Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

НАНИЗ, НА НИЗ

наниз – на низ Наниз, прислівник. У напрямку до нижньої частини чогось, донизу, униз; до гирла річки тощо. “За садком грунт спадав з пригорка наниз” (Іван Нечуй-Левицький); “Пароплав ішов наниз” (Григорій Епік). На низ, іменник з прийменником. “Швидко дві цеглини котилися, гуркотячи, з гори на низ” (Панас Мирний).

  1. наниз, на низ—НАНИЗ НА НИЗ Наниз присл. У напрямку до нижньо частини чогось униз до гирла рчки тощо. За садком рунт спадав з пригорка наниз .НечуйЛевицький Сонце крадькома наниз тиць...Літературне слововживання