Фразеологічний словник української мови

НАГРІТИ

грі́ти (рідше нагріва́ти) / нагрі́ти (погрі́ти) ру́ки. 1. на (в) чому, при чому, біля (побіля) чого і без додатка. Нечесно, незаконно збагачуватися; наживатися. Віддавна вже гріли руки при бориславській нафті та при бориславському воску (І. Франко); Гріли руки пишні дуки Побіля народу (М. Чернявський); Гріла руки на чужій праці, набивала кишені золотом розбещена княгиня (З газети); — Дехто легкого життя забажав, є людці, які руки нагрівають на труднощах (Н. Рибак); Катерина чула, за яку “ідею” карався до війни староста,— він добре нагрів руки в сільській кооперації (Д. Бедзик); Не лишнє (зайве) б у баби замки потрусить Та руки в калитці погріти (Л. Боровиковський). 2. перев. на чому. Мати вигоду. — Ні! — передумав старший патрульний.— Підете ви обоє! Бачу, тут одна сторона на цьому хоче нагріти руки (П. Автомонов). грі́ти / нагрі́ти чу́ба ( рідше чупри́ну, ло́ба). 1. над чим, за чим і без додатка. Витрачати багато сил і енергії, старанно виконуючи якусь роботу; тяжко, виснажливо працювати. — Тут (на цій дорозі) мені щоразу доводилося гріти чуба. Вставай, бувало, з веломашини і пхайся на гору одинадцятим номером (О. Гончар); Півдня (Мар’ян) довбав гору, вивертав каміння й пускав у долину, а дрібні камінці вигортав лопатою.. І грів чуба над омшаником, що, можливо, буде зовсім не потрібний (С. Чорнобривець); Доки вони гріють чуби за роботою, Кулик, всівшись на порозі, голосно ділиться з селянами своїми думками (О. Гончар); Нащо, про що тобі над цим чуприну гріть? (П. Гулак-Артемовський); — Ох, і понамітало ж! Це нам завтра доведеться чуба нагріти (А. Головко); Скриня була важка, неповоротка, і чоловіки добре нагріли чуби, поки установили її на місце (Ю. Яновський); Порався він, порався, поки добре чуприну нагрів (Марко Вовчок); Тож Олег нагріва́ти / нагрі́ти (рідше зігрі́ти) (собі́) мі́сце. Звикати жити, працювати і т. ін. якийсь час на одному місці; приживатися, освоюватися десь. — Взяв каганець, пішов дивитись у клас .. Думаю: знову починати, знову привикать, нагрівати собі місце в цьому сумному закутку?.. (С. Васильченко); (Домаха:) Ходім, дитино моя, з таткової хати. Не нагріли ми тут місця, пошукаємо деінде… (М. Кропивницький); За останній рік він і вулиці мостив,.. і мурував печі .. І ніде місця не зігрів (М. Ю. Тарновський). нагрі́ти боки́ кому, зневажл. Побити когось. — Сьому вже треба так боки нагріти, щоб не діждав більш рясту топтати! (П. Куліш).

  1. нагріти—див.i нагрвати....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. нагріти—нагрти дслово доконаного виду...Орфографічний словник української мови
  3. нагріти—Кого добро нагр той дур.В достатках чоловк почина гуляще та свавльне життя.Не знати що його нагрло.Що його приневолило до того.Шилом моря не нагрш вд тяжко роботи не розб...Приповідки або українсько-народня філософія
  4. нагріти—ГРТИstrong передавати сво тепло НАГРВАТИstrong ЗГРВАТИstrong ЗОГРВАТИstrong ОБГРВАТИstrong ОГРВАТИstrong ВИГРВАТИstrong ОТЕПЛЮВАТИstrong рдше ОТЕПЛЯТИstrong рдше ЗАГРВАТИ...Словник синонімів української мови
  5. нагріти—ю ш док. кого на скльки торг. бзн. мол. Обдурити когось. Продавщиця мене знову нагрла коли ковбасу купував Запис р. БСРЖ ПСУМС ....Словник українського сленгу
  6. нагрі́ти—НАГРТИ див. нагрвати. Словник укрансько мови в тт. АН УРСР. нститут мовознавства за ред. . К. Блодда. К. Наукова думка . Т. . С. ....Словник української мови в 11 томах
  7. нагріти—НАГРТИstrong див. нагрвати...Словник української мови у 20 томах
  8. нагріти—див. нагрвати....Толковый словарь украинского языка
  9. нагріти—техн. физ. нагревать...Украинско-русский политехнический словарь
  10. нагріти—недок.em нагрвати док.em нагрти to warm to heat перен.em розм.em to swindleвн нагрв мене на доларв he swindled me out of dollars he did me out of dollarsнагрти руки ...Українсько-англійський словник
  11. нагріти—em нагрвати...Українсько-китайський словник
  12. нагріти—сов. от нагрвати...Українсько-російський словник