Фразеологічний словник української мови

СПАСТИ

аж вага́ з груде́й спа́ла. Стало легше, спокійніше і т. ін. Серце моє, я так втішився, коли дістав від тебе листа, аж легше дихати мені, аж вага з грудей спала (М. Коцюбинський). ду́мка спа́ла / спада́є (на ро́зум) кому. Хто-небудь додумався до чогось. — Я і сам додумався, і з стариками радився, так нікому така думка не спала на розум (Г. Квітка-Основ’яненко); Одній Марині спала думка на розум повернутися якнайшвидше додому (З газети); Хто б міг подумати, що .. доведеться воювати не лише з армією, а з цілою Росією. Ні, такі думки не спадали Наполеонові (П. Кочура). дур (уве́сь) спав з кого. Хто-небудь став нормально поводитися, тверезо оцінювати свої вчинки. Як тільки я зостався сам, переможцем, — з мене відразу спав увесь дур (Моє життя в мист.). з глу́зду (з ро́зуму) з’ї́хати (зсу́нутися, спа́сти і т. ін.). Збожеволіти, стати психічно хворим, несамовитим. — Ти що, з глузду з’їхав? — лається жінка (з чоловіком) (Нар. опов.); — Хіба я таки сказився чи з глузду з’їхав, щоб одрізувать землю,— сказав Карпо (І. Нечуй-Левицький); — Схаменися, Миколо! Ти ж статечна людина: Ніколи не водилось такого за тобою, хлопець розсудливий, а зараз мов би з глузду з’їхав (М. Лазорський); — Та я бачу, що ви вже зовсім з’їхали з розуму, а не тільки трохи, як мені казали... (Ірина Вільде); — Немає в мене більше дочки, як Явдоха! А вона ще не зсунулася з глузду, щоб проти батька іти! (Панас Мирний); Ні, наші козаки ще з розуму не спали, Щоб Вовка од біди сховали! (Л. Глібов); (Рябина:) Чи ти, старий, одурів, чи з розуму сплив? Та за що дерево путаєш? (І. Франко). ка́менем (ка́мнем) з се́рця спа́сти. Позбутися чого-небудь неприємного, важкого. Коли б швидше .. Звіздочка засяяла, От тогді (тоді) б то болість злая Камнем з серця спала (П. Гулак-Артемовський). (мрі́йна) поволо́ка спа́ла з оче́й. Хто-небудь правильно зрозумів те, що раніше усвідомлювалось по-іншому. Приємне марево раптом розвіялось, мрійна поволока спала з очей — дівоче серце розкрилося іншому,— прийшла твереза думка, хлопець охляв, осунувся (К. Гордієнко). спада́ти (прихо́дити, сплива́ти і т. ін.) / спа́сти (прийти́, спливти́ і т. ін.) на ду́мку (на па́м’ять, в го́лову, на га́дку) кому і без додатка. 1. Хто-небудь починає згадувати, думати про кого-, що-небудь, задумуватися над чимсь. Спадав на думку і сам Гаркун-Задунайський, але думка цього образу якось не могла схопить виразно (В. Винниченко); Харкевич усе дужче й дужче хвилювався, йому спадало на думку неймовірне, від усіх тих здогадів почала боліти голова (С. Голованівський); Спадали на пам’ять (Микиті) усі ліки та знадіб’я, які вживають підвереджені (з підірваним здоров’ям) люди (Л. Яновська); Дорога ж бита поряд, і мало якому гаспиду спаде на гадку заглянути до мене на горище (І. Головченко та О. Мусієнко). наверта́лося на ду́мку, безос. Мимоволі наверталось на думку: що буде з нами? З людьми, заводами, соборами? (О. Гончар); // Хто-небудь придумує щось, додумується до чогось. Батьківщиною тюльпана є наші чорном спада́ти / спа́сти з лиця́ (на лиці́, на виду́). Ставати блідим, змученим; марніти. — Молодая дівчинонька, Чого з лиця спала? (Укр.. думи..); — Мабуть, тебе, сину, там так понівечили, що кістки цілої не оставили? Дивись, як на виду спав… поблід, позеленів (Панас Мирний). з ли́ченька спа́сти. Дарма, що з личенька спала, а справдешня козачка! (Марко Вовчок); Три дні, тиждень ти криєшся… Вже в тебе всі питають, чого ти з личенька спала (П. Куліш); А ти ж би змерзла була, а ти ж би рознемоглася, з личенька спала (Л. Костенко). спа́лий з лиця́. Десь тільки згодом Єльчині очі побачать людей, до виснаги зморених, спалих з лиця, ніби вичавлених (О. Гончар). спада́ти / спа́сти з ті́ла (в ті́лі, на ті́лі). Худнути. Стара попадя над дочками тремтіла Та посаг у скрині складала для них, Ниділа й сивіла, спадаючи з тіла (Л. Первомайський); Його (кота) завивання