Фразеологічний словник української мови

ЩО

аж за (по́за) ву́хами (рідше уша́ми) лящи́ть, зі сл. ї́сти, рідше умина́ти, убира́ти і под., жарт. Жадібно, з великим апетитом; швидко. — Кинулись на гуску, як вовки на вівцю. Тереблять аж за вухами лящить (І. Нечуй-Левицький); (Явдоха:) Думаєш, не знаю, що ти щовечора запихаєшся солодким, аж за вухами лящить (М. Кропивницький); Він .. уминав яєшню, аж за вухами лящало (Панас Мирний); Хлопці уминали (рибу), аж за вухами лящало (В. Поліщук); — Буде юшка. І їстимемо її — аж за вухами лящатиме (П. Автомонов); — Своє сало в торбі тримає, а моїх курей їдять, аж за вухами лящить (Григорій Тютюнник); Ізліз пан Коцький на стіл та й почав їсти, аж за ушами лящить (Укр. дит. фольк.); Тепер тільки справжнє свято і наступило: .. той п’є, той убирає, аж за вухами лящить, довго дожидали, зате ж і діждалися (Панас Мирний); З яким смаком трощиться їстівне! Аж за ушами лящить… (М. Коцюбинський); Все військо добре убирало, А аж у ву́хах лящи́ть. 1. Який сильно діє на слух; дуже голосний, гучний і т. ін. З парубками йдуть і дівчата. Вони теж співають, і пісня аж лящить у вухах, луною відбивається в левадках (П. Панч). 2. зі сл. шумі́ти, вигу́кувати і т. ін. Дуже голосно, гучно, сильно і т. ін. Як заговорять разом усі ув один голос, так нічого і не второпаєш: мов на лотоках вода шумить, аж у вухах лящить! (Г. Квітка-Основ’яненко); Малий хлопчик, Матвійко, .. жирує на подушках та вигукує, аж у вухах лящить (С. Васильченко). так, що (аж) у ву́хах лящи́ть. Веселий барабанщик так брязкотів мідними тарілками, що аж у вухах лящало (Д. Ткач); Заливався (песик) так, що у вухах лящало (Ю. Збанацький). 3. у кого, від чого. Когось дратують якісь голосні, гучні, різкі і т. ін. звуки, комусь стає неприємно від почутого. — Та годі вже верещать! В мене вже аж в вухах лящить од твоїх пісень (І. Нечуй-Левицький); У Лукії аж у вухах аж (що й, ті́льки і т. ін.) пі́р’я лети́ть (розліта́ється, си́плеться і т. ін.) / полети́ть (розси́плеться, поси́плеться і т. ін.). Дуже сильно, завзято. Б’ють козаки панську челядь, аж пір’я летить (С. Васильченко); (Хмельницький:) Сьогодні ми переможемо… Дивись, козаки почали рубати крилатих (гусар). Ох, і дають, аж пір’я сиплеться (О. Корнійчук); — От в Росії та на східній Україні, так там багатіїв скубнули, що й пір’я полетіло (С. Чорнобривець). бог (Госпо́дь) зна що таке́. Невідомо що; щось неймовірне. — Маша! Прошу тебе звернути увагу вчительки нашої на те, як балакають наші діти!.. Се Бог зна що таке… се ні на що не схоже… (М. Коцюбинський). вига́дувати / ви́гадати таке́, що і в борщ не кри́шать. Говорити нісенітниці, дурниці. — От химерна Шумиха! Се вона все вигадує про мене таке, що і в борщ не кришать (Д. Мордовець). диви́тися нема́ на що (ні на що). Нікуди не годиться; не вартий уваги. Побудували сусіди будинок — дивитися нема на що (З газети). за що (й), про що? Невідомо чому, з яких причин. (Раб-єгиптянин:) Яка там помста? Що ти плетеш? Хто ж се над ким помститись має? За що? Про що? (Леся Українка). а за що? а про що? От і Соломія стала моїм врагом. А за що? А про що? (І. Нечуй-Левицький). з усіє́ї (що є, скі́льки (є) і т. ін.) мо́чі, з дієсл. Наскільки можливо; дуже сильно. Параска так вихваляє його і з усієї мочі тягнеться стати нарівні з сином багатого одкупщика (Панас Мирний); Одбиває й мене хвиля