Фразеологічний словник української мови

ШЛЯХ

верста́ти доро́гу (шлях, путь). Прямувати, іти куди-небудь. — Куди верстаєте дорогу? — вклонилася до них (чумаків) і Явдоха (О. Ільченко); Йди направо, я наліво шлях верстатиму в тумані (І. Франко); — Буду в руки златоглави, Китайки хапати, .. В золоті твої чертоги Путь гіркий верстати (П. Куліш); З полону він німецького ішов.., удень ховався, під покровом ночі верстаючи свою безсонну путь (М. Рильський). простува́ти путь. От уже путь до Тірійського замку простує Купідін І подарунки несе (М. Зеров). виво́дити / ви́вести на ві́рний шлях (на путь пра́ведну) кого. Допомагати кому-небудь виробити правильну лінію поведінки, правильно поводити себе. — Великий бідак батько. Коли б у світі була така сила, аби вивела його на вірний шлях..,— стиха мовила Лукія (С. Чорнобривець); — Я по щирості кажу: спасибі. Спасибі тим, хто вивів мене на путь праведну (О. Гончар). вихо́дити / ви́йти на доро́гу (на шлях). Визначати напрям діяльності або своє місце в суспільстві, в житті. Олесь Гончар належав до тих письменників, хто починав виходити на літературний шлях в останні передвоєнні роки (З журналу); Ледве вийшовши з тупика на вірну дорогу, я знов пішов назад (Моє життя в мист.); На певну дорогу легше вийти вдвох (З усн. мови). відкрива́ти / відкри́ти шлях (доро́гу) кому, чому і без додатка. Створювати сприятливі умови для досягнення, успіху в чому-небудь. Російська держава від ХVII ст. представляє суспільний організм, який мало-помалу, але стало йде наперед і розширює права осіб, відкриває дороги до їх освіти (М. Драгоманов); Цього року весна відкрила шлях сівачам на поля на місяць пізніше від оптимальних строків (З газети). відрі́зані шляхи́ кому. Хто-небудь позбавлений можливості діяти, домагатися чогось. (Зізі:) Я не думаю ні захищатись, ні замовчувати про ті мої вчинки, котрі вам відомі. (Харько:) Ага, через те, що вже добре бачите, що вам всі шляхи одрізані і що на цей раз вам не можна вишукать ніяких захистів, котрі я всі одкину одним рухом? (М. Кропивницький). вступа́ти / вступи́ти на шлях (на доро́гу, на сте́жку) чого, який (яку). Розпочинати яку-небудь діяльність або починати вести певний спосіб життя. — Щось ти, Гнате, вступаєш на поганий шлях.. Свою жінку прогнав од себе, зійшовся з другою без шлюбу (М. Коцюбинський); Лисенко перший у нас вступає на дорогу наукового досліджування української народної музики (Муз. праці); — Еге-ге! поталанило мені,— радіє старий.— На добру стежку вступив я (М. Коцюбинський). збива́ти / зби́ти з шля́ху́ (з доро́ги, з ку́рсу і т. ін.) кого. Впливаючи якимсь чином, змушувати кого-небудь відходити від власних переконань, намірів, дій. Людину, котра вірить у правоту своєї справи, збити з обраного шляху неможливо (З журналу); В обох нас вітрами засмалені лиця. Ніщо нас із курсу в труді не зіб’є (С. Олійник). збива́тися / зби́тися з доро́ги (з путі́, з шляху́ і т. ін.). Втрачати правильний напрямок у діяльності, поведінці; збочувати. Та не сама я на шляху тяжкому, Я не сама мандрую в світ широкий. Самій не довго збитися з путі, Та трудно з неї збитись у гурті (Леся Українка). збива́тися з дорі́жки. — Мене, Соломоновичу, от що пече: здається, з прямої доріжки ми збиватися стали (А. Дімаров). зби́тися з пуття́ (з шля́ху). Стати розбещеним, морально нестійким, здатним на погані вчинки; розпуститися. — Тобі так легко збитися з пуття в твоїх літах,— говорила стара Михальчевська на прощанні з Василиною (І. Нечуй-Левицький); Всі ж вони для неї, як рідні сини, а якщо котрий збився з пуття, то за такого серце болить ще більше (О. Гончар); (Іван:) Я збився з шляху, я потеряв (втратив) смак до чистого життя (І. Карпенко-Карий). збо́чувати / збо́чити