ставало дедалі одчайдушним. Сусід прив’язав страдника, щоб не бігав уночі й не спадав на тілі (З. Мороз); Роман спостився, змарнів, зблід, спав з тіла (І. Нечуй-Левицький). спада́ти / спа́сти з ціни́ (у ціні́). Втрачати своє значення; ставати менш важливим. — А пани — все пани — з ціни не спадають! (С. Руданський). спа́сти на ду́шу кому. Сподобатися кому-небудь. А той кум таки чимало спав їй (жінці) на душу, вхибнув-таки жменьку куминої ласки (Україна сміється). спа́сти на о́чі кому. Раптово стати поміченим ким-небудь. Він тримав зброю напоготові і йшов не по самій стежці, а обабіч, щоб першому не спасти на очі ворогові (О. Слісаренко). спа́сти (сплисти́) з ро́зуму. Збожеволіти. Ні, наші козаки ще з розуму не спали, Щоб Вовка од біди сховали! (Л. Глібов); (Рябина:) Чи ти, старий, здурів, Чи з розуму сплив? Та за що дерево путаєш? (І. Франко). з ро́зуму спа́стися. З ледащим (ледачим) спознався — з розуму спався (Укр.. присл..). сплива́ти (спада́ти) / спливти́ (спа́сти) на язи́к кому і без додатка. Згадуючи, вимовляти вголос (слово, фразу і т. ін.). Князь розумів, що треба щось сказати. .. Але спасенна думка утікала від нього, ніяк не хотіла спливати на язик (Д. Міщенко); Але суворий добродій так вже вичерпався, що на язик йому не спадала жодна соковита лайка (Переклад С. Масляка). сплива́ти (спада́ти) / сплисти́ (спа́сти, спливти́) на ум (на ро́зум) кому і без додатка. Несподівано з’являтися, виникати у кого-небудь у думці, у думках (переважно про недобрі наміри, бажання і т. ін.). — (Брати) не тільки те чинили, що шляхетним людям пристало, а й те витворяли, що їм на молодечий ум спливало (Переклад М. Лукаша); Лаврінові спала на ум думка, чи не покусала часом матері скажена собака (І. Нечуй-Левицький); От ідуть дівчата: Олена, як та сорока, скрегоче, що на ум збреде, а Маруся буцімто і слуха, та усе про своє гада… (Г. Квітка-Основ’яненко). як (мов, на́че і т. ін.) гора́ з плече́й (з пліч) звали́лася (спа́ла, впа́ла, зсу́нулася, зійшла́ і т. ін.) / зва́люється (па́дає, зсува́ється, схо́дить і т. ін.) у кого, кому і без додатка. Хтось відчув полегшення, звільнившись від важких обов’язків, сумнівів, турбот тощо. (Химка:) Яка я після вашої розмови стала весела,— наче гора з плечей звалилася! (Панас Мирний); Артемові наче гора зсунулася з пліч. Усміхнувся щасливий та мерщій до галушок (А. Головко); В Пантелея Потаповича наче гора з пліч зійшла.., то він тільки не докумекався, скільки треба вносити добрив у пари (П. Оровецький); Вже пройдено третину шляху .. У Маргіт ніби звалювалася гора з плечей (О. Гончар). (як (мов, на́че і т. ін.)) ка́мінь з душі́ (з груде́й) спав (звали́вся, упав і т. ін.) кому, в кого і без додатка. Кому-небудь стало легко, спокійно; хто-небудь відчуває душевну полегкість, заспокоївся. Йонові наче камінь з грудей спав. Легше якось зробилося на серці (М. Коцюбинський); Почувся зумер — дзвонив майор Терещенко. Він доповів, .. що вибух стався не на греблі.. Шумаков коротко буркнув “дякую” і поклав трубку. Камінь звалився з душі (С. Голованівський); — Нічого, налагодилося усе, — мати втомлено відкинула з чола мокрого волосся і пішла в хату. В Сергія наче камінь скотився з душі (Ю. Мушкетик). (як (мов, на́че і т. ін.)) полу́да (рідше лу́да) з оче́й спа́ла (опа́ла, спливла́ і т. ін.) у кого, кому і без додатка. Хтось правильно зрозумів, усвідомив що-небудь; прозрів. Всім міністрам і слугам царським відразу мов полуда з очей спала. Та ж се Лис! (І. Франко); За один день та за ніч важких роздумів у багатьох вітробалчан наче полуда з очей спала (А. Головко); Мені зараз мов луда з очей спала (І. Франко); Мені наче опала полуда з очей: я з сірого побачила раптом світ кольоровим (Ірина Вільде); Але настали дні! Спливла з очей полуда, і ми побачили, де ворог і де брат (В. Сосюра). полу́да з оче́й спада́є. В людей спадає з очей полуда і прокидаються ті здорові думки, які дрімали в голові (С. Васильченко).

