Словник синонімів української мови

ПОКАЗУВАТИСЯ

ВІДКРИВА́ТИСЯперев. перед ким-чим (ставати видним, доступним зорові),РОЗКРИВА́ТИСЯ,ПОКА́ЗУВАТИСЯ,ПОЯВЛЯ́ТИСЯ,З'ЯВЛЯ́ТИСЯ,ПОСТАВА́ТИ,ВСТАВА́ТИ(УСТАВА́ТИ),ВИРОСТА́ТИ,СТАВА́ТИрідше,ВІДСЛОНЯ́ТИСЯрідше,ВІДСЛО́НЮВАТИСЯрідше,РОЗКРУ́ЧУВАТИСЯрозм. — Док.:відкри́тися,розкри́тися,показа́тися,появи́тися,з'яви́тися,поста́ти,вста́ти(уста́ти),ви́рости,ста́ти,відслони́тися,розкрути́тися. З ресторану відкривається чудова панорама Дніпра (І. Цюпа); Невимовної краси картини розкриваються перед льотчиками (О. Довженко); На тлі свіжого, як повесні, лісу показується біла мурована брама (М. Коцюбинський); Їхні силуети то появлялися в світлі вогнища, то знову зникали в темряві (Григорій Тютюнник); Коли його висока постать з'являлась у дверях, ..Гафійка здригалась (М. Коцюбинський); Розплющуєш очі — і весь білий світ знову постає перед тобою (Є. Гуцало); Перед ними знову вставала панорама гір (О. Гончар); Пароплав виростає перед очима (О. Донченко); Відслонюється ширший вид на глибокі яри (І. Франко); Галявина розкручувалась перед очима, як згорнене в трубку полотно (Ю. Мушкетик). — Пор.видні́тися.

ВІДКРИВА́ТИСЯ(виступати, ставати видним з-під чого-небудь, що закриває або прикриває),ПОКА́ЗУВАТИСЯ,ВІДСЛОНЯ́ТИСЯ,ВІДСЛО́НЮВАТИСЯ. — Док.:відкри́тися,показа́тися,відслони́тися. Коли Настя лише всміхається, у неї високо відкриваються свіжі червоні ясна (О. Копиленко).

