Словник синонімів української мови

ДІСТАВАТИ

ВИЙМА́ТИ(брати що-небудь із середини чогось),ВИТЯГА́ТИ,ВИТЯ́ГУВАТИ,ТЯГТИ́,ТЯГНУ́ТИ,ДОБУВА́ТИ,ВИДОБУВА́ТИ,ТЯГА́ТИрідше,ЗДОБУВА́ТИрідко;ВИШКРЯ́БУВАТИ,ВИШКРІБА́ТИ,ВИСКРІБА́ТИ(шкребучи);ВИШПО́РТУВАТИ(шпортаючи) розм.;ВИХО́ПЛЮВАТИ,ВИХВА́ЧУВАТИ(рвучко). — Док.:ви́йняти,ви́тягти,ви́тягнути,добу́ти,ви́добути,здобу́ти,ви́шкрябати,ви́шкребти,ви́шпортати,ви́хопити,ви́хватити. Молодиця розв'язала клунок і почала виймати дідову поживу (Панас Мирний); Тарас Григорович влаштовувався в густих кущах, витягав з-за халяви крихітну записну книжечку і писав вірші рідною українською мовою (З. Тулуб); Он рибалки витягують бредень із срібною рибою (М. Стельмах); Осколок, гострий і маленький, як овід, впився у тіло. Денис Блаженко бере його пальцями. — Тягни! — командує Хома (О. Гончар); Дядько.. почав поважно длубатись у кисетині, добуваючи звідти тютюн (Б. Грінченко); З лиховісною повільністю (Джурило) став видобувати з чорних піхов меча (П. Загребельний); Подлубавшись у кишені, він здобув ще одного папірця (Ю. Збанацький); Треба тільки вишкребти нігтем із стрючка зернятка і знову стулити обидві половинки. От вам і пищик! (О. Донченко); Він своїм закованим костуром почав шпортати землю, відважив одну дернину, другу, вишпортав трохи глини, люди зирнули і ахнули (Іван Франко); Старі, присунувшись близенько до нього (горщика), руками вихоплювали гарячу бараболю (М. Коцюбинський); Комісар вихватив наган (Ю. Яновський). — Пор. 1.дістава́ти.

ВИСТАЧА́ТИчого й без додатка, безос. (бути достатнім для кого-, чого-небудь),СТАВА́ТИ,ХВАТА́ТИрозм.,СТАЧА́ТИрозм.,ВИСТАВА́ТИзаст.,ВИСТАРЧА́ТИдіал.,ДІСТАВА́ТИдіал.,СТІКА́ТИдіал.,СТАВА́ТИСЯдіал.,ХАПА́ТИдіал. — Док.:ви́стачити,ста́ти,хвати́ти,ста́чити,ви́стати,ви́старчити,діста́ти,стекти́,ста́тися. Надії турбот вистачало (Я. Баш); (Кобза:) Вугілля на флагмані вистачить на два дні (О. Корнійчук); В нас сінця того, як кіт наплакав, — уже з початку зими не стає свого (Б. Грінченко); На станції чобіт та шапок навалили стільки, що й на весь район хватило би (Григорій Тютюнник); Стачає у тебе і хліба, і солі, і спілого колосу в одному полі (А. Малишко); Хіба у нас грошей не стаче весілля справити (Словник Б. Грінченка); — Людей багато (біля автобусної каси).. Для нас, може, не вистане квитків (М. Томчаній); Кілька вугликів, що жаріли в печі.., вистарчали мені на освітлення (О. Кобилянська); І всім було, всім діставало (хліба), на всіх мати сира земля родила, всіх годувала... — думають одрадяни (Панас Мирний); Думкам не сталося простору (М. Старицький); Глянь понавкруги, чого не хапає Нам із тобою (І. Манжура).

ДІСТАВА́ТИ(брати звідкись),ДОСТАВА́ТИрозм.,ДОСТЯГА́ТИзаст.;ЗНІМА́ТИ,ЗДІЙМА́ТИ(зверху, з якоїсь поверхні тощо). — Док.:діста́ти,доста́ти,достягну́ти(достягти́),зня́ти,здійня́ти. Дістаю з шафи плед і кутаюся в нього (Ю. Яновський); Засвітила (відьма) каганець, поставила на стіл, а сама полізла під стіл чого-то доставати (Г. Квітка-Основ'яненко); Люди кинули роботу, Достягли люльки з кишень (Я. Щоголів); По обіді Гіца знімав з стіни свою скрипку (М. Коцюбинський); Старі діди здіймали з горищ прядки та веретена, що десятки років лежали там (Григорій Тютюнник). — Пор. 1.вийма́ти.