спасти—спаситель. спасти избавить от гибели.вынести на своих руках кого em из боя.спасительный.спасатель. спасательный.оставить жизнь комуem.отвести беду....Идеографический словарь русского языка
спасти—сов. В salvare vt спасти от гибели salvare dalla perdizione спасти честь salvare lonore спасти положение перен. raddrizzare la situazione спастись Итальянорусский сло...Большой итальяно-русский и русско-итальянский словарь
спасти—спасти erretten vt bergen vt in Sicherheit bringen vt доставить в безопасное место...Большой немецко-русский и русско-немецкий словарь
спасти—erretten vt bergen непр. vt in Sicherheit bringen непр. vt доставить в безопасное место...Большой немецко-русский и русско-немецкий словарь
спасти—спасти положение...Большой русско-английский фразеологический словарь
спасти—ед.em спасуu сов.em вин. п.salvar vtem тж. рел. жизнь salvar la vida положеuние salvar la situacin шкуuру salvar el pellejo Бог Боuже спасиu slvame Dios...Большой русско-испанский словарь
спасти—sauver vt спасти больного sauver un malade спасти утопающего sauver un noy спасти картины от пожара sauver des tableaux de lincendie спасти положение sauver la situa...Большой русско-французский словарь
спасти—дсл. док. виду що зробитиemДприслвникова формаem спавши. звситися донизу. зменшити силу вияву ослабнути. знизити свй рвень. втратити нормальну вагуспастьДеепричастная фор...Большой украинско-русский словарь
спасти—sauver vtспасти больного sauver un maladeспасти утопающего sauver un noyспасти картины от пожара sauver des tableaux de lincendieспасти положение sauver la situation...Большой французско-русский и русско-французский словарь
спасти—I див.i спадати.II див.i спасати I....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
спасти—Спасти См. Спадати. Спасти ся. См. Спасати ся. Словарь укрансько мови в х тт. За ред. Б. Грнченка. К. . Т. . С. ....Грінченко. Словарь української мови
спасти—Спасти salvare aliquid aliquem salvificare salutem dare afferre saluti esse servare aliquem ex periculo conservare abducere aliquem certissimae morti subvenire saluti ali...Латинский словарь
спасти—спасу спасшь прош.em спас ла ло прич. страд. прош.em спаснный сн сена сено сов. перех. несов.em спасать.Уберечь избавить от гибели уничтожения какойл. опасности беды.Спас...Малый академический словарь
спасти—корень СПАС окончание ТИ Основа слова СПАСВычисленный способ образования слова Бессуфиксальный или другой СПАС ТИ Слово Спасти содержит следующие морфемы или части ...Морфемный разбор слова по составу
спасти—Начальная форма Спасти второе лицо действительный залог единственное число повелительное наклонение императив непереходный совершенный вид...Морфологический разбор глаголов
спасти—Начальная форма Спасти винительный падеж единственное число мужской род неодушевленное непереходный прошедшее время совершенный вид страдательный залог...Морфологический разбор причастий
спасти—спасти сов. перех. см. спасать....Новый толково-словообразовательный словарь русского языка
спасти—спасти спасти су ст прош. спас спасла...Орфографический словарь
спасти—Iu спасусь сшься сутся...Орфографический словарь русского языка
спасти—спасти дслово доконаного виду упасти спасти дслово доконаного виду пасучи дати худоб здати траву посви т. н. спасти дслово доконаного виду урятувати...Орфографічний словник української мови
спасти—спасти спасу спасм спасшь спасте спаст спасут спася спас спасла спасло спасли спаси спасите спасший спасшая спасшее спасшие спасшего спасшей спасшего спасших спасшему спа...Полная акцентуированная парадигма по Зализняку
спасти—Орфографическая запись слова спасти Ударение в слове спасти Деление слова на слоги перенос слова спасти Фонетическая транскрипция слова спасти [спсти] Характеристика все...Полный фонетический разбор слов
