з мови документів);

(11) Прийма́ти / прийня́ти о́бразкого –перевтілюватися в кого-небудь.

Он сів він на кермі висо́ко. Образ Форбанта прийнявши, і з словом до тебе вдається: “Язідів сину, поглянь: самі хвилі пильнують за тебе ..”(М. Зеров);

(12) Прийма́ти / прийня́ти прися́гуу кого, від кого –брати в кого-небудь урочисту офіційну обіцянку додержувати певних зобов'язань, клятву бути вірним якій-небудь справі.

За Брянським Багіров справді, не вагаючись, пішов би в вогонь і воду. Брянський приймав від нього присягу(О. Гончар);

(13) Прийма́ти / прийня́ти прича́стя –причащатися.

З сторони вони були, як і всі люди: і в хаті так було, як у людей, і в церкву ходили, і причастя приймали(Леся Українка);

(14) Прийма́ти / прийня́ти ра́ду –слухатися чиєїсь поради.

О, ради тих печер святих Лікеєвих, Що в них бував ти хлопчиком, Прийми пораду, що тобі нашіптує Старий і вірний приятель(М. Зеров);

(15) Прийма́ти / прийня́ти рі́шення –вирішувати.

– Прошу прийняти конкретне рішення по моїй пропозиції(Григорій Тютюнник);

(16) Прийма́ти / прийня́ти спра́ви –вступаючи на якусь посаду, знайомитись із станом справ.

Старшинські справи, за наказом Антоновича, прийняв Хаєцький(О. Гончар);

(17) Прийми́ Бо́же (Го́споди) мою́ ду́шу (мене́) [до Се́бе] –уживається для вираження крайнього відчаю, небажання жити.

Серед ставу Мовчки опинилась[Катря]. “Прийми, Боже, мою душу, А ти – моє тіло!” Шубовсть в воду!..(Т. Шевченко);

“Господи милосердний! Або мене прийми до Себе, або нехай вона[Параска]згине!”(І. Нечуй-Левицький).

◇ Бог (Госпо́дь) прийня́в (приня́в, прибра́в) [ду́шу] [до Себе́]див.Бог;

Бра́ти / взя́ти (прийня́ти) на [свої́] пле́чідив.бра́ти;

Бра́ти (прийма́ти) / взя́ти (прийня́ти) [бли́зько] до [свого́] се́рця (до [своє́ї] душі́)(рідков се́рце, в ду́шу)див.бра́ти;

Бра́ти (прийма́ти, перейма́ти) / взя́ти (прийня́ти, перейня́ти) вину́ на се́бедив.бра́ти;

Бра́ти(рідкоприйма́ти) / взя́ти(рідкоприйня́ти) гріх на [свою́] ду́шу (на се́бе)див.бра́ти;

Бра́ти(рідкоприйма́ти) / взя́ти(рідкоприйня́ти) на се́бе (на свої́ пле́чі) [весь] тяга́рдив.бра́ти;

Душа́ не прийма́єдив.душа́;

Зако́н бра́ти (прийма́ти) / взя́ти (прийня́ти)див.бра́ти;

Земля́ не прийма́єдив.земля́;

Неха́й (хай, бода́й) тебе́ (вас) земля́ не при́ймедив.земля́;

Неха́й (хай) мене́ [свята́] земля́ при́ймедив.земля́;

(18) Прийма́ти (зустріча́ти) / прийня́ти (зустрі́ти, зустрі́нути) з розкри́тими обі́ймамикого –дуже привітно, гостинно приймати, зустрічати і т. ін. кого-небудь.

Та дійшло до нього, мабуть, що приймають його тут не з розкритими обіймами(Ю. Шовкопляс);

Коли вузькотілий нащадок ерцгерцога Карла Стефана з румунського полону вдруге потрапив на Україну, головний отаман зустрів його з розкритими обіймами(М. Стельмах);

(19) Прийма́ти / прийня́ти бій –вступати в гарячу суперечку, в полеміку з кимсь; сперечатися, боротися і т. ін.

[Ольга Антонівна:]Я скажу, що тебе нема, що ти хворий.[Лисенко:]Ні, не треба... Я прийму бій. Все одно з ними треба колись схрестити мечі(Ю. Мокрієв);

(20) Прийма́ти / прийня́ти ви́кликкого, чий –погоджуватися на чию-небудь пропозицію, вступити в боротьбу, двобій або змагатися з ним.

Порішили ми виклик дистиляційників прийняти. І певні, що незабаром ні в чому від них не відставатимемо(Ю. Шовкопляс);

І король той виклик[на двобій з Іваном]мусив прийняти, щоб не осоромити себе перед простими воїнами(А. Шиян);

(21) Прийма́ти / прийня́ти ка́ру –відбувати покарання.

