ЩО

Iчого,знах. в.що,апісляприйм.за, про, черезтаін.такожвіщо,займ.

1)також ізпідсил.част.ж, б, то,пит.Означає загальне питання про предмет, явище, дію і т. ін.

••

Знаєш що? — уживається при поясненні чого-небудь, пропонуванні можливого виходу з якого-небудь становища і т. ін. у знач.: ось що.

Що-що, а ... — уживається при виділенні, підкресленні винятковості предмета, явища, події і т. ін.

2)пит.Уживається в функції прислівникау знач.чому?, з якої причини?

••

За віщо? ; За що? ; За що? Про що? — чому?, навіщо?

Не знати чого (чому) — невідомо нащо.

3)пит.Уживається у функції прислівника метиу знач.для чого?, навіщо?, з якою метою? (у риторичному питанні – іззнач.нічого).

••

Заради чого — навіщо, нащо.

Нема чого (що)зінфін.— уживається для заперечення яких-небудь дій, думок і т. ін.; не варто, не потрібно.

4)пит.,тільки вназ. в.Уживається у функції присудка, відповідаючизнач.як?, який?, в якому стані перебуває хто-, що-небудь?

••

Щоза хто, що— уживається при запитанні про якості, властивості предметів, осіб і т. ін. у знач. який.

5)пит.,розм.Виражає питання про кількість чого-небудь, відповідаючизнач.скільки?, яку суму?

6)відносний. Приєднує підрядні речення: а) додаткові; б) підметові; в) (у сполуч.з часткоюне) допустові.

••

Що ж докого, чого, то ... — коли стосується кого-, чого-небудь, то ....

7)відносний. Приєднує підрядне означальне речення, відповідаючизнач.відносногозайм.який.

8)відносний. Приєднує підрядні речення: а) які вказують на наступність іншої дії, що доповнює попередню; б) які виражають наслідкові відношення,у знач.а це, і це.

9)відносний. Уживається при зіставленні кількох підрядних підметових речень або членів речення з повторюванням займенника.

10)відносний. Уживаєтьсяу сполуч.зім.тачисл.у знач.кожний, всякий. ||також із співвідносним словомто. Уживається для приєднання підрядного речення або підрядної конструкції простого речення.

11)відносний,перев.зінфін.Уживається в середині простого речення у функції додатка.

••

Хоч би щокому— зовсім байдуже, однаково, не хвилює кого-небудь щось.

Хоч ти йому що — не слухає, не сприймає нічого, залишається байдужим до всього хто-небудь.

12)неознач.Уживається взнач.що-небудь, щось. скільки-небудь, дещо.

13)означ.,такожу сполуч.зчаст.вже, то. Уживається в окличних реченняху знач.дуже багато, велика кількість. || Указує на ступінь вияву чого-небудьу знач.дуже, сильно, як, який.

14)означ.,розм.Уживається в риторичних питаннях і окликах при вираженні емоційної оцінки предмета, явища і т. ін.у знач.дуже великою, вищою мірою.

15)вказ.,у сполуч.зчаст.ось, от, он. Уживається для уточнення, роз'яснення висловлювання: а) перед повідомленням, переліком; б) у функції узагальнюючого слова, що вказує на здогад про щось, розгадку чого-небудь.

16)перев.зчаст.не. Уживається в окличних і питальних реченнях, а також у різних словосполученняху знач.все, все без винятку, все підряд, всяке, різне.

••

Хоч що — усе без винятку, будь-що.

17) Уживається в риторичних питаннях і окликаху знач.запереч.займ.ніщо, нічого, а також іменників, що позначають негативні якості, властивості.

18) Уживається в складі фразових сполучень іззапереч.част.

••

Що не що, а ... — хай там що, а ...; хоч там як, а ....

II

1)з'ясувальний. Уживається для зв'язку підрядного додаткового з присудком або іншим членом головного речення.

2)з'ясувальний. Приєднує підрядні додаткові речення, в яких з'ясовується причина, привід, мотиви якоїсь дії.

3)з'ясувальний. Приєднує підрядні підметові речення. || Приєднує підметові речення до головних, в яких підмет відсутній.

4)з'ясувальний. Приєднує підрядні присудкові речення.

5)з'ясувальний. Приєднує підрядні речення означальні.

6)з'ясувальний. Приєднує підрядні речення способу дії. || Приєднує підрядні речення, які характеризують ступінь вияву дії, стану або ознаки.