з шля́ху́. Відхилятися від правильного напрямку в діяльності, поведінці, поглядах. Вона (Регіна) домагається зміни напрямку (газети)... Та ні! Було б підло збочити з вибраного шляху (І. Франко); Система гріхів створює також своєрідну “огорожу”, що оберігає віруючого від небезпеки збочити з оптимального шляху самовдосконалення (З журналу). зверта́ти / зверну́ти з доро́ги (з шля́ху́). Відходити від своїх переконань, поглядів, принципів, змінювати їх. З раз обраної на поетичній і на життєвій ниві дороги Шевченко вже ніколи не звертав (Слово про Кобзаря); Ти (В. Сосюра) теплу ніжність до людини Узяв, як хліб, у творчу путь. Хто шлях обрав собі єдиний, Тому із нього (з шляху) не звернуть (М. Рильський). зро́шувати / зроси́ти (скропи́ти) (вла́сною (своє́ю)) кро́в’ю зе́млю (шлях). Бути пораненим або вбитим у боротьбі з ким-, чим-небудь. Хоч химерні були ті юнацькі мрії, а тепер двадцятишестирічному Максиму, котрий сьорбнув і лиха, і кривди, власною кров’ю зросив рідну землю, вони видалися звабними (Н. Рибак); Ми йшли по кинутих полях і вперто з боєм виступали, скропили кров’ю зимний шлях, але чужинця не благали (М. Упеник). наставля́ти (направля́ти, напу́чувати і т. ін.) / наста́вити (напра́вити, напути́ти і т. ін.) на (до́бру (пра́ведну)) путь (доро́гу, сте́жку) кого і без додатка. Корисними порадами, доброзичливими настановами скеровувати чиї-небудь дії в правильному напрямку; грати позитивну роль у професійному чи моральному становленні когось. Показуємо став… виногради… Вчимо, наставляєм на путь. Запиcують гості поради (С. Олійник); — Бачу, ти молодець,— усміхнувся Андрій до Коровая.— Уже й сестру наставляєш на добру путь (М. Колесников); Тітки та дядини силкувались направляти її (Настусю) на добру путь (І. Нечуй-Левицький); Батько — велике слово, велика річ! Він тебе годував, ростив… на добру путь напучував… (Панас Мирний); Не набув її батько ні майна, ні грошей про запас, хоч як роздирався в роботі .. Зате .. на добру дорогу наставив синів (І. Муратов); Вернувся Чіпка додому радий, що довелося направити громаду на добру обрі́зувати (обріза́ти) / обрі́зати шлях (шляхи́) кому, до чого. Не давати комусь можливості для здійснення його намірів; не допускати когось до чого-небудь. Гітлерівських посіпак викривали й обрізали їм шляхи до потаємного життя міста (Ю. Яновський). перехо́дити (перетина́ти, перепиня́ти і т. ін.) / перейти́ (перетя́ти, перетну́ти, перепини́ти і т. ін.) доро́гу (шлях, сте́жку і т. ін.) кому, чому. 1. Ставати перешкодою у здійсненні, розв’язанні чого-небудь. — Де не сунеш — скрізь ці лайдаки перетинають нам шлях. Повезеш збіжжя на ярмарок, .. старшини навезуть удвоє і так збивають ціну, що хоч повертай валку додому (З. Тулуб); Було б негідним з мого боку переступати шлях достойному з найдостойніших, нашому високоповажаному Захару Олексійовичу (С. Добровольський); — Не бійся, я тобі більше не перейду дороги, не докучу тобі ані не докорю (І. Франко); Тиміш — людина дуже високої душі, адже за весь цей час не перейшов нікому дороги, не поламав життя ні навіть настрою (Ю. Мушкетик); Він став на шляху тобі й таким, як ти, перетяв вам стежку (В. Собко); “Жаль мені тебе, золота голово, хоть (хоч) ти й перепинив мені дорогу!” Так думав Шр пока́зувати / показа́ти порі́г (доро́гу, одві́рок, одві́рка, шлях і т. ін.). Виганяти кого-небудь. — Ага, покосили, помолотили, то зараз мені дорогу показуєте? Виганяєте, як пса коростявого?! (М. Томчаній); (Руфін:) Не можу я їм показать порога, коли їх сам в хату кликав (Леся Українка); (Степанида:) Коли вам, добродію, честю сказали, щоб ви минали нашу хату, так хіба хочете, щоб вам одвірка показали? (М. Кропивницький); Я був певний, що на понеділок Семен