Орфоэпический словарь украинского языка

ОБВІЗ

{оубві́з} обво́зу, м. (на) обво́зі, мн. обво́зие, обво́зіў.

  1. обвіз—мен. чол. роду. обвезвд словаem обвезтидсл. док. виду що зробитиemДприслвникова формаem обвзшиобвезтиДеепричастная формаem обвезши...Большой украинско-русский словарь
  2. обвіз—возу ч.i Дя за знач. обвезти....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. обвіз—обвз возу...Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку
  4. обвіз—обвз менник чоловчого роду...Орфографічний словник української мови
  5. обвіз—обвззу м.em на обвоuз мн.em обвоuзиеsup обво...Орфоепічний словник української мови
  6. обвіз—ОБВЗ возу ч.Те саме що обвезення....Словник української мови у 20 томах
  7. обвіз—возу ч. Дя за знач. обвезти....Толковый словарь украинского языка
  8. обвіз—техн. обвоз...Украинско-русский политехнический словарь
  9. обвіз—[obwiz]...Українсько-польський словник