Жайворонок. Знаки української етнокультури

ВОГО́НЬ

вого́нь (зменшено-пестливі — во́г­ник, во́гничок, вого́ник) = ого́нь — 1) розжарені гази, що виділяються під час горіння й світяться сліпу­чим світлом; полум’я; дає світло й тепло, два головні джерела життя, тому здавна був об’єктом культу в усіх народів, символом Божої си­ли; наші давні предки вірили, що вогонь був виявом сонячного бога на землі, послом Неба на землю (другим сином бога Неба Сварога, тому його стародавні пам’ятки ча­сом називають Сварожичем); во­гонь святий, тому здавна за його допомогою чинили Суд Божий, — вірили, що невинного вогонь не спалить, а «на злодієві шапка го­рить»; відомий у народі також спо­сіб проби вогнем — давати підо­зрюваній людині в руки подержа­ти розжарене залізо: коли попік­ся — винен, бо невинного залізо не пектиме; не можна плювати у вогонь (у гуцулів кажуть: «Огонь святий мститься, як його не шану­ємо»); при вогні не можна говори­ти непристойності; вогонь має благодійну та очищувальну й за­хисну силу (тому стрибають через нього у купальську ніч, розпалю­ють його напередодні Великого четверга, у ніч перед Великоднем, через вогонь переводять весільний поїзд і молодих, «смалять молоду» після шлюбної ночі, скакаючи ра­зом з нею через вогнище); у Є. Гу­цала («Баба Онися») йдеться про очищення вогнем від злих духів через купання в ньому; вираз «між двох вогнів» на означення безви­хідного становища, коли небезпе­ка загрожує з обох боків, походить, можливо, від татарського віруван­ня в те, що людина, яка пройде між двома вогнями, очиститься від усяких злих намірів; князь Михай­ло Чернігівський 1246 р. загинув у Орді, відмовившись пройти між такими вогнями; вогонь виступає символом плодючості, тому на ве­сіллі використовують свічки; як символ життя (тутешнього й по­тойбічного) постає в запалених свічках; про постання вогню існу­ють прометеївські легенди; прооб­разом Прометея став згодом ар­хангел Михаїл, в іншій легенді — архангел Гавриїл, який за наказом Бога кинув залізну палицю, та вда­рилась об камінь, і розсипалися вогненні іскри; так люди стали до­бувати вогонь, вдаряючи залізо об камінь. Коли Бог не годить, то й вогонь не горить (М. Номис); Во­гонь — цар, а водиця — цариця (приказка); 3 вогню та в полум’я (з однієї біди в іншу, ще більшу — М. Номис); Хоч вогню до нього прикладай (таке запекле, що не відсту­питься — М. Номис); 2) живи́й во­го́нь — добутий через тертя дерева об дерево; здавна вірять у його особливо велику магічну, цілющу й очищувальну силу; тому вжива­ють його в особливих випадках, коли треба розпалити новий ро­динний вогонь або коли його ви­користовують для деяких магічних дій; вівчарі, виганяючи вівці пасти на полонину, добувають живий вогонь на Юрія, який має горіти до Покрови; якщо згасне — це ві­щує велике нещастя; див. ще ва́тра, обо́рювання; 3) мандрівні́ (блукли́ві) во́гники (вогні́) — нічні відблиски (блідо-синє світіння) від решток перегниваючої органічної матерії; найчастіше бувають на болотах і цвинтарях; рухом повітря легко пересуваються — ніби женуться за тим, хто від них утікає, і тікають від того, хто наближається; вірили в те, що то частина пекельного вогню; такі вогники світяться на могилах лише дуже великих гріш­ників, яких Бог карає пеклом ще до Страшного суду; вважають та­кож, що це душі померлих (на болотах — душі нехрещених дітей, також, можливо, закопані скарби, що таким чином себе виявляють); скарби нібито бувають закляті (вогники тоді горять до півночі, і такі скарби охороняє нечиста си­ла) і не закляті (вогники горять під ранок, отож скарби, якщо пощас­тить, можна викопати); блукливі вогники на болотах вважають та­кож підступами диявола, який за­манює туди подорожніх; див. ще скарб, скарбни́к 2; 4) =(купа́льський (купа́[й]ловий) вого́нь)= (див.). Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 104-106.

