ВТРАТИТИ

ВИТРАЧА́ТИ(нерозважливо, марно використовувати що-небудь для чогось),ТРА́ТИТИ,РОЗТРА́ЧУВАТИ,ВИТРА́ЧУВАТИ,МАРНУВА́ТИ,МАРНОТРА́ТИТИ,ПЕРЕВО́ДИТИ,ГАЙНУВА́ТИ,ГУБИ́ТИ,РОЗТРАЧА́ТИрідко,ВИКИДА́ТИрозм.,РОЗТРИ́НЬКУВАТИрозм.,ТРИ́НЬКАТИрозм.,РОЗТО́ЧУВАТИрозм.,РОЗСИПА́ТИрозм.,РОЗТРУ́ШУВАТИрозм.,РОЗПУСКА́ТИрозм.,СПУСКА́ТИрозм.,МОТА́ТИфам.,ПРОМО́ТУВАТИфам.,ПРОСВИ́СТУВАТИфам.,ПРОЦИ́НДРЮВАТИфам.,ЦИ́НДРИТИфам.;ВИТРАЧА́ТИСЯ,РОЗТРА́ЧУВАТИСЯрозм. (без додатка — витрачати свої гроші, цінності на кого-, що-небудь);ПРОПИВА́ТИ(п'ючи);ПРОГУ́ЛЮВАТИ(гуляючи) розм.;УБИВА́ТИ(ВБИВА́ТИ)розм.,ЗБАВЛЯ́ТИрозм. (час, життя, сили тощо);РОЗМІ́НЮВАТИ(сили, талант і т. ін.);ГА́ЯТИ,ПРОГА́ЮВАТИ,ВТРАЧА́ТИ(УТРАЧА́ТИ),ПРОБАВЛЯ́ТИрозм. рідко,ВАКУВА́ТИдіал. (про час),ВГА́ЮВАТИ(УГА́ЮВАТИ)розм. — Док.:ви́тратити,розтра́тити,змарнува́ти,промарнува́ти,промарнотра́тити,перевести́,згайнува́ти,прогайнува́ти,згуби́ти,ви́кинути,розтри́нькати,розточи́ти,розси́пати,розтруси́ти,розпусти́ти,спусти́ти,промайнува́тирозм.проманта́читирозм.промота́ти,просвиста́ти,проци́ндрити,розти́катирозм.прохви́ськатифам.ви́тратитися,розтра́титися,пропи́ти,прогуля́ти,уби́ти(вби́ти),зба́вити,розміня́ти,зга́яти,прога́яти,втра́тити(утра́тити),проба́вити,вга́яти(уга́яти). (Батура:) У Вас величезна енергія, а ви її марно витрачаєте (О. Корнійчук); — Не для того ми за тим деревом їздили за тридев'ять земель, щоб тратить та марнувати його по-дурному (Григорій Тютюнник); Розтратять, що ми зібрали, а нам і спасибі не скажуть (Г. Квітка-Основ'яненко); По колоні передали наказ водіям заглушити мотори, аби задарма не переводить пальне (С. Голованівський); — Ти мені глини не гайнуй, — Діло ж роблю! — весело огризнувся Мамай (О. Ільченко); Він зовсім розпився, прогайнував господарство, продав землю, зосталася сама обідрана хатка (Б. Грінченко); Водій Цюпа ..не губив часу даремно (Ю. Яновський); — То на дурний кавалок пасовиська вам не жаль викидати тисячі (І. Франко); А той (пан) розтринькав усе і вмер (Б. Грінченко); (Петро:) Тільки тринькатиме (панночка) добро, зароблене моїми руками (Панас Мирний); Пив (Терпило), гуляв.. і мало-помалу розточив своє добро (І. Котляревський); Розсипала я на його (суд) чимало карбованчиків (І. Нечуй-Левицький); Олеся вже розтрусила багато грошей (І. Нечуй-Левицький); Він гроші свої любить і боїться, що ти їх швидко розпустиш (І. Франко); А вельможі до грошей голінні І уміють їх гарно спустить (В. Самійленко); (2-й підпанок:) Чваниться (пан) тим, що жінчине добро мотає! (М. Кропивницький); Як толк, то, не маючи, придбає, а дурний, і маючи, промотає (прислів'я); Він по якомусь селу в Зальцбурзі, яке його предки просвистали в ХVІІІ столітті, мав титул фон-Ціллергут (переклад С. Масляка); — О, цей (Полікарп) не розхвиськає добра, не проп'є, не прогуляє. Жодної зайвої копійки не проциндрить, — казали про нього (В. Большак); Я їх (гроші) не циндрю, бо думаю одружиться (Т. Шевченко); — Оце я так витратився на клуню та на хату, що Вже не маю ні шага грошей (І. Нечуй-Левицький); — Я привів тобі Йожку на голову, щоб ти розтрачувалась? (М. Томчаній); "Чи не прогайнували та не пропили часом оті дрібні українські дідичі своїх маєтностів та ґрунтів?" — майнула в мене думка (І. Нечуй-Левицький); На острів безлюдний приплив чоловік Том Ніл.. Захотілося Тому.. одному убити свій вік (І. Драч); Не одну сотню літ збавили (алхіміки) ось тут, намагаючись перетворити бодай одне зернятко міді або свинцю на найменшу дрібку щирого золота (О. Ільченко); Ми.. не розмінювали свої сили на поточні дрібниці (з журналу); Хлопці, ви часу не гайте... сватів засилайте (Л. Забашта); (Принцеса (до хлопця):) Ходім! Пора! Ти марне час прогаяв, дивись, товариші вперед пішли (Леся Українка); Кримський не втрачав жодної хвилини часу (І. Ле); Прийду було її (панночку) вбирати.. Заплітаю коси — не так! Знов розплітаю та заплітаю, — знов не так! Та цілий ранок на тому пробавить (Марко Вовчок); — Раз постарається (чоловік), потім занедбає, забуде, як і що йому чинити, час угає дорогий, нагоду добру втеряє (Ганна Барвінок).

ПОЗБУ́ТИСЯкого, чого (звільнитися від когось, чогось небажаного, зайвого тощо),ПОЗБА́ВИТИСЯ,ПОЗБУ́ТИкого, що,ЗБУ́ТИСЯ,ЗБУ́ТИкого, що,ВІДБУ́ТИкого, що, рідше,УСУ́НУТИкого, що,ВИ́ЗВОЛИТИСЯвід кого-чого,ПОДОЛА́ТИ(ПОДОЛІ́ТИрідко)що,ЛІКВІДУВА́ТИщо,ВІДЧЕПИ́ТИСЯвід кого-чого, розм.,ВІДВ'ЯЗА́ТИСЯвід кого-чого, розм.,ВІДЧАХНУ́ТИСЯвід кого-чого, розм.,ВІДКАРА́СКАТИСЯкого, чого, від кого-чого, розм.,СКАРА́СКАТИСЯрозм.,СПЕ́КАТИСЯрозм.,ЗДИ́ХАТИСЯрозм.,ЗДИ́ХАТИщо, діал.;ЗЖИ́ТИ(ІЗЖИ́ТИрідко)що,УТРА́ТИТИ(ВТРА́ТИТИ)що,ЛИШИ́ТИСЯчого, заст.,РІШИ́ТИСЯчого, заст. (частково або повністю позбутися якихось якостей, властивостей, ознак тощо);ПОКІНЧИ́ТИз чим (остаточно). — Недок.:позбува́тися,позбавля́тися,збува́тися,збува́ти,відбува́ти,усува́ти,визволя́тися,дола́ти,подо́луватирідколіквідува́ти,відв'я́зуватися,відкара́скуватися,зди́хуватися,зжива́ти(ізжива́ти),утрача́ти(втрача́ти),лиша́тися,ріша́тися. По від'їзді Коровайного Андрій никав, не знаючи, як позбутися гнітючих думок, як веселіше глянути на світ (Д. Бедзик); Чого тільки тепер не виробляєш, щоб посухи тої позбавитися! І ранні пари, і угноєння, і бур'яни нищиш, і землю підпушуєш, і просапні тобі рослини сієш... (Остап Вишня); Він уже одну біду з голови позбув (Леся Українка); Тому не треба лягати, хто хоче від хворості збутись (прислів'я); Не хились додолу, зраджений козаче,.. Кинь свій жаль нікчемний, без вагання збудь! (П.Грабовський); Було чи яке судове ледащо вчепиться, то я вмію лагідненько його малими грішми відбути (Ганна Барвінок); Я постараюсь усунути всі завади, що стоять в дорозі нашому щастю! (І. Франко); Наче щось важке спало мені на серце, стиснуло його, і я не мав сили визволитися від цього тягаря... (Л. Смілянський); В Україні ще треба чимало зробити, подолати багато застарілого, заскорузлого — навіть і в свідомості (з газети); Увесь поріг було зіллю дрібними слізьми, довідуючись у свого серця, чим подоліти своє горе (Ганна Барвінок); — Усяке непорозуміння дуже легко ліквідувати, коли ти зустрічаєшся з уявлюваним противником не тільки в цехах (Ю. Шовкопляс); Баба в хатині ніяк від цигана не відчепиться (Григорій Тютюнник); Здавалось би з першого погляду, що Яновський ніби трудився над оповіданням чи віршем українською мовою виключно, щоб відв'язатися від моєї настирливості (І. Ле); Степан відчахнувся від Пріськи, а вона зненавиділа його (Л. Яновська); Спіймавши себе на думках про грішний світ, Покута, намагаючись їх відкараскатися, покрутив головою, поворушив молитовно губами і почав до церкви бити поклони (П. Панч); Позакурювали, хто курив, і присіли до