7)з'ясувальний. Приєднує підрядні речення причини.

8)розділ.Уживається при зіставленні членів речення або речень для посилення роздільності в чергуванні фактів,у знач.хоч, чи.

9)відносний. Уживається для введення приєднувальних підрядних конструкцій, які доповнюють або розкривають зміст попередніх речень.

10)часовий. Приєднує підрядні умовні речення із супровідними часовими значеннями; близький зазнач.доспол.як тільки.

11)умовний. Уживається для введення умовно-зіставних підрядних речень або зворотів до складного речення при співвідносному слові то в головному реченні, відповідаючи зазнач.сл.наскільки, в якій мірі.

12)порівняльний,нар.-поет.Приєднує підрядні порівняльні речення, виступаючиу знач.мов, немов, як. || Приєднує порівняльний зворот у середині простого речення.

13)приєднувальний,нар.-поет.Те саме, що "а" (див.а II 3)).

14) Входить до складу підрядних сполучників: а) причинових: тому що, через те що, у зв'язку з тим, що,розм.затим що, тим що; б) часових: тільки що,розм.тілько що; в) допустових: хіба що, дарма що; г) наслідкового: так що; ґ) обмежувально-протиставних: так (та) що ж, тільки що,розм.що тільки; д) приєднувальних: не тільки що,розм.опріч (окрім) того, що.

IIIчаст.,розм.

1)пит.Уживається на початку питального або окличного речення для вираження здивування, вагання, докору. || Уживається на початку питальних і окличних речень, які передбачають негативну відповідь.

••

{А} що, коли (як) ; Що, якби — уживається для припущення можливості чого-небудь.

Що ти (ви)! — виражає здивування чиїмись вчинками або словами.

2)підсил.Уживаєтьсяперев.на початку питального речення для наголошення на чому-небудьу знач., близькому до як? || Уживається для вирізнення, увиразнення чого-небудь.

••

А що? ; Ну що? — уживається в питальних реченнях для спонукання співрозмовника до відповіді у знач. як?, як там?, як справи?.

Так що — отже, з цього випливає.

Ну {й} що ж ; Так що — уживається перев. при звертанні у знач. ну як, отже.

Що хочете, а ... — уживається при відвертій констатації чого-небудь.

3)пит.Уживається в діалозі у функції слова-речення як відгук, відповідь на поставлене питання взнач., близькому до що таке?, що треба? || Уживається в діалозі як питальне слово-речення, що виражає подив із приводу почутого, заперечення чого-небудь несподіваного для когось або прохання повторити недочуте, незрозуміле.

••

А {хіба} що? — уживається як питальне слово-речення в діалозі при з'ясуванні мотивів, якими зумовлене запитання співрозмовника.

4)підсил.Уживається разом з іншою часткою або вставним словом для заповнення паузи.

5)підсил.,нар.-поет.Уживається при зачинах у народних казках, а також піснях і творах, стилізованих під народну творчість.

6) Уживається у складі фразових часток.

••

Ось щовказівначаст.— уживається для уточнення, роз'яснення чого-небудь у знач. знаєш, знаєте.

Чи щомодальначаст.— уживається як вставне слово для вираження непевності, припущення у знач.: а) може, можливо; б) здається, точно не відомо; в) невже, хіба; г) мабуть, так буде краще.

Що бмодальначаст.— уживається в окличних реченнях для вираження побажання у знач. хай, добре було б.

Що жмодальначаст.— уживається: а) в розповіді про що-небудь або переході до наступної події, картини і т. ін.; б) у діалозі для спонукання співрозмовника до відповіді на питання, до пояснення чого-небудь або виявлення свого ставлення до чогось; в) для вираження вимушеної згоди, примирення з чим-небудь, схвалення чогось.

Що {ж} заоклично-підсил.част.— уживається в окличних або питальних реченнях для вираження: а) захоплення ким-, чим-небудь; б) здивування від чого-небудь несподіваного, неочікуваного; в) невдоволення ким-, чим-небудь.

7)підсил.Уживається як складовий компонент у формах прикметників і прислівників найвищого ступеня порівняння з префіксом най – для виділення, підсилення найвищої міри якості, відповідаючи зазнач.сл.самий, найбільш, напр.: щонайактивніший, щонайвірніший, щонайдовше, щонайлегший, щонайпізніше тощо.