СПАСТИ

ЗВИСА́ТИ(про предмети — висіти, тримаючись на чому-небудь одним чи кількома кінцями),ВИ́СНУТИ,ПОВИСА́ТИ,ЗВІ́ШУВАТИСЯ,СПУСКА́ТИСЯ,ОПУСКА́ТИСЯ,СПАДА́ТИ,ОПАДА́ТИ,ПА́ДАТИ(про одяг, волосся, гілки і т. ін.);ВІДВИСА́ТИ(відхилившись від чогось). — Док.:зви́снути,пови́снути,зві́ситися,спусти́тися,опусти́тися,спа́сти,опа́сти,відви́снути. Юрко дуже зручно прилаштував собі електричну лампочку — вона звисала низько над столом (О. Донченко); Виснуть тяжко за тини антонівки (К. Герасименко); Тонкі кінчики винограду були жовто-зелені й звішувались з сірих скель (І. Нечуй-Левицький); Посередині юрти спускалися зверху шнури й китиці, призначення яких важко було одразу відгадати (З. Тулуб); Лазар побачив низеньку людину, наче не злу, на якій все — вуси, волосся, старий мундир — звисало і опадало (М. Коцюбинський); Тонке полотно хвилями лежало на її колінах, спускалось долу, падало на поміст (І. Нечуй-Левицький); Його довгі незграбні руки як би відвисали від плечей (Н. Кобринська). — Пор. 1.ви́сі́ти.

НАЛЯГА́ТИна що (про темряву, мряку, туман і т. ін. — охоплювати, окутувати собою що-небудь),НАВИСА́ТИнад чим,ОПУСКА́ТИСЯна що і над чим,СПАДА́ТИ,СПУСКА́ТИСЯна що і над чим. — Док.:налягти́,нави́снути,опусти́тися,спа́сти,спусти́тися. Тиша налягла на весь світ, м'яка і тепла (В. Собко); Ніч нависала над мертвим степом (С. Голованівський); Згори на верхоліття лісу спускався сизий присмерк (М. Стельмах); І тільки як спали на землю вечірні сутінки, — прининився бій (П. Кочура); Темний морок спустився на землю (Панас Мирний). — Пор. 1.насува́тися.

НАСТА́ТИ(про час, пору, явище, подію тощо — розпочатися),НАСТУПИ́ТИ,ПРИЙТИ́,ПОСТА́ТИрідше,СТА́ТИрозм.,ГРЯСТИ́ужив. у майбутньому часі та в наказовому способі, заст., уроч., поет.,ЗАСТУПИ́ТИрозм.;НАСТИ́ГНУТИ(НАСТИ́ГТИ),НАСПІ́ТИ,ПІДОСПІ́ТИрозм.,ПОСПІ́ТИрозм.,ПРИСПІ́ТИрозм.,ПРИСТИ́ГНУТИ(ПРИСТИ́ГТИ)розм.,НАХОПИ́ТИСЯрозм. (розпочатися, поступово наблизившись);ПІДСКО́ЧИТИрозм. (раптово, несподівано);НАХЛИ́НУТИрозм. (раптово й швидко);ПРИЛЕТІ́ТИпоет.,ПРИЛИ́НУТИпоет. (про щось бажане, приємне);НАРОДИ́ТИСЯпоет.,ПІДНЯ́ТИСЯ(ПІДІЙНЯ́ТИСЯ)поет. (про світанок, ранок, день і т. ін.);СПА́СТИ,СПУСТИ́ТИСЯ,ЛЯГТИ́,ОСІ́СТИ,НАПЛИСТИ́(НАПЛИВТИ́),НАПЛИ́НУТИ(про вечір, ніч, сутінки);ДІЙТИ́до кого-чого і без додатка (про настання чогось у якійсь черзі, послідовності). — Недок.:настава́ти,наступа́ти,прихо́дити,постава́ти,заступа́ти,настига́ти,наспіва́ти,поспіва́ти,приспіва́ти,нахопля́тися,приліта́ти,наро́джуватися,підніма́тися(підійма́тися),спада́ти,спуска́тися,ляга́ти,осіда́ти,наплива́ти,дохо́дити. Настала Пилипівка. Почалася зима (І. Нечуй-Левицький); Тихо в полі, гай темніє, Наступає літній вечір (Леся Українка); Все має пору, для всього приходить свій час (М. Коцюбинський); Ми не помічаємо, як закотився десь за дерева і гори місяць і постало світання (Л. Смілянський); Настала косовиця. За отамана ходить (Чіпка)!.. Стали жнива — й серпом як косою (Панас Мирний); І день гряде, настане час — Народ з судьбою вийде з бою (М. Нагнибіда); Весна тільки-тільки заступила, а вже так тепло надворі (Л. Яновська); Наливаються хліба, а там, і озирнутись не встигнеш, настигнуть жнива (О. Донченко); Тимчасом наспіла потреба виїхати в Київ в справі (І. Сенченко); Якраз підоспіла неділя і була нагода одягтися парадно (П. Козланюк); Тільки з городиною впораєшся — засріблиться коса на лузі, далі жнива поспівають (М. Стельмах); Та ото приспіло літо; Хліб поріс, прийшли жнива; Йде отаман по домівках, Жати хліба зазива (Я. Щоголів); Минулося наше літечко, перейшли літа молоді, пристиг час у велику дорогу на той світ знаряджатися (Л. Яновська); Молодого віку робиш-робиш, а сам в убожестві.. — і таконьки старість нахопиться... (Марко Вовчок); — Дотягну до осені, а там подамся на шахти або на заводи.. А там армія підскочить (Григорій Тютюнник); Крізь блокаду зими Прилетіла весна (Леся Українка); Зіллються і небо, і поле, і прилине вечірняя мить (В. Сосюра); Далеко за Дніпром на обрії народився світанок (В. Собко); Тихесенький вечір На землю спадає (В. Самійленко); Вже в тюрмі і то краще, можна було хоч пройтися по камері, а коли дійде черга, лягти на нарах і простягти ноги, хоч трохи спочити (А. Хижняк). — Пор. 3.наближа́тися.

I.ОПАДА́ТИ(ОБПАДА́ТИ)(про листя, пелюстки, плоди тощо — відриваючись, летіти вниз),ПА́ДАТИ,ОБЛІТА́ТИ,СПАДА́ТИ,ОБСИПА́ТИСЯ(ОСИПА́ТИСЯ),СИ́ПАТИСЯ,ОББИВА́ТИСЯ(під дією ударів);ОБВІВА́ТИСЯрідше (про листя, пелюстки). — Док.:опа́сти,обпа́сти,облеті́ти,спа́сти,обси́патися(оси́патися),обби́тися,обві́ятися. Літечко минає, листя опадає (П. Куліш); Дерева посхилялись під вагою плодів, і плоди падали на землю (О. Довженко); Облітає пух з тополі І лягає тихо долі (М. Рильський); Наступили ті осінні тихі та смутні дні,.. коли спадає з дерева останнє пожовкле листя (С. Васильченко); Білі пелюстки (квіток черешні) обсипались на землю, як сніг (О. Донченко); Осипалось листя, пішли дощі, холоди (А. Головко); Людське жито вже сипалось, а осавула все загадував на панщину (І. Нечуй-Левицький).

ОСІДА́ТИна кого-що, на кому-чому і без додатка (про сніг, пил і т. ін. — лягати на поверхню чого-небудь),СІДА́ТИ,ОПАДА́ТИ,ОПУСКА́ТИСЯ,СПАДА́ТИ,НАСІДА́ТИ,УЛЯГА́ТИСЯ(ВЛЯГА́ТИСЯ),ВИПАДА́ТИ(про росу). — Док.:осі́сти,сі́сти,опа́сти,опусти́тися,спа́сти,насі́сти,улягти́ся(влягти́ся),ви́пасти. Посідали, слухаємо: справді, тупотять коні; підковані, багато. А не видно було нічого — стемніло, та й мряка стала осідати (М. Грушевський); Сніг сідав йому на волосся (І. Микитенко); На обрії сніжок, мов килим, опада (А. Малишко); Ось на цей зруб пелюстками ромашки опускається метелиця (М. Стельмах); На майдані пил спадає, Замовкає річ... Вечір. Ніч (П. Тичина); Курява дороги насіла на них (жінок) густою верствою (І. Франко); Курява на вулицях вляглась (І. Нечуй-Левицький); Повітря було наскрізь сухе, не випадала навіть роса (О. Гончар).

