ВІДХОДИТИ

ВІДХОДИ́ТИдив.відхо́джувати.

ВІДХО́ДИТИ,джу, диш,недок.,ВІДІЙТИ́,ійду́, і́йдеш,док.

1.від кого – чого і без дод.Іти в певному напрямку від кого-, чого-небудь.

Ватя все одходила од його далі й далі й зникла в довгій улиці за густими садками(І. Нечуй-Левицький);

Турки жадібно кидалися на гроші й, заспокоєні, відходили набік(Б. Лепкий);

Але, що далі відходили бесідники, їхня розмова відпливала все дужче в пам'яті(В. Барка);

Він відходить подалі від багаття, незабаром тихцем спускається в байрак(М. Стельмах);

Еней як відсіль відступився І далі трохи одійшов, То на другеє нахопився, Жіночу муку тут найшов(І. Котляревський);

Дон Жуан мовчки вилазить вікном. Анна дивиться якусь хвилину в вікно, ждучи, поки він далеко одійде(Леся Українка);

//Віддалятися від кого-, чого-небудь.

Знову вони йшли дорогою, а ліс одходив далі(Ю. Яновський);

* Образно.Ці квартали полосували невідомі лінії на безкраїх полях і відходили в сірий дим безвісті(М. Хвильовий);

//Відступати кудись.

Почало темніти, а Параска від вікна не одходить(Панас Мирний);

Агроном нічого не відповів і відійшов набік(О. Донченко);

//Проходити певну відстань.

Так він, крадучись, відходить двадцять, тридцять кроків(І. Цюпа);

Одійшовши, може, з версту од села, стулив[Чіпка]пальці, приложив до рота й завив, як пугач(Панас Мирний);

//Іти кудись, залишаючи кого-, що-небудь на короткий час; відлучатися.

Тут же із сторожів найняв двох, щоб від його лавки не відходили через усю ніч(Г. Квітка-Основ'яненко);

Маруся забувала, що хотіла вже відходити, знов сідала на камінь, знов слухала опришка(Г. Хоткевич);

За ним по призначенню ординатора стежили тепер, не відходячи, дві сестри(М. Хвильовий);

Піду на грядки і Семенко зі мною. Звик до батька, ні на крок не відходить(І. Муратов);

//Покидати дружину (чоловіка) і т. ін.

Чи йому тільки здається, чи насправді Марта в цей вечір відійшла від нього назавжди(Ірина Вільде);

//Залишати службу в кого-небудь.

– Чого ж мені од його[нього]одходити, коли мені в його[нього]добре, – тихо промовила Василина(І. Нечуй-Левицький);

Я ще перед постом чула, що наймичка від неї відійшла(Панас Мирний).

2.від (із) чого і без дод.Вирушати, відправлятися (про засоби пересування).

Тепер пізно, треба спати, а пошта завтра раненько відходить(Леся Українка);

Коли пароплав відходив від пристані, Аліна сиділа в жіночій каюті й нізащо не наважувалась вийти на палубу(Ю. Яновський);

Поїзд із Львова на Київ мав відійти за кілька хвилин(О. Десняк);

//Переміщатися, пересуватися кудись (про неживі предмети).

Кайдаш з Кайдашихою то приступали до Карпа, то оступались, як хвилі б'ють у скелястий берег та знов одходять од його[нього](І. Нечуй-Левицький);

Хмари швидко відходили до горизонту(Н. Рибак).

3.Залишати попередні позиції під натиском супротивника; відступати (про військо).

Білофіни, втративши командний дот, відходили стороною(Я. Качура);

Під зливою ворожих мін і снарядів .. бійці змушені були відійти до вогневих позицій своєї артилерії(В. Кучер).

4.від кого, перен.Ставати далеким, чужим кому-небудь; відчужуватися.

Вона бачила, що чим далі, то все Чіпка від неї одходив та одходив...(Панас Мирний);

Вона не могла передбачити, що Турбай, нещадно караючи себе, мимоволі відходитиме від неї, зробиться неприступним і відлюдкуватим(М. Руденко).

5.перен.Ухилятися від чогось неприємного, небезпечного і т. ін.

Тернина й пастки на дорозі лукавого, а хто стереже свою душу, відійде далеко від них(Біблія. Пер. І. Огієнка).

