КАЗАТИ

ГОВОРИ́ТИ(передавати словами думки, почуття тощо, повідомляти про щось),КАЗА́ТИ,ПРОМОВЛЯ́ТИ,ПРОКА́ЗУВАТИ,ВИМОВЛЯ́ТИ,БАЛА́КАТИ,МО́ВИТИ,МОВЛЯ́ТИзаст.,ПОВІДА́ТИзаст.,ПРОРІКА́ТИпоет.,РЕКТИ́заст., поет.,БА́ЯТИфольк.,ДЕ́ЙКАТИдіал.;ВІЩА́ТИзаст., уроч. (щось значне, важливе);ГА́ВКАТИвульг. (стосовно людини, яку зневажають);ТЯГТИ́,ТЯГНУ́ТИ(повільно, протяжно);ЦІДИ́ТИрозм.,ВИЦІ́ДЖУВАТИрозм. (неохоче, недбало);ПРОЦІ́ДЖУВАТИрозм. (перев. із сл. крізь зуби — повільно);КАРБУВА́ТИ,ЧЕКА́НИТИ(перев. із сл. слово, речення тощо — чітко, роздільно);РУБА́ТИрозм. (різко);ГРИМІ́ТИрозм. (голосно, басом);ГАРЧА́ТИзневажл. (сердито, невдоволено);ВИДА́ВЛЮВАТИ,ВИДУ́ШУВАТИ,ВИТИСКА́ТИ,ВИТИ́СКУВАТИ(перев. із сл. із себе — через силу, переборюючи якесь почуття тощо);ХРИПІ́ТИ(хрипким голосом);СКРИПІ́ТИрозм. (різким, неприємним голосом);СТОГНА́ТИ(жалібно, зі стогоном);ХЛИ́ПАТИрозм. (із схлипуванням);СИЧА́ТИ(з присвистом, а також здавленим від люті голосом);ШИПІ́ТИрозм. (вживаючи шиплячі звуки замість свистячих або притишеним, здавленим голосом). Я говорив так довго й щиро, що воєнком мені повірив, сказав, що буде з мене толк (В. Сосюра); Або розумне казать, або зовсім мовчать (прислів'я); — Бачите, як в житті заведено: що кому дошкуля, той про те й промовля (Григорій Тютюнник); — Я теж москвич, — тихо проказує капітан (А. Хижняк); — Марусю, біжи додому, біжи хутенько, рибочко! — вимовляє Михайло потихесечку (Марко Вовчок); — Чи правда, що ото балакають? (А. Головко); А третій не мовив нічого: Він мовити красно не міг (В. Самійленко); До часу глек, — мовляв один розумний лях, — До часу, голубе, нам глечик носить воду (П. Гулак-Артемовський); — Як же я верну зі школи без кожуха? — повідає хлопець (І. Франко);І надійшовши, дід прорік: "Ти змій і гор-дий чоловік..." (М. Драй-Хмара); І плаче, плаче Ярославна в Путивлі городі й рече: — Вітрило-вітре, господине! Нащо ти вієш..? (Т. Шевченко); Що говорять, то й виговорять. — Що бають, то й вибають (М. Номис); Дейкають, що через них і нам життя не стало (П. Панч); (Печериця:) Балакайте! Он Христос, коли про братолюбіє віщав, скільки з того часу віків пройшло, а ми й досі того братолюбія шукаємо (Панас Мирний); — Ще й та обзивається! Мовчала б уже та не гавкала, — кричала Мотря до Мелашки (І. Нечуй-Левицький); — Я теж тут не гуляв, сину, — тяг він по-старечому (Ю. Збанацький); — Та я тут недавно. Приїхав трохи підробити, — цідив, як крапельки, слово по слову, ніби йому було важко говорити (Г. Коцюба); Маєвський не говорив, а зневажливо виціджував слова (Ю. Шовкопляс); — Припізнились, припізнились, пора, хлопці, в ліс, — занепокоєно проціджує (Гнат) крізь загущені вуса й бороду