Жайворонок. Знаки української етнокультури

ВОДІ́ННЯ ДІВЧА́Т

воді́ння дівча́т — 1) у старовину покарання дівчат-покриток чи жі­нок легкої поведінки (крім вимазування воріт дьогтем чи смолою) через публічне водіння їх по селу з громадським і церковним осудом (це описує у своїх творах І. С. Нечуй-Левицький); 2) у старовину — покарання злодійок, через остриженняі водіння їх по селу, іноді з музиками (це описано в повісті «Микола Джеря» І. С. Нечуя-Левицького), пop. у Т. Шевченка: «Була чутка, що стрижену В Умані водили По улицях, — украла щось…». Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 108.