СЛА́БНУТИ(ставати меншим за ступенем вияву),СЛА́БШАТИ,СЛАБІ́ТИ,СЛАБІ́ШАТИ,ПОСЛА́БЛЮВАТИСЯ,ПОСЛАБЛЯ́ТИСЯ,ОСЛА́БЛЮВАТИСЯ,МЕНШАТИ,ЗМЕ́НШУВАТИСЯ,ПРИМЕ́НШУВАТИСЯ,ЗНИ́ЖУВАТИСЯ,СПАДА́ТИ,ВІДДА́ЛЮВАТИСЯ,ВІДДАЛЯ́ТИСЯ,ПЕРЕСІДА́ТИСЯ(перев. про мороз, холод);УЛЯГА́ТИСЯ(ВЛЯГА́ТИСЯ)(перев. про явища природи);ЛЕ́ГШАТИ,ПОЛЕ́ГШУВАТИСЯ,ВІДПУСКА́ТИ,ВІДЛЯГА́ТИ,УГАВА́ТИ(ВГАВА́ТИ),ПОПУСКА́ТИ,ПРИТУПЛЯ́ТИСЯ,ПРИТУ́ПЛЮВАТИСЯ(про біль, хворобу, неприємні відчуття тощо);РОЗРЯДЖА́ТИСЯ(про напружену ситуацію). — Док.:осла́бнути,осла́бти,посла́бнути,посла́бти,посла́бшати,послабі́шати,посла́битися,осла́битися,зменшитися,приме́ншитися,зни́зитися,спа́сти,поме́ншати,віддали́тися,пересі́стися,улягти́ся(влягти́ся),поле́гшати,поле́гшитися,відпусти́ти,відлягти́,попусти́ти,притупи́тися,розряди́тися. Гул від кроків слабнув (Ірина Вільде); Голос його блякне, слабне (А. Хорунжий); Діяльність "Гарту" влітку значно слабшала, бо основні кадри, особливо студенти, роз'їжджались по селах додому (з журналу); Вгорі зараз же відчули, що з окопу стрілянина зменшилась (Григорій Тютюнник); Відчутно спадала денна спека (В. Минко); "От лихо, — думає Кирило, — хоч би мороз пересідався, або що" (А. Тесленко); Досвітня метушня по дворах та вулицях вже вляглася (Дніпрова Чайка).

СПАДА́ТИ(про воду — знижувати свій рівень, зменшуватися за обсягом),ОПАДА́ТИ,УБУВА́ТИ,ПА́ДАТИ,ЗНИ́ЖУВАТИСЯ,ПОНИ́ЖУВАТИСЯ(про рівень води). — Док.:спа́сти,опа́сти,убу́ти,упа́сти(впа́сти),зни́зитися,пони́зитися. За Таманню по ярах шуміли, спадаючи, весняні води (Григорій Тютюнник); Вода буде — та й убуде: аби мерщій сніг з землі (Панас Мирний).

СТІКА́ТИ(про воду — текти вниз),СПЛИВА́ТИ,ЗБІГА́ТИ,СПАДА́ТИ. — Док.:стекти́,спливти́,сплисти́,спли́нути,збі́гти,спа́сти. Старий витягає з води вудочку.. По ній стікає крапельками вода (В. Гжицький); На дні дебри росла трава, буйна, висока, бо сюди спливала дощова вода (Лесь Мартович); Шумить вода, збігаючи з гори у річку (Панас Мирний); Вода каскадами спадала в басейн (П. Панч).

РЯТУВА́ТИ(діючи відповідним чином, відвертати якусь загрозу, небезпеку, загибель від кого-, чого-небудь),ВИРЯТО́ВУВАТИ,ВРЯТО́ВУВАТИ(УРЯТО́ВУВАТИ),ВБЕРІГА́ТИ(УБЕРІГА́ТИ),УКРИВА́ТИ(ВКРИВА́ТИ),ЗАРЯТО́ВУВАТИрозм.,СПАСА́ТИрозм.,ОБРЯТО́ВУВАТИзаст. — Док.:ви́рятувати,врятува́ти(урятува́ти),порятува́ти,відрятува́ти,вберегти́(уберегти́),укри́ти(вкри́ти),зарятува́ти,спасти́,обрятува́ти. — Моя розповідь.. буде розповіддю про те, як я тонув і як мене рятували (Ю. Яновський); (Яків:) Мене двічі з петлі вирятовували (М. Кропивницький); Командир думає пекучу думку: як повідомити своїх, як урятувати загін? (О. Донченко); А як ти вбережеш отару від лютої вовчої зграї? (О. Донченко); — Хто укрив людей від муки, Де той сміливий богатир? (П. Воронько); Дай нам силу — вирвать руки Із обіймів їх (кайданів) цупких, Зарятуй від скону-муки, Тхни огнем надій палких (П. Грабовський); В Збараж збіглись із сіл та містечок польські шляхтичі,.. спасаючи своє життя од загонів Кривоноса (І. Нечуй-Левицький); Її обрятували парубки та дівчата, вибігши на її крик та погасивши пожежу (Б. Грінченко).