ВИДНІ́ТИСЯ(бути видним, приступним зорові),ВИДНІ́ТИ,ПОЗНАЧА́ТИСЯ,ВБАЧА́ТИСЯ(УБАЧА́ТИСЯ)розм.;ВИМАЛЬО́ВУВАТИСЯ,МАЛЮВА́ТИСЯрідше,ВИРИСО́ВУВАТИСЯ,ВИКАРБО́ВУВАТИСЯ,КРАСУВА́ТИСЯ(бути виразно видним);МРІ́ТИ,МРІ́ТИСЯ,МАЯ́ЧИ́ТИ,МАЯЧІ́ТИ,МАЙОРІ́ТИ,МА́ЯТИ,МЕРЕХТІ́ТИ,БОВВАНІ́ТИ,ДАЛЕНІ́ТИ,МАНЯ́ЧИТИрозм. рідко,МАНЯЧІ́ТИрозм. рідко,МРЯЧИ́ТИдіал. (бути видним здалеку, невиразно);ВИГЛЯДА́ТИ,ВИЗИРА́ТИ,ПОКА́ЗУВАТИСЯ,ВИКА́ЗУВАТИСЯрозм. рідко (бути видним з-за чогось, з-під чогось, із-поміж чогось);ПРОГЛЯДА́ТИ,ПРОГЛЯДА́ТИСЯрідше,ПРОЗИРА́ТИ,ПРОРІ́ЗУВАТИСЯ,ПРОРІЗА́ТИСЯрідше,ПРОДИВЛЯ́ТИСЯрідше,ВИСКА́ЛЮВАТИСЯрозм.,СКА́ЛИТИСЯрозм. рідко (крізь щось);ВИСТУПА́ТИз чого,ПРОСТУПА́ТИз чого, крізь що,ВИТИКА́ТИСЯз чого, з-під чого (трохи, частково бути, ставати видним);ПОЛИ́СКУВАТИ(виділяючись блиском);СВІТИ́ТИ,СВІТИ́ТИСЯ,ПРОСВІ́ЧУВАТИ,ПРОСВІ́ЧУВАТИСЯ(бути видним крізь що-небудь, між чим-небудь і т. ін.). — Док.:позна́читися,ви́малюватися,ви́рисуватися,ви́карбуватися,помая́чи́ти,поманячі́ти,помаячі́ти,ви́глянути,ви́зирнути,показа́тися,прогля́нути,прозирну́ти,прорі́затися,ви́скалитися,ви́ступити,проступи́ти,ви́ткнутися. За вигоном, край села, виднілось друге село (М. Коцюбинський); У траві ледь-ледь виднів залишений колесами слід (Ю. Мушкетик); Вже поблизу в пітьмі позначається берег Цірцеї (М. Зеров); На цвинтарі росли високі дерева, .. крізь сухі віти вбачалося церковне віконечко (Марко Вовчок); Попереду ясно вимальовувалися чорні фігури вершників (Григорій Тютюнник); З туману, справді, вже вирисовувався Переяслав (О. Іваненко); На місячну дорогу виплив човен, серед мінливого срібного мерехтіння викарбувався силует рибалки (І. Волошин); На зеленій.. хатині.. яскраво красувалася вивіска (П. Козланюк); Он на кінці виднокруга мріє село (Олена Пчілка); (Філемон:) Море синьою стягою ледве мріється здаля (переклад М. Лукаша); У темряві невиразно маячили силуети хат (Ю. Збанацький); Гостроверхі шапки маячіли здалека.. Це були татари (Б. Грінченко); Над лісом, що майорів півколом, небо здавалося бліднішим (Ірина Вільде); Ліворуч мерехтів на вершку могили мурований стовп (Юліан Опільський); Безлюдний пляж. І лише дві постаті бовваніють удалині (А. Головко); Даленіє місто на осіннім фоні (В. Сосюра); На горбку манячили чорні силуети вітряків (О. Десняк); На долині манячіли.. намети (І. Нечуй-Левицький); Назустріч мені поспішали з базу жінки.., з їх кошиків виглядали барвінок і первоцвіт (М. Коцюбинський); Серед пучечків торішньої трави де-не-де визирали вже блакитними оченятами проліски (Б. Грінченко); На тлі.. лісу показується біла мурована брама (М. Коцюбинський); А з долини церква виказувалась в садку (А. Свидницький); З ранкового туману подекуди проглядали густі віти дерев, кручі (І. Ле); Дорога проглядалась у бінокль верстов на п'ять (П. Панч); Між верхівками дерев сірими плямами прозирало небо (П. Кучера); Враз темніє, і, до цвяшків подібні, Прорізуються зорі мовчазні В осіннім небі (Л. Первомайський); А над селом вискалюється з зелені червоний двір (І. Франко); — А наші черевики, — вигукнув Михайло, — черевики з продертими підошвами, крізь які скаляться панські пальці! (П. Загребельний); Вдалині вже неясно виступало з імли підніжжя могутнього гірського кряжа (З. Тулуб); Вдалині.. виднілися довжанські ліси, а ближче з густих чагарів проступало білими хатами село Ступки (Григорій Тютюнник); Ліворуч, з-за далеких горбів, витикається високий.. димар цукроварні (В. Козаченко); Молода береза соромливо світила крізь ліщинник білим тілом (О. Донченко); Вже крізь віти світяться вогні (В. Сосюра); Будівля.. просвічувала червоною цеглою крізь золотисте мереживо риштувань (Ю. Смолич); Руїни просвічувалися крізь густе плетиво обгорілих садів (В. Кучер). — Пор. 1.ви́дний.

