ДИВИТИСЯ

БАЧу знач. виг., розм. (ужив. для вираження здивування, захоплення, докору, незадоволення і т. ін.),БАрозм.,АЧрозм.,ДИВИ́СЬ ТИ(ДИВИ́ ТИ)розм.,ТИ БА́розм.,ЧИ БА́(ТИ БА́)розм.,ЧИ БА́Ч(ТИ БА́Ч)розм.,ЕЧрозм. рідше. Бач, як старається, щоб жінка ніжок не замочила (М. Коцюбинський); — Ба! У тебе й мати є? А я й забула (Панас Мирний); — Видно, видно вже його натуру: батьковим кресалом бавиться... Ач, іграшку собі знайшов! (О. Гончар); Зовні такий непоказний, ..а дивись ти, який колючий! (В. Собко); От бісові діти — ти ба! (А. Головко); Чи ба! Я в добрий час тобі сказала! (Леся Українка); — Так цебто я брешу? — тут Вовк йому гукнув: — Чи бач! Ще і базікать стало... Такого ще поганця не бувало! (Л. Глібов); (1 парубок:) Еч, яка цокотуха! Наче попадина квочка... А яка ж коса довга! (Д. Мордовець).

БА́ЧИТИ(сприймати зором),ЗРІ́ТИ(ЗДРІ́ТИ)заст.,ВИ́ДІТИдіал.;ВИДА́ТИрозм. (звичайно із знач, повторюваної дії);ЛИЦЕЗРІ́ТИзаст., ірон. (звичайно зблизька);ДИВИ́ТИСЯ(у знач. вставн. сл., 1. ос. теп. ч.). Я й бачив горе скорше, ніж провину. Зрів слабість там, де другі підлість зрять (І. Франко). Еней і сам зо старшиною Анхиза добре поминав; Не здрів нічого пред собою, А ще з-за столу не вставав (І. Котляревський); Виходячи вчора з господи обозного, Оникій Бевзь уперше лицезрів красуню Роксолану (О. Ільченко); Мій парубок, дивлюсь, ніби почав приставати (Марко Вовчок). — Пор. 1.диви́тися, 1.поба́чити.

II.ВИГЛЯДА́ТИ(мати певний зовнішній вигляд),ГЛЯДІ́ТИрідко,ГЛЯДІ́ТИСЯрідко,ДИВИ́ТИСЯрідко;ПОКА́ЗУВАТИ(мати такий вигляд, який указує на щось, передвіщає щось). Одягався він модно, тому його непомітна постать завжди виглядала франтовато (М. Ю. Тарновський); Лице його гляділо якось гордо І враз тривожно (І. Франко); Старенька вже (пані), а на висках кучері, у перснях у блискучих, то ніби й молодо глядиться (Марко Вовчок); Такий робітник, що невесело дивиться, може собі робити й найліпше (І. Франко); Танцюють зорі — на мороз чималий Показують (М. Рильський).

ВИХО́ДИТИ(бути повернутим у напрямку до чого-небудь, у який-небудь бік),ДИВИ́ТИСЯ. Вікна її (хати) виходили якраз у садок (Панас Мирний); Лежало нас сорок один. Всі мушки (гвинтівки) дивились у дріт (Ю. Яновський).