ДІСТА́ТИщо, рідше кого, чого (стати власником чогось, мати можливість розпоряджатися кимсь, чимсь),ДОБУ́ТИ,ЗДОБУ́ТИ,РОЗДОБУ́ТИ,УЗЯ́ТИ(ВЗЯ́ТИ)рідше,ДОБУ́ТИСЯчого, розм.,ЗАПОПА́СТИрозм.,ДОСТА́ТИрозм.,ПРИХОПИ́ТИрозм.,ПРИХВАТИ́ТИрозм.;ВИ́ШКРЯБАТИрозм.,ДОП'ЯСТИ́чого, розм.,ДОПНУ́ТИчого, розм.,ДОСКО́ЧИТИчого, розм.,ПРИЗАПА́СИТИрозм.,ПРИЗАПАСТИ́розм.,ПЕРЕХОПИ́ТИщо, чого, розм.,ОРГАНІЗУВА́ТИрозм., жарт.,РОЗСТАРА́ТИСЯчого, на що, розм.,УСТАРА́ТИдіал.,ПОСТАРА́ТИдіал.,ЗДОБУ́ТИСЯчого, на що, діал.;ВИ́ДЕРТИрозм.,ВИ́ДРАТИрозм. (силою або з труднощами);ВИ́РВАТИрозм. (силою);ВИ́КЛОПОТАТИ(шляхом клопотання);РОЗЖИ́ТИСЯ,РОЗГОРЮВА́ТИСЯ,РОЗГОРЮВА́ТИ,РОЗГО́РИТИ(на що, розм. — перев. шляхом позички, купівлі). — Недок.:дістава́ти,добува́ти,здобува́ти,роздобува́ти,бра́ти,добува́тися,запопада́ти,достава́ти,прихо́плювати,прихва́чувати,вишкря́бувати,перехо́плювати,організо́вувати,стара́тися,стара́ти,здобува́тися,видира́ти,вирива́ти,розжива́тися. Треба негайно когось відрядити до міста. Хай за всяку ціну дістане нафти (О. Донченко); Йому здавалося, що він усе переможе й перебуде, усе візьме і всього добуде, чого тільки його душа забажає! (І. Нечуй-Левицький); В Черкаси їздив (Матвій), в Київ наїжджав, І де гвинтом іржавим розживався, А де старе магнето здобував (Л. Первомайський); "Треба трути роздобути, Треба йти шукати Стару відьму!" Найшла (мати) відьму, І трути достала (Т. Шевченко); — Так грошей-бо нема, не добувся; хіба ти мені даси (Г. Квітка-Основ'яненко); — Не барись, бо я дожидатиму, а мені пильно... ще маємо того солоду запопасти (Марко Вовчок); В кишені він намацує м'яку шовкову хустку. Десь він прихопив її з-поміж розкопаних Хомою трофеїв (О. Гончар); Арсентій прихватив мішечок буряків (К. Гордієнко); У Полтаві він одвоював завідувачку колектора.. З інших районів вишкрябав кількох викладачів загальноосвітніх дисциплін (І. Микитенко); Прокопчук.. розшморгнув кисет із свинячого міхура. — Де такого доп'яв? — засміявся боєць (Григорій Тютюнник); — Послухать діда, то зразу щасливим будеш!.. Тільки горе, що дід самі досі тільки сторожа при окономії доскочили (В. Винниченко); — Що нам кайдани? Я призапас такої розрив-трави, що тільки притулю, дак ік нечистому й порозпадаються (П. Куліш); Мати.. часом спече якусь лакомину, перехопить десь сала, заріже курку (С. Добровольський); Віктор.. організував кілька казанів каші і дві великих пачки тютюну (П. Автомонов); — Де ж він розстарався на таке добро? — А він може розстаратися; дуже роздобутливий у мене дядечко (М. Стельмах); — Відки ж я тобі, добрий чоловіче, гроші дам? Таже з коліна не вилуплю.. Устараю, то дам (Лесь Мартович); Нема кому дровець постарати (Марко Черемшина); Купив (Степан) плуг, борону, нарешті здобувся на пару сильних коней (А. Крушельницький); Або дай, або видеру (прислів'я); — Славна дівчина, — похвалив батько. — Але чи дасть за нею придане Варчук?.. — Як не дасть, вирвати треба. — Ну, виривай, вчися на такому ділі (М. Стельмах); — На найближчому пункті виклопочу тобі переселенський квиток (Л. Смілянський); Аква.. з'їздив на два дні в Умань до брата, переобмундирувався, розжився на копійку (В. Дрозд); Як-небудь розгорюємось на скотинку (Панас Мирний); Десь би собі розгорив шматочок дерева (Словник Б. Грінченка).