  1. вогонь—мен. чол. роду. полумя. перен. душевне пiднесення натхнення. те саме що вогнище. свiтло сонця освiтлюваних приладiв. стрiльба з гвинтiвок гармат. вiйськова команда для зд...Большой украинско-русский словарь
  2. вогонь—розм.i огонь гню ч.i тлькиi одн. Розжарен гази що видляються пд час горння й свтяться слпучим свтлом полумя.Мандрвний блукаючий вогонь блдосин свтння що виника пд час з...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. вогонь—вогонь гню...Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку
  4. вогонь—вогонь додавати оливи до вогню розпалювати пристраст ст соломяний вогонь про тимчасове скороминуще нетривке ст Але все те було тльки соломяний вогонь що запалювався рвн...Лексикон львівський
  5. вогонь—вогонь менник чоловчого роду полумя душевне пднесення перен. вогонь менник чоловчого роду вогнище свтло вд освтлювальних приладв вогонь менник чоловчого роду про жар ...Орфографічний словник української мови
  6. вогонь—вогонь ор.em гнеuм м.em воу...Орфоепічний словник української мови
  7. вогонь—вогон воугну ор. гнем м. воугн....Орфоэпический словарь украинского языка
  8. вогонь—Вогонь вогню гнев нем частшеem огонь огню огнев нем огн огнв...Правописний словник Голоскевича
  9. вогонь—Вд вогню бжу а в воду скочив.Стергся одного лиха але потрапив в нше.Огню вогнем не потушиш.Лиху лихом не зарадиш....Приповідки або українсько-народня філософія
  10. вогонь—вогонь сущ. колво синонимов огонь Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин. . Синонимы огонь...Словарь синонимов II
  11. вогонь—полумя полумння поет. полумнь жевриво дит. жижа у вкн свтло свтння очей блиск душ надхнення У ФР. запал пристрасть у хворого жар гарячка температура....Словник синонімів Караванського
  12. вогонь—ВОГОНЬstrong ПОЛУМЯstrong ОГОНЬstrong розм. ПОЛУМННЯstrong рдше ЖЕВРИВОstrong рдше ПЛОМНЬstrong поет. заст. ПОЛУМНЬstrong ПОЛОМНЬstrong заст. ЖИЖАstrong дит. ОГЕНЬstrong ...Словник синонімів української мови
  13. вогонь—ВОГОНЬstrong розм. ОГОНЬstrong гню ч. тльки одн. Розжарен гази що видляються пд час горння й випромнюють слпуче свтло полумя.У великих печах палав такий вогонь що аж на в...Словник української мови у 20 томах
  14. вогонь—ВОГОНЬ м. южн. говор. вм. огонь. Вогненный стар. огненный огнестрельный огневой. Вогненный бой оружие. Вогник м. тамб. вор. огневик боляток болячка чирей веред....Толковый словарь живого великорусского языка
  15. вогонь—розм. огонь гню ч. тлькиem одн. Розжарен гази що видляються пд час горння й свтяться слпучим свтлом полумя. Мандрвний блукаючий вогонь блдосин свтння що виника пд час ...Толковый словарь украинского языка
  16. вогонь—fire...Украинско-английский юридический словарь
  17. вогонь—техн. физ. огонь...Украинско-русский политехнический словарь
  18. вогонь—полумяem fire тж. перен.em flameпройти крзь вогонь воду to go through fire and water to go through thick and thin through many trialsу вогн in the fire aflame aglow ab...Українсько-англійський словник
  19. вогонь—агонь пажар...Українсько-білоруський словник II
  20. вогонь—Агонь...Українсько-білоруський словник II
  21. вогонь—агоньпажар...Українсько-білоруський словник
  22. вогонь—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
  23. вогонь—Ild...Українсько-датський словник
  24. вогонь—em Вдкривати вогонь em Боятися як вогню З вогню та в полумя Пройти вогонь воду...Українсько-китайський словник
  25. вогонь—Ild brann...Українсько-норвезький словник
  26. вогонь—[wohon]бенгальськ вогн zimne ognie...Українсько-польський словник
  27. вогонь—ню m ogie...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
  28. вогонь—огонь...Українсько-російський словник
  29. вогонь—Feu...Українсько-французький словник
  30. вогонь—Eld eldsvda...Українсько-шведський словник
  31. вогонь—аж вогню давати. Дуже гнватися обурюватися т. н. з якогось приводу. А жнка аж вогню да . Нчого. Най там як хоче а я як сказав слово то вже не перемню М. Коцюбинський. аж...Фразеологічний словник української мови