6.від кого – чого, перен.Відрізнятися своїм характером, змістом; ставати іншим, відмінним.

Перша повість, яку пише Франко для журналу “Друг”.., не дуже далеко одійшла од тодішньої галицької белетристичної продукції(М. Коцюбинський);

Як же на гірких злиднях, у хащах темені можуть виростати такі яскраві і міцні індивідууми? .. Чи це просто виняткове селище, де і життєвий, і розумовий рівень мужиків відійшов від прийнятого середнього рівня?(М. Стельмах).

7.від чого, перен.Переставати займатися чим-небудь; залишати якусь справу; припиняти діяльність.

Головний інженер одійшов від заводських справ і мовчить, ніби нічого не помічає(Ю. Шовкопляс);

Відійти від активної боротьби;

//Не дотримуватися попередніх поглядів, переконань, традицій; відмовлятися.

Хоч вона сама[галицька інтелігенція]вийшла .. з попівства, але, звичайне[звичайно],сама вже геть то одійшла від попівських традицій(Леся Українка).

8.від чого.Відгалужуватися (про дорогу, гірський хребет, притоку, гілку дерева і т. ін.).

Він[стовбур]був низький, і перша гілляка відходила од нього за півтора метра від ґрунту(І. Сенченко);

Од дороги .. відходила вбік вузька, але добре утоптана стежка(П. Колесник);

Від Паміру відходять гірські хребти Тянь-Шаню(з навч. літ.);

//Змінювати попередній напрям; повертати вбік (про ріку).

Іноді селища, збудовані колись біля самої води, через сотні і навіть десятки років опиняються далеко від неї: ріка відійшла вбік(з навч. літ.).

9.Переставати щільно прилягати до чогось; відставати, відтулятися.

Прибита до підвалини дошка одійшла одним краєм догори(І. Цюпа).

10.розм.Приходити до звичайного, нормального стану; переставати боліти, відчувати втому і т. ін.

Чіпка мовчав, не озивався; серце в його одходило. Він думав: чи Лушня каже правду, чи бреше?(Панас Мирний);

Томлене тіло відходило, спочивало після тяжкої роботи(К. Гордієнко);

Порішили, що Василько кілька днів має бути в хаті біля мами, а тоді вже піде в ліс. Як-не-як від тюрми, від мук треба відійти малому(А. Турчинська);

//Приходити до пам'яті; опритомніти.

Як мати вість таку почула, То тілько вічно не заснула, Бо зуби у неї стялись. А одійшовши, в груди билась(І. Котляревський);

[Козак:]Убив?[Довбня:]Тягніть його в Дніпро, у воді одійде(О. Корнійчук);

//тільки док.Опам'ятатися, схаменутися.

Лице пополотніло. Здорові сиві очі з жахом дивилися в жито. За хвилину Харитя трохи відійшла(М. Коцюбинський);

//безос.Переставати мучити; полегшуватися.

Аж тоді трохи відійде на серці, як за ворота вийдеш та оглянешся, що нема нікого за тобою(А. Свидницький);

//Заспокоюватися після хвилювання, роздратування; переставати журитися.

То од жалю одходила[вдова]І мовчки журилась Та на шлях той на далекий Крізь сльози дивилась(Т. Шевченко);

– Та твій Денис, чуєш, самого Врангеля в Чорному морі втопить. Ти що, свого Дениса не знаєш? – Та знаю, – потроху відходить жінка, і з далекого краю почав наближатись до неї обрис чоловіка(М. Стельмах);

Ватя впала на постіль і не могла одійти, несподівано прибита горем(І. Нечуй-Левицький);

//зі сл. з морозу, з холоду.Зігріватися.

Він уже трохи відійшов з морозу, крутився по хаті, .. і скидав з вусів крижинки(І. Микитенко);

//Набувати попереднього вигляду, стану; оживати (про живі істоти й рослини).

Починався березень – і поволі відходили від морозу рослини(І. Микитенко);

[Охрім:]Чого-бо ти й досі тремтиш?[Текля:]Приголуб її та міцніше притули до серця, то вона зараз і одійде(М. Кропивницький).

11.розм.Розморожуватися, відтаювати.

Голова із завгоспом навели на бригаді лад .. Дали вказівки – як земля одійде, щоб враз сіяли(К. Гордієнко).

12.розм.Ставати вогким; відволожуватися.

