ЩЕБЕТА́ТИ

ЩЕБЕТА́ТИ, ечу́, е́чеш, недок. 1. Видавати щебет (у 1 знач.). Там на горі на високій щебетала сойка (Коломийки, 1969, 52); В густім зеленім березовім гаю над Дністром весело щебетали пташки (Фр., VIII, 1952, 307); Жайворонки, як не перервуться, щебечуть (Мирний, IV, 1955, 308); Табунець щигликів, щебечучи, жваво пролетів над нами (Коп., Як вони.., 1948, 91); Привітно щебетали синиці (Дмит., Розлука, 1957, 287); *Образно. Добре нашому Струмкові Щебетати По діброві, А ще краще — В чистім полі, У широкому Роздоллі (Стельмах, V, 1963, 309); Усадовив [цирульник] поета на табуретку, і над його вухами довго цвірінькали й щебетали гострі ножиці, знімаючи з шиї та голови буйно відросле волосся й двомісячну бороду (Тулуб, В степу.., 1964, 28). 2. перен. Говорити, розмовляти швидко, жваво (перев. про жінок і дітей). Попрали дівчата сорочки, зложили на віз, зеленою пахучою травою прикрили, посідали й поїхали додому, свіжі да веселі; щебечуть як ластівки (П. Куліш, Вибр., 1969, 252); Малі діти грілися на весняному сонці й голосно щебетали (Н.-Лев., II, 1956, 29); Вся осяяна дитячим щастям, жива, рухлива, Ялу щебетала про садок, музику і ритмічні танки (Досв., Вибр., 1959, 268); // Ласкаво промовляти, проказувати що-небудь, запобігаючи перед кимсь. — Як ваше здоров’я?Як вам цю ніч спалося? які квітки снились? — почав щебетати веселий панич (Н.-Лев., III, 1956,57); — Ой, та й довго не показувався. Чи загордився, чи дорогу до нас забув?— щебетала біля нього Лариса (Баш, Надія, 1960, 131). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 577.

щебетати—дсл. недокон. виду що робитиem неперех.Дприслвникова формаem щебетавши щебечучищебетатьДеепричастная формаem щебетав щебеча...Большой украинско-русский словарь
щебетати—ечу ечеш недок.i Видавати щебет у знач. . перен. Говорити розмовляти швидко жваво перев. про жнок дтей. Ласкаво промовляти проказувати щонебудь запобгаючи перед кимсь....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
щебетати—щебетати дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
щебетати—щебетати беuчеиsupш нак.em беиsupчиu беи...Орфоепічний словник української мови
щебетати—шчеибеитатие беичу бечеиш нак. беичи беичт....Орфоэпический словарь украинского языка
щебетати—Щебетати бечу бечеш бечуть щебечи чть...Правописний словник Голоскевича
щебетати—Iвиспвувати витьохкувати джерготати джерготти джеркотати джеркотти сокорити сокорти сокотти спвати теркотати теркотти тьохкати говорити спвати...Словник синонімів Вусика
щебетати—птахв теркотти теркотати горобцв цврнькати цвркати соловя СПВАТИ тьохкати витьохкувати лящати жнок цокотти....Словник синонімів Караванського
щебетати—про спв птахв перен. про примну скору мову двчат дтей спвати цьврнькати про соловя тьохкати....Словник синонімів Полюги
щебетати—РОЗМОВЛЯТИstrong усно обмнюватися думками вести розмову ГОВОРИТИstrong БАЛАКАТИstrong БЕСДУВАТИstrong ГУТОРИТИstrong дал. ПЕРЕГОВОРЮВАТИСЯstrong з ким мж ким ГОМОНТИstron...Словник синонімів української мови
щебетати—ЩЕБЕТАТИ ечу ечеш недок. Видавати щебет у знач.Там на гор на високй щебетала сойка з коломийкиВ густм зеленм березовм гаю над Днстром весело щебетали пташки . ФранкоЖайв...Словник української мови у 20 томах
щебетати—ечу ечеш недок. Видавати щебет у знач. перен. Говорити розмовляти швидко жваво перев. про жнок дтей. Ласкаво промовляти проказувати щонебудь запобгаючи перед кимсь....Толковый словарь украинского языка
щебетати—To warble to tweet to twitter to chirp перен.em to chatter...Українсько-англійський словник
щебетати—em...Українсько-китайський словник
щебетати—ечу ечеш szczebiota...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
щебетати—щебетать щлкать щекотать...Українсько-російський словник