спасти—спаситель. спасти избавить от гибели.вынести на своих руках кого em из боя.спасительный.спасатель. спасательный.оставить жизнь комуem.отвести беду....Идеографический словарь русского языка
спасти—сов. В salvare vt спасти от гибели salvare dalla perdizione спасти честь salvare lonore спасти положение перен. raddrizzare la situazione спастись Итальянорусский сло...Большой итальяно-русский и русско-итальянский словарь
спасти—спасти erretten vt bergen vt in Sicherheit bringen vt доставить в безопасное место...Большой немецко-русский и русско-немецкий словарь
спасти—erretten vt bergen непр. vt in Sicherheit bringen непр. vt доставить в безопасное место...Большой немецко-русский и русско-немецкий словарь
спасти—спасти положение...Большой русско-английский фразеологический словарь
спасти—ед.em спасуu сов.em вин. п.salvar vtem тж. рел. жизнь salvar la vida положеuние salvar la situacin шкуuру salvar el pellejo Бог Боuже спасиu slvame Dios...Большой русско-испанский словарь
спасти—sauver vt спасти больного sauver un malade спасти утопающего sauver un noy спасти картины от пожара sauver des tableaux de lincendie спасти положение sauver la situa...Большой русско-французский словарь
спасти—дсл. док. виду що зробитиemДприслвникова формаem спавши. звситися донизу. зменшити силу вияву ослабнути. знизити свй рвень. втратити нормальну вагуспастьДеепричастная фор...Большой украинско-русский словарь
спасти—sauver vtспасти больного sauver un maladeспасти утопающего sauver un noyспасти картины от пожара sauver des tableaux de lincendieспасти положение sauver la situation...Большой французско-русский и русско-французский словарь
спасти—I див.i спадати.II див.i спасати I....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
спасти—Спасти См. Спадати. Спасти ся. См. Спасати ся. Словарь укрансько мови в х тт. За ред. Б. Грнченка. К. . Т. . С. ....Грінченко. Словарь української мови
спасти—Спасти salvare aliquid aliquem salvificare salutem dare afferre saluti esse servare aliquem ex periculo conservare abducere aliquem certissimae morti subvenire saluti ali...Латинский словарь
спасти—спасу спасшь прош.em спас ла ло прич. страд. прош.em спаснный сн сена сено сов. перех. несов.em спасать.Уберечь избавить от гибели уничтожения какойл. опасности беды.Спас...Малый академический словарь
спасти—корень СПАС окончание ТИ Основа слова СПАСВычисленный способ образования слова Бессуфиксальный или другой СПАС ТИ Слово Спасти содержит следующие морфемы или части ...Морфемный разбор слова по составу
спасти—Начальная форма Спасти второе лицо действительный залог единственное число повелительное наклонение императив непереходный совершенный вид...Морфологический разбор глаголов
спасти—Начальная форма Спасти винительный падеж единственное число мужской род неодушевленное непереходный прошедшее время совершенный вид страдательный залог...Морфологический разбор причастий
спасти—спасти сов. перех. см. спасать....Новый толково-словообразовательный словарь русского языка
спасти—спасти спасти су ст прош. спас спасла...Орфографический словарь
спасти—Iu спасусь сшься сутся...Орфографический словарь русского языка
спасти—спасти дслово доконаного виду упасти спасти дслово доконаного виду пасучи дати худоб здати траву посви т. н. спасти дслово доконаного виду урятувати...Орфографічний словник української мови
спасти—спасти спасу спасм спасшь спасте спаст спасут спася спас спасла спасло спасли спаси спасите спасший спасшая спасшее спасшие спасшего спасшей спасшего спасших спасшему спа...Полная акцентуированная парадигма по Зализняку
спасти—Орфографическая запись слова спасти Ударение в слове спасти Деление слова на слоги перенос слова спасти Фонетическая транскрипция слова спасти [спсти] Характеристика все...Полный фонетический разбор слов