ГЛЯ́НУТИ,ПОГЛЯ́НУТИ,ПОДИВИ́ТИСЯ,ЗИ́РКНУТИ,СПОГЛЯ́НУТИрідше,ЗГЛЯ́НУТИрідше,ЗИРНУ́ТИрідше,ЛУ́ПНУТИфам.,ГЛИ́ПНУТИдіал.,ПОГЛИ́ПНУТИдіал.;БЛИ́МНУТИ,БЛИ́СНУТИ,ЗБЛИ́СНУТИ,БЛИ́КНУТИ(перев. зі сл. очима, оком, поглядом). Гляньте, хлопці! Сонце підвелося!.. (В. Сосюра); Погляну я в теє віконце (Леся Українка); Хочеться хоч подивиться На свій край на милий (Т. Шевченко); Катря од печі зиркнула раз — сидять (Юхим і Цигуля), понасуплювались і мовчать, потім глянула вдруге (А. Головко); Повернулася (Катря) додому ік вечору така, що батько споглянув, та й поспитав у неї, де була (Марко Вовчок); Леся, зглянувши на матір, похитала головою (П. Куліш); Дід Маркіян скоса, пильно зирнув на Валю (С. Васильченко); Пройшов (матрос) повз самого вартового. Той лупнув на нього байдуже (І. Микитенко); Микола поглянув на стелю, глипнув в один кут і в другий (Лесь Мартович); Василь.. збоку поглипнув на сина, крадькома, несміливо (І. Франко); Варвара Григорівна злісно блимнула поглядом на чоловіка (М. Стельмах); Василина блиснула круглими карими очима і знов спустила вії на щоки (І. Нечуй-Левицький); — В мене є пропозиція, — зблиснула оченятами Марися Павлівна, — давайте назвем (табір).. "Бригантина" (О. Гончар); Яків понуро бликнув очима на батька (Панас Мирний). — Пор. 1.диви́тися.

ДИВИ́СЬ(ДИВИ́)(уживається як вигук при зауваженні, застереженні, погрозі),ГЛЯДИ́. Дивись, щоб не помиливсь, а опісля не журивсь (прислів'я); З Чоховим ішли Чумаченко і Огоньков. — Дивіться, хлопці, на вас уся надія (Григорій Тютюнник); Сивина навчила Кожну мить хорошу берегти. Думаєш, таких ще буде сила! — Ой, гляди, не ошукайся ти! (М. Рильський).

ДИВИ́СЬ(ДИВИ́)(уживається як вигук, щоб звернути увагу на когосьщось),ГЛЯНЬ,КЕрозм.,АДИ́(АДІ́Т)(АДІ́ТЬ)діал.,ІЙО́Ндіал. (Фаон:) Ти втомлена. Дивись, — бліда (Леся Українка); — Дивіться: вересень, а овес ще майже зелений (О. Гончар); — Диви, пташина лежить (О. Довженко); О! Глянь! Стрибають в іскрянім півколі Маленькі рибки, мов у дивній грі! (М. Рильський); Подивилася (Дорина) з-під руки на ворота. — А ке, Матвію! Хто це до нас іде? (І. Микитенко); Якийсь дотепник не проминув нагоди поплескати язиком. — Ади, наші бригадири уже сватами стали (М. Ю. Тарновський); — А мені, братчики, адіть, який шмат хвоста мечем відсікли (вороги), — мовив Кабан (І. Франко); "Чим пред тобою, милий тату, Син заслужив таку мій плату? Ійон, мов в свинки грають їм" (І. Котляревський).

