ТЯЖКО

ВА́ЖКОприсудк. сл. (про наявність знегод, труднощів, страждань),ТЯ́ЖКО,ТРУ́ДНО,СКРУ́ТНО,СУТУ́ЖНО,ТУ́ГО,НЕЛЕ́ГКО,ГІ́РКО,НЕСО́ЛОДКО,НЕПЕРЕ́ЛИВКИрозм.;ВАЖКУВА́ТО,ТРУДНОВА́ТО,ТУГУВА́ТО(до певної міри). Тяжко, важко в світі жити Сироті без роду (Т. Шевченко); Віддали Остапа в економію в погоничі на всю сівбу. Трудно було малому (А. Головко); Скрутно.. зимою Романові.. чобіт немає у нього (С. Васильченко); Щороку сутужно Хомі, щороку нестає свого хліба (М. Коцюбинський); Ростом я, знаєте, нижчий за мого першого номера, то на глибоких місцях мені доводилося зовсім туго (О. Гончар); — Нелегко вам на початку було, та, мабуть, і зараз тугувато (І. Цюпа); Я скитався сиротою, Гірко мені було! (С. Руданський); Насті-то легше, вона ще з восьмого класу протоптала стежку на ферму... А от Докійці, Парасці і Федорці несолодко (І. Цюпа); Бачить Максим, що непереливки, скликає своїх товаришів докупи (І. Франко); На ферму прийшла незабаром після випускного вечора. Було їй спершу важкувато (Я. Гримайло); — Раз хочеш, значить досягнеш, хоч буде й труднувато (П. Дорошенко).

ВА́ЖКОкому, присудк. сл. (про дуже сумний, безрадісний, гнітючий настрій, стан, обстановку),ТЯ́ЖКО,СУ́МНО,ГІ́РКО,ЖУ́РНО,ГНІТИ́ТЬкого. Так якось тяжко та важко. З рук усе випливає, ніщо не миле, не любе (Панас Мирний); Чогось їй було сумно, чогось було журно (М. Коцюбинський); Марко.. все думав: як же це так, що в нього вже не буде матері? Йому було гірко, так гірко (І. Микитенко); (Жирондист:) Гнітить мене твоя краса, чужино! (Леся Українка).

ВА́ЖКОприсудк. сл. (про почуття неприємного фізичного стану, втоми, болю й т. ін.),ТЯ́ЖКО,БО́ЛЯЧЕ́,ТРУ́ДНО. Одного ранку так-то мені важко було! (Марко Вовчок); Ніхто з них не знав, що коли майор сяде, то знов підвестися на свої вічно ниючі ноги.. буде йому дуже важко (О. Гончар); Йому було боляче й трудно (Панас Мирний).

ВА́ЖКОу спол. зі сл. плакати, ридати тощо (дуже сильно, сильніше звичайного),ТЯ́ЖКО,ГІ́РКО. Він упав на постелю — і довго плакав, важко плакав... (Панас Мирний); Десь б'ються гармати без упину, Там ніч у промені заграв. І я згадав про Україну І тяжко й гірко заридав (В. Сосюра).

ВА́ЖКОв сполуч. зі сл. хворіти, бути пораненим і т. ін. (з загрозою для життя),ТЯ́ЖКО,СИ́ЛЬНО,ДУ́ЖЕрозм. Упав важко поранений Пахомов (О. Довженко); Він тяжко хворий. Йому потрібний абсолютний спокій (М. Стельмах); — Ні, не вмерла (Ганна), А дуже нездужа (Т. Шевченко).

ВА́ЖКО(про звуки важкого дзвону, важких гармат і т. ін. — з великою інтенсивністю),СИ́ЛЬНО,ТЯ́ЖКО. Важко гехкали багатодюймові гармати (О. Гончар); Важко гув міддю великий двохсотпудовий дзвін (О. Донченко); Сильно грюкнули двері (І. Кириленко); Тяжко погуркували (літаки) в піднебессі (Григорій Тютюнник).

ВА́ЖКО(про ходу — повільно та з напруженням, неначе з вантажем),ТЯ́ЖКО,ВАЖКУВА́ТО(досить важко). Через поріг важко ввалився в хату Юхим-коваль (А. Головко); А він іде, тяжко ступаючи, справді мов п'яний (П. Куліш); Позаду важкувато гупає чобітьми підполковник (М. Стельмах).