знайде іншого наймита, а Степанові покаже широкий шлях (Д. Бузько); // Відмовляти кому-небудь у чомусь. — Роксана казала, що ви надумали віддати її (заміж) у Коломию, боявся я, прийдемо до вас, а ви нам поріг покажете (А. Хижняк). прибира́ти / прибра́ти із шля́ху що. Усувати які-небудь перешкоди, створюючи необхідні умови для розвитку, функціонування і т. ін. чого-небудь. Сюжет — це струмочок. Йдеш за течією цього струмочка і копітко прибираєш із шляху все, що заважає його швидкому й вільному рухові (О. Донченко). проклада́ти (пробива́ти) / прокла́сти (проби́ти) доро́гу (шлях, сте́жку і т. ін.) до се́рця чийого. Домагатися розуміння, прихильності, любові в кого-небудь. Мені хочеться так підібрати акторів, дати їм такі ролі, щоб їм найменше довелося пробивати дорогу до .. серця (глядача) (О. Довженко). проклада́ти (пробива́ти) / прокла́сти (проби́ти) шлях (шляхи́, доро́гу, сте́жку, путь) в чому і без додатка. 1. Бути зачинателем, провідником чого-небудь. Олександр Петрович Довженко завжди був серед тих, хто прокладав нові шляхи в мистецтві (З журналу); Життя таке коротке, що неможливо віддаватися всім земним утіхам і водночас прокладати нові шляхи, скажімо, в науці (В. Канівець). 2. зі сл. собі́. Здобувати визнання; поширюватися. Нове прокладає собі шлях, чимраз більше входить у практику (З журналу); // Добиватися певних успіхів у житті, утверджуватися. Воздвиженський не любив науки, не поважав її, мав її тільки за спосіб прокласти собі стежку в житті (І. Нечуй-Левицький). проклада́ти ко́лію. Життя не проходить повз нього, Микола Біденко сам його крутить, підштовхує, прокладає свою колію мужності (З журналу). промі́ряти (свій) шлях, уроч. Прожити життя. От уже шлях свій промірявши, батько помер мій спокійно; Дев’ять десятків прожив він на своєму віку (М. Зеров). розчи́стити шлях (путь) кому. Створити сприятливі умови для успіху кого-небудь. Хабарів давати він не збирається,— за це судять, він зуміє інакше розчистити путь своїй медалістці, закутий в лати своїх заслуг, тараном піде вперед, залучить на підмогу впливові свої знайомства (О. Гончар). скінчи́ти дні (життя́, шлях і т. ін.). Померти. Як скінчу життя, Щоб не чути більш образ,— Киньте часом і про мене Пару щирих, теплих фраз! (П. Грабовський); Чи до мети я певної дійду, Чи без пори скінчу той шлях тернистий (Леся Українка). става́ти (ступа́ти) / ста́ти (ступи́ти) на слизьки́й шлях (на слизьку́ доро́гу). Втрачати правильний напрямок у житті, поведінці, діяльності. Притиківна, закохавши панича, ступає на слизький шлях (Панас Мирний); (Ярошенко:) Ви стали на слизький шлях, товаришу Заболотний. (Віктор:) Я не знаю, чому ви надумались повчати мене (О. Левада). стовпови́й (верстови́й) шлях; стовпова́ (верстова́) доро́га чого. Головний напрямок у русі або розвитку чого-небудь. Шевченко вивів українську літературу на широкий стовповий шлях художнього розвитку (З газети); Інтенсифікація сільського господарства — стовповий шлях розвитку його продуктивних сил (З газети); Дорога, якою народи йдуть до прогресу,— це стовпова дорога світової історії всієї людської цивілізації (Вісник НАН України). ступа́ти / ступи́ти на крива́вий шлях. Чинити вбивства. (Кассандра:) Стій! Невже пора ступати нам на шлях кривавий? (Леся Українка). схо́дити / зійти́ з шля́ху якого. Відмовлятися від попередніх поглядів, переконань, наміченої мети, спрямування тощо. Віра Павлівна не хотіла сходити з того шляху, на котрий .. ступила… (Г. Хоткевич). торува́ти шлях (доро́гу). 