ДИВИ́ТИСЯперев. на кого-що (спрямовувати погляд на когось, щось),ГЛЯДІ́ТИрозм.,ЗИ́РИТИрозм.,ГЛИ́ПАТИрозм.,НАВО́ДИТИ О́КОМрозм.,НАСТАВЛЯ́ТИСЯрозм. рідше,ЗРІ́ТИзаст.,СПОЗИРА́ТИзаст.;СПОСТЕРІГА́ТИкого, що,ВВАЖА́ТИ(УВАЖА́ТИ),ЗОРИ́ТИрозм.,НАЗИРА́ТИрозм.,НАГЛЯДА́ТИрозм. (перев. уважно);ПОГЛЯДА́ТИ,БЛИ́МАТИ,ПОДИВЛЯ́ТИСЯрозм.,ЗИ́РКАТИрозм.,ПОЗИРА́ТИрозм.,ПОГЛИ́ПУВАТИрозм.,ЗГЛЯДА́ТИ(ЗОГЛЯДА́ТИ)діал. (час від часу);ВИДИВЛЯ́ТИСЯ,ВИГЛЯДА́ТИСЯ(на себе або пильно);СПОГЛЯДА́ТИ(пасивно або уважно). Не дивись далеко, а гляди за очкуром (прислів'я); Перевізник відразу запримітив, що хлопці вперше попадають до Києва, бо занадто цікаво зирять туди й сюди (П. Загребельний); Матушка казначея недобрими очима глипала на худобу і на дітей (М. Стельмах); Тобі вже зазирає в очі твоє грядущеє. Не зри! Сльозу пророчую утри! (Т. Шевченко); Інструктор по праці спозирає збоку на хлопця з явним задоволенням (О. Гончар); Міліціонер здалеку спостерігав, як вартовий по-діловому козиряв узбекові (І. Ле); Нікому й через думку не пробігло, аби вважати на задні двері (Лесь Мартович); Тоймі все стоїть, усе зорить в далечінь (А. Шиян); Заходилися люди полуднувати,.. а я за другим штабелем ліг і назираю: що буде? (І. Муратов); Соломії, очевидячки, сподобалося, що Роман наглядає на неї з садка (І. Нечуй-Левицький); Василь все поглядав на двері — коли ж з'явиться його наречена (О. Бердник); Блимав (Михайлик), ненароком наче, на той вибалок, куди поніс Пампушка свою пані (О. Ільченко); Змучені, виснажені люди тривожно подивлялись навколо (О. Довженко); Зиркає в двір з дерези-повію Сім'я молоденька Лисича (М. Вінграновський); Якимака картоплю їв, хрумав цибулиною — й то на бабу Мигальку поглипував, то на Христину (Є. Гуцало); Сами дівки крупи мелють,.. Сами дівки на парубки очима зглядають (коломийка); Тарас видивлявся в землю, мов у дзеркало (С. Васильченко); Вийняла (Лизя) люстерко й почала виглядатися (М. Куліш); Бійка закипає дужче. Один левіт стоїть осторонь і спокійно споглядає (Леся Українка). — Пор. 1.ба́чити,гля́нути, 1.загляда́ти.