спасти—Спасти спаду деш де дутьспасти спасу спасеш се суть спашений...Правописний словник Голоскевича
спасти—спасти су ст прош. вр. спас спасла...Русский орфографический словарь
спасти—Сов. xilas etmk qurtarmaq nicat vermk спасти положение tin vziyytdn x yolu tapmaq lac tapmaq....Русско-азербайджанский словарь
спасти—salvage...Русско-английский морской словарь
спасти—см. спасать...Русско-английский юридический словарь
спасти—V...Русско-армянский словарь
спасти—Выратаваць уратаваць адратаваць...Русско-белорусский словарь
спасти—совер.i выратаваць мног. разг.i павыратовацьi уратавацьi адратаваць...Русско-белорусский словарь II
спасти—избавить megvltani megmenteni...Русско-венгерский словарь
спасти—спасти сь...Русско-греческий словарь (Сальнов)
спасти—спасти [ ]...Русско-ивритский словарь
спасти—сов. когочто тару аман алып алу спасти жизнь комулибо бреуд мрн лмнен сатап алу спасти утопающего суа кеткенд тару суа батып бара жатанды таруспасти положение аупт жадайд...Русско-казахский словарь
спасти—Iаман сатауспасти колодец дыты сатап алуIIтаруспасти жизнь лмнен таруспасти от смерти обр.i ажалдан арашалау...Русско-казахский словарь для учащихся и студентов
спасти—сов. когочто куткаруу куткарып калуу сактап калуу спасти жизнь комул. бирн лмдн сак тап калуу спасти утопающего сууга чгп бара жаткан кишини куткарып калуу спасти положен...Русско-киргизский словарь
спасти—тж. спастись сов. см. спасать...Русско-китайский словарь
спасти—Qurtarmaqспасти утопающего suvda boulayatqann qurtarmaq...Русско-крымскотатарский словарь
спасти—къуртармакъ спасти утопающего сувда богъулаяткъанны къуртармакъ...Русско-крымскотатарский словарь II
спасти—retten vt от когочегол. vor D спасти комул. жизнь jm das Leben retten....Русско-немецкий словарь
спасти—Redden...Русско-нидерландский словарь
спасти—...Русско-персидский словарь
спасти—. uratowa ocali. ochroni ustrzecblockquote. zbawiblockquote...Русско-польский словарь
спасти—совsalvar vtu уберечьem salvaguardar vtu защититьem defender vtu proteger vt...Русско-португальский словарь
спасти—спасти наот рао додан халос рао кардан...Русско-таджикский словарь
спасти—коткару коткарып алып калу с. жизнь кому чью кемне лемнн коткару с. положение котылу кыен хлдн чыгу юлын табу...Русско-татарский словарь
спасти—perf спастись...Русско-финский словарь
спасти—spasit uetit zachrnit...Русско-чешский словарь
спасти—прич. действ прош. сший прич. страд прош. снный деепр. спасши глаг.сов. когочто л хтар лса хвар сыхласа хвар спасти дом от огня прте вутулмран лса хвар...Русско-чувашский словарь
спасти—Pstma...Русско-эстонский словарь
спасти—избавить уберечь освободить упасть свалиться понизиться убыть убывать похудеть спасти с ногу сбиться с ног...Сербско-русский словарь
спасти—спасти избавить защитить уберечь Словарь русских синонимов. спасти . выручить прийти на выручку кому вызволить разг. . от грозящей беды оградить защитить сберечь уберечь ...Словарь синонимов II
спасти—спасти избавить защитить уберечь...Словарь синонимов
спасти—h спастиbig глаг.сов.i прош.ед.муж. до дворца откудова взявши катер спас нескольких.Пр. но пророчествующий в Магомете ПишНамаз спас будущего удавленника и укротил гневПс...Словарь языка Грибоедова
спасти—ЗВИСАТИstrong про предмети висти тримаючись на чомунебудь одним чи клькома кнцями ВИСНУТИstrong ПОВИСАТИstrong ЗВШУВАТИСЯstrong СПУСКАТИСЯstrong ОПУСКАТИСЯstrong СПАДАТИ...Словник синонімів української мови
спа́сти1—СПАСТИ див. спадати. СПАСТИ див. спасати. СПАСТИ див. спасати. Словник укрансько мови в тт. АН УРСР. нститут мовознавства за ред. . К. Блодда. К. Наукова думка . Т. . ...Словник української мови в 11 томах
