Фразеологічний словник української мови

ЧИСТИЙ

бра́ти за чи́сту моне́ту. Щиро вірити, наївно вважати що-небудь за істину, правду. — Таки справді щось кава мені не смакує…— Прошу не пити, коли не подобається! — з обуренням виривалася Маруся, схоплюючися. На початках вона брала ще то все за чисту монету (Г. Хоткевич). виво́дити / ви́вести на чи́сту во́ду кого. Викривати чию-небудь непорядність, підступність, нечесність і т. ін. Ще в своїх ранніх творах М. Годованець взяв під сатиричний обстріл різного роду фальшивих людей. Вміло і дотепно, по-народному мудро виводив він їх на чисту воду (З журналу); — Завтра я в прокурора буду, вже договорився з секретаршею... Я виведу їх на чисту воду. І за машини, і за бенкети... Нехай усі знають (В. Кучер); Треба вивести Мартина на чисту воду, показати перед людьми, що він просто заздрісник (М. Ю. Тарновський); // що. Розказувати правду про що-небудь; розкривати істинний, справжній стан речей. Стаття Франка незвичайно подобалась мені .. Так ясно, просто і дотепно ледве чи хто потрапив би у нас вивести тоту (ту) гнилятину на чисту воду (М. Коцюбинський); — Знаєте, панно Броню, в таких справах не можна забавлятися в ніякі таємниці, треба вивести все на чисту воду (Л. Мартович). ви́вести виплива́ти / ви́плисти на чи́сту во́ду. Ставати відомим. Не все випливло на чисту воду, але й за те, що розкрилось, довелося .. постояти прив’язаному до стовпа ганьби (М. Стельмах). за чи́сту моне́ту, зі сл. прийма́ти, сприйма́ти і т. ін. Як істину, як щиру правду, всерйоз і т. ін. — Мій глупенький Савонаролочко! — усміхалась Майя, нарочито приймаючи за чисту монету його слова.— ..Їй-богу, ти доісторичний екземпляр! (М. Хвильовий); Музичко тричі виконував свій твір.. Люди прийняли те за чисту монету, радо вітали появу нового світила (М. Ю. Тарновський); — Надто він, як би сказати… тупуватий і однобічний, а намагається вийти в герої. Ну, й приймає все за чисту монету (Г. Коцюба); А високі слова, якими Ромео прикрашають свої вельми непоказні вчинки, .. часто сприймають за чисту монету (З журналу). з чи́стою (спокі́йною) со́вістю; з чи́стим (спокі́йним) сумлі́нням. Будучи переконаним у своїй правоті; не відчуваючи гризоти, сорому і т. ін. Піти б у школу та сказати: “Ось я вернувся й на минулому ставлю хрест! Наше гасло: На свободу — з чистою совістю!” (О. Гончар); Посол Вєльовейський прилюдно заявляє, що любить русинів. Ну, кого такі пани люблять, того я з спокійним сумлінням можу не любити (І. Франко); // Чесно. Жити (треба) з чистою совістю, як мама ото казала (О. Гончар). по (чи́стій) со́вісті. — Коли по совісті (вибрали) — нічого не скажу: мій синаш ніколи, Свириде, в Сірка очей не позичав (М. Стельмах); Ми по чистій совісті можемо сказати, що свої обов’язки перед львів’янами сповняємо (виконуємо), а взаємин не бачимо (М. Драгоманов). ка́ра Бо́жа (Госпо́дня). Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь або здивування. Кара Божа з тими листами та й годі! (Леся Українка); — А от і не покину (співати),— розсердився Терентій.— Що за кара Господня. Не ходи, не грюкай, не дихай, не співай, не випивай! (О. Довженко). чи́ста ка́ра Бо́жа. — Бачу, що справді ліпше вже тобі все розказати, а то ж се чиста кара Божа! (Леся Українка). наставля́ти (направля́ти, напу́чувати і т. ін.) / наста́вити (напра́вити, напути́ти і т. ін.) на (до́бру (пра́ведну)) путь (доро́гу, сте́жку) кого і без додатка. Корисними порадами, доброзичливими настановами скеровувати чиї-небудь дії в правильному напрямку; грати позитивну роль у професійному чи моральному становленні когось. Показуємо став… виногради… Вчимо, наставляєм на путь. Запиcують гості поради (С. Олійник); — Бачу, ти молодець,— усміхнувся Андрій до Коровая.