– Злазьте-но, злазьте, не соромтесь, – заохочував Галю батюшка, – бушували отут разом, то треба разом і кару приймати(С. Васильченко);

Валентин уже знову стояв перед учителем, червоний, похнюплений, з порізаними руками, і приймав з гідністю кару за свою чергову витівку(О. Гончар);

(22) Прийма́ти / прийня́ти на се́бещо:

а)зазнавати якогось впливу, перев. чого-небудь неприємного.

Весь шквал обурення за простій приймає на себе виконроб товариш Красуля(О. Гончар);

Завили й загавкали спущені з цепу собаки. Їхню злобну навалу прийняв на себе парубок, який відступав останнім...(О. Донченко);

б)розділяти чиїсь переживання, переймаючись його болями, бідами і т. ін.

Часто згадую ті легенди, де одна людина приймає на себе чужу біду і слабість, і жаль мені, що се можливо тільки в казці!(Леся Українка);

Сам нахилявся над крихітним тільцем, що змагалося за життя, і мовчки приймав на себе той біль, той крик, той вибираючий душу доньчин плач(О. Гончар);

в)вважати щось таким, що стосується особисто когось.

Моя байка – Ні бійка, ні лайка: Нехай ніхто на себе не приймає, А всяк на вус собі мотає(Л. Боровиковський);

(23) Прийма́ти / прийня́ти [на се́бе] уда́р(рідшевого́нь) –прикрити, уберегти кого-небудь від небезпеки, неприємностей, ганьби і т. ін.; заступитися за когось.

[Богушова:]Певно, Марійка прийнялана себе удар,який мав упасти на Ганю(В. Собко);

Артем залишився один, прийнявши на себе вогонь, щоб дати можливість Миколі вислизнути з пастки і донести до своїх карту(М. Ю. Тарновський);

Довелося йому прийняти на себе вогонь критики(з газ.);

(24) Прийма́ти / прийня́ти се́рцем (до се́рця)що –глибоко відчувати, розуміти, усвідомлювати що-небудь.

Що гарячіше прийматимемо до серця чужі страждання, то частіше звертатимемося до вічності, до зірок(із журн.);

Тож не цурайтесь видом бідним, нескладним гомоном її[пісні],А серцем .. Прийміть і полюбіть її(І. Франко);

Летіли вдаль думки, немов осіннє листя, і серцем прийняла Оксана жах війни(В. Сосюра);

Щи́рим се́рде́ньком прийня́ти.

Я віру Щирим серденьком прийняв(Леся Українка);

(25) Прийма́ти / прийня́ти уда́р на се́бе:

а)вступати в бій, початий противником.

– Другий взвод буде в заставі, за квартал від казарми. Щоб в разі якої несподіванки прийняти на себе удар(А. Головко);

Друга лінія оборони готова прийняти на себе удар(Л. Смілянський);

б)підпадати під чийсь гнів, обурення і т. ін., зазнавати якоїсь кари, перев. замість справжнього винуватця.

[Богушова:]Певно, Марійка прийняла на себе удар, який мав упасти на Таню(В. Собко);

(26) Прийня́ти в се́рце (в ду́шу):

а)(кого)прихильно, чуйно, з любов'ю зустріти поставитися до кого-небудь.

За час майже шестирічної розлуки до невпізнання змінило його життя, змінило для інших, але не для неї, не для матері! Прийняла його в серце, яким є, здається, таким і ждала(О. Гончар);

б)(що)лагідно сприйняти що-небудь, погодитися з чимсь.

[Руфін:]Прісцілло, .. ти вимовила слово, якого я не смів промовить перший, бо думав, – ти його не приймеш в душу(Леся Українка);

(27) Прийня́ти до ло́на (в ло́но) –зробити членом, частиною і т. ін. чого-небудь; приєднати, прилучити до чогось;

(28) Прийня́ти оста́нній по́дихчий –бути присутнім при чиїйсь смерті.

[Марина:]Ой мій таточку! .. не я бачила твій останній погляд, не я прийняла останній твій подих!..(М. Кропивницький);

(29) Прийня́ти / прийма́ти естафе́тучого, від кого, книжн. –продовжити чиїсь починання, традиції і т. ін.

Письменник повинен бути гідним своїх великих попередників, з рук яких він прийняв естафету боротьби за людину, людину нової епохи(Ю. Смолич);

Перейня́ти естафе́ту.

Від таких майстрів, як Ф. Юхименко та Я. Халабудний, перейняли естафету творчості різьбярі молодшого покоління(із журн.);

(30) Прийня́ти смерть –загинути, померти.

– Я ладна прийняти смерть у твоєму вогні за твою ласку, за один поцілунок(І. Нечуй-Левицький);

Прийма́ти смерть.

Коли Тимко, мокрий, посинілий, ляскаючи зубами, виліз на берег, Джмелик повеселів очима: – А ти, видать, хлопець кріпкий. Смерть мовчки приймав(Григорій Тютюнник);

(31) Прийня́ти старості́ввід кого і без дод., етн. –погодитися видати заміж дочку за того, хто сватається.