1. кому, чому, для кого. Створювати сприятливі умови для кого-, чого-небудь; допомагати комусь. (Річард:) А все ж Голландія новому хисту торує шлях широкий (Леся Українка); — Чмихавки? А де ви були, коли ці чмихавки в Трансільванії понад хмарами гримали? Коли ми з в’юками до Бога дерлися крізь карколомне бескеття? Чи не ці чмихавки тоді вам шлях торували? (О. Гончар). торува́ти межу́. Чий вік минув за працею, як днина, Сліпим братам торуючи межу… Перед тими я стану на коліна. Героям тим подяку я зложу! (П. Грабовський). 2. зі сл. собі́. Домагатися певного становища, успіху в житті, у якомусь виді діяльності. Ця старша донька, панночка незвичайної вроди і так само незвичайної спритності, показалась понад сподівання здібною торувати собі шлях у житті (І. Франко). уторо́вана (уте́рта, уто́птана, би́та і т. ін.) доро́га (сте́жка); уторо́ваний (уте́ртий, уто́птаний, би́тий і т. ін.) шлях. Легкий, звичний, випробуваний спосіб життя. Він любив сина, але надто сильно привик (звик) ходити утертою стежкою, жити в старім традиційнім ладі і світогляді, щоб зрозуміти подуви нового часу (І. Франко); Хіба шлях цього великого майстра (Олександра Довженка) був рівний, як бита дорога..? Звичайно, ні. Та битої дороги Довженко й не шукав (М. Рильський); Не йди утоптаним шляхом, Віддай життя на вищі цілі (П. Грабовський). проторо́вана доро́га. У нас тепер чимало появилось архівних дослідачів, та на лихо праця їх або безсистемна, або йде по проторованій уже дорозі (І. Драч). шлях зака́заний кому. Хто-небудь позбавлений можливості доступу до кого-, чого-небудь. Дорога стелеться, ясна і безупинна, Шляхів заказаних у праці вам (жінкам) нема, І жінка звільнена — не “слабша половина”! — Біля державного стоїть вона керма (М. Рильський). шлях зарі́с те́рном (те́рнами), нар.-поет. Неможливо піти, поїхати куди-небудь або досягти чогось бажаного. Хочу я ридати — та не маю сліз, Хочу в даль полинуть, а терном шлях заріс (М. Рильський); Та мені в борні важкій З темними думками Навіть у країну мрій шлях заріс тернами (І. Франко); Заросли шляхи тернами На тую країну, Мабуть, я її навіки, Навіки покинув. Мабуть, мені не вернутись Ніколи додому? (Т. Шевченко). шлях (лі́нія) найме́ншого о́пору. Обирання найлегшого способу досягнення чого-небудь; уникнення будь-яких труднощів, перешкод. — Згадуючи засідання педагогічної ради, на якому стояло питання про виключення Григорія з школи, ми з упевненістю зробили висновок, що виключення з школи — лінія найменшого опору (В. Сухомлинський). штовха́ти / штовхну́ти на шлях чого. Спонукати кого-небудь до якихось дій (перев. негативних). Я скаржитимусь лорд-меру Лондона, що мене, лейтенанта королівських повітряних сил, в цьому домі штовхають на шлях пияцтва (В. Собко). як (мов, на́че і т. ін.) курча́т (усі́ шляхи́) погуби́в. Хто-небудь розгублений, має розпачливий вигляд і т. ін. Коли дощ або робота пильна не дасть нам побачитись, то журби не обберешся; ходиш, як курчат погубила (Панас Мирний); Він сумно дивився, вона ж наче усі шляхи погубила, тільки усе до його ближче горнулася (Марко Вовчок). як (мов, ні́би і т. ін.) (той) горо́х при доро́зі. 1. зі сл. жи́ти, пожива́ти і т. ін. Погано, бідно, неспокійно тощо. (Виборний:) Помагай-бі, Наталко! Як ся маєш, як поживаєш? (Наталка:) Живемо і маємося як горох при дорозі (І. Котляревський); (Старшина (до Пріськи):) Як поживаєш, серденько? (Пріська:) Як горох при дорозі (М. Кропивницький); — Так і жили, Іване,— аби день до вечора. Як той горох при дорозі (Д. Бедзик). 2. У скрутному становищі, у важких умовах; нещасний, знедолений і т. ін. Колись він (Лев) скрізь страшив, тепер у верболозі, Як той горох, мовляли, при дорозі, Хіба не схоче хто, той тільки не вскубне (Л. Глібов); Відповідь була сподіваною: — Хіба не знаєте вдовиного життя? Як горох при дорозі (В. Большак). 3. зі сл. сми́кати, ску́бти і т. ін. Без будь-якої поваги, причини; безцеремонно, нахабно тощо. — Чого ти мов з гарячки заговорила? Чому я нещасний?! — Бо різна погань смикає тебе, мов горох при