неквапні слова (М. Стельмах); — Що таке війна, я знаю. Мабуть, не гірш, ніж ти, — карбуючи кожне коротке речення, заговорила Галина (О. Копиленко); — Демонстрацію ліквідовано, сер, — сухо чеканить він (В. Собко); Насупленими очима нікуди мовби не дивився й рубав: — Ми телеграфували в ЦК спілки (І. Ле); — Негарчи. Справлю і собі, і тобі (чоботи) (М. Стельмах); — Ти тепер найстарший у громаді, — гримів Степан. — Що ти скажеш, так має бути (Лесь Мартович); А Масло повчає і повчає... Він лукаво підхихикує і хриплим голосом скрипить і скрипить (А. Хижняк); — Ви... ви... — хрипить пан Микола, — ви не гнівайтесь на мене (М. Коцюбинський); Степура важко видавлював з себе товстими, ніби обвареними губами: — Бомбили вночі Київ, Севастополь і ще якісь міста... (О. Гончар); — Я не знаю, про що ви говорите, Ольго Матвіївно, — нарешті видушує з себе Федір (Д. Ткач); Парубок.. ледь витискує з себе "добривечір" (М. Стельмах); — Орли сини мої, орли! — стогнав старий Чиж (О. Довженко); І стала (Венера) хлипать перед ним: "Чим пред тобою, милий тату, Син заслужив таку мій плату?.." (І. Котляревський); Мати.. сичить: — Я тебе питаю, де ти до цього часу сиділа? (Ірина Вільде); — Посватав! узяв добро! — шипіла вона з кривим усміхом (М. Коцюбинський). — Пор. 1.базі́кати,баси́ти,белькота́ти, 1.бо́вкнути,бурмота́ти,верзти́, 1.вимовля́ти, 1.повто́рювати,сказа́ти, 2.торохті́ти,шепеля́вити.

НАКАЗА́ТИ(віддати наказ, дати розпорядження що-небудь зробити),ВЕЛІ́ТИ,ЗВЕЛІ́ТИ,ПОВЕЛІ́ТИкнижн.,ПРИКАЗА́ТИзаст.;РОЗПОРЯДИ́ТИСЯ(у менш категоричній формі, перев. усно й окремим особам);СКОМА́НДУВАТИрозм. (коротко й владно);ЗАГАДА́ТИрозм.,СКАЗА́ТИрозм. (дати розпорядження, завдання, доручення щось зробити). — Недок.:нака́зувати,велі́ти,повеліва́ти,прика́зувати,розпоряджа́тися,кома́ндувати,зага́дувати,каза́ти. Їздовому, який везтиме Шуру, Вася наказує бути обачним (О. Гончар); Велів (цар) тут зараз прибирати, Світлиці, сіни, двір мести (І. Котляревський); Єремія звелів осідлати коня й поїхав до казарм муштрувати своє військо (І. Нечуй-Левицький); Повелів Ригорович піймати у воді відьму Явдоху, так де! (Г. Квітка-Основ'яненко); Старий не відповів лікареві, тільки зятеві приказав: — Заведи, Іване, коні до стайні..! (О. Маковей); — Ти крути, а я буду наливати, — розпорядилася Лукерка (Григорій Тютюнник); Полковник Чайка розпорядився створити в місті всі умови для максимальної участі жителів у референдумі (В. Собко); Віктор скомандував, щоб дівчата готували чай (О. Копиленко); Олександр загадав своєму загонові зібратися на умовленому місці в лісі (П. Панч); Чіпка не послухав: матері сказав сидіти дома, а сам мерщій почимчикував (Панас Мирний).

