Фразеологічний словник української мови

ТЯМА

без тя́ми (рідше без тя́мки, без тя́мку) (в голові́). Нічого не усвідомлюючи; несамовито. І ходжу я по місту без тями (В. Сосюра); Прокіп.., не розбираючи, що то він косить, .. зайшов в бур’ян і без тямки в голові косив бур’яни, аж грабки дзвеніли (І. Нечуй-Левицький); Співав (Лукин) довго, без тямки, уже всі перестали співати, а він все ще співав (Н. Кобринська); Він (Ларченко) стояв, наче чмелений, і якось без тямку дивився вниз своїми косими очима (Панас Мирний). бра́ти / взя́ти до тя́ми що. Розуміти, усвідомлювати що-небудь. І я та “інженер” почули новину, Що з німцями зайшло в Росії на війну. Не зовсім ще тоді ми це взяли до тями (М. Рильський); Іваниха кілька разів .. підозріло косилася на нього, ніяк не могла взяти до тями, що він задумав (Б. Харчук). відбира́ти / відібра́ти па́мороки (тя́му). 1. у кого, кому. Хто-небудь втрачає здатність нормально мислити або сприймати щось. Знов почало в мене одбирати памороки (І. Нечуй-Левицький). 2. у кого. Позбавляти кого-небудь здатності нормально мислити або сприймати щось. — Усе .. привиджуються його чорні очі, неначе він одібрав у мене памороки (І. Нечуй-Левицький). втра́тити па́мороки (тя́му, па́м’ять). Знепритомніти. Він втратив памороки і тільки тоді опам’ятався, як почув, що в його все тіло труситься од холоду, а зуби аж цокотять (І. Нечуй-Левицький); Тями не втратив (тамада): продовжував славити іменинника (С. Ковалів); Упав я на токовище, хочу крикнути, та не можу: дух забило. Потім хотів себе мацнути за бік — і втратив пам’ять (Григорій Тютюнник). загуби́ти па́м’ять. Його думки були далеко, дуже далеко, він проговорив кілька слів ніби румунською мовою й знов загубив пам’ять (Ю. Яновський). дохо́дити / дійти́ (до) тя́ми. Усвідомлювати, розуміти що-небудь. Свіжоспечений помічник кока Андрій Стурчак ніяк не доходив до тями .. і .. вірив своїй удачі і не вірив (В. Логвиненко); Боб так отетерів, що не міг дійти тями. Оговтавшись трохи.., мовив дещо зневажливо..: — Ану зійдіть із дороги..! (Є. Гуцало); Володимирові Бистрику аж тепер дійшло до тями: зустрівся з молодим робітником, про якого вчора пророчила сестра (С. Чорнобривець). загуби́ти / рідше губи́ти ро́зум (тя́му). Втратити здатність логічно, обдумано діяти; стати несамовитим, не контролювати своїх вчинків. Солдат був напідпитку, знов мазнув Анрі-Жака по всіх вусах і заіржав, а коли той, загубивши тяму, поліз битися, схопив його в оберемок (Ю. Яновський); З ним ніхто не хотів сідати за стіл, тому що від чарки Псякревський губив розум (Казки Буковини..); // Бути психічно хворим, божевільним. Я ходив по лісі і збирав дрова для куховарні. Підмітав і прибирав колії разом з дурником-ченцем, що давно вже загубив був свій розум (Ю. Яновський). погуби́ти ро́зум. Страх вона його любила, Аж розум ввесь свій погубила (І. Котляревський); Коли ж я знаю, що сьому не можна бути, і бачу свою Марусю, що зовсім розум погубила, полюбивши тебе, .. вона тепер рада за тобою хоч на край світу (Г. Квітка-Основ’яненко). ма́ти тя́му (тя́мку) (в голові́). 1. Бути розумним, здібним, розсудливим. — Хто має тямку в голові, той пристане на це. А як ні, то нам нема про що й балачку точити,— крикнув Єремія й вхопив у руки шапку (І. Нечуй-Левицький). 2. до чого. Розумітися на чому-небудь, розбиратися в чомусь. Має тяму до римарства (Сл. Б. Грінченка). поверну́ти (верну́ти, привести́) до тя́ми. Змусити кого-небудь свідомо мислити, нормально сприймати дійсність. Видно, так її розморило, що ні поштовхи сина, ні лайка такелажника не могли повернути до тями (Я. Баш); // кого. Опам’ятовуватися, опритомнювати. Рип возів, притишені балачки привели його до тями (П. Панч). поверну́ти до стя́му. Міцний, твердий Гризельдин голос, незляканий, сміливий погляд очей зразу повернув його до стяму (І. Нечуй-Левицький). приво́дити / привести́ до па́м’яті (до тя́ми, до прито́мності і т. ін.) кого. 1. Виводити із стану непритомності. Сташка і стара .. почали приводити зомлілу до пам’яті (Ірина Вільде); Коли його привели до пам’яті, він був блідий, мов труп (І. Франко). 2. Допомагати комусь повернутися до реальності, схаменутися, опам’ятатися і т. ін. Данило сидів і думав: “Отак і слід з боярами, щоб круте слово, мов вода холодна, до пам’яті приводило” (А. Хижняк); Параска намагалася привести чоловіка до пам’яті — верзе не знати що, хай отямиться (К. Гордієнко); Він був заклопотаний якимись думками і не звертав уваги, що час спливає. Рип возів, притишені балачки привели його до тями (П. Панч); Лункий наказ “по домівках” привів мене до притомності (Олесь Досвітній). прийти́ / прихо́дити до па́м’яті (до тя́ми, до тя́мку і т. ін.). 1. тільки док. Опам’ятатися, заспокоїтися (після збентеження, хвилювання і т. ін.). Пригорнув Іван до серця Олесю востаннє та й побіг. Тоді Олеся, як до пам’яті прийшла, схопилась — уже нема, далеко, тільки пил слідом клубочиться (Марко Вовчок); Стара так перелякалася, що й досі не могла прийти до пам’яті (П. Автомонов); На якусь мить навіть непритомнієш у польоті, приладів не бачиш, а тоді прийдеш до тями — глядь: є швидкість! (О. Гончар); Машина рушила, а Андрій все ще ніяк не міг прийти до тямку, і все здавалося йому, ніби він чує жартівливий голос: “Гаряча голова...” (Ю. Бедзик). 2. Усвідомивши хибність своєї поведінки, повернутися до нормального способу життя; отямитися. — Дякувати добрим людям, на правильну стежку стає. Прийшов до пам’яті. Ні світ ні зоря, а він уже на ногах, на роботу поспішає (І. Цюпа). при (по́вній) тя́мі (й па́м’яті). У свідомому стані. Він (Павло) до неї (Варки) говорив, як чоловік при добрім змислі, розсудливо, при тямі й пам’яті (Марко Вовчок); — Хомо,— бідкається листоноша,— ти при повній тямі? (Є. Гуцало).