шлях—lat.i shlicheпуть дорога большак тракт...Ять - белорусско-русский словарь и словарь белорусской латиницы
шлях—шляхм.путь большая дорога...Беларуска-расейскі слоўнік
шлях—шляхдорога...Беларуска-расейскі слоўнік - міжмоўныя амонімы, паронімы і полісемія
шлях—путь большак тракт...Беларуска-рускі слоўнік
шлях—доржкаколямаршрутпрокладатипрокластипротоптатипутьслдстежкатракттрасатрек...Беларуска-ўкраінскі слоўнік
шлях—Путь дорога большак тракт...Белорусско-русский словарь
шлях—доржка коля маршрут прокладати прокласти протоптати путь слд стежка тракт траса трек...Білорусько-український словник
шлях—польск szlach большая дорога тракт....Большая Советская энциклопедия II
шлях—м. strada maestra in Ucraina Итальянорусский словарь. Синонимы большак дорога путь тракт...Большой итальяно-русский и русско-итальянский словарь
шлях—м. уст.camino real carretero m...Большой русско-испанский словарь
шлях—сущ. муж. рода...Большой русско-украинский словарь
шлях—Чумацкий шлях.strong Одесск.em Млечный путь. КСРГО.Синонимы большак дорога путь тракт...Большой словарь русских поговорок
шлях—мен. чол. роду. напрям руху в якийсь бк. перен. засб здйснення чогось характер дйпуть шляхом переговорв путем переговоров кружним шляхом кружным путем мен. чол. роду. ...Большой украинско-русский словарь
шлях—ШЛЯХ польск. szlach в Русском государстве вв. степная дорога в районе южных границ. Иногда называлась тюркским словом сакма....Большой Энциклопедический словарь V
шлях—у ч.i Смуга земл признач. для зди та ходння дорога. у сполуч. зi сл. залзничний трамвайний. Залзнична чи трамвайна коля. такожi у сполуч. зi сл. водний морський повтряни...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
шлях—шлях у...Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку
шля́х—шлях смуга земл призначена для зди та ходння дорога символзу днання оскльки це дорога яка зазвичай не передбача манвцв то шлях ма цлий ряд традицйних ептетв битий вели...Жайворонок. Знаки української етнокультури
шлях—широкая степная дорога.Синонимы большак дорога путь тракт...Казачий словарь-справочник
шлях—а предл.em о шляхе на шляху м.em На Украине и юге России наезженная дорога тракт.У широкой степной дороги называемой большим шляхом ночевала отара овец.em Чехов Счастье. ...Малый академический словарь
шлях—корень ШЛЯХ нулевое окончаниеОснова слова ШЛЯХВычисленный способ образования слова Бессуфиксальный или другой ШЛЯХ Слово Шлях содержит следующие морфемы или части прис...Морфемный разбор слова по составу
шлях—Начальная форма Шлях винительный падеж единственное число мужской род неодушевленное...Морфологический разбор существительных
шлях—Курской Солнцевского...Населённые пункты и почтовые индексы России
шлях—шлях м. местн. Наезженная дорога на юге России и в Украине....Новый толково-словообразовательный словарь русского языка
шлях—шлях шлях а предл. на шляху и на шляхе мн. и ов и и ов...Орфографический словарь
шлях—u мu Пр.u о шляхе на шляху и на шляхе мн.u шляхи Р.u шляхов большак дорога путь тракт...Орфографический словарь русского языка
шлях—Шлях менник чоловчого роду населений пункт в Укран...Орфографічний словник української мови
шлях—шлях менник чоловчого роду Але дв три чотири шляхи...Орфографічний словник української мови
шлях—шлях шляхи шляха шляхов шляху шляхам шлях шляхи шляхом шляхами шляхе шляхах шляху...Полная акцентуированная парадигма по Зализняку
шлях—шлях шляхи шляха шляхов шляху шляхам шлях шляхи шляхом шляхами шляхе шляхах шляху...Полная акцентуированная парадигма по Зализняку
