ШКОДИТИ

ЗАВАЖА́ТИ(бути на перешкоді кому-, чому-небудь, ставати перешкодою в чомусь),ПЕРЕШКОДЖА́ТИ,ШКО́ДИТИ,ПЕРЕБИВА́ТИ,ПЕРЕБАРАНЧА́ТИрозм.,ПЕРЕ́ЧИТИрідше,СУПЕРЕ́ЧИТИрідше. — Док.:зава́дити,перешко́дити,зашко́дити,пошко́дити,переби́ти. Велика батьківська шапка насунулась йому аж на ніс і заважала бачити (О. Довженко); Недалека подорож, однак, усе відкладалась: то заважали якісь дрібниці, то побутові клопоти (С. Журахович); Просуватись далі заважав наріжний будинок протилежного кварталу, що виходив фасадом на саме перехрестя (О. Гончар); — Учора головний інженер сказав мені, що здійсненню пропозиції інженера Розенберга.. перешкоджає ще й устаткування цеху (Ю. Шовкопляс); — Ви мені перебиваєте читати, — сказав (Харитін) (І. Нечуй-Левицький); А читаючи повісті, вона поминала ті місця, де обмальовувались чудові вигляди натури, аж сердилась, що вони перебаранчають їй слідкувати за оповіданням про людей (І. Нечуй-Левицький); Парася, не підіймаючи очей, рішуче заявила батькові: — Тату, не перечте нашому щастю (Ю. Збанацький); Івась почав їй суперечити: коли вона опускала ложку у миску набрати страви, він попереджав її і одбирав її ложку (Панас Мирний).

ШКО́ДИТИкому (завдавати комусь шкоди, неприємностей),ВА́ДИТИрідше,ПІДРІ́ЗУВАТИ(ПІДРІЗА́ТИ)кого, розм.,ЗБИТКУВА́ТИкого і без додатка, діал.;КОПА́ТИрозм.,ПІДКО́ПУВАТИрозм.,КОПА́ТИСЯрозм.,ПІДКО́ПУВАТИСЯрозм.,ПІДРИВА́ТИСЯрозм. (під кого, проти кого — підступно, таємно);ПІДСИ́ДЖУВАТИкого (підступними діями);КА́ПОСТИТИрозм.,ПА́КОСТИТИрозм. (робити комусь капості). — Док.:нашко́дити,зава́дити,підрі́зати,позбиткува́ти,підкопа́ти,підкопа́тися,підри́тися,підсидіти,нака́постити,напа́костити. — Той, хто не вважа волі другого, не зазнає й правди на світі, а буде жити однією кривдою і шкодитиме собі й людям (Панас Мирний); — Ніколи вже не буду вадить тому чоловікові, котрого ти милуєш! (О. Стороженко); Ураз Марва ще більше підрізала Захара, ніж раніше своїми брехнями між людьми (Грицько Григоренко); — Ти, марнотрате, ..ти що видиш, та до корчми тягнеш, та ще мене хочеш збиткувати?! (В. Стефаник); Як розсердиться (Панас), то вже злий буде хто й зна поки і все проти того чоловіка копатиме (Б. Грінченко); Всі ті скарги (панів) пропадали, Комісара не підкопали, Ні навіть не могли сплямить (І. Франко); — Он воно що? — протяжно вимовив Захар. — Значить, копаються під Зарубу! (В. Кучер); Ходять (люди) кругом, шукають, як би підритися під мене, підкопатися так, щоб я не знав, щоб зразу повалить мене, наступити, перейти, переїхати... (Панас Мирний); — Софрон — розумний мужик.. Аби він не подумав, що я його підсиджую (Ю. Бедзик); Ледар нічого не робить, лише цілими днями волочиться по затінках, пакостить людям, намовляє молодших до лиходійства (С. Ковалів).