тяма—Не хватает тямыstrong кому. Дон. Шутл.ирон.em О человеке который не может чегол. понять сообразить. СДГ ....Большой словарь русских поговорок
тяма—мен. жн. роду...Большой украинско-русский словарь
тяма—и ж.i розм.i Здатнсть осмислювати щонебудь кмтливсть тямущсть розум. рдкоi. Свдомсть.Без тями а нчого не усвдомлюючи з потьмареною свдомстю б без памят в непритомному с...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
тяма—тяма менник жночого роду розм....Орфографічний словник української мови
тяма—Тяма ми м...Правописний словник Голоскевича
тяма—память за мойой тями ищы такого не быво...Словник лемківскої говірки
тяма—див.em память...Словник синонімів Вусика
тяма—кмтливсть тямущсть розум ФР. розумння Р. память свдомсть тямка тямок....Словник синонімів Караванського
тяма—РОЗУМstrong здатнсть окремо людини запамятовувати оцнювати обстановку под тощо та вдповдно дяти поводитися звичайний природний стан людсько свдомост УМstrong ЗДОРОВИЙ ГЛ...Словник синонімів української мови
тя́ма—ТЯМА и ж. розм. Здатнсть осмислювати щонебудь кмтливсть тямущсть розум. Сей Шелевило брехунець дума Хапко а проте Тями йому не браку зна що личко що ремнець Вовчок VI...Словник української мови в 11 томах
тяма—ТЯМА и ж. розм.Здатнсть осмислювати щонебудь кмтливсть тямущсть розум. Сей Шелевило брехунець дума Хапко а проте. Тями йому не браку зна що личко що ремнець. Марко Вов...Словник української мови у 20 томах
тяма—и ж. розм. Здатнсть осмислювати щонебудь кмтливсть тямущсть розум. рдкоem. Свдомсть. Без тями а нчого не усвдомлюючи з потьмареною свдомстю б без памят в непритомному ...Толковый словарь украинского языка
тяма—розм. тямущсть кмтливстьem apprehension cleverness intelligenceу нього нема тями н до чого he is incapable obtuse fellow a dullard свдомстьem consciousnessбез тями unco...Українсько-англійський словник
тяма—и wiadomo pami повернути до тями odzyska przytomno...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
тяма—разг. понятливость реже соображение сообразительность смышлность сметливость разг. смтка без тями не сознавая бессознательно в беспамятстве без сознания без чувств без п...Українсько-російський словник