шлях—Орфографическая запись слова шлях Ударение в слове шлях Деление слова на слоги перенос слова шлях Фонетическая транскрипция слова шлях [жлах] Характеристика всех звуков ...Полный фонетический разбор слов
шлях—Шлях шляху на шляху шляхи хв...Правописний словник Голоскевича
шлях—На битм шляху трава не росте.Розумний не виросте там де переслдуться вльнодумство. Чесний не може жити там де все побудоване на брехн....Приповідки або українсько-народня філософія
шлях—шлях а предл. п. на шляху и на шляхе мн. ч. и ов и и овСинонимы большак дорога путь тракт...Русский орфографический словарь
шлях—М mh. yol....Русско-азербайджанский словарь
шлях—шлях м.ihigh road in the Ukrainei...Русско-английский словарь
шлях—road большак дорога путь тракт...Русско-английский технический словарь
шлях—Шлях...Русско-белорусский словарь
шлях—обл.i шлях род.i шляху муж.i...Русско-белорусский словарь II
шлях—даыл жол...Русско-казахский словарь
шлях—шлях...Русско-казахский терминологический словарь «История»
шлях—м. обл. дорога жол....Русско-киргизский словарь
шлях—о е на у и и . Синонимы большак дорога путь тракт...Русско-китайский словарь
шлях—ce...Русско-латышский словарь
шлях—szlak gociniec...Русско-польский словарь
шлях—м шлях олы юл польшада кнб. украинада...Русско-татарский словарь
шлях—cesta ujedn...Русско-чешский словарь
шлях—.strong maantee.strong sidutee...Русско-эстонский словарь
шлях—шлях шляха о шляхе нашляху иem на шляхе мн.em шляхи овСинонимы большак дорога путь тракт...Русское словесное ударение
шлях—ШЛЯХ малор. Дорога. Словарь иностранных слов вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н. шлях а м.em польск.em szlach.На юге России и на Украине наезженная дорога. То...Словарь иностранных слов русского языка
шлях—в Русском государстве XVIXVII вв. степная дорога в районе южных границ. Иногда назывался тюркским словом сакма. В широком значении широкая дорога....Словарь исторических терминов
шлях—Шлях дорога тракт...Словарь литературных типов (авторы и персонажи)
шлях—шлях тракт дорога большак путь Словарь русских синонимов. шлях сущ. тракт большак Словарь русских синонимов. Контекст . Информатик. шлях сущ. колво синонимов большак...Словарь синонимов II
шлях—шлях тракт дорога большак путь...Словарь синонимов
шлях—A и C сущu см. _Приложение IIобычно на Украине и на юге России наезженная дорогашляхао шляхе на шляхе иem на шляхумн.шляхи иem шляхишляхов иem шляховВедут нас дороги и шл...Словарь ударений русского языка
шлях—Шляк шлях трафив когось помер вд апоплекс розриву серця [VIVII]...Словник з творів Івана Франка
шлях—див.em дорога...Словник синонімів Вусика
шлях—ДОРОГА рейковий коля шосейний шосе повтряний траса брукований бруквка д. камяниця накреслений маршрут курс плянети орбта кул тракторя вд А до Б вдстань П. спосб лтератур...Словник синонімів Караванського
шлях—ДОРОГАstrong смуга земл по якй здять ходять ШЛЯХstrong ПУТЬstrong ТРАКТstrong заст. ШОСЕstrong СОШЕstrong розм. СОШАstrong розм. з асфальтовим бетонним тощо покриттям ТР...Словник синонімів української мови
шлях—ШЛЯХ у ч. . Смуга земл Признач. для зди та ходння дорога. У недленьку та ранесенько. Ще сонечко не зходило А я молоденька. На шлях на дорогу Невеселая виходила Шевч. II ...Словник української мови в 11 томах
шлях—ШЛЯХ у ч. Смуга земл признач. для зди та ходння дорога.У недленьку та ранесенько Ще сонечко не зходило А я молоденька На шлях на дорогу Невеселая виходила Т. ШевченкоТим ...Словник української мови у 20 томах
шлях—ШЛЯХ польск . szlach в Русском государстве вв. степная дорога в районе южных границ. Иногда называлась тюркским словом сакма....Современный энциклопедический словарь
шлях—ШЛЯХ м. стар. южн. зап. тракт дорога путь тор накат. Большой шлях столбовая дорога. След сакма особ. людей скота при иске и погоне. Ехать гнать по шляхам преследовать по...Толковый словарь живого великорусского языка