ВА́ЖКОприсл. і присудк. сл. (усією вагою, значною вагою),ТЯ́ЖКО. Чорні круглі тюрбе важко вкривали кістки святих та ханів (М. Коцюбинський); — Коли виходила з хати, таким легким здався мені цей клунок.. Тобі не важко? (М. Стельмах); Виснуть тяжко за тини антонівки (К. Герасименко); Тяжко нести, а жаль покинути (прислів'я).

ВА́ЖКО(про зітхання тощо — з відчуттям душевного болю, страждання),ТЯ́ЖКО. Федір важко та тяжко зітхнув (Панас Мирний).

ВА́ЖКО(про працю тощо — з великим фізичним або розумовим зусиллям),ТЯ́ЖКО,ТРУ́ДНО. Було важко працювати (М. Рильський); Чому вона мусить так тяжко працювати на шматок хліба? (М. Коцюбинський); Нудно й трудно було (Максимові) заучувати ази та буки (Панас Мирний).

ДУ́ЖЕ(великою мірою),НЕМА́ЛО,ЗНА́ЧНО,ЧИМА́ЛО,ВЕ́ЛЬМИ,ІСТО́ТНО,СУТТЄ́ВО,ДО́СИТЬ,НАДЗВИЧА́ЙНОпідсил.,НЕЗВИЧА́ЙНОпідсил.,ВКРАЙ(УКРА́Й)підсил.,БЕЗМЕ́ЖНОпідсил.,НЕСКІНЧЕ́ННОпідсил.,БЕЗМІ́РНОпідсил.,НЕЗМІ́РНО(НЕЗМІ́РЕНО)(НЕЗМІ́РЯНО)підсил.,ПОНАДМІ́РУпідсил.,НЕЙМОВІ́РНОпідсил.,БЕЗКІНЕ́ЧНО(БЕЗКОНЕ́ЧНО)підсил.,СИ́ЛЬНОрозм.,ДО́БРЕрозм.,НЕПОМА́ЛУрозм.,ХТО́ЗНА-ЯКрозм.,ЗДО́РОВОрозм.,ГЕТЬрозм.,ПРИ́ТЬМО́Мрозм.,ПРИ́ТЬМА́розм.,ДУ́ЖЕНЬКОрозм.,ДОБРЯ́ЧЕпідсил. розм.,НАПРОПА́ЛЕпідсил. розм.,ТЯ́ЖКОпідсил. розм.,БЕЗУ́МНОпідсил. розм.,ЗАПА́МОРОЧНОпідсил. розм.,НЕСКАЗА́ННОпідсил. розм.,НЕПЕРЕВЕ́РШЕНОпідсил. розм.,ЗБІ́САпідсил. розм.,ДОСТОБІ́САпідсил. розм.,СТРА́ШНОпідсил. розм.,СТРАХпідсил. розм.,ЖАХЛИ́ВОпідсил. розм.,НЕЛЮ́ДСЬКИпідсил. розм.,БЕ́ЗМІРпідсил. розм.,БЕЗ КРА́Ю(БЕ́ЗКРАЙ)підсил. розм.,НЕАБИ́ЯКпідсил. розм.,ПРЕМНО́ГОзаст., уроч.,ЗЕЛО́заст.,БА́РЗОзаст.,КРІ́ПКОдіал.,СИ́ЛЬНЕдіал.;НЕДОСЯ́ЖНО,ТРИ́ЧІрозм. (указує на дуже високий ступінь ознаки);НАБАГА́ТО,ДАЛЕ́КО(при вищому ступені прикметників і прислівників). — А Донат і справді любить (Світлану)? — Дуже! — сказав я і в захопленні розвів руками, наче був неймовірно здивований, що він так сильно й вірно любить її (Є. Гуцало); Петро чомусь був мовчазний і тим немало дивував гостей (П. Панч); У новому фільмі "Арсенал" я значно звузив рамки своїх чисто кінематографічних завдань (О. Довженко); Зостанусь тут ще завтра і позавтрьому, бо ще не все бачила, що хтіла, та й таки втомлена чогось чимало (Леся Українка); Він був би вельми показний із своїм високим зростом.., але все псували йому золотушні червоні очі (П. Загребельний); Заболотний заговорив вільно, без тих стримуючих перепон, яких зовні не видно, але які часом істотно позначаються на характері розмови (С. Журахович); Для характеристики процесу формування української народності суттєво важливі дані історії мови (з наукової літератури); Спокійно підняла (Килина) великий і досить тяжкий цебер з помиями (В. Винниченко); Тигр був надзвичайно великий, з жахливими, ніби полірованими іклами (З. Тулуб); Я незвичайно глибоко, підвищено-вразливо відчув цю катастрофу і всі зв'язані з нею моральні пониження (М. Грушевський); Він став ще худіший, неначе його тіло вкрай виснажилось од походів та битв (І. Нечуй-Левицький); Юлка була безмежно рада, що ніхто їй сьогодні не заважає танцювати