І зо всеї (з усієї) мочі (Пісні та романси..); — Та деріть дужче! — крикнув що є мочі сам пан сотник конотопський (Г. Квітка-Основ’яненко); // тільки скі́льки мо́чі. Дуже багато. Випивали скілько (скільки) мочі Аж до самої півночі… (І. Манжура). (і) га́дки не ма́ти. 1. Бути усім задоволеним, ні про що не турбуватися; не журитися, не переживати. (Трохим:) Діточок приодягну; на зиму дровець роздобуду і усього придбаю, і будемо жити, гадки не маючи (Г. Квітка-Основ’яненко); Антосьо нічого не знав, що дома діється, жив собі у Волоської і гадки не мав (А. Свидницький); Зумів збити собі копійчину.., не то, що ми, дурні; тепер і гадки не має… (С. Васильченко). й га́дки не ма́ти ні про що. — Нам, панам, треба збільшувати своє двірське військо. Тоді король нас боятиметься.. Тоді ми, усі пани, й гадки не матимемо ні про що! Будемо королями (І. Нечуй-Левицький); — Поки в мене в таборі козаки да (та) гармати, я ні про що й гадки не маю (П. Куліш). і га́дки-га́доньки не ма́ти. І гадки-гадоньки не має (чабан), Пасе, і доїть, і стриже Свою худобу та співає (Т. Шевченко). ду́мки-га́дки (ду́мки-га́доньки) не ма́ти. Повбирані, заквічані (заквітчані) Та з таланом заручені, Думки-г (і) коне́м (на коні́) не об’ї́деш кого, чого. 1. Не обминеш, не уникнеш кого-, чого-небудь. — От несподіванка! Видно, справді-таки судженої конем не об’їдеш! (А. Головко); Долі й конем не об’їдеш (Укр. присл..); — Доля химерна, мої панове! Її й конем не об’їдеш (Б. Лепкий); Долі й на коні не об’їдеш, не знаєш, звідки й що впаде на тебе (Є. Гуцало). 2. жарт. Дуже товстий, огрядний і т. ін. (перев. про людину). Зловили сома великого та товстого, і конем не об’їдеш (З газети). таки́й, що й коне́м за день не об’ї́деш. — Сам (батько), як гачок, слабосилий, сухенький. А бабу собі роздобув — років сорока, огрядну, таку, що й конем за день не об’їдеш (Ю. Збанацький); // Великий (перев. про щось). во́зом не об’ї́деш. Пика — возом не об’їдеш. Солодка така й нахабна водночас (А. Крижанівський). (і (що)) світ (ніко́ли) не ба́чив (діал. не вида́в, не ви́дів). 1. Незвичайний; такий що дивує, вражає своєю рідкісністю. — Мовчіть! .. Ми вам дамо таке, що світ не бачив — два червінці (О. Довженко); // Який відрізняється від інших, особливий. Хлопці шкварили на своїй території “Яблучко” з такими алюрами й кониками, яких світ ніколи не бачив (І. Микитенко). 2. Ніколи не було, не траплялося. Виймав з портфеля експонати І тут же всім під носа пхав, До хрипоти кричав, тлумачив, Що ліпших цяцьок світ не бачив! (С. Олійник); І тепера (тепер) здається тобі, що вже й світ не видав стільки муки, скільки ти від народу прийняв за свої великомудрі науки (Леся Українка). 3. зі словоспол. таки́й, яки́х (як, що). Уживається для підкреслення вищої міри якості, властивості (перев. негативної). Був (перекладач) такий проноза, яких світ не бачив (Ю. Збанацький); Ой, горе! Хто б говорив! уже таких відьом, таких нехлюй, як ти, світ не вида (й) говори́ти ні́чого (нема́ чого́, нема́ що). Без сумніву, безперечно. А то вже дівка, не то, що на усе село, та вряд чи де й близько така була: богобоязлива, .. розумна, і що вже красива, так вже нічого й говорити! (Г. Квітка-Основ’яненко); Ні, нема що говорити, хороший хлопець Артем! (А. Головко). кат зна що (як, куди́ і т. ін.), зневажл. Не те, що треба; не таке як треба; не так як треба; те, що