ДОГЛЯДА́ТИза ким-чим, кого, що (забезпечувати нормальний стан, порядок тощо),СТЕ́ЖИТИза ким-чим,СЛІДКУВА́ТИза ким-чим,ПИЛЬНУВА́ТИ,ДОПИЛЬНО́ВУВАТИрідше,НАГЛЯДА́ТИза ким-чим,ДИВИ́ТИСЯза ким-чим,ГЛЯДІ́ТИ,ПАНТРУВА́ТИрозм.,НАЗИРА́ТИрозм.,ПРИПИЛЬНО́ВУВАТИрозм.,ПРИГЛЯДА́ТИза ким-чим, розм.,ПРИДИВЛЯ́ТИСЯза ким-чим, розм.,ДАВА́ТИ ПОРЯ́ДОК(ПОДАВА́ТИ ЛАД)чому, де, розм.,ДОЗИРА́ТИкого, що, діал.,КУКО́БИТИкого, що, діал.,ПА́ЗИТИкого, що, діал.,ПА́ЗАТИкого, що, діал.,ПАЗУВА́ТИкого, що, діал.;ХОДИ́ТИза ким-чим, коло (біля) кого-чого,ПО́РАТИкого, що,ПО́РАТИСЯколо (біля) кого-чого,ТУ́ПАТИколо (біля) кого-чого, розм.,ТУ́ПЦЯТИколо (біля) кого-чого, розм.,ТУПЦЮВА́ТИколо (біля) кого-чого, розм.,ОБХО́ДИТИкого, що, розм. (забезпечувати необхідні умови комусь, чомусь);НЯ́НЬЧИТИкого,НЯ́НЬЧИТИСЯз ким,ТІ́ШИТИкого,ТІ́ШИТИСЯз ким,ПА́НЬКАТИкого, розм.,ПА́НЬКАТИСЯз ким, коло (біля) кого, розм. (дітей);ОБМИВА́ТИкого, розм.,ОБПИРА́ТИкого, розм.,ОБПА́ТРЮВАТИкого, діал. (тримати у чистоті). — Док.:догля́нути,допильнува́ти,догля́діти(догле́діти),угле́діти(вгле́діти),угля́діти(вгля́діти)рідшедопантрува́ти,назирну́ти,припильнува́ти,пригля́нути,пригля́діти,пригле́діти,да́ти поря́док(лад),дозрі́ти,ви́няньчити. В жінок діла не менше, як в чоловіків; їм треба і спекти, і зварити, і на поле до роботи ходити, і хати доглядати, ще й дітей глядіти ... (І. Нечуй-Левицький); Уважно стежить старий Горпищенко, щоб все тут було в порядку — і в колодязі, і біля колодязя (О. Гончар); Трактор пройшов власною ходою шлях відступу за Волгу, коли ніяк було слідкувати за режимом роботи й профілактикою (Ю. Яновський); Матір поважав (син), а стара гляділа й пильнувала його більш, ніж ока в лобі (Марко Вовчок); Я мушу на кватирі всього допильнувати, за всім доглянути (І. Франко); — Дуже я вас, дядьку Григоре, проситиму: наглядайте за нею. Без мужичих рук — хата валиться (Григорій Тютюнник); Швидко нас знову з кухні забрали: матір дивитися за дробиною, й мене з нею (Панас Мирний); Всяким він був — ви це знаєте. Гнізда свого не пантрував, чарка його часто водила (В. Яворівський); Ой, Морозе, друже, Мій названий брате! Назирай орлиним оком Сирітськую хату (П. Куліш); Супроводив (Олексій Кирилович) академіка з Сімферополя до Москви, помагав з речами, припильнував, щоб у Карналя було все необхідне для подорожі(П. Загребельний); Невістка за ним приглядає, завжди перелатаний, перепраний... (К. Гордієнко); Стара мати всьому порядок дає в хаті: й прибере, й догляне, й вечеряти наварить (І. Нечуй-Левицький); Діти малі, треба їм лад дати (М. Коцюбинський); Ой піду я на Поділля, мамо, мамунцуню, Аби-сьте ми дозирали мою Марисуню (коломийка); Зовсім знемігся (батько) на силах: не мав снаги й себе самого кукобити (Ганна Барвінок); — А тебе ж хто сюди кликав? Сиди дома та пазь роботу! (Лесь Мартович); Вони садили виноград, вони пазували садки свої, а хтось прийде і так, з доброго дива, почне нищити їх працю? (М. Коцюбинський); — Спасибі, Грицю, що поміг нам, що худобу доглядав, по-чесному, як біля свого, ходив (М. Стельмах); Влітку порала (Ольга) город, мала невеличке господарство (П. Кочура); — У війську я два роки порався біля вівчарок (В. Дрозд); Улітку коло саду й коло пасіки тупцює (Семен Денисович) (Б. Грінченко); — А ви б не найнялися мою корову обходити, га? Один буде гнати її в поле, а другий тим часом — стайню вичищати (казка); Няньчить (ненька) її й доглядає, Одверта, що шкодить, Обчісує й одягає, До глузду доводить (П. Гулак-Артемовський); Максим клопотався над кулеметом. — Бач, няньчиться, мов з дитиною (Є. Куртяк); — Дурня нічого валяти. Думаєш, як приїдеш додому, то я з тобою буду і тепер панькатись (М. Хвильовий); Обмива (мати дітей), обпатрює, зодяга і ніколи ж то не втомиться (Г. Квітка-Основ'яненко); — Ми його будемо держати, годувати та обпирати, а він буде тут вередувати (І. Франко).

