ВИЛІТАТИ

ВИБІГА́ТИ(бігом залишати, покидати яке-небудь приміщення, місце або з'являтися де-небудь),ВИЛІТА́ТИ,ВИХО́ПЛЮВАТИСЯ,ВИСКА́КУВАТИ,ВИСИПА́ТИ,ВИПО́РСКУВАТИ,ВИНО́СИТИСЯ,ВИМИКА́ТИСЯрідко,ВИХВА́ЧУВАТИСЯрозм.,ВИКО́ЧУВАТИСЯрозм.;ВИСЛИЗА́ТИ,ВИСМИ́КУВАТИСЯрозм. (швидко й непомітно);ВИПУ́РХУВАТИ(швидко та легкою ходою). — Док.:ви́бігти,ви́летіти,ви́хопитися,ви́скочити,ви́сипати,ви́порснути,ви́нестися,ви́мкнутися,ви́хватитися,ви́котитися,ви́слизнути,ви́смикнутися,ви́шмигнутирозм.ви́пурхнути,ви́метнутися,ви́линути. Із кущів хутко вибігають козаки (С. Васильченко); Левко схопив шапку й вилетів з хати (М. Стельмах); З рожнами, з вилами.. вихоплювалися з шелюгів хуторяни (О. Гончар); Люди й коні вискакували з табору, неначе з пожежі (І. Нечуй-Левицький); Перелякана його (Святослава) криком, Малуша випорснула з світлиці (С. Скляренко); Вийшов (тюрк) слідом за Гусейном, що кулею винісся з хати (О. Досвітній); Безгучно і прудко.. вимкнулася (перекупка) з кімнати у двір (Леся Українка); У бокові двері.. раптом вихватились двоє охоронників (А. Головко); З хат викочувалися, мов вихор, дівчата та хлопці (М. Чабанівський); В одну мить (Микола) вислизнув з куреня (Ю. Збанацький); Часами й злякана сіра миш висмикнеться зі своєї нори, перебіжить попід ногами.. й знов повзне в ямку (І. Франко); Дзвінко випурхнули (з тролейбуса) дівчатка (Є. Кротевич); Він, мов той хлопчик, виметнувся з хати (М. Чабанівський); — Коли я твій голос коло двора почую, я зараз вилину до тебе, — сказала Мелашка (І. Нечуй-Левицький).

ВИЇЖДЖА́ТИ(їхати звідки-небудь, за межі чогось),ВИЇЗДИ́ТИ,ВИКО́ЧУВАТИСЯ,ВИЛІТА́ТИ,ВИСКА́КУВАТИрозм. (дуже швидко);ВИПОВЗА́ТИ(звичайно повільно — про щось громіздке). — Док.:ви́їхати,ви́котитися,ви́летіти,ви́скочити,ви́повзти. Тілько що доїжджав до воріт, аж сотник виїжджає з двору (П. Куліш); А з бічних вулиць і завулків все виїздили на вулицю нові грузовики (В. Кучер); З двору на вулицю вже викочувалися вози (П. Панч); Брати виносять з клуні пропахлу дьогтем і потом упряж, сокиру та пилку, і незабаром сани легко вилітають з двору (М. Стельмах); Машина в'їхала в ліс, попетляла ще трохи по тісній просіці і вискочила на галявину (А. Хижняк); З воріт будівництва виповзав.. самоскид (А. Хорунжий).

ВИЛІТА́ТИ(летіти звідки-небудь кудись);ВИПУ́РХУВАТИ(про птахів, метеликів). — Док.:ви́летіти,ви́пурхнути,ви́линутипоет. Сполохані горобці та голуби вилітали з соломи та зі стіжків (І. Нечуй-Левицький); З кущика трави випурхнула пташка (Григорій Тютюнник); Вилинула галка з зеленої балки (М. Метлинський і М. Костомаров).