з Михайлом (М. Томчаній); Забуваючи одне про одного на нескінченно важких дорогах війни, вони частку своєї любові переносили на товаришів по зброї (О. Гончар); Чим далі він ішов, тим більше йому лишалося йти, так же безмірно далеко, як і безмірно тяжко (І. Багряний); Скажіть Вані, що я незмірно очарована його портретом (Леся Українка); І стали ми, мов щит із сталі, в борні незмірено тяжкій (В. Сосюра); Казкове авто вилітає на брук,.. стеле дорогу — фантастичну, незміряно прекрасну (І. Микитенко); Скінчилась нарешті довга полярна зима зі сніговіями, лютими морозами і безконечно довгими вечорами (В. Гжицький); (Галя:) А кажи: добре забилася? Коліна позбивала? (Панас Мирний); Ой жалю мій, жалю, Гіркий непомалу! Упустив я голубочку, Та вже не спіймаю (І. Франко); Батько й мати хтозна-як свою одиначку любили й кохали (переклад М. Лукаша); Такої жінки не найти, і жалувала мене здорово! (Ганна Барвінок); Бабам притьмом треба дощу на бараболю, на огірки (М. Коцюбинський); (Галя:) З тії пригоди Мені було таки дуженько смутно (В. Самійленко); Василько лазив на дерево і розпанахав штани. За це йому перепало добряче (О. Гуреїв); Сей Іваненко напропале закохався.. у куплі та в продажі (Марко Вовчок); Вранці прокинувся — сонце, сонце, безумно щедре сонце! (М. Рильський); Чернишеві здалося, ніби він.. виходить на дорогу, запаморочно велику, дуже відповідальну і прекрасну (О. Гончар); Засумував же тяжко наш Осауленко.., занудив світом несказанно (П. Куліш); Яке воно (сонце) красиве, неперевершено красиве (В. Логвиненко); Згадав (чорт), що в сім же селі є преєхидна баба, збіса хитра і лукава (О. Стороженко); Петро.. в манері людини, якій достобіса набридли всякі застольні анекдоти, намагається сказати те, що належить йому сказати по праву батька (І. Драч); І в полудень ясне небо страшно потемніло (С. Руданський); (Круста:) Страх як псує хвороба вдачу людську! (Леся Українка); У мене немає жодної мети розповіді, але я не знаю, чому вона мене жахливо гнітить (Ю. Яновський); Перший крок виявився нелюдськи важкий (П. Загребельний); Галя.. безмір уболівала його боліннями (Є. Кротевич); Без краю бридка та дівка Катря (Олена Пчілка); Як одкрити очі цьому темному, безщасному, але безкрай милому людові..? (Дніпрова Чайка); (Бичок:) До всього я, государиня моя, вчений, та ще й неабияк вчений! (М. Кропивницький); — Я, гетьмане, тим, що маю, премного задоволений (Н. Рибак); — Пан воєвода сказати велів, що його війська зело потомлені стали від безперервних цілорічних боїв (І. Ле); У суботу на неділю Присниться удові сон, Барзо дивен напрочуд... (дума); Цього сироту, Левка, узявши на свої руки, кріпко жалувала (Горпина) (Г. Квітка-Основ'яненко); — Може, сестру побачиш, ..то скажи, що засмутила вона мене сильне (Г. Квітка-Основ'яненко); — Тричі дякую вам. — На здоров'я, на здоров'я, Маріє, — подобрішав голос Плачинди (М. Стельмах); Видимість тут стала набагато краща, ніж на рівнині (О. Гончар); Я далеко менше стомлений дорогою, ніж торік (М. Коцюбинський). — Пор. 1.на́дто.

