ДЕРЖАВНИЙ

-а, -е.

Прикм. до держава. || Який має важливе значення для держави, може впливати на стан її справ. || Який бере безпосередню участь у керівництві державою.

••

Державна власність — одна з форм власності, суб'єктами-розпорядниками якої є органи державної влади країни та її суб'єктів.

Державна економічна політика — генеральна лінія дій та сукупність заходів, що проводить уряд від імені держави.

Державна корпорація — компанія, що є власністю держави.

Державна мова — основна мова держави.

Державна (фіскальна) монополія — монополія держави на виробництво та реалізацію товарів масового споживання (тютюн, сіль та ін).

Державна податкова служба — державна структура, яка підтримує єдину систему контролю за дотриманням податкового законодавства.

Державна позика — форма державного кредиту, коли держава виступає як боржник (позичальник).

Державна рада — а) в 1810-1906 рр. – законодорадча установа Російської імперії, в 1906-1917 рр. – верхня палата російського парламенту.

Державна скарбниця — кошти державного бюджету.

Державна служба — один з центральних інститутів адміністративного права.

Державна таємниця — відомості військового, економічного та політичного характеру, які спеціально охороняються державою.

Державна територія — частина земної кулі, яка знаходиться під суверенітетом певної держави.

Державне банкрутство — повна чи часткова відмова держави від сплати зовнішніх та внутрішніх боргів.

Державне замовлення — замовлення на виготовлення продукції, проведення робіт, у яких зацікавлена держава і яке оплачується з коштів державного бюджету.

Державне зібрання — назва однопалатного парламенту в Угорщині та Естонії, а також законодавчого органу в ряді республік у складі Російської Федерації.

Державне мито — встановлений державою грошовий платіж, що його стягують за здійснення юридично зничимих дій.

Державне право — галузь права, положеннями якої визначено та закріплено суспільний і державний устрій країни.

Державне регулювання цін — втручання держави в процес ринкового ціноутворення.

Державне соціальне страхування — одна з організаційних форм страхування, коли страхувальником є державна організація.

Державне управління — організований процес керівництва, регулювання та контролю з боку державних органів.

Державний апарат — система органів держави, через які здійснюється державна влада, функції відповідної держави.

Державний борг — сума заборгованості держави зовнішнім та внутрішнім кредиторам.

Державний бюджет — кошторис доходів та видатків держави за певний період часу, складений із зазначенням джерел надходження державних доходів та напрямів, каналів витрачання коштів.

Державний капіталізм — економічна система, в якій держава бере безпосередню участь у процесі капіталістичного виробництва.

Державний контракт — договір на поставку товарів для державних потреб.

Державний контроль — одна з форм здійснення державної влади, яка забезпечує дотримання законів та інших правових актів, що їх видають органи держави.

Державний кордон — лінія та вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі державної території.

Державний кредит — сукупність кредитних відносин, в якій однією з сторін є держава.

Державний лад — система соціальних, економічних та політико-правових відносин.

Державний міністр — а) глава уряду в Норвегії; б) міністр без портфеля в Японії; в) заступники міністрів та керівників великих підрозділів у структурі міністерств у Великій Британії.

Державний обвинувач — прокурор, який підтримує перед судом звинувачення по кримінальній справі.

Державний переворот — насильницьке, здійснене з порушенням конституції повалення чи зміна конституційного (державного) ладу.

Державний санітарний нагляд — контроль за дотриманням міністерствами, відомствами санітарних норм та правил.

Державний секретар — в ряді держав Європи та Америки – назва вищих державних чиновників.

Державний суд — а) офіційна назва верховного суду Естонії; б) в Фінляндії – спеціальний судовий орган для розгляду справ про злочини та провини вищих посадових осіб.

Державний цінний папір — облігації, векселі державної скарбниці та інші державні зобов'язання.

Державні боргові зобов'язання — будь-які цінні папери, що засвідчують відносини позики, в яких боржником виступають держава, органи державної влади чи управління.

Державні доходи — підраховані у грошовій формі доходи держави.

Державні екзамени (іспити) — випускні екзамени у вищих навчальних закладах.

Державні злочини — злочинні дії, спрямовані проти існуючого у даній державі суспільного та політичного ладу.

Державні короткотермінові облігації — іменні цінні папери, що періодично емітуються міністерством фінансів.

Державні субсидії — кошти, фінансова допомога, виділені з державного бюджету.

Державні цінні папери — цінні папери, емітовані для покриття бюджетного дефіциту від імені уряду.