ВИПАДА́ТИ(падати з чого-небудь, звідкись назовні),ВИЛІТА́ТИ,ВИРИВА́ТИСЯ,ВИВА́ЛЮВАТИСЯ(під час руху);ВИСКОВЗА́ТИ,ВИСКО́ВЗУВАТИ,ВИСКО́ВЗУВАТИСЯрідше,ВИСЛИЗА́ТИ,ВИПО́РСКУВАТИ,ВИПОРСА́ТИ,ВИПОРСКА́ТИ(ковзаючи, поковзом);ВИСКА́КУВАТИрозм. (раптово, швидко). — Док.:ви́пасти,ви́летіти,ви́рватися,ви́валитися,ви́сковзнути,ви́сковзнутися,ви́слизнути,ви́порснути,ви́приснути,ви́скочити. Вона брала книжку, хотіла читати — книжка випадала з рук (І. Нечуй-Левицький); З кошика потроху вилітали й розбивались яєчка (М. Стельмах); Як вирветься сокира з рук — Пішла по лісу косовиця (Т. Шевченко); А то скаже (Маруся) Грицькові зладити сани, понабирає дівчат.. і летять згори вниз. Вивалюються в сніг, регочуть (Г.Хоткевич); Леся випростується, від необережного руху висковзує з пальців олівець (А. Хижняк); Все висковзувався (Петрусь) нам із рук, як в'юн (І. Франко); — Федоро, ти сьогодні й ложки не вдержиш. Все в тебе з рук вислизає, як в'юн (О. Донченко); З рук Наташі випорснула й розбилася лампа (Я. Баш); Гребінчики випорсали з коси Мар'яни, жмакався капелюх із квітками (С. Васильченко); — За тебе п'ю, — від сили зміг .. І кухоль виприснув до ніг (П. Грабовський); Глечики, повтикані в сіно в передку, почали вискакувати (І. Нечуй-Левицький).

вилітати—I вилтатиаю аш док.i Лтаючи пробути певний час у повтр.II вилтатиаю аш недок.i вилетти ечу етиш док.i Летти покидаючи мсце свого перебування або зявляючись денебудь про...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
вилітати—вилтати дслово доконаного виду лтаючи пробути певний час в у повтр вилтати дслово недоконаного виду починати полт або зявлятися пд час польоту...Орфографічний словник української мови
вилітати—Вилтати лтаю таш вилетти лечу летиш...Правописний словник Голоскевича
вилітати—див.em бгти лтати...Словник синонімів Вусика
ви́літати—ВИЛТАТИ аю аш док. Лтаючи пробути певний час у повтр. ВИЛТАТИ аю аш недок. ВИЛЕТТИ ечу етиш док. . Летти покидаючи мсце свого перебування або зявляючись денебудь про птах...Словник української мови в 11 томах
вилітати—ВИЛТАТИ аю аш док.Лтаючи пробути певний час у повтр.Лтаки вилтали деклька годин лише пд вечр повернулися на аеродром з газ. аю аш недок. ВИЛЕТТИstrong ечу етиш док. Летт...Словник української мови у 20 томах
вилітати—Istrong вилтатиаю аш док. Лтаючи пробути певний час у повтр. IIstrong вилтатиаю аш недок. вилетти ечу етиш док. Летти покидаючи мсце свого перебування або зявляючись ден...Толковый словарь украинского языка
вилітати—техн. физ. вылетать...Украинско-русский политехнический словарь
вилітати—недок.em вилтати док.em вилетти про птаха метеликаem to fly out про лтакem to start to take offлтак вилетв о годин ранку the aircraft took off at a. m. перен.em швидко...Українсько-англійський словник
вилітати—адлт пачатак пачаць пачынаць распачаць...Українсько-білоруський словник II
вилітати—Адлт...Українсько-білоруський словник II
вилітати—адлтпачатакпачацьпачынацьраспачаць...Українсько-білоруський словник
вилітати—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
вилітати—em Унього це вилетело з голови em...Українсько-китайський словник
вилітати—аю аш wylatywa...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
вилітати—несов. вилтати сов. вилетти вылетать вылететь...Українсько-російський словник
вилітати—вилетти вивтритися вилтати вивтрюватися з голови з памят. Зовсм забутися. Ну от прийшов новий день свято вол. Я була певна в соб що в Антона лайка чисто з голови вилет...Фразеологічний словник української мови