тяжко—нар. difficilmente penosamente a stento жить тяжко vivere tra stenti сказ. безл. см. тяжело Итальянорусский словарь. Синонимы бедне белый свет не мил горестно горько жи...Большой итальяно-русский и русско-итальянский словарь
тяжко—нареч. тяжело...Большой русско-испанский словарь
тяжко—наречиеот словаem тяжкий прилаг.Краткая формаem тяжек...Большой русско-украинский словарь
тяжко—см. тяжело...Большой русско-французский словарь
тяжко—прислвник...Большой украинско-русский словарь
тяжко—см. тяжело Синонимы бедне белый свет не мил горестно горько жизни не рад жизнь не мила затруднительно лихо маетно муторно мучительно на свет не глядел бы надсадно напряже...Большой французско-русский и русско-французский словарь
тяжко—Присл. до тяжкий вищ. ст. тяжче. розм. Дуже надзвичайно. у знач. присудк. сл.i кому без додаткаi. Про наявнсть знегод труднощв страждань. Про почуття непримного фзично...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
тяжко—Тяжко нар. Тяжело трудно. Тяжко нести а жаль покидати. Шейк. Тяжковажко заспва як Сч руйнували. Шевч. Тяжко тяжко мен тебе додому одправляти. Макс. Очень. Тяжко боюсь м...Грінченко. Словарь української мови
тяжко—с трудом худо жестко безжалостно. бедне белый свет не мил горестно горько жизни не рад жизнь не мила затруднительно лихо маетно муторно мучительно на свет не глядел бы на...Краткий церковнославянский словарь
тяжко—тяжко тяжко обдарований обдарований що тоб тяжко то й другому не легко Франко...Лексикон львівський
тяжко—. нареч. кem тяжкий во знач.Лонгинов тяжко болен почти при смерти.em Лесков Письмо И. С. Аксакову дек. . .strong безл. в знач. сказ.em То же что тяжело во и знач.[М...Малый академический словарь
тяжко—корень ТЯЖ суффикс К суффикс О Основа слова ТЯЖКОВычисленный способ образования слова Суффиксальный ТЯЖ К О Слово Тяжко содержит следующие морфемы или части прис...Морфемный разбор слова по составу
тяжко—тяжко предикатив разг. То же что тяжело ....Новый толково-словообразовательный словарь русского языка
тяжко—тяжко прислвник незмнювана словникова одиниця...Орфографічний словник української мови
тяжко—тяжко...Полная акцентуированная парадигма по Зализняку
тяжко—Тяжко присл....Правописний словник Голоскевича
тяжко—Мен тяжко на серцю.У мене велике горе.Недалеко до смерти а тяжко умерти.Наркання немчного старика.Солодко споминаться що тяжко переживаться.Тяжко пережит дн наводять соло...Приповідки або українсько-народня філософія
тяжко—тяжкий . тяжело . Синонимы бедне белый свет не мил горестно горько жизни не рад жизнь не мила затруднительно лихо маетно муторно мучительно на свет не глядел бы надсадно...Русско-китайский словарь
тяжко—. ciko. jest cikoblockquote...Русско-польский словарь
тяжко—тяжко вазнин сахт...Русско-таджикский словарь
тяжко—psn tsniv tiv tce...Русско-чешский словарь
тяжко—легкобезбеднопросторадостноСинонимы бедне белый свет не мил горестно горько жизни не рад жизнь не мила затруднительно лихо маетно муторно мучительно на свет не глядел бы ...Словарь антонимов
тяжко—strong невыносимо тяжкоstrong тяжко больной тяжко оскорбитьСинонимы бедне белый свет не мил горестно горько жизни не рад жизнь не мила затруднительно лихо маетно муторно ...Словарь русской идиоматики
тяжко—тяжко тяжело трудно нелегко несладко горько горестно бедственно жизнь не мила худо сурово надсадно бедне хоть головой бейся хоть в петлю полезай свет не мил хоть головой ...Словарь синонимов II