ЗАГЛЯДА́ТИ(дивитися у що-, за що-, крізь що-небудь, намагаючись побачити когось, щось),ЗАЗИРА́ТИ,ДИВИ́ТИСЯ. — Док.:загля́нути,зазирну́ти,подиви́тися. Роман підходить до комірчини, пригинається, заглядає у віконце (М. Стельмах); Тримаючи одне одного за руки, вони зазирають у пробоїни, в моторошну глибінь темних трюмів (О. Гончар); Вийшла далі мати на двір, під калину, з-за пшенички дивиться давай (А. Тесленко). — Пор. 1.диви́тися.

ОГЛЯДА́ТИ(ОБГЛЯДА́ТИ)(робити огляд чого-небудь, знайомитися з чимось),РОЗГЛЯДА́ТИ,ОБДИВЛЯ́ТИСЯ,ДИВИ́ТИСЯ,ОЗИРА́ТИ(ОБЗИРАТИрідше). — Док.:огля́нути(обгля́нути),погля́нути,огле́діти(обгле́діти),оглядіти(обглядітирідше),розгля́нути,обдиви́тися,подиви́тися,озирну́ти(обзирну́ти). Другого дня вранці Клин Хаврусь устав і пішов оглядать свою оселю (І. Нечуй-Левицький); Пан піде завод обглядати, щоб усяк був при свойому місці (Г. Квітка-Основ'яненко); Чоловік розглядав хату (А. Шиян); Покинувши свої речі на станції, я пішов обдивлятися місто (В. Самійленко); Іде чернець у Вишгород На Київ дивитись (Т. Шевченко); Сьогодні по обіді погуляю трохи, подивлюсь Колізей і старовину (М. Коцюбинський); Вражений пишнотою, Теодосій озирав собор і нишком прицмокував (А. Хижняк). — Пор. 1.огля́нути.

ОГЛЯДА́ТИ(визначати стан здоров'я, характер захворювання),ОБСТЕ́ЖУВАТИ,ДИВИ́ТИСЯрідше. — Док.:огля́нути,обсте́жити,подиви́тися. Тимка оглядала молоденька, затягнута в білий халатик дівчина. Вона послухала його трубкою (Григорій Тютюнник); Замполіт наказав.. уважно обстежити здоров'я своїх юних лейтенантиків (О. Гончар); Вчора дивились моє серце і замалювали його в рентгенівському знімку (М. Коцюбинський).

ЦІКА́ВИТИСЯким, чим (виявляти інтерес, увагу до когось, чогось),ЗАЦІКА́ВЛЮВАТИСЯ,ІНТЕРЕСУВА́ТИСЯ,ПРИДИВЛЯ́ТИСЯдо кого-чого,ПРИГЛЯДА́ТИСЯдо кого-чого,ДИВИ́ТИСЯна кого-що,ПОЗИРА́ТИна кого-що (спостерігаючи, дивлячись). — Док.:заціка́витися,поціка́витися,заінтересува́тися,поінтересува́тися,придиви́тися,пригля́нутися. В кожне чуже гніздо зозуля кладе одне яєчко і більше ним не цікавиться (В. Гжицький); Полковник Мартенс зацікавився розповіддю молодого лейтенанта (В. Собко); (Острожин:) Наша редакція дуже інтересується мати вас своїм постійним співробітником (Леся Українка); Уважніше почав приглядатися отець Кралевич до сього гуцула, прислухатися, що він говорить (Г. Хоткевич); На нього позирають й інші дівчата з Любчиної бригади (Ю. Яновський).