ВИЯВЛЯ́ТИСЯ(про почуття, думки, наміри тощо — ставати явним, помітним за зовнішніми ознаками),ПРОЯВЛЯ́ТИСЯ,ВИРАЖА́ТИСЯ,ПОКА́ЗУВАТИСЯ,ПРОБИВА́ТИСЯ,ПРОГЛЯДА́ТИ,ПРОСТУПА́ТИ,ПРОСВІ́ЧУВАТИ,ПРОКИДА́ТИСЯ,ПРОСИНА́ТИСЯ,ПРОЗИРА́ТИ,ПОЗНАЧА́ТИСЯ,ПОМІЧА́ТИСЯ,СПОСТЕРІГА́ТИСЯ,РОЗКРИВА́ТИСЯ,ЧИТА́ТИСЯ,ВІДБИВА́ТИСЯ,ВІДЧУВА́ТИСЯ,ПОЧУВА́ТИСЯ,ПРОМЕНИ́ТИСЯ(ПРОМІНИ́ТИСЯ)(про радість, любов і т.ін. — у погляді, усмішці);ПРОРІ́ЗУВАТИСЯ,ПРОРІЗА́ТИСЯрідко (про здібності, талант і т. ін.). — Док.:ви́явитися,прояви́тися,ви́разитися,показа́тися,проби́тися,прогля́нути,проступи́ти,проки́нутися,просну́тися,прозирну́ти,позначи́тися,розкри́тися,відби́тися,відчу́тися,почу́тися,прорі́затися. На її виду виявлялась клопотливість та задуманість (І. Нечуй-Левицький); Давно вже тліло в душах незадоволення Марусяком, лиш не було моменту тому проявитися (Г. Хоткевич); Який глибокий жаль, сердечний докір і заразом яка радісна надія виражалися в його очах! (І. Франко); Молоді ще (Миколай з Параскою), але якась певність рухів і світогляду.. показується в них (Г. Хоткевич); Їй самій стає неприємно, що в голосі пробиваються нотки роздратування (О. Гончар); Його очі перелякано розширились, і з них проглянули сум і безнадія (Ю. Збанацький); В руках жінки, в погляді, у всій її позі проступала непідроблена сором'язливість (Ю. Бедзик); Доброта так і просвічує в його одкритому лиці (М. Коцюбинський); Щось прикре, дражливе прокидалося в його словах (Леся Українка); — В усій Вашій істоті прозирає щирість (Ф. Бурлака); В голосі його справді звучала радість, хоч на незворушному обличчі то не позначилось (Є. Гуцало); І ще помічалася за ним риса: в тилу він був похмурим і неговірким (Григорій Тютюнник); Незважаючи на те, що заліза в ґрунті багато, в рослинах інколи спостерігається його недостача (з журналу); Старий гідротехнік мав вдачу, яка розкривалася не з першого слова (М. Чабанівський); Спокій тривалого кохання.. читався в рисах її високого чола (Л. Первомайський); На його обличчі.. відбивалася найрізноманітніша гама почуттів (О. Донченко); В голосі Ярослави відчувалося куди більше байдужості, ніж зацікавлення (Л. Дмитерко); В погляді (Оксани) сяйливому, гарячому почувається внутрішня пристрасть, прихована жага (О. Гончар); Ленінградці люблять своє чудове місто.. Любов та промениться з їхніх очей, з їхніх постатей (Остап Вишня); У дев'ятому.. класі в Максима почали прорізуватися й певні громадські, організаторські та навіть ораторські нахили (В. Козаченко).