грубки, відіткавши каглу, аби, знаєте, диму на хаті не було; бо, на случай, набіжить який чорт, то біди не скараскаєшся (А. Свидницький); Слава Богові, що Юрась уже перебув своє з віспою, спекався вже врешті (М. Коцюбинський); (Хома:) Чим я так тяжко провинив, що батько й мати раді мене здихатись? (М. Кропивницький); — Здихати б мені ту травицю, а то раз у раз заглядаю та мацаю, — а чи м'якенька, а чи зелененька... (Марко Вовчок); Своє сільське ім'я Мелашка вона давно зжила — стала солідною міською Меланією Григорівною (з газети); І довго й слова він не міг сказати, Лиш бився в груди, мов зовсім утратив Дар мови (І. Франко); Бабка в гріб уже ступала — Ізісохла, ізів'яла, І лишилася краси (С. Руданський); (Митродора:) Ти вже за своїми химерами всього розуму рішився! (В. Самійленко); Народ потягся до книжки, до світла, прагнучи якнайшвидше покінчити.. з неписьменністю і темрявою (І. Цюпа).

УТРА́ТИТИ(ВТРА́ТИТИ)(залишитися без когось, чогось),ПОЗБУ́ТИСЯ,ЗБУ́ТИСЯ,ЛИШИ́ТИСЯ,СТРА́ТИТИ,ЗГУБИ́ТИ,СТЕРЯ́ТИрозм.,УТЕРЯ́ТИрозм.,ЗАТРА́ТИТИдіал.;ПРОГА́ЯТИ,ПРОҐА́ВИТИрозм. (внаслідок спізнення, неуважності тощо). — Недок.:утрача́ти(втрача́ти),тра́тити,позбува́тися,збува́тися,лиша́тися,стра́чувати,губи́ти,теря́ти,затрача́ти,затра́чувати,прога́ювати. Коли чого в руках не маєш, То не хвалися, що твоє; Що буде, ти того не знаєш, Утратиш, може, і своє (І. Котляревський); Це були професіонали військової справи, і вони не втратили жодного чоловіка за час свого відступу (Ю. Яновський); Він вже давно згубив свій спокій (Б. Грінченко); Блукати по наймах — це добре знає кожен із них: гірко! Рвати руки на чужій праці, ламати спину, губити здоров'я... (А. Головко); І холоне серце в грудях, Мов воно всю кров стеряло (Леся Українка); Є такі люди, що і до смерті не теряють краси (І. Нечуй-Левицький); Як перевозився до Борщева, то і ті листи затратив (В. Стефаник).

втратити—втратити дслово доконаного виду не...Орфографічний словник української мови
втратити—втратити утратитичу аuтиеsupш нак.em трат а...Орфоепічний словник української мови
втратити—тратиетие утратити ачу атиеш нак. трат аттеи....Орфоэпический словарь украинского языка
втратити—Втратити рачу ратиш тять не втрать не втратьте...Правописний словник Голоскевича
втратити—ВТРАТИТИstrong див. утрачати...Словник української мови у 20 томах
втратити—Втратити. Запзнитися на позд. Коби не втратити позду до Львова Галп ....Українська літературна мова на Буковині
втратити—недок.em втрачати док.em втратитиto lose право повагуem to forfeit часem to waste волосся зуби листяem to shed надюem to give upвтратити авторитет to lose authorityвтрат...Українсько-англійський словник
втратити—страчваць...Українсько-білоруський словник II
втратити—Страчваць...Українсько-білоруський словник II
втратити—страчваць...Українсько-білоруський словник
втратити—em втрачати...Українсько-китайський словник
втратити—[wtratyty]...Українсько-польський словник
втратити—утратити ачу атиш straci utraci...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
втратити—сов. от утрачати...Українсько-російський словник
втратити—втратити памороки тяму память. Знепритомнти. Вн втратив памороки тльки тод опамятався як почув що в його все тло труситься од холоду а зуби аж цокотять . НечуйЛевицький ...Фразеологічний словник української мови