шлях—ШЛЯХ а о шляхе на шляху мм. и в и и ов м. На Украине и наюге России наезженная дорога путь. Чумацкие шляхи....Толковый словарь Ожегова
шлях—ШЛЯХ шляха о шляхе на шляху м. старин. обл. Дорога путь. У широкой степной дороги называемой большим шляхом ночевала отара овец. Чехов. Густая пыль взвихрилась на шляху. ...Толковый словарь русского языка II
шлях—шлях шлях а о е на у мн. ч. и ов и и ов м. На Украине и на юге России наезженная дорога путь. Чумацкие и....Толковый словарь русского языка II
шлях—ШЛЯХ а о шляхе на шляху мм. и в и и ов м. На Украине и на юге России наезженная дорога путь. Чумацкие шляхи....Толковый словарь русского языка
шлях—у ч. Смуга земл признач. для зди та ходння дорога. у сполуч. зem сл. залзничний трамвайний. Залзнична чи трамвайна коля. такожem у сполуч. зem сл. водний морський повт...Толковый словарь украинского языка
шлях—Ударение в слове шляхУдарение падает на букву я...Ударение и правописание
шлях—channel...Украинско-английский юридический словарь
шлях—техн. дорога полоса земли путь тракт путь ещ...Украинско-русский политехнический словарь
шлях—road way route track маршрутem itineraryвеликий шлях highway public roadводний шлях waterwayжиттвий шлях перен.em lifeЧумацький Шлях астр.em the Galaxy the Milky Wayш...Українсько-англійський словник
шлях—дарога палазня шаша...Українсько-білоруський словник II
шлях—Дарога...Українсько-білоруський словник II
шлях—дарогапалазняшаша...Українсько-білоруський словник
шлях—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
шлях—Vej bane...Українсько-датський словник
шлях—Водний шлях Торговий шлях Мирним шляхом Шляхи сполучення...Українсько-китайський словник
шлях—Vei veg bane...Українсько-норвезький словник
шлях—[szlah] drogaЧумацький шлях droga mleczna астр.дихальн шляхи drogi oddechowe szlak...Українсько-польський словник
шлях—яху m . droga szlak шляхи сполучення szlaki komunikacyjne Молочний Чумацький Шлях Droga Mleczna . спосб droga sposb мирним шляхом drog pokojow життвий droga ycia...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
шлях—род. шляху путь дорога шляхи сполучення пути сообщения ти яким шляхом идти какой дорогой [каким путм] перен. обычно идти по какому пути курний шлях пыльная дорога мор...Українсько-російський словник
шлях—Voie chemin...Українсько-французький словник
шлях—Vg bana...Українсько-шведський словник
шлях—Rzeczownik шлях m trakt m...Универсальный русско-польский словарь
шлях—. шлях шляхи шляха шляхов шляху шляхам шлях шляхи шляхом шляхами шляхе шляхах шляху . шлях шляхи шляха шляхов шляху шляхам шлях шляхи шляхом шляхами шляхе шляхах шляху Ис...Формы слова
шлях—Шлях Лях...Электронный словарь анаграмм русского языка
шлях—ШЛЯХ. Заим. не позже XVII в. через укр.бел. посредничество из польск. яз. в котором schlach удар след дорога восходит к ср.в.нем. slag тж. производного от slagen ср. со...Этимологический онлайн-словарь русского языка Шанского Н. М
шлях—дорога южн. зап. Шолохов Даль след санный след на снегу тоб. ЖСт. вып. стр. укр. блр. шлях дорога путь уже в г. см. Унбегаун . Через польск. szlach чеш. slаk след кол...Этимологический русскоязычный словарь Фасмера
шлях—Заим. не позже XVII в. через укр.бел. посредничество из польск. яз. в котором schlachem удар след дорога восходит к ср.в.нем. slagem тж. производного от slagenem ср. со...Этимологический словарь русского языка
шлях—шлях дорога южн. зап. Шолохов Даль след санный след на снегу тоб. ЖСт. вып. стр. укр. блр. шлях дорога путь уже в г. см. Унбегаун . Через польск. szlach чеш. lаk след...Этимологический словарь русского языка (М. Фасмер.)