РОЗПОВІДА́ТИ(передавати усно щось про кого-, що-небудь, передавати словами бачене, пережите тощо),ОПОВІДА́ТИ,РОЗКА́ЗУВАТИ,ГОВОРИ́ТИ,ПОВІДОМЛЯ́ТИ,ПОВІДА́ТИ(ПОВІ́ДУВАТИ),ПРОМОВЛЯ́ТИ,ВИКЛАДА́ТИ,ДОКЛАДА́ТИрозм.,ПРОВА́ДИТИрозм.,ПЕРЕПОВІДА́ТИрозм.,ПРИПОВІДА́ТИдіал.,УПОВІДА́ТИ(ВПОВІДА́ТИ)діал.,УПОВІ́ДУВАТИ(ВПОВІ́ДУВАТИ)діал.,ОПОВІ́ДУВАТИзаст.,ПРОПОВІ́ДУВАТИзаст.,ЯСУВА́ТИзаст.,БА́ЯТИдіал.;ПОВІСТУВА́ТИрозм. (докладно, спокійно);ХВАЛИ́ТИСЯрозм. (так, щоб усі чули);КАЗА́ТИ(казки);ПОДЕ́ЙКУВАТИрозм. (час від часу, подекуди). — Док.:розпові́сти́,опові́сти́,розказа́ти,повідо́мити,пові́дати,пові́сти,повісти́ти,ви́класти,докла́сти,перепові́сти́,припові́сти́,упові́сти́(впові́сти),оповісти́тирозм.похвали́тися. Твердим, уже не плачучим голосом Варка стала розповідати, як сталося лихо (О. Гончар); Дядя Коля оповідав йому багато про війну, про тяжкі бої (В. Гжицький); Прийшла Маруся додому, батечку! весела, моторна, і говорить, і розказує, і порається за трьох (Г. Квітка-Основ'яненко); Що говорять, то й виговорять. — Що бають, то й вибають (М. Номис); Кармазин спокійно повідомляв Сагайді, що одержав оце трохи поповнення, молодих, необстріляних (О. Гончар); Його перестріває друг, повідає, як дратувалися мати і як заходилося плачем немовля, котрого покинув Данилко (Ю. Яновський); Граючи, він низько схиляв голову до баяна, наче той повідував йому щось інтимне (О. Гуреїв); Біля ґанку стояв гурт чоловіків, бороданів. Саме дядько Гордій щось у колі їх промовляв (А. Головко); От я й викладаю все теє небозі... А вона... звісно вже, що дівчина не вважає ні на віщо, полюбивши (Марко Вовчок); (Охрим:) Хлопці й дівчата зберуться, співають, аж луна іде, заведуть гульбище, почнуть таке докладати, що, здається, і мертвий зареготав би, а мені усе те байдуже (М. Кропивницький); — Не знать, що ти провадиш, свате! — дав йому одвіт Шрам (П. Куліш); Звечора, щільно запнувши вікна, подруги довго розмовляли, переповідаючи одна одній своє життя-буття (В. Козаченко); Приповідають люде, що де наше теперки село, то колись ліс був (Словник Б. Грінченка); — Так і так, — уповідає (Аниця), — знемагає мій чоловік (Лесь Мартович); — Еге, пустив! Еге, сам! — озвавсь Антосьо, — добре пустив! — І оповістив все, як діялось (А. Свидницький); — Жартувать добре в родині, а нащо ж тато проповідує се мужикам (М. Коцюбинський); Низенький бадіка підійшов до директора і, кладучи зібрані гроші на стіл, повістував, що вони ті гроші найшли у суді на підлозі (Марко Черемшина); Явдоха впоралась трохи — пішла до биків. Коли увіходить, хвалиться: — Нема биків (А. Тесленко); — Не можу швидко заснути, так мені казки кажуть (Г. Квітка-Основ'яненко); — Що ж там подейкують на базарі? Які там новини? (Ю. Смолич).