— Уже й сестру наставляєш на добру путь (М. Колесников); Тітки та дядини силкувались направляти її (Настусю) на добру путь (І. Нечуй-Левицький); Батько — велике слово, велика річ! Він тебе годував, ростив… на добру путь напучував… (Панас Мирний); Не набув її батько ні майна, ні грошей про запас, хоч як роздирався в роботі .. Зате .. на добру дорогу наставив синів (І. Муратов); Вернувся Чіпка додому радий, що довелося направити громаду на добру по пра́вді. 1. з дієсл. Дотримуючись справедливості, не відступаючи від істини; дійсно, справді. Йшли (чумаки) по правді, і про це всі знали й вірили чумакам, бо він як скаже, так воно й є (Нар. опов.); Я ворожбу такую знаю, Хто що, по правді одгадаю, і вже ніколи не збрешу (І. Котляревський); Та й жив ти не в трояндовім вінку, Лаврового по правді заслуживши (М. Рильський). 2. зі сл. говори́ти, жи́ти і т. ін. Чесно, справедливо і т. ін. — Говори ж, сукин син, по правді: служив? (В. Винниченко); Завжди він говорив їм: “Живіть з правдою і по правді” (М. Стельмах). по чи́стій пра́вді. — Дурень Терень, от що я тобі скажу по чистій правді (В. Винниченко). по чи́стій, перев. зі сл. списа́ти. Остаточно, назавжди. Під час одного шаленого нальоту фашистів сержанта Коляду тяжко поранило, після госпіталю його списали “по чистій” (М. Зарудний); — Він — льотчик? — Був колись. Після аварії списали з армії по чистій. Півлиця йому обпалило (Ю. Бедзик). у чи́стому ви́гляді. Неприкритий, неприхований; справжній. Мабуть, у чистому вигляді тепер уже буквалізм (у перекладах) соромиться виступати, але неувага до суті твору..— чи ж це не залишки того ж самого буквалізму (З журналу). хай (неха́й) грім поб’є́ (уб’є́, приб’є́ і т. ін.). 1. зі сл. мене́. Уживається як заприсягання у правдивості своїх слів, щирості намірів, запевнення в чомусь. — Хай мене грім поб’є.., коли я їв чию часть (частину), окроме (крім) своєї! — клявся Попенко (Панас Мирний); — Хай мене грім поб’є, коли брешу… (І. Муратов); Хай мене грім уб’є, коли я знаю, в чім виражається їх “політика” (Леся Українка). хай грім се́ред чи́стого по́ля вда́рить. — Хай мене грім серед чистого поля вдарить, як я тобі зла зичу… (М. Зарудний). грім би вда́рив на цьо́му мі́сці. — Грім би мене вдарив на цьому місці, коли брешу… (В. Кучер). грім поби́й (бий). Що за славний рік новий! Отже, грім мене побий, Він сподобався мені, я складу йому пісні (В. Самійленко); — Я вже вас так буду шанувати, як нікого в світі, побий мене грім! (М. Стельмах); — Дідові куплю (мотоцикл),

чистий—pure clean...Analytical Chemistry (Ukr-Eng)
чистий—прикм. маem ступ. порвн. не забруднений. прибраний акуратний парадний. старанно виконаний майстерно зроблений. який не мстить домшок. який ма виразн правильн контури. ясн...Большой украинско-русский словарь
чистий—а е. Не забруднений не замазаний без бруду пилу плям. Випраний свжий ще не ношений. у знач. м.i чисте того с. Випраний свжий ще не ношений одяг. Якого тримають у чистот ...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
чистий—р. разг. чистый чисто татарча чипчистий сйлйт потатарски он говорит совершенно чисто....Киргизско-русский словарь
