Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
КОПІТКИЙ, КЛОПІТКИЙ, КЛОПІТЛИВИЙ
Що означають близькозвучні слова копіткий, клопіткий, клопітливий? Марудну роботу, яка вимагає неабияких зусиль, споріднену з “копатися”, “поратися”, називають копіткою. Копітке дослідження, копіткі розшуки. Людина, котра витрачає багато часу на щось, також копітка (повільна, некваплива). Копіткий – це й старанний. “Галька копітка жінка: не докличешся її обідати” (Дмитро Яворницький). Клопіткий – прикметник, пов’язаний з іменником клопіт, дієсловом клопотатися, має ті самі значення, що й копіткий, за винятком “повільний у роботі, в рухах”. Клопітка справа (діяльність, професія), клопітке вивчення умов життя. Коли йдеться про того, хто завжди в ділі, невтомно турбується про когось, щось, використовують означення клопітливий.