ОДЕ́РЖАТИ(взяти очікуване, надіслане, належне — документи, поштові відправлення, житло, товари і т. ін.),ОТРИ́МАТИ,ДІСТА́ТИ. — Недок.:оде́ржувати,отри́мувати,дістава́ти,постача́тисячим. Віталій Калмиков за якийсь тиждень мав уже одержати матуру — атестат зрілості (Ю. Смолич); Напередодні наступу бійці одержали тютюн (О. Гончар); Велика черга людей очікувала під заводськими ворітьми в надії одержати роботу (І. Цюпа); Питала я скрізь листів.., але ніде нічого не отримала (Леся Українка); Його жінка була шляхетського роду і дістала в придане той невеличкий куток в Хохітві (І. Нечуй-Левицький); Росія одверто вступила в союз з Англією і тепер буде постачатися озброєнням з-за моря (П. Кочура).

ОДЕ́РЖАТИ(прийняти те, що надано за певну діяльність, роботу і т. ін. — звання, посаду, нагороду, покарання і т. ін.),ОТРИ́МАТИ,ДІСТА́ТИ,ДОБУ́ТИ,ЗДОБУ́ТИ,ЗАСЛУЖИ́ТИ,УДОСТОЇТИСЯ(ВДОСТОЇТИСЯ),ЗАРОБИ́ТИрозм. — Недок.:оде́ржувати,отри́мувати,дістава́ти,добува́ти,здобува́ти,удосто́юватися(вдосто́юватися),заробля́ти. Чоботи наваксував (Охрім), в нагрудний карманчик ланцюжок повісив і кожному зустрічному хвалився, що одержав у нагороду іменні золоті часи (Григорій Тютюнник); За свій дерев'яний стиль він отримав срібну почесну чарку (Леся Українка); Згідно з законом дістали (жінки) покарання (О. Гончар); Весело й тяжко згадувати нам тебе, старий наш діду Києве!.. Скільки-то князів, лицарства і гетьманів добуло, воюючи за тебе, слави (П. Куліш); Софійські ворота Києва після 1240 року здобули назву Батиєвих (з газети); — Працював непогано і заслужив велику срібну медаль на виставці в Москві (В. Кучер); Удостоїтися премії ім. Т. Шевченка; За кілька день Біда відбуватиме кару. Заробив якусь кількість нарядів (М. Трублаїні); Після великої зими Вернувся і Максим безногий: В поході, каже, загубив. Та срібний хрестик заробив! (Т. Шевченко).

ОДЕ́РЖАТИ(заслужити якусь оцінку на уроці або екзамені),ОТРИ́МАТИ,ДІСТА́ТИ,ЗАРОБИ́ТИрозм.;УХОПИ́ТИ(ВХОПИ́ТИ)розм.,СХОПИ́ТИрозм. (незадовільну або нижчу, ніж хтось сподівався). — Недок.:оде́ржувати,отри́мувати,дістава́ти,заробля́ти,хапа́ти,схо́плювати. Ася.. одержала з математики двійку, всім було дуже сумно за неї (О. Іваненко); На вступних екзаменах з літератури я схопив "трійку" (А. Хорунжий).

ОДЕ́РЖАТИ(навчаючись, досягти чогось — про освіту, професію, знання і т. ін.),ОТРИ́МАТИ,ЗДОБУ́ТИ,ДОБУ́ТИ,ДІСТА́ТИ. — Недок.:одержувати,отри́мувати,здобува́ти,добува́ти,дістава́ти. Одержати вищу освіту; П'ять місяців навчання минули, як тиждень. Дмитро отримав п'ятий розряд (П. Автомонов); Здобудеш освіту — побачиш більше світу (прислів'я); — Я добув науку, і діти в мене будуть її добувати (М. Стельмах).

ОДЕ́РЖАТИ(набути якоїсь характеристики, оцінки),ОТРИ́МАТИ,ДІСТА́ТИ,ЗДОБУ́ТИ,ЗАСЛУЖИ́ТИ,ЗАРОБИ́ТИ. — Недок.:оде́ржувати,отри́мувати,дістава́ти,здобува́ти,заслуго́вувати,заробля́ти. Ще за свого життя Франко одержав світове визнання як учений і письменник (з журналу); Марта хутко йшла звичним шляхом на Хрещатик.. Це вперше за життя вона дістала на себе стільки одвертого цинізму, брехні й базарної лайки (В. Підмогильний); Два кобзарі.. виспівували про Морозенка, про Нечая, про Перебийноса, що здобули на всьому світі несказанної слави (П. Куліш); Радів Чіпка, потай од матері, вдвох з жінкою, що заробив людську шану, повагу (Панас Мирний).

