ОБРАЗИТИ

КРИ́ВДИТИ(несправедливо чинити щодо когось, чогось, ставитися до когось, чогось),ОБИЖА́ТИ,ЗОБИДЖА́ТИ(ЗОБИЖА́ТИ)розм.,ОКРИВДЖА́ТИ(ОКРИ́ВДЖУВАТИ)розм.,ОБРАЖА́ТИ(ОБРА́ЖУВАТИ)розм. — Док.:скри́вдити,покри́вдити,оби́дити,зоби́дити,окри́вдити,обра́зити. — Мати кривдять жінку, а ви мене, — сказав Карпо (І. Нечуй-Левицький); — Що ж він тебе — обижає? — питаю. — Може, б'є? — Ні, не б'є, не обижає — тільки не любить (Марко Вовчок); — Ви Твердохліба не зобиджайте, йому і так не солодко (І. Цюпа); Я їй дав усі гроші, а вона мені не дала усього хліба, за що ж вона мене окривджає? (Словник Б. Грінченка); Вороги окривджують голоту, Та й свої торгують нею радо... (М. Старицький); — Я з мужика вийшов і я його, мужика чорномозольного, нікому не дам ображати (Григорій Тютюнник).

ОБРАЖА́ТИ(ОБРА́ЖУВАТИрідше)(завдавати образи, зневажливим висловленням, поведінкою викликати у кого-небудь почуття гіркоти, досади),УРАЖА́ТИ(ВРАЖА́ТИ),ЗАЧІПА́ТИ,ЗНЕВАЖА́ТИ,ОБИЖА́ТИрозм.,ЗОБИДЖА́ТИ(ЗОБИЖА́ТИ)розм.,УДАРЯ́ТИ(ВДАРЯ́ТИ)із сл. самолюбство,КУСА́ТИрозм.,КУСА́ТИСЯрозм.,КРИ́ВДИТИрідше,УЩЕМЛЯ́ТИ(ВЩЕМЛЯ́ТИ)рідше. — Док.:обра́зити,ура́зити(вра́зити),зачепи́ти,знева́жити,оби́дити,зоби́дити,уда́рити(вда́рити),укуси́ти(вкуси́ти),скри́вдити,ущеми́ти(вщеми́ти). Грубий тон і роздратовання о. Василя ображали Раїсу (М. Коцюбинський); Гордій сердився за яку дурницю, її ображувало це (Б. Грінченко); (Олекса:) Злодій! Юда! Іди геть, не тривож гірш мого серця!! (Сербин:) Панове! Ви чуєте, як він уража мене!! (С. Васильченко); Бувало, що той Павло похмурий такий сидить, а то й словом її гірким зачепить — вона терпеливодушна, ясна та весела (Марко Вовчок); Жаль — недостойне почуття, вона зневажає того, кого ми жаліємо (Ю. Яновський); Іван також вмішався до бесіди. Він Коропові викав; взагалі нікого не обижав, але вмів чемними словами заїхати в самі печінки (Лесь Мартович); Гляди мені (Чіпко): тільки будеш мене зобиджати, то я тебе покину... (Панас Мирний); — Так ви гадаєте, що вона жінка свята? — з масною усмішкою кусає його Погиба (М. Стельмах); (Тетяна:) Ти кривдиш мене, служивий. Правда,.. заставши мене одну з паничем і ввечері, вільно тобі помислити всяково (І. Котляревський); Так мене ущемив (батько), що й хата мені ненавидна стала (Ганна Барвінок).

образити—ОБРАЗИТИstrong ЖОУ ЗИТЬstrong гл.em . Придать чемул. надлежащий вид обликem ав же ес. ако в шести день бъ вещь съставивъ и образив и красив почи всхъ длъ Б XIV г. Изоб...Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
образити—когощо кимчимдсл. док. виду що зробитиemДприслвникова формаem образивши. зневажливим висловлюванням негарним вчинком завдати комунебудь душевного болюморально травми. скр...Большой украинско-русский словарь
образити—див.i ображати....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
образити—образити дслово доконаного виду...Орфографічний словник української мови
образити—Образити див.em ображати...Правописний словник Голоскевича
обра́зити—ОБРАЗИТИ див. ображати. Словник укрансько мови в тт. АН УРСР. нститут мовознавства за ред. . К. Блодда. К. Наукова думка . Т. . С. ....Словник української мови в 11 томах
образити—ОБРАЗИТИstrong див. ображати...Словник української мови у 20 томах
образити—зачепити честь гднсть самолюбствоstrong чию чи зачепити возомstrong кого жарт.em зачепити за живе до живогоstrong кого.[Михайло] Мамо тутem зачепили честь мо нареченоem С...Словник фразеологічних синонімів
образити—див. ображати....Толковый словарь украинского языка
образити—to smb. cause offence...Украинско-английский юридический словарь
образити—недок.em ображати док.em образитиto offend to give offence to insult to affront to outrage to hurt to harm to injure to wrong to huffце його образило it hurt his feeling...Українсько-англійський словник
образити—зняважыць...Українсько-білоруський словник II
образити—Зняважыць...Українсько-білоруський словник II
образити—зняважыць...Українсько-білоруський словник
образити—em ображати...Українсько-китайський словник
образити—[obrazyty]...Українсько-польський словник
образити—сов. от ображати...Українсько-російський словник