спасти—Спасти спаду деш де дутьспасти спасу спасеш се суть спашений...Правописний словник Голоскевича
спасти—спасти су ст прош. вр. спас спасла...Русский орфографический словарь
спасти—Сов. xilas etmk qurtarmaq nicat vermk спасти положение tin vziyytdn x yolu tapmaq lac tapmaq....Русско-азербайджанский словарь
спасти—salvage...Русско-английский морской словарь
спасти—см. спасать...Русско-английский юридический словарь
спасти—V...Русско-армянский словарь
спасти—Выратаваць уратаваць адратаваць...Русско-белорусский словарь
спасти—совер.i выратаваць мног. разг.i павыратовацьi уратавацьi адратаваць...Русско-белорусский словарь II
спасти—избавить megvltani megmenteni...Русско-венгерский словарь
спасти—спасти сь...Русско-греческий словарь (Сальнов)
спасти—спасти [ ]...Русско-ивритский словарь
спасти—сов. когочто тару аман алып алу спасти жизнь комулибо бреуд мрн лмнен сатап алу спасти утопающего суа кеткенд тару суа батып бара жатанды таруспасти положение аупт жадайд...Русско-казахский словарь
спасти—Iаман сатауспасти колодец дыты сатап алуIIтаруспасти жизнь лмнен таруспасти от смерти обр.i ажалдан арашалау...Русско-казахский словарь для учащихся и студентов
спасти—сов. когочто куткаруу куткарып калуу сактап калуу спасти жизнь комул. бирн лмдн сак тап калуу спасти утопающего сууга чгп бара жаткан кишини куткарып калуу спасти положен...Русско-киргизский словарь
спасти—тж. спастись сов. см. спасать...Русско-китайский словарь
спасти—Qurtarmaqспасти утопающего suvda boulayatqann qurtarmaq...Русско-крымскотатарский словарь
спасти—къуртармакъ спасти утопающего сувда богъулаяткъанны къуртармакъ...Русско-крымскотатарский словарь II
спасти—retten vt от когочегол. vor D спасти комул. жизнь jm das Leben retten....Русско-немецкий словарь
спасти—Redden...Русско-нидерландский словарь
спасти—...Русско-персидский словарь
спасти—. uratowa ocali. ochroni ustrzecblockquote. zbawiblockquote...Русско-польский словарь
спасти—совsalvar vtu уберечьem salvaguardar vtu защититьem defender vtu proteger vt...Русско-португальский словарь
спасти—спасти наот рао додан халос рао кардан...Русско-таджикский словарь
спасти—коткару коткарып алып калу с. жизнь кому чью кемне лемнн коткару с. положение котылу кыен хлдн чыгу юлын табу...Русско-татарский словарь
спасти—perf спастись...Русско-финский словарь
спасти—spasit uetit zachrnit...Русско-чешский словарь
спасти—прич. действ прош. сший прич. страд прош. снный деепр. спасши глаг.сов. когочто л хтар лса хвар сыхласа хвар спасти дом от огня прте вутулмран лса хвар...Русско-чувашский словарь
спасти—Pstma...Русско-эстонский словарь
спасти—избавить уберечь освободить упасть свалиться понизиться убыть убывать похудеть спасти с ногу сбиться с ног...Сербско-русский словарь
спасти—спасти избавить защитить уберечь Словарь русских синонимов. спасти . выручить прийти на выручку кому вызволить разг. . от грозящей беды оградить защитить сберечь уберечь ...Словарь синонимов II
спасти—спасти избавить защитить уберечь...Словарь синонимов
спасти—h спастиbig глаг.сов.i прош.ед.муж. до дворца откудова взявши катер спас нескольких.Пр. но пророчествующий в Магомете ПишНамаз спас будущего удавленника и укротил гневПс...Словарь языка Грибоедова
спа́сти1—СПАСТИ див. спадати. СПАСТИ див. спасати. СПАСТИ див. спасати. Словник укрансько мови в тт. АН УРСР. нститут мовознавства за ред. . К. Блодда. К. Наукова думка . Т. . ...Словник української мови в 11 томах
спасти—СПАСТИstrong див. спадати див. спасати див. спасати...Словник української мови у 20 томах