[Марися:]Чом батько від Миколи старостів не прийняли? Я ж вам давно казала, що люблю його(І. Карпенко-Карий);

(32) Се́рцем (се́рде́ньком) прийня́ти –глибоко відчути, усвідомити.

Тож не цурайтесь видом бідним, Нескладним гомоном її[пісні],А серцем щирим і свобідним Прийміть і полюбіть її(І. Франко);

Летіли в даль думки, немов осіннє листя, і серцем прийняла Оксана жах війни(В. Сосюра);

Я .. віру Щирим серденьком прийняв(Леся Українка);

Се́рце не прийма́єдив.се́рце;

[Сира́] земля́ (моги́ла) узяла́ (забра́ла, прийняла́і т. ін.)див.земля́;

Сприйма́ти(рідкоприйма́ти) / сприйня́ти(рідкоприйня́ти) серйо́зно (пова́жно,рідшенавспра́вжки,рідковсерйо́з)див.сприйма́ти.

приймати—аю аш недок.i прийняти рдкоi приняти i дал.i приймити прийму приймеш док.i перех.i Брати до рук на плеч т. н. вд когось або звдкись кого щонебудь. Ловити щонебудь кин...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
приймати—приймати дслово недоконаного виду дал....Орфографічний словник української мови
приймати—Приймати маю маш ма...Правописний словник Голоскевича
приймати—Тим приймай що хата ма.Незадовжуйся ради гостей.Треба приймати як випаде.Що доля приносить те треба приймати.Як приймали то й сала давали а як прийняли то й хлба не дали...Приповідки або українсько-народня філософія
приймати—див.em сти...Словник синонімів Вусика
приймати—з рук брати у спадок перебирати переймати умови погоджуватися з плян схвалювати затверджувати приставати на указ ухвалювати присягу давати складати приносити лки ковтати ...Словник синонімів Караванського
приймати—ВВАЖАТИstrong УВАЖАТИstrong ким чим яким за когощо ставити на рвень з ким чимнебудь прирвнювати до когось чогось ВИЗНАВАТИstrong ПРИЗНАВАТИstrong ЛЧИТИstrong рдко ПРИЙМАТ...Словник синонімів української мови
прийма́ти,—ПРИЙМАТИ аю аш недок. ПРИЙНЯТИ рдко ПРИНЯТИ дал. ПРИЙМИТИ прийму приймеш док. перех. . Брати до рук на плеч т. н. вд когось або звдкись кого щонебудь. Хапко зараз витяг...Словник української мови в 11 томах
приймати—аю аш недок. прийняти рдкоem приняти em дал. приймити прийму приймеш док. перех. Брати до рук на плеч т. н. вд когось або звдкись кого щонебудь. Ловити щонебудь кинуте...Толковый словарь украинского языка
приймати—зобовязання contract докази тощо adduce доказ тощо admit закон резолюцю тощо adopt consider decision pass receive заперечення клопотання тощо sustain...Украинско-английский юридический словарь
приймати—принимать включать в состав...Украинско-русский политехнический словарь
приймати—недок.em приймати док.em прийняти у рзн. знач.em to takeприймати за жарт to take as a jokeприймати за . помилковоem to mistake to take for .приймати ршення to take to ...Українсько-англійський словник
приймати—приймати дсл. accept adopt enact pass\ апеляцю accept the appeal \ вдповдальн ршення make informed decisions \ докази take evidence \ закон adopt a law enact a law \ запе...Українсько-англійський словник з прав людини
приймати—адабраць атрымаць брацца браць прыймаць прыняць прыстасаваць узяць...Українсько-білоруський словник II
приймати—Адабраць...Українсько-білоруський словник II
приймати—адабрацьатрымацьбраццабрацьпрыймацьпрыняцьпрыстасавацьузяць...Українсько-білоруський словник
приймати—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
приймати—Acceptere modtage...Українсько-датський словник
приймати—Приймати товар Приймати дарунок Приймати рапорт Приймати виклик на бй Прийняти на себе удар Приймати до товариства Прийняти новий закон Прийняти за вор...Українсько-китайський словник
приймати—Akseptere motta...Українсько-норвезький словник
приймати—[pryjmaty] akceptowa przyjmowa goci когось пригощати...Українсько-польський словник
приймати—аю аш przyjmowa...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
приймати—несов. приймати сов. прийняти принимать принять приймати закон принимать принять закон забирать уносить снимать откудан. убирать убрать разг. принимать принять...Українсько-російський словник
приймати—Accepter...Українсько-французький словник
приймати—Acceptera motta mottaga...Українсько-шведський словник
приймати—брати приймати взяти прийняти близько до свого серця що. . Болсно сприймати переживати щонебудь. Мар не бери соб того так до серця Плачем лиха не виплачеш Р. ваничук П...Фразеологічний словник української мови