Словник української мови у 20 томах

ОБВІЗ

ОБВІ́З,во́зу,ч.

Те саме, щообве́зення.

  1. обвіз—мен. чол. роду. обвезвд словаem обвезтидсл. док. виду що зробитиemДприслвникова формаem обвзшиобвезтиДеепричастная формаem обвезши...Большой украинско-русский словарь
  2. обвіз—возу ч.i Дя за знач. обвезти....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. обвіз—обвз возу...Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку
  4. обвіз—обвз менник чоловчого роду...Орфографічний словник української мови
  5. обвіз—обвззу м.em на обвоuз мн.em обвоuзиеsup обво...Орфоепічний словник української мови
  6. обвіз—оубвз обвозу м. на обвоз мн. обвозие обвоз....Орфоэпический словарь украинского языка
  7. обвіз—возу ч. Дя за знач. обвезти....Толковый словарь украинского языка
  8. обвіз—техн. обвоз...Украинско-русский политехнический словарь
  9. обвіз—[obwiz]...Українсько-польський словник