тяжко—тяжко тяжело трудно нелегко несладко горько горестно бедственно жизнь не мила худо сурово надсадно бедне хоть головой бейся хоть в петлю полезай свет не мил хоть головой ...Словарь синонимов
тяжко—нареч. безжалостно жестоко с трудом слабо худо. Деян. . бедне белый свет не мил горестно горько жизни не рад жизнь не мила затруднительно лихо маетно муторно мучител...Словарь церковнославянского языка
тяжко—h тяжкоbig нареч.i Им тяжко градом пот и клубом парСИ. Боже мой! как тяжко зависеть от таких людей которыеСтуд. ....Словарь языка Грибоедова
тяжко—h Тяжко h . Безл.i Трудно затруднительно нелегко Рекъ Боянъ и ходы на Святъславля пfontснотворца стараго времени Ярославля Ольгова коганя хоти Тяжкоem ти головы кромfont...Словарь-справочник «Слова о полку Игореве»
тяжко—пр. важко п. ф. вд ТЯЖКИЙ Р. дуже ....Словник синонімів Караванського
тя́жко—ТЯЖКО. . Присл. до тяжкий вищ. ст. тяжче. Шсть осб тяжко напакований вз був аж надто тяжкий на забдован кон Мортка Кобр. Вибр. Рясн гойдаються сади На яснотканих гобе...Словник української мови в 11 томах
тяжко—ТЯЖКО. Присл. до тяжкийstrong вищ. ст. тяжче.Шсть осб тяжко напакований вз був аж надто тяжкий на забдован кон Мортка Н. КобринськаРясн гойдаються сади На яснотканих го...Словник української мови у 20 томах
тяжко—Тяжкоstrong . Безл.em Трудно затруднительно нелегко Рекъ Боянъ и ходы на Святъславля пснотворца стараго времени Ярославля Ольгова коганя хоти Тяжко ти головы кром плечю ...Слово о полку Игореве - словарь-справочник
тяжко—ТЯЖКО предикатив разговорное То же что тяжело ....Толковый словарь русского языка
тяжко—Присл. до тяжкий вищ. ст. тяжче. розм. Дуже надзвичайно. у знач. присудк. сл. кому без додаткаem. Про наявнсть знегод труднощв страждань. Про почуття непримного фзи...Толковый словарь украинского языка
тяжко—gravely...Украинско-английский юридический словарь
тяжко—про вагуem heavily hard grievously серйозноem seriously sadly badly про бль стражданняem painfully distressingly безос.em it is hard it is difficult...Українсько-англійський словник
тяжко—цьврды цяжка...Українсько-білоруський словник II
тяжко—Цьврды...Українсько-білоруський словник II
тяжко—цьврдыцяжка...Українсько-білоруський словник
тяжко—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
тяжко—Vanskeligt...Українсько-датський словник
тяжко—Тяжко ридати абоem плакати Тяжко на душ абоem серц...Українсько-китайський словник
тяжко—Tungt...Українсько-норвезький словник
тяжко—[tazko]...Українсько-польський словник
тяжко—ciko мен на серц ciko mi na sercu...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
тяжко—нар. тяжело тяжко тягостно тяжко на душ [серц] безл. тяжело [тяжко] на душе [сердце] тяжко ридати [плакати] горько рыдать [плакать]...Українсько-російський словник
тяжко—Svrt...Українсько-шведський словник
тяжко—Przymiotnik тяжкий ciki przykry Przyswek тяжко ciko przykro...Универсальный русско-польский словарь
тяжко—тяжко Источник Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку . Синонимы бедне белый свет не мил горестно горько жизни не рад жизнь не мила затруднительно лихо мает...Формы слова
тяжко—тяжко на душ кому в кого. Хтонебудь дуже сумний з гнтючим настром у важкому психологчному стан. Мотр зробилося так тяжко на душ так грко на серц що вона . так залилася с...Фразеологічний словник української мови
тяжко—Тяжко Тож Кот Жок Ток Тяж...Электронный словарь анаграмм русского языка