Українська літературна мова на Буковині

ДОСТОЙНИК

Досто́йник. Високопоставлена особа. При вчерашнім прийнятю при дворі цісарем і цісаревою були архікнязі, архікнягині, найвисші достойники двора [...], дипльомати і аристокрация (Б., 1895, 27, 4)// пол. dostojnik - сановник, високопосадова особа.

  1. достойник—мен. чол. роду жив....Большой украинско-русский словарь
  2. достойник—а ч.i заст.i Особа що ма вищий духовний вйськовий чин або обйма кервну урядову посаду....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. достойник—достойник а...Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку
  4. достойник—достойник менник чоловчого роду стота...Орфографічний словник української мови
  5. достойник—Достойник висока свом становищем людина [V] особа що ма вищий духовний вйськовий чин або займа кервну урядову посаду []...Словник з творів Івана Франка
  6. достойник—титулована особа представник влади лем. велике цабе фгура...Словник синонімів Караванського
  7. досто́йник—ДОСТОЙНИК а ч. заст. Особа що ма вищий духовний вйськовий чин або займа кервну урядову посаду. Явився також губернатор Голуховський багато достойникв державних Фр. XVI ...Словник української мови в 11 томах
  8. достойник—Вельможа великопан див. магнат...Словник чужослів Павло Штепа
  9. достойник—а ч. заст. Особа що ма вищий духовний вйськовий чин або обйма кервну урядову посаду....Толковый словарь украинского языка
  10. достойник—[dostojnyk]...Українсько-польський словник