Дрібний дощик прибив пил, земля за ніч одійшла, м'яко полоть було(К. Гордієнко);

Хвилин через 15 цукор відійшов, і я витерла форму насухо. За цей час джем, охолонувши, трохи загус(із журн.).

13.від кого до кого, кому.Переходити в чиє-небудь володіння, діставатися комусь у власність.

– Назначили нам землю, спасибі добрим людям, а стара затялася і не хоче брати отієї півдесятини, що від Денисенка відходить(М. Стельмах);

Як громада ділила між братами двір старого Кайдаша, до Карпової половини одійшла груша(І. Нечуй-Левицький);

Війна закінчилася у 1392 році розподілом Галицько-Волинських земель на Волинь, що відійшла до Литви, і Галичину, що відійшла до Польщі(з наук.-попул. літ.).

14.Закінчуватися, наближатися до кінця; минати.

Покоління відходить, й покоління приходить, а земля віковічно стоїть(Біблія. Пер. І. Огієнка);

Розкіш як приходить – смакує, як відходить – катує(прислів'я);

– Вечірня одходить, – промовив знов служка(Марко Вовчок);

І поволі Відходить молодість моя(М. Стельмах);

День відійшов(М. Коцюбинський);

//Кінчатися (про пору грибів, ягід і т. ін.).

Збирала[Світлана]суниці, мед брала з дупла, Одійдуть суниці – поспіє малина...(І. Нехода).

15.перен.Зникати, втрачатися (про бажання, сон і т. ін.).

Він так на неї дивився, що їй ув очах темніло, пам'ять відходила(Марко Черемшина);

Та й як уже запишуть двійку до нотеса[блокнота],відходить охота до науки!(А. Крушельницький);

Одні видіння відходять від нього, а натомість наближаються тіні тридцять сьомого року(М. Стельмах);

Я пам'ятаю, що при сьому ти всміхнулась і що мені раптом зовсім одійшов той страх(Леся Українка);

Не спалося. Сон давно відійшов(І. Цюпа).

16.перен.Помирати.

Ти[поет]все зробив, що міг, але як відійшов, То діла все ще в нас багато(В. Самійленко);

[Мак:]Не побачила маленької Орини мати... Родила й одійшла...(О. Корнійчук);

//Здихати (про тварин).

[Стеха:]Отак ревла Ганнущенкових невістка, Хроська, як у них телиця одійшла(М. Кропивницький).

(1) Відхо́дити / відійти́ в забуття́ –остаточно забуватися, не згадуватися.

Постали тоді нові враження, і з ними спогади про божевільного стали поволі відходити в забуття(Ю. Покальчук);

Найголовніше ж у цих двох роках, це те, що відійшла у забуття його страшна ганьба – перебування в полоні(Іван Ле);

Відійшли в забуття страшні часи кріпаччини, проти якої мужньо вів боротьбу Шевченко(П. Колесник);

За́шпори відійшли́див.за́шпори.

◇ (2) Відійти́ (відступи́ти, відсу́нутисяі т. ін.)/ відхо́дити (відступа́ти, відсува́тисяі т. ін.)на за́дній (дру́гий) план –стати другорядним, неістотним, менш важливим, незначним; перестати турбувати, хвилювати кого-небудь.

Як прийшла[Олена],бровами повела... – так мов одразу посвітлішало в корчмі. Посипалися жарти, заклики з усіх боків. Якось відсунулися на другий план і опришки, і самий Марусяк(Г. Хоткевич);

– Були серед них, крім хороших[людей],очевидно, і нехороші .. Але – дивно – тепер ці, останні, забулись, відійшли на задній план, а пам'ятаються тільки оті хороші люди(О. Гончар);

Цікаво, що ось минув час, гострота багатьох питань пригасла, деякі проблеми, на які ми насамперед звертали увагу в творах, відступили на задній план, але й повторне читання не виявляється марним(із журн.);

– Людина, яка робить погані діла, чим далі стає гіршою. Хороше “я” відходить на задній план(М. Томчаній);

Краківська гімназія.., одержання наукового ступеня доктора права, подорож до Венеції, однорічна військова служба в полку драгунів – усі ці перипетії життя молодого графа[Андрія Шептицького]поступово відходили для нього на другий план(із журн.);

(3) Відійти́ (відступи́ти) / відхо́дити (відступа́ти) в тінь:

а)зайняти другорядне місце; стати неістотним, незначним.