ОДЕ́РЖАТИ(зазнати на собі певної дії кого-, чого-небудь),ОТРИ́МАТИ,ДІСТА́ТИ,ЗАРОБИ́ТИрозм.,ЗДОБУ́ТИрозм.;СХОПИ́ТИрозм.,УХОПИ́ТИ(ВХОПИ́ТИ)розм. (раптово, несподівано). — Недок.:оде́ржувати,отри́мувати,дістава́ти,заробля́ти,здобува́ти,схо́плювати. Я простяг у напрямку до борців руки й одержав кілька добрих стусанів у щелепи (Ю. Яновський); Так отримав по пальцях, що й досі, при згадці, щемлять вони (М. Стельмах); Падає отаман Балабан, діставши три смертельні рани (О. Довженко); — То дарма, що собі заробили болячку, по токах чужих ходячи, зате он кому повні винбарі зерном поналивали (А. Головко); Був покликаний (Іванов) до армії на початку війни і відвоював, поки не здобув сухоти в Мазурських болотах (Ю. Смолич); На ранок його знову схопив кашель, закололо в боці (Ю. Бедзик).

  1. діставатидсл. недокон. виду що робитиemДприслвникова формаem дстававши дстаючиполучатьДеепричастная формаem получая дсл. недокон. виду що робитиemДприслвникова формаem дстававши д...Большой украинско-русский словарь
  2. діставатистаю сташ наказ. сп.i дставай недок.i дстати ану анеш наказ. сп.i дстань док.i перех.i Брати витягувати щонебудь звдкись. Дотягуючись досягаючи доторкатися до чогонебу...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. діставатиДСТАВАТИ ЗДОБУВАТИ ОТРИМУВАТИ ОДЕРЖУВАТИ таю таш дстати.strong Крм ншого вживаються у значенн здобувати вдшукувати щонебудь долаючи труднощ одержувати щось дставати пот...Літературне слововживання
  4. діставатидставати дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
  5. діставатиДставати стаю сташ дстати стану неш чогоem дстань таньмо таньте...Правописний словник Голоскевича
  6. діставатизвдки брати витягати рукою досягати дан здобувати вдшукувати листи одержувати отримувати насолоду мати грипу пдхоплювати захворювати на заражатися чим енергю видобувати в...Словник синонімів Караванського
  7. діставатищо ставати власником чогось здобувати розм. прихоплювати прихвачувати док. брати очкуване одержати отримати здобути щось у прац навчанн як наслдок нагорода заробити здоб...Словник синонімів Полюги
  8. діставатиаю аш недок. кого мол. крим. несхвальн. Навязливо чплятися до когось набридати комусь втомлювати когось. тут Славко Маленький почав х дставати В. Канюс Сентиментальний б...Словник українського сленгу
  9. дістава́тиДСТАВАТИ стаю сташ наказ. сп. дставай недок. ДСТАТИ ану анеш наказ. сп. дстань док. перех. . Брати витягувати щонебудь звдкись. Христя пдвела голову глянула на Марину що ...Словник української мови в 11 томах
  10. діставатиОдержувати одержати отримувати отримати видобувати видобути повидобувати здобувати здобути поздобувати роздобувати роздобути набувати набути понабувати див. получати фасу...Словник чужослів Павло Штепа
  11. діставатистаю сташ наказ. сп. дставай недок. дстати ану анеш наказ. сп. дстань док. перех. Брати витягувати щонебудь звдкись. Дотягуючись досягаючи доторкатися до чогонебудь. З...Толковый словарь украинского языка
  12. діставатиизвлекать доставать ещ...Украинско-русский политехнический словарь
  13. діставатинедок.em дставати док.em дстати to fetch вийматиem to take out брати звдкисьem to get out ofem to take out ofem знматиem to get from доторкатись до чогосьem to touch to r...Українсько-англійський словник
  14. діставатиатрымаць...Українсько-білоруський словник II
  15. діставатиАтрымаць...Українсько-білоруський словник II
  16. діставатиатрымаць...Українсько-білоруський словник
  17. діставати...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
  18. діставатиSkaffe...Українсько-датський словник
  19. діставатиДставати книжку з портфеля Дставатирукою до стел Дставати квиток у театр Дставати в спадщину Дставати постачання Дставати наказ...Українсько-китайський словник
  20. діставатидсл....Українсько-польський словник
  21. діставатитаю таш dostawa otrzymywa...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
  22. діставатинесов. дставати сов. дстати до кого до чего и чего доставать достать кого что доставать достать разг. заполучать заполучить приобретать приобрести от когон. о состоя...Українсько-російський словник
  23. діставатиDra ut skaffa...Українсько-шведський словник
  24. діставатидставати дстати зор зрки з неба. Робити щось незвичайне надприродне нездйсненне. Секретар райкому не надлюдина не той хто зрки з неба дста але вн повинен . бути найперши...Фразеологічний словник української мови