чистий—чистий . чистий чистий як бурштин бдний убогий Франко чистий як кришталь бездоганний праведний безгршний Франко ст чистому все чисто Чистому все чисто у кого душа чист...Лексикон львівський
чистий—чистий прикметник...Орфографічний словник української мови
чистий—чистий на стомустм мн.em ст...Орфоепічний словник української мови
чистий—чистией м. на стомустм мн. ст....Орфоэпический словарь украинского языка
чистий—Чистий та те...Правописний словник Голоскевича
чистий—Чистий як бурштин.Такий чистий що аж видно крзь нього. Бурштинскаменла живиця.Чистий як сльоза.Дуже чистий....Приповідки або українсько-народня філософія
чистий—Iначищений перечищений прочищений чистенький чистесенький чистснькийФразеологчн синонмиstrong жилавий понедлок церк.em чистий понедлок т.с. щирий...Словник синонімів Вусика
чистий—не брудний не забруднений не замащений морально незаплямований незаплямлений праведний покй парадний рушник випраний свжий одяг не ношений близну блий хто охайний чепурн...Словник синонімів Караванського
чистий—без домшок щирий очищений перемитий промитий....Словник синонімів Полюги
чистий—НЕВИННИЙstrong який не ма за собою вини н в чому не провинився БЕЗВИННИЙstrong БЕЗНЕВИННИЙstrong НЕВИНУВАТИЙstrong НЕПОВИННИЙstrong рдше БЕЗГРШНИЙstrong уроч. рон. ПРАВИЙ...Словник синонімів української мови
чи́стий—ЧИСТИЙ а е. . Не забруднений не замазаний без бруду пилу плям. мяко спать мен ласо можна сти бгаю не в бурянах Сухеньк лапки хвостик чистий Не так як твй у репяхах Г...Словник української мови в 11 томах
чистий—ЧИСТИЙ а е. Не забруднений не замазаний без бруду пилу плям. мяко спать мен ласо можна сти бгаю не в бурянах Сухеньк лапки хвостик чистий Не так як твй у репяхах. Л. ...Словник української мови у 20 томах
чистий—а е. Не забруднений не замазаний без бруду пилу плям. Випраний свжий ще не ношений. у знач. м. чисте того с. Випраний свжий ще не ношений одяг. Якого тримають у чист...Толковый словарь украинского языка
чистий—pure blank в т. ч. про акредитив clean immaculate про суми тощо net про акредитив open stainless unstained white...Украинско-английский юридический словарь
чистий—техн. физ. беспримесный чистый чистый...Украинско-русский политехнический словарь
чистий—clean охайнийem neat tidyекологчно чистий ecofriendlyчистий комрець clean collarчиста сторнка blank page без домшокem pure нерозбавленийem undiluted neat про сплавem u...Українсько-англійський словник
чистий—змываць змыць сетка чысты...Українсько-білоруський словник II
чистий—Змываць...Українсько-білоруський словник II
чистий—змывацьзмыцьсеткачысты...Українсько-білоруський словник
чистий—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
чистий—Ren...Українсько-датський словник
чистий—Чисте повтря Чисте поле Чиста правда...Українсько-китайський словник
чистий—Ren renslig...Українсько-норвезький словник
чистий—[czystyj]...Українсько-польський словник
чистий—czysty чисте небо czyste niebo чиста правда szczera prawda...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
чистий—чистый чиста мова чистый язык чисте повтря чистый воздух в отличие от воздуха в помещении свежий воздух чисте поле чистое [открытое] поле в чистому вигляд в чистом ви...Українсько-російський словник
чистий—Propre pur net...Українсько-французький словник
чистий—Ren oblandad...Українсько-шведський словник