спасти—[Спасти]strong Спала князю умь похоти и жалость ему знамене заступи искусити Дону Великаго. Ср. em Спасти на.Ему спала на ум да своя сторона Ему спала на ум да отецматуш...Слово о полку Игореве - словарь-справочник
спасти—спасти глаг.em св.em употр. очень часто Морфология я спасуstrong ты спасшьstrong ононаоно спастstrong мы спасмstrong вы спастеstrong они спасутstrong спасиstrong спаситеs...Толковый словарь Дмитриева
спасти—СПАСТИ су сешь спас спасла спасший сенный ен ена спасшисое. когочто. . Избавить от чегон. опасного страшного. С. утопающего.С. из огня. С. от смерти. . Сохранить в целост...Толковый словарь Ожегова
спасти—СПАСТИ но от друзей спаси нас боже! Пушкин. . В христианском вероучении подвижничеством постом молитвой отшельничеством избавить душу от вечных мук в загробной жизни цер...Толковый словарь русского языка II
спасти—спасти спасти су сшь спас спасла спасший снный н ена спасши сов. кого что. Избавить от чегон. опасного страшного. С. утопающего. С. из огня. С. от смерти. Сохранить в цел...Толковый словарь русского языка II
спасти—СПАСТИ су сшь спас спасла спасший снный н ена спасши сое. когочто. . Избавить от чегонибудь опасного страшного. Спасти утопающего. Спасти из огня. Спасти от смерти. . Сох...Толковый словарь русского языка
спасти—Istrong див. спадати.IIstrong див. спасати I.спастика ч. Людина яка стражда на будьякий розлад основним симптомом якого судоми напр. церебральний паралч....Толковый словарь украинского языка
спасти—Ударение в слове спастиУдарение падает на букву иБезударные гласные в слове спасти...Ударение и правописание
спасти—матем. техн. физ. падать спадать убывать...Украинско-русский политехнический словарь
спасти—Istrong спасти спадати спасти спасати...Українсько-англійський словник
спасти—адратаваць выратаваць уратаваць...Українсько-білоруський словник II
спасти—Адратаваць...Українсько-білоруський словник II
спасти—адратавацьвыратавацьуратаваць...Українсько-білоруський словник
спасти—em спадати...Українсько-китайський словник
спасти—[spasty]uratowa урятувати...Українсько-польський словник
спасти1—аду адеш spa upa шапка спала з голови czapka spada z gowy zob. спадати...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
спасти—су сеш zbawi ocali zob. спасати...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
спасти—I спасти сов. от спасати II спасти см. спадати...Українсько-російський словник
спасти—Czasownik спасти uratowa wybawi ocali...Универсальный русско-польский словарь
спасти—спасти спасу спасм спасшь спасте спаст спасут спася спас спасла спасло спасли спаси спасите спасший спасшая спасшее спасшие спасшего спасшей спасшего спасших спасшему спа...Формы слова
спасти—аж вага з грудей спала. Стало легше спокйнше т. н. Серце мо я так втшився коли дстав вд тебе листа аж легше дихати мен аж вага з грудей спала М. Коцюбинський. думка спал...Фразеологічний словник української мови
спасти—Пасти Пат Сап Пассит Пасс Сип Иса Ипс Тисса Тис Тип Аист Апис Асс Тасс Таис Стас Ипат Спс Спасти Спас Сист Исса Сати...Электронный словарь анаграмм русского языка
спасти—Спастиstrong. Заимств. из ст.сл. яз. Преф. образование от пастиi см. Буквально сохранить защитить....Этимологический онлайн-словарь русского языка Шанского Н. М
спасти—спасу др.русск. съпасти ст.слав. съпасти съпас Клоц. Супр. См. пасу....Этимологический русскоязычный словарь Фасмера
спасти—Этот глагол заимствованный из старославянского образован приставочным способом от пасти....Этимологический словарь Крылова
спасти—Заимств. из ст.сл. яз. Преф. образование от пастиem. Буквально сохранить защитить....Этимологический словарь русского языка
спасти—спасти спастиспасу др.русск. съпасти ст.слав. съпасти съпас Клоц. Супр. См. пасу....Этимологический словарь русского языка (М. Фасмер.)