казати—кажу кажеш недок.i перех.i i безi додаткаi. Передавати словами думки почуття тощо висловлювати говорити у знач. . Розповдати щонебудь. ос. мн. Ходять чутки поголоски р...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
казати—КАЗАТИ ГОВОРИТИ кажу кажеш. .strong Усно висловлювати думки почуття тощо розповдати про щонебудь. Гарний коник! казав дд. Що ж ти з ним зробишem Панас Мирний Як саме ...Літературне слововживання
казати—казати дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
казати—казати каuжеиsupш нак.em кажиu каж...Орфоепічний словник української мови
казати—казатие кажу кажеиш нак. кажи кажт....Орфоэпический словарь украинского языка
казати—Казати кажу кажеш каже кажемо жете жуть кажи кажм кажть кажучи...Правописний словник Голоскевича
казати—Аби не збрехати ан правди не сказати.Про дволичного що не хоче свдчити за правдою.Казав пан та й зробив сам.Про гордого що вда пана а слуги не ма.Кажи не кажи а сво слово...Приповідки або українсько-народня філософія
казати—cro kazati укр сказати промовити...Сербо-Хорватсько-Український словник
казати—говорить сказать высказать рассказывать сообщать кажу говорят тако уди кажу так люди говорят...Сербско-русский словарь
казати—КАЗАТИ кажу кажетem несов.i что о чем.Говорить произносить.Егда един отних топор знашол рече обрfontтох топор клеврет же рече ему не кажи обрfontтох скажи обрfontтохом. П...Словарь русского языка XVIII в
казати—h Казати казать big Путьem слfontдъem казатиem см. также Путь. а Указывать дорогу Игореви князю богъ путь кажетъem изъ земли Половецкои на землю Рускую къ отню злату ст...Словарь-справочник «Слова о полку Игореве»
казати—Дати наказ велти розпорядитися...Словник застарілих та маловживаних слів
казати—див.em велти говорити...Словник синонімів Вусика
казати—говорити повдати висловлюватися казки розповдати у форм наказу велти наказувати загадувати П. свдчити....Словник синонімів Караванського
каза́ти—КАЗАТИ кажу кажеш недок. перех. без додатка. . Передавати словами думки почуття тощо висловлювати говорити у знач. Та ми се з шляху зблудилися Галю! каже козак всмхаю...Словник української мови в 11 томах
казати—див. проповдувати...Словник церковно-обрядової термінології
казати—Казати казатьstrong Путь слдъ казати см. также путь. а Указывать дорогу Игореви князю богъ путь кажетъ изъ земли Половецкои на землю Рускую къ отню злату столу. em. Дя...Слово о полку Игореве - словарь-справочник
казати—Casati Габрио .VIII. .XI. граф итал. политич. деятель лидер ломбардского либерального дворянства. В глава миланского муниципалитета. После победы антиавстр. восстания...Советская историческая энциклопедия
казати—. казаць гаварыць казати веру прапаведаваць. загадваць распараджацца. паказваць сведчыць...Старабеларускі лексікон
казати—кажу кажеш недок. перех. em безem додаткаem. Передавати словами думки почуття тощо висловлювати говорити у знач. Розповдати щонебудь. ос. мн. Ходять чутки поголоски ...Толковый словарь украинского языка
казати—To say to tell див.em говоритивдверто кажучи frankly speaking to be candidвласне кажучи as a matter of fact strictly speakingзагалом кажучи generally speakingнакше каж...Українсько-англійський словник
казати—апаведаць апавядаць казаць...Українсько-білоруський словник II
казати—Апаведаць...Українсько-білоруський словник II
казати—апаведацьапавядацьказаць...Українсько-білоруський словник
казати—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
казати—Sige...Українсько-датський словник
казати—em Кажи пропало em Кажуть Взагал абоem загалом кажучи Як кажуть Що й казати! Не кажучи вжо Вдверто кажучи Власне кажучи накше кажучи...Українсько-китайський словник
казати—Si...Українсько-норвезький словник
казати—[kazaty]правду кажучи prawd mwicскажмо powiedzmy wyraz wtrcony...Українсько-польський словник
казати—кажу кажеш mwi людям правду mwi ludziom prawd люди кажуть ludzie mwi mwi si шкода й szkoda sw...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
казати—говорить разг. сказывать поговаривать передавать слухи кажуть вводн. сл. ходят слухи говорят сказывают поговаривают взагал [загалом] кажучи вводн. словосоч. вообще гово...Українсько-російський словник
казати—Sga...Українсько-шведський словник
казати—не кажи гоп. Не будь завчасно впевненим у здйсненн чогонебудь ранше намченого. Мине клька днв ви перестанете радти. Я вам це гарантую. Не кажть гоп товаришу Каргат Ю. ...Фразеологічний словник української мови