викликає осуд, подив і т. ін. — Ти кат зна що верзеш,— сказала Олеся (І. Нечуй-Левицький); Гнат не хотів, щоб кат зна що варнякали про нього. Тому вирішив усе нишком владнати (висватати Марту) (М. Стельмах); Ану, думаю, зв’яжу я його (півня) краще, бо та Варка .. кат зна як зв’язала (Марко Вовчок). ма́ло (що) не… Майже, майже повністю. Гнуться мало що не до землі стрункі, білі берези (І. Франко); Краде (мужик), та ще як краде! Мало що не все село панським лісом опалюється (М. Коцюбинський); — Я прожив тут мало не двадцять років — всю свою молодість (О. Слісаренко); // Можливо, навіть. Хоч Тритузний і підозрює в Порфирові мало що не спільника браконьєрів.., але щодо Кульбаки, то все це тільки випадки та припущення (О. Гончар). моло́ти язико́м, зневажл. 1. Говорити, висловлюватися, розбалакувати. А Лушня за те, що добре вміє язиком молоти, частує товариство, примовляючи: “Щоб пани здорові були, щоб нам худібки придбали!” (Панас Мирний); Язиком уміє, мабуть, той телепень молоти (В. Большак); — Та що тут розповідати,— змахує рукою дід.— Самі пусті слова. Даремно тільки молоти язиком (Ю. Збанацький). замоло́ти язико́м. — Я вже так дбаю, так дбаю про ваше добро, що й Господи! — замолов язиком Юруш (І.Нечуй-Левицький); // Багато, довго говорити. І ляскають, доки язик не стане колом. І не тільки жінки — у них, кажуть, звичка молоти язиком природжена,— а й чоловіки (М. Рудь); (Одарка (підвела очі):) Та хоч ти собі що хочеш вигадуй, мели собі язиком, скільки влізе, а мені аж нічогісінько!.. (М. Кропивницький). намоло́ти язико́м. Намоловши язиком досхочу, він, нарешті, пішов нагору до канцелярії, де знайшов поручника Лукаша (Пер на вербі́ гру́ші, жарт. 1. зі сл. наговори́ти, набала́кати і т. ін. Нісенітниці, дурниці. (Ївга:) Наговорить (писар) на вербі груші! Та він .. рад Левка живого з’їсти, бо хоче, щоб я замість Левка та пішла за нього! (Г. Квітка-Основ’яненко); — Це, мабуть, свекрушище тобі наговорила на вербі груші..,— говорила Мотря (І. Нечуй-Левицький); Наказав на вербі груш (Сл. Б. Грінченка). на вербі́ гру́ші, а на оси́ці кисли́ці. — Вже ви, мамо, наговорите на вербі груші, а на осиці кислиці (І. Нечуй-Левицький). що на вербі́ (й́) гру́ші росту́ть. Він набалакає, що на вербі груші ростуть! (Укр.. присл..); — Годі тобі, дівчино; Шпак нісенітницю таку тобі розкаже, Що й груші на вербі ростуть! (Л. Глібов). тако́го, що на ве́рбі гру́ші, а на сосні́ я́блука росту́ть. Ти розкажеш такого, що на вербі груші, а на сосні яблука ростуть! (Марко Вовчок); // Неправда, брехня. А може, то така правда, Як на вербі груші

що—каквоu щочто вопросит....Болгарско-русский словарь
що—займ.мен.что багато в чому во многом у чому суть в чем суть завдання поляга от у чому задача состоит в следующем сполучникчто дан що надходять поступающие данные б...Большой украинско-русский словарь
що—I чого знах. в.i що аi псляi прийм.i за про через таi нi. такожi вщо займ.i також зi пдсил. част.i ж б то пит. Означа загальне питання про предмет явище дю т. н.Знаш що...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
що—Що мст. Что. Що мати варила Борщ. Ном. . Вона зна що почина. Ном. Що вбогий що багатий у Бога все рвно. Ном. . Чоловк що ступить то згршить. Ном. . Що не ж а хлба х...Грінченко. Словарь української мови
що—що шо що прошу га рон. жарт. формула перепитування непочутого ср ср...Лексикон львівський