– Скільки часу минуло, скільки подій, повних трагізму й величі, сталося на моїх очах, що мимоволі все особисте, як би глибоко не зачіпало воно свідомість, мусило відступити в тінь(Л. Первомайський);

б)(перед ким і без дод.)поступитися чим-небудь комусь.

Письменниця[Леся Українка]бачила й те, що Долорес не змогла стати головною героїнею драми, а мусила відійти в тінь перед Анною(із журн.);

На фоні досвідченого шахіста скромний учень відійшов у тінь(з газ.);

(4) Відійти́ / відхо́дити від гріха́ –запобігти якому-небудь осудливому вчинку; не допустити, відвернути щось небажане, неприємне.

Роман чує, як буйний гнів кидається йому в руки і голову, і, щоб відійти від гріха, швидко обертається і вилітає з нечистої, тісної од всякого добра кімнати(М. Стельмах);

Правильно сказав якийсь мудрець, не пам'ятаю хто: “Гріх з'являється там, де сходяться люди, а коли хочеш відійти від гріха, перестань спілкуватися”(із журн.);

(5) Відійти́ / відхо́дити в мину́ле (в істо́рію):

а)безповоротно минути, пройти, зникнути.

“Ой там збиралась бідна голота До корчми гулять...” Співав тоді оцієї молодий парубок-наймит, і в минуле одійшли ті прокляті роки(О. Донченко);

Не може безслідно відійти в історію українська нація: наша дума, наша пісня не вмре, не загине(із журн.);

Авторська журналістика поступово відходить у минуле, але навряд чи існує чітка причина цього(з газ.);

б)забутися.

Все, що снилось – говорилось, Не відходило в минуле...(М. Рильський);

в)перестати використовуватися.

Відійшли в минуле постоли, полотняні штани, виткані з семірки(І. Цюпа);

(6) Відійти́ / відхо́дити у ца́рство небе́сне,книжн. –померти.

Була колись у нас жіночка. На подобу Регіни. Відійшла у царство небесне. Через дурницю(Г. Бойко);

(7) Відійти́ (піти́) / відхо́дити (іти́) в небуття́,книжн.:

а)(уроч.)померти.

Не помре[Сеспель],не має права піти в небуття раніше, ніж побуде вдома, на рідній землі(Ю. Збанацький);

Безіменним і невідомим одійшов він[О. Поляков]у небуття, так і не маючи змоги реалізувати свій талант(М. Слабошпицький);

[Ганна Андріївна:]Ні, сину, мені легко на серці. Я спокійно відходжу в небуття, бо знаю кінець... Перемогу нашу бачу над ворогом(Ю. Мокрієв);

б)безповоротно минути.

Ще приголомшені вчорашнім, ходять ті, хто вцілів у війні, ще не віриться їм, що війна відійшла в небуття(П. Загребельний);

У небуття відійшли ті часи, коли епідемії віспи, холери, чуми спалахували в селах та містах нашої країни(з газ.);

в)перестати існувати; зникнути.

Народи перебувають у русі: етноси виникають, розквітають, щезають, одні пішли у небуття (скіфи, половці), інші існують з давніх давен (вірмени, грузини, євреї)(з наук. літ.);

На обрії, неначе хмари, Лежали сині пасма гір. Та яничарів двох примари Мені ще заступали зір. Я не питав про їх наймення – Нехай ідуть у небуття(Д. Павличко);

Це страшно, коли те, що жило в народі упродовж століть, відходить у небуття(з наук.-попул. літ.);

(8) Відійти́ (піти́) / відхо́дити у ві́чність (у дові́чний сон),уроч. –померти.

Буде у Сурамі Велике свято – пам'ятник відкриють Незламній поетесі-войовниці[Лесі Українці],Що там у сон довічний відійшла(М. Рильський);

Днями Інна бачила в Кураївськім народнім музеї збільшену фотографію Сані Хутірної, тієї легендарної льотчиці, що так уславилась на фронтах і потім, підбита, разом з коханим, загинула у повітрі, пішла у вічність в обіймах(О. Гончар);

Відійшов у вічність великий сонцелюб – поет-академік Максим Тадейович Рильський(з газ.);

Відлягти́ (відійти́,рідковідли́гнути) / відляга́ти (відхо́дити) від се́рця (від душі́, на се́рці, на душі́)див.відляга́ти;

Відта́нути (відійти́) / відтава́ти (відхо́дити) се́рцем (душе́ю)див.відтава́ти;

(9) Відхо́дити (ла́годитися) / відійти́ на (в) Бо́жу (оста́нню) путь (доро́гу) –вмирати.

