Орфоепічний словник української мови

ОБВІЗ

обві́з

[оубв’із]

обвозу,м.(на) обвоз'і,мн.обвозие, обвоз'іў

  1. обвіз—мен. чол. роду. обвезвд словаem обвезтидсл. док. виду що зробитиemДприслвникова формаem обвзшиобвезтиДеепричастная формаem обвезши...Большой украинско-русский словарь
  2. обвіз—возу ч.i Дя за знач. обвезти....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. обвіз—обвз возу...Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку
  4. обвіз—обвз менник чоловчого роду...Орфографічний словник української мови
  5. обвіз—оубвз обвозу м. на обвоз мн. обвозие обвоз....Орфоэпический словарь украинского языка
  6. обвіз—ОБВЗ возу ч.Те саме що обвезення....Словник української мови у 20 томах
  7. обвіз—возу ч. Дя за знач. обвезти....Толковый словарь украинского языка
  8. обвіз—техн. обвоз...Украинско-русский политехнический словарь
  9. обвіз—[obwiz]...Українсько-польський словник