спасти—СПАСТИstrong див. спадати див. спасати див. спасати...Словник української мови у 20 томах
спасти—[Спасти]strong Спала князю умь похоти и жалость ему знамене заступи искусити Дону Великаго. Ср. em Спасти на.Ему спала на ум да своя сторона Ему спала на ум да отецматуш...Слово о полку Игореве - словарь-справочник
спасти—спасти глаг.em св.em употр. очень часто Морфология я спасуstrong ты спасшьstrong ононаоно спастstrong мы спасмstrong вы спастеstrong они спасутstrong спасиstrong спаситеs...Толковый словарь Дмитриева
спасти—СПАСТИ су сешь спас спасла спасший сенный ен ена спасшисое. когочто. . Избавить от чегон. опасного страшного. С. утопающего.С. из огня. С. от смерти. . Сохранить в целост...Толковый словарь Ожегова
спасти—СПАСТИ но от друзей спаси нас боже! Пушкин. . В христианском вероучении подвижничеством постом молитвой отшельничеством избавить душу от вечных мук в загробной жизни цер...Толковый словарь русского языка II
спасти—спасти спасти су сшь спас спасла спасший снный н ена спасши сов. кого что. Избавить от чегон. опасного страшного. С. утопающего. С. из огня. С. от смерти. Сохранить в цел...Толковый словарь русского языка II
спасти—СПАСТИ су сшь спас спасла спасший снный н ена спасши сое. когочто. . Избавить от чегонибудь опасного страшного. Спасти утопающего. Спасти из огня. Спасти от смерти. . Сох...Толковый словарь русского языка
спасти—Istrong див. спадати.IIstrong див. спасати I.спастика ч. Людина яка стражда на будьякий розлад основним симптомом якого судоми напр. церебральний паралч....Толковый словарь украинского языка
спасти—Ударение в слове спастиУдарение падает на букву иБезударные гласные в слове спасти...Ударение и правописание
спасти—матем. техн. физ. падать спадать убывать...Украинско-русский политехнический словарь
спасти—Istrong спасти спадати спасти спасати...Українсько-англійський словник
спасти—адратаваць выратаваць уратаваць...Українсько-білоруський словник II
спасти—Адратаваць...Українсько-білоруський словник II
спасти—адратавацьвыратавацьуратаваць...Українсько-білоруський словник
спасти—em спадати...Українсько-китайський словник
спасти—[spasty]uratowa урятувати...Українсько-польський словник
спасти1—аду адеш spa upa шапка спала з голови czapka spada z gowy zob. спадати...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
спасти—су сеш zbawi ocali zob. спасати...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
спасти—I спасти сов. от спасати II спасти см. спадати...Українсько-російський словник
спасти—Czasownik спасти uratowa wybawi ocali...Универсальный русско-польский словарь
спасти—спасти спасу спасм спасшь спасте спаст спасут спася спас спасла спасло спасли спаси спасите спасший спасшая спасшее спасшие спасшего спасшей спасшего спасших спасшему спа...Формы слова
спасти—Пасти Пат Сап Пассит Пасс Сип Иса Ипс Тисса Тис Тип Аист Апис Асс Тасс Таис Стас Ипат Спс Спасти Спас Сист Исса Сати...Электронный словарь анаграмм русского языка
спасти—Спастиstrong. Заимств. из ст.сл. яз. Преф. образование от пастиi см. Буквально сохранить защитить....Этимологический онлайн-словарь русского языка Шанского Н. М
спасти—спасу др.русск. съпасти ст.слав. съпасти съпас Клоц. Супр. См. пасу....Этимологический русскоязычный словарь Фасмера
спасти—Этот глагол заимствованный из старославянского образован приставочным способом от пасти....Этимологический словарь Крылова
спасти—Заимств. из ст.сл. яз. Преф. образование от пастиem. Буквально сохранить защитить....Этимологический словарь русского языка
спасти—спасти спастиспасу др.русск. съпасти ст.слав. съпасти съпас Клоц. Супр. См. пасу....Этимологический словарь русского языка (М. Фасмер.)