Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
ЛІДА
Мене звати Ліда. Що означає це ім’я? Звідки воно? Запозичене з грецької мови. Пов’язане з географічною назвою. На півострові Мала Азія є область Lydia. Вихідців з неї колись називали Лідіянами, або ще – Лідами. Згодом Ліда (офіційно – Лідія) стало звичайним жіночим ім’ям. Означає воно “та, що прийшла з Лідії”. Має пестливі й розмовні форми: Лідонька, Лідочка, Лідуня, Лідунька, Лідуська, Лідуся. Уживається в художній творчості. Ось приклади зі словника-довідника “Власні імена людей” Лариси Скрипник та Ніни Дзятківської: “ – Таточко приїхав... – задріботіла маленька білоголова Ліда” (Борис Грінченко), “До Ліди в Заболотних ставлення особливо уважливе...” (Олесь Гончар); Навіщо дивишся так пильно, Єреміє, Як юна Лідія у юному танку І гроші, і серця у пригорщу дзвінку Збирає, сміючись та блискаючи оком? (Максим Рильський)