ШКО́ДИТИчому (бути шкідливим перев. для здоров'я людей, тварин, росту рослин),ЗАШКО́ДЖУВАТИрідше,ВА́ДИТИ,ПІДРИВА́ТИщо,ПІДКО́ШУВАТИщо,ПІДСІКА́ТИщо,ПІДТИНА́ТИщо,ПІДТО́ЧУВАТИщо,ПІДРІ́ЗУВАТИ(ПІДРІЗА́ТИ)що, розм.,ЗАВГО́РЮВАТИдіал.;ША́РПАТИ(із сл. душа, мозок, нерви, серце і т. ін. — розладнувати нервову систему людини). — Док.:зашко́дити,зава́дити,підірва́ти,підкоси́ти,підсікти́,підітну́ти,підтя́ти,підточи́ти,підрі́зати,завго́рити,поша́рпати. Пиріг животові не шкодить (прислів'я); — Ах, отче! Покиньте сю розмову, прошу вас! Вона вас бентежить, може зашкодити вашому здоров'ю! (І. Франко); Мені тепер залізниця вадить таки просто своїм димом, задухою, протягами серед спеки, тіснотою, неспанням (Леся Українка); Прикрощі підривали здоров'я, але не згасили Довженкової віри (з журналу); Підкошувала мене нова журба і тривога: я не знала, що з Миколою (Ірина Вільде); Рання хвороба очей, нужда, голод, переслідування з боку царських чиновників — ось що їло талант його, ось що його підсікало! (П. Тичина); Мучила її безсонність, і гарячка до крайності підтинала її сили (О. Кобилянська); Йому жагуче хотілося жити, але хвороба безжально підточувала старечий організм (А. Шиян); Думки, як черва, ворушаться в голові, точать її хворе серце, підрізують її немощну силу (Панас Мирний); Але що зараз у жінки з серцем, що його шарпає, як пазурами — в кров? (А. Головко).

шкодити—комучомуem дсл. недокон. виду що робитиem неперех.Дприслвникова формаem шкодивши шкодячи. завдавати шкоди. бути шкдливим для здоровявредитьДеепричастная формаem вредя...Большой украинско-русский словарь
шкодити—джу диш недок.i перех. i неперех. Завдавати шкоди див. шкода I . Пустувати бешкетувати. Те саме що заважати. тлькиi ос. неперех. Бути шкдливим для здоровя людей тварин...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
шкодити—шкодити дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
шкодити—шкодитиджу диеsupш нак.em шкод шко...Орфоепічний словник української мови
шкодити—шкодиетие оджу диеш нак. шкод шкодтеи....Орфоэпический словарь украинского языка
шкодити—Шкодити шкоджу диш дять не шкодь не шкодьте...Правописний словник Голоскевича
шкодити—причинить вред ущерб...Сербско-русский словарь
шкодити—Iнатворяти насвинячувати паскудити потворити свинячитиФразеологчн синонмиstrong коти робити творити чинити безчинства робити бридь робити гидь робити неподобства робити п...Словник синонімів Вусика
шкодити—здоровю вадити завдавати шкоди ти на шкоду кому капостити ставити дрючки в колеса ПЕРЕШКОДЖАТИ заважати п! РОЗЛАДНУВАТИ ПСУВАТИ....Словник синонімів Караванського
шко́дити—ШКОДИТИ джу диш недок. . перех. неперех. Завдавати шкоди див. шкода . Погане панбратство шкодить доброго ннащо зводить Гл. Вибр. Чого це так у степу заманулося зимув...Словник української мови в 11 томах
шкодити—ШКОДИТИ джу диш недок. що чим з дод. Завдавати шкоди див. шкодаstrong .Погане панбратство шкодить доброго ннащо зводить Л. Глбов Чого це так у степу заманулося зимувати...Словник української мови у 20 томах
шкодити—джу диш недок. перех. em неперех. Завдавати шкоди див. шкода I . Пустувати бешкетувати. Те саме що заважати. тлькиem ос. неперех. Бути шкдливим для здоровя людей тва...Толковый словарь украинского языка
шкодити—do wrong harm...Украинско-английский юридический словарь
шкодити—портить вредить...Украинско-русский политехнический словарь
шкодити—To harm to injure to hurt to be injurious toem to damage рослинамem to blight to blastшкодити здоровю to damage to affect ones health to be injurious to healthшкодити сп...Українсько-англійський словник
шкодити—балець папсаваць папсуць псаваць...Українсько-білоруський словник II
шкодити—Балець...Українсько-білоруський словник II
шкодити—балецьпапсавацьпапсуцьпсаваць...Українсько-білоруський словник
шкодити—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
шкодити—Skade...Українсько-датський словник
шкодити—em Шкодити здоровя...Українсько-китайський словник
шкодити—Skade...Українсько-норвезький словник
шкодити—[szkodyty]Не турбуйся! Не турбуйтеся! Nie szkodzi!...Українсько-польський словник
шкодити—джу диш szkodzi...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
шкодити—кому чому вредить разг. шкодить приносить [причинять] вред наносить ушерб о постоянном свойстве чегон. быть вредным в безл. предложениях вредно о чьихн. намеренных действ...Українсько-російський словник
шкодити—Skada...Українсько-шведський словник
шкодити—не шкодить з дсл. Варто слд би. А ви записуйте не шкодить Такую рч записать. Бо се не казка а билиця. Або бувальщина сказать Т. Шевченко....Фразеологічний словник української мови