[Мати:]Що мати, то не жінка. Люди бачать, що я вже лагожусь у Божу путь, то де ж таки мені міняти вбори(Леся Українка);

Вони обойко одійшли на Божу путь(Ганна Барвінок).

відходити—дсл. док. виду що зробитиem неперех.Дприслвникова формаem вдходивши. вилiковувати хворого старанним доглядом. закiнчити ходитиотходитьДеепричастная формаem отходив отходя...Большой украинско-русский словарь
відходити—I вдходитидив.i вдходжувати.II вдходитиджу диш недок.i вдйти йду йдеш док.i вд когоi чого без додаткаi.ти в певному напрям вддалятися. Вдступати. Проходити певну вдда...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
відходити—вдходити дслово недоконаного виду ти залишати якесь мсце вдходити дслово доконаного виду закнчити ходння вилкувати...Орфографічний словник української мови
відходити—Istrong [вдходжу диеsupш нак.em оuд оuдтеиsup недок.em ти залишати якесь мсце [вдходи оuдиеsupш нак.em диu хоуsupдuт док.em закнчити ходння в илкувати...Орфоепічний словник української мови
відходити—I вдходиетие оджу диеш нак. од одтеи недок. ти залишати якесь мсцеII вдходитиехоуджу одиеш нак. ди хоудт док. закнчити ходння в илкувати....Орфоэпический словарь украинского языка
відходити—див.em вдпочивати...Словник синонімів Вусика
відходити—вддалятися вдступати с. ткати з прац звльнятися покидати що позд вирушати виходити ВДБУВАТИ вдправлятися з ч. не не вдлучатися вд поглядв ВДМОВЛЯТИСЯ зркатися чого вд уч...Словник синонімів Караванського
відходити—ти вд чогось вдступати вддалятися вд гурту вдбиватися....Словник синонімів Полюги
відходити—ВДБИВАТИСЯstrong ти вд товариства гурту стада втрачати контакт з ними ВДХОДИТИstrong ВДДАЛЮВАТИСЯstrong ВДДАЛЯТИСЯstrong ВДКОЛЮВАТИСЯstrong. Док. вдбитисяstrong вдйтиstr...Словник синонімів української мови
відхо́дити—ВДХОДИТИ джу диш недок. ВДЙТИ йду йдеш док. . вд когочого без додатка. ти в певному напрям вддалятися. Ватя все одходила од його дал й дал й зникла в довгй улиц за густи...Словник української мови в 11 томах
відходити—Istrong вдходитидив. вдходжувати. IIstrong вдходитиджу диш недок. вдйти йду йдеш док. вд когоem чого без додаткаem.ти в певному напрям вддалятися. Вдступати. Проходи...Толковый словарь украинского языка
відходити—вдхилятися вд попередньо практики норм аргументац тощо depart retreat...Украинско-английский юридический словарь
відходити—техн. отбывать отходить отходить...Украинско-русский политехнический словарь
відходити—недок.em вдходити док.em вдйти ти залишати якесь мсцеem to move away off to go off away back to stand back to withdraw to recede вдem to step aside fromem to walk away fr...Українсько-англійський словник
відходити—Вдходити вд стола Позд вдходив на схд em Вдходити вд активно боротьби Вдходити вд теми Вдходити вд релг em Двер вдходять...Українсько-китайський словник
відходити—[widhodyty] odchodzi wycofywa si...Українсько-польський словник
відходити—джу диш odchodzi wycofywa si odbiega od tematu zob. вдйти...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
відходити—несов. вдходити сов. вдйти отходить отойти о боли переживаниях прекращаться исчезать отлегать отлечь уклоняться от какогон. дела отстраняться отстраниться идти двиг...Українсько-російський словник
відходити—виходити вдходити вдбгати ноги. Втомитися вд довготривалого ходння. дть до ворожки вона вам порадить. Я вже ноги сво виходила. Нчого не допомага рина Вльде От той козак...Фразеологічний словник української мови