дивитися—дсл. недокон. виду що робитиemДприслвникова формаem дивлячись. куди на когощо в що спрямовувати погляд. перен. звертатися думками до кого чогонебудь кудись. на що перен. ...Большой украинско-русский словарь
дивитися—дивлюся дивишся мн.i дивляться недок.i кудиi на когоi щоi в щоi. Спрямовувати погляд прагнучи побачити кого щонебудь. без додаткаi. Бути з розплющеними очима мати змогу...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
дивитися—дивитися дивитися кривим оком око дивитися правим оком в лву кишеню око дивитися як на мале пиво пиво дивитися як на матову шибу шиба...Лексикон львівський
дивитися—дивитися дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
дивитися—дивитисяса диuвиеsupса диuвиеsupца ди...Орфоепічний словник української мови
дивитися—диевитиеса диелуса дивиеса дивиеца дилаца....Орфоэпический словарь украинского языка
дивитися—Дивитися дивлюся дивишся дивляться дивлячись...Правописний словник Голоскевича
дивитися—Дивиться крзь пальц.Уда що не бачить. Дивиться на справу не так як треба.Дивиться на свт крзь окуляри.Значння як сказано.Дивиться на свт чужими очима.Значння що й попере...Приповідки або українсько-народня філософія
дивитися—Подивитися бликати блимати блимкати вдивлятися вибалушуватися вибанчуватися видивляти видивлятися визврятися визирати вилупитися вирячуватися вискалюватися вистежувати ви...Словник синонімів Вусика
дивитися—глядти р. зирити ур. зрти пильно придивлятися зорити пасти очима кн. зосереджувати увагу разураз поглядати позирати ГЛИПАТИ У ФР. пдглядати заглядати зазирати озирати кру...Словник синонімів Караванського
дивитися—спрямовувати погляд на кого на що глядти короткими поглядами розм. зиркати глипати водити оком лупати очима зосереджено пасти очима втуплятися очима глип....Словник синонімів Полюги
диви́тися—ДИВИТИСЯ дивлюся дивишся мн. дивляться недок. . куди на кого що в що. Спрямовувати погляд прагнучи побачити кого щонебудь. Марта стояла якраз передо мною дивилася кудис...Словник української мови в 11 томах
дивитися—.strong оглядати роздивлятися обводити обвести поглядом очима окомstrong оцнюючи мряти обмрювати обмряти поглядом очимаstrong кого пильно безвдривно не зводити не знмати ...Словник фразеологічних синонімів
дивитися—дивлюся дивишся мн. дивляться недок. кудиem на когоem щоem в щоem. Спрямовувати погляд прагнучи побачити кого щонебудь. без додаткаem. Бути з розплющеними очима мати з...Толковый словарь украинского языка
дивитися—на уem to look at in intoem пильноem to stare at intoem to gaze at intoдивитися в обидва перен.em to be on ones guardдивитися вперед перен.em to look aheadдивитися з не...Українсько-англійський словник
дивитися—бачыць выгляд выглядаць выглядваць глядзець глянуць пабачыць прагледжваць прыгледжвацца прыгледзецца прыглядацца шукаць...Українсько-білоруський словник II
дивитися—Бачыць...Українсько-білоруський словник II
дивитися—бачыцьвыглядвыглядацьвыглядвацьглядзецьглянуцьпабачыцьпрагледжвацьпрыгледжваццапрыгледзеццапрыглядаццашукаць...Українсько-білоруський словник
дивитися—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
дивитися—Kigge skue...Українсько-датський словник
дивитися—em Дивитися в майбутне em em Дивитися на себе у дзеркало em Вкна дивляться на схд Дивись дивться! . Дивись не забудь! !. ....Українсько-китайський словник
дивитися—Kikke skue...Українсько-норвезький словник
дивитися—[dywytysja]patrze wygldaдивитися у через крзь вкно . przez oknoдивитися вперед . przed siebie...Українсько-польський словник
дивитися—влюся вишся patrze spoglda...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
дивитися—смотреть глядеть смотреться глядеться в зеркало дивись в знач. вводн. сл. смотри гляди дивться смотрите глядите перен. иметь какоен. мнение расценивать смотреть на ког...Українсько-російський словник
дивитися—Regarder...Українсько-французький словник
дивитися—Kika skda...Українсько-шведський словник
дивитися—в сто очей дивитися за ким. Уважно стежити за кимнебудь контролюючи д вчинки старанно пильнувати. За такими треба було в сто очей дивитись . От догрались О. Гончар. див...Фразеологічний словник української мови