що—що займенник форма вщо вживаться з прийменниками за через про та н. що сполучник незмнювана словникова одиниця вживаться також як сполучне слово що частка незмнювана с...Орфографічний словник української мови
що—[шчо] чоуsupмуu чим м.em на чо...Орфоепічний словник української мови
що—шчо чого чоуму чим м. на чомучм....Орфоэпический словарь украинского языка
що—Що чого чому чим на чому em на чм до чого що б що ж що то займ.що сп.em що ж...Правописний словник Голоскевича
що—Що воно за сно коли одна суха трава.Про погане сно.Що головою в пч що в пч головою то все не мед.Лихо завжди лихом як би воно не приходило.Що там говорить коли нчого б...Приповідки або українсько-народня філософія
що—НАВЩОstrong присл. з якою метою НАЩОstrong ДЛЯ РАДИ ЗАРАДИ ЧОГОstrong ЧОГОstrong ЗАДЛЯ ЧОГОstrong ЩОstrong розм. ПРО ЩОstrong розм. ПОЩОstrong заст. ЧОГО РАДИstrong з вдт...Словник синонімів української мови
що1—ЩО чого знах. в. що а псля прийм. за про через та н. також вщо займ. . також з пдсил. част. ж б то пит. Означа загальне питання про предмет явище дю т. н. Що що таке . ...Словник української мови в 11 томах
що—ЩОstrongstrong чого знах. в. що а псля прийм. за про через та н. також вщо займ. також з пдсил. част. ж б то пит. Означа загальне питання про предмет явище дю т. н. Що. ...Словник української мови у 20 томах
що—Istrong чого знах. в. що аem псляem прийм. за про через таem нem. такожem вщо займ. також зem пдсил. част. ж б то пит. Означа загальне питання про предмет явище дю т. н....Толковый словарь украинского языка
що—quod лат....Украинско-английский юридический словарь
що—преф. everyщодня every day the mostщонайбльше at most...Українсько-англійський словник
що—Istrong займ. питальнийem what why howщо ж дал what nextщо з вами what is the matter with you якщо хтось хворem what is wrong with youщо з того well what of itщо робит...Українсько-англійський словник
що—гэта гэты той што...Українсько-білоруський словник II
що—Гэта...Українсько-білоруський словник II
що—гэтагэтытойшто...Українсько-білоруський словник
що—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
що—Hvad at...Українсько-датський словник
що—I Шо це абоem шо це таке Шо це ви мовчите Це не то що ми думали Вже що на ум те й на язиц Н за що Що з того Н за що н про що em Н з чим em Хоч би що Ну що...Українсько-китайський словник
що—Hva at...Українсько-норвезький словник
що—[szczo] coЩо це . to jestЩо таке O . chodziщороку . roku e poniewa dlategoтому що . mimoнезважаючи на дарма що попри що ж c ....Українсько-польський словник
що1—jaki ktry двчина там стоть dziewczyna ktra tam stoi книжка читаю. ksika ktr czytam....Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
що—чого co ви кажете co pan mwi це таке co to jest з тобою co si z tob dzieje co ci jest це за книжка co to za ksika не мра co niemiara...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
що—I род. чого мест. что що б не було що б то не стало что бы то ни было во что бы то ни стало до чого це к чему это нема за що не за что нема чого со знач. цели незаче...Українсько-російський словник
що—Quoi que...Українсько-французький словник
що—Vad att...Українсько-шведський словник
що—см. ще....Этимологический русскоязычный словарь Фасмера
що—що см. ще....Этимологический словарь русского языка (М. Фасмер.)