II.ЗДАВА́ТИСЯ(справляти якесь враження, мати в чиїйсь уяві той чи інший образ),БА́ЧИТИСЯ,ВБАЧА́ТИСЯ(УБАЧА́ТИСЯ),ВИДАВА́ТИСЯ,УВИЖА́ТИСЯ(ВВИЖА́ТИСЯ),ПОКА́ЗУВАТИСЯ,УВАЖА́ТИСЯ(ВВАЖА́ТИСЯ)рідко. — Док.:зда́тися,ви́датися,показа́тися,пома́ритися,пови́дітися. Цей плечистий майор з сірими розумними очима здавався їм всемогутнім заступником, який все може, досить тільки звернутись до нього (О. Гончар); Земля бачилась їм на всіх румбах від Сяну до Владивостока, від Мурманська до Балаклави (В. Кучер); Правдиво ж, мабуть, кажуть, що якими б рідними не вбачались свекор та свекруха, а нарешті невістка їм все-таки чужа... (М. Кропивницький); Університет видавався мені за казковий світ, у якому вчаться незвичайні люди (П. Панч); Грому і блискавки він боїться, а веселку любить, вона йому ввижається дівчиною, яка вбрала свій вінок різнобарвними стрічками (М. Стельмах); Високий, тонкий станом, він показався Онисі через шибки ще кращим (І. Нечуй-Левицький); Мені повиділося в тій хвилі, що якийсь дивний.. усміх заграв на лиці хлопця (І. Франко).

З'ЯВИ́ТИСЯ(утворившись, стати помітним),ПОЯВИ́ТИСЯ,ПОКАЗА́ТИСЯ,ВИ́СТУПИТИ,ПРОСТУПИ́ТИ,ВИ́ЯВИТИСЯзаст.;ВИ́НИКНУТИ(звідкись);ВИ́РИНУТИ(ВИ́РНУТИ),ВИ́НИРНУТИ(несподівано звідкись);ВИ́ПЛИСТИ(ВИ́ПЛИВТИ)(повільно звідкись);ВИ́СКОЧИТИрозм. (несподівано на поверхні чогось);ВИ́СИПАТИ,ВИ́РОЇТИСЯ(у великій кількості). — Недок.:з'явля́тися,появля́тися,пока́зуватися,виступа́ти,проступа́ти,виявля́тися,виника́ти,вирина́ти,виплива́ти,виска́кувати,висипа́ти,виро́юватися. На скронях з'явилася сивина; Оникій перший набирає ложку, бере в рот, але раптом весь червоніє, на очах його показуються сльози (І. Багмут); Щодня вона міцніла, іноді на білому, як полотно, лиці виступить рум'янець (К. Гордієнко); Помчав (кінь) легкою пір'їною.., — тільки на мить поринаючи в долини й знову виникаючи на горбах (Л. Смілянський); Старшина на конях виринала то тут, то там (О. Маковей); Нарешті хутір неясно виплив з метелиці (М. Стельмах); Кайдашиха почутила, що в неї на тім'ї вискочила ґуля (І. Нечуй-Левицький).

ПРИХО́ДИТИ(ідучи, з'являтися десь, у когось),НАДХО́ДИТИрозм.,ПРИЛА́ЗИТИфам., зневажл.,ПРИЛІЗА́ТИфам., зневажл.,ПРИХОДЖА́ТИзаст.;ПРИПЛИВА́ТИ,ПРИВА́ЛЮВАТИрозм.,ПРИТІКА́ТИрозм. (перев. у великій кількості);ПОКА́ЗУВАТИСЯ(перев. ненадовго);УЧАЩА́ТИ(ВЧАЩА́ТИ)розм. (часто). — Док.:прийти́,надійти́,прилі́зти,припливти́(приплисти́),припли́нути,привали́ти,притекти́,показа́тися. Сходились дівчата частенько до Марусі, а парубки приходили, як звичайно, непрошені (П. Куліш); Поки Деїфоб говорить, надходять люди, чоловіки й жінки, хто з поля від Скайської брами, хто з будинків від міста, і збираються в гурт (Леся Українка); — Ну, чого цей приліз? — скривився Джіафер, видимо, нерадий (М. Коцюбинський); "Чом до мене не прийшов, Як ще місяць не зійшов?.." "Я до тебе приходжав, Тебе дома не застав" (пісня); На похорон припливла така навала людей, утворилася така тіснява, що Орест, якому здавалося, що він стоїть осторонь, опинився серед самої гущі (Ірина Вільде); Юрба росте, од потоку — білили полотно — поприбігали жінки, привалили од кузні селяни й коваль (А. Головко); (Перун:) Кого припече, той, певно, до вас притече! (І. Франко); Ніколи так рано не ходив (Славко) до Краньцовської, через те не мав відваги в непривичній порі показуватися до неї (Лесь Мартович); (Тетяна:) А я ж вам хіба бороню ходити до мене, хоть би і не годилось вам так учащати? (І. Котляревський). — Пор. I. 1.прибу́ти.

  1. показувати(ся)комучому когощо недокон. виду що робитиemДприслвникова формаem показувавши показуючи. давати можливсть бачити розглядати. мати ознаки або прикмети як свдчать про щось. ру...Большой украинско-русский словарь
  2. показувати(ся)комучому когощо недокон. виду що робитиemДприслвникова формаem показувавши показуючи. давати можливсть бачити розглядати. мати ознаки або прикмети як свдчать про щось. ру...Большой украинско-русский словарь
  3. показуватисяуюся ушся недок.i показатися ажуся ажешся док.i Ставати видним помтним вдкриватися погляду виднтися. Зявлятися на неб зза хмар обрю гр т. н. про небесн свтила. Зявляти...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  4. показуватисяпоказуватися виявлятися ст А тим часом показуться що двчина мешка на Знеснн. Вд Академчно вулиц на Знесння далекий свт Тарнавський З....Лексикон львівський
  5. показуватисяпоказуватися дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
  6. показуватисяпоказуватисяуйуса уйеsupса уйеsupца уйуца...Орфоепічний словник української мови
  7. показуватисяпоказуватиеса уйуса уйеса уйеца уйуца....Орфоэпический словарь украинского языка
  8. показуватисявддаля зявлятися вимальовуватися куди приходити на люди потикатися звдки виходити сльози виступати горе виявлятися на оч потрапляти навертатися дурнем справляти враженн...Словник синонімів Караванського
  9. пока́зуватисяПОКАЗУВАТИСЯ уюся ушся недок. ПОКАЗАТИСЯ ажуся ажешся док. . Ставати видним помтним вдкриватися погляду виднтися. Провалля трошечки розширилось уперлось в зелену велетен...Словник української мови в 11 томах
  10. показуватисяПОКАЗУВАТИСЯ уюся ушся недок. ПОКАЗАТИСЯstrong ажуся ажешся док. Ставати видним помтним вдкриватися погляду виднтися.Провалля трошечки розширилось уперлось в зелену веле...Словник української мови у 20 томах
  11. показуватисяВиявлятися виявитися повиявлятися зявлятися зявитися позявлятися даватися датися у знаки визначатися визначитися повизначатися позначатися позначитися...Словник чужослів Павло Штепа
  12. показуватисяуюся ушся недок. показатися ажуся ажешся док. Ставати видним помтним вдкриватися погляду виднтися. Зявлятися на неб зза хмар обрю гр т. н. про небесн свтила. Зявлятис...Толковый словарь украинского языка
  13. показуватисяпоказываться...Украинско-русский политехнический словарь
  14. показуватисянедок.em показуватися док.em показатися to show oneself to appear ставати виднимem to come in sightпоказуватися на оч комусь to appear in smbsem presenceпоказуватися лка...Українсько-англійський словник
  15. показуватися...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
  16. показуватисяНе показуватися на оч Вона показалась тод гарною...Українсько-китайський словник
  17. показуватися[pokazuwatysja]pokazywa si ukazywa si...Українсько-польський словник
  18. показуватисяуюся ушся pokazywa si ukazywa si...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
  19. показуватисянесов. показуватися сов. показатися появляться показываться показаться показатися мж [межи] люди разг. показаться в люди не показуватися на оч кому не показываться ...Українсько-російський словник
  20. показуватисяпоказуватися показатися на оч. . Зявлятися приходити до когонебудь кудись т. н. Левенець не був винятком. Його свтлоярвська дружина Сашка викрила обман негайно вигнала...Фразеологічний словник української мови