ЩЕБЕТАТИ

РОЗМОВЛЯ́ТИ(усно обмінюватися думками, вести розмову),ГОВОРИ́ТИ,БАЛА́КАТИ,БЕСІ́ДУВАТИ,ГУ́ТО́РИТИдіал.;ПЕРЕГОВО́РЮВАТИСЯ(з ким, між ким);ГОМОНІ́ТИ(тихо, приглушено);ГАЛА́КАТИ(ГАЛА́ЙКАТИ)розм.,ГАЛАЙКОТАТИ(ГАЛАЙКОТІТИ)підсил. розм. (голосно);ЩЕБЕТА́ТИрозм. (перев. про жінок і дітей — швидко й жваво). — Док.:порозмовля́ти,поговори́ти,побала́кати,побесі́дувати,погу́то́рити,погомоні́ти. Довго вони ще розмовляли, довго прощались і плакали (П. Куліш); Вони ще довгенько говорили (О. Кундзич); Кайдаш встав і почав балакати з чумаком (І. Нечуй-Левицький); Вчителька пробувала бесідувати з ним наодинці (О. Гончар); По вечері вони з Андрієм довго гуторили (М. Олійник); Народ, що досі переговорювався, зразу замер-затих (Панас Мирний); Стоять вони на цвинтарі, гомонять... (Панас Мирний); До присмерку галакали і плювалися заробітчани біля економії (М. Стельмах); Ще веселіше почали тоді гомоніти. Леся щебетала, як ластівочка (П. Куліш). — Пор.базі́кати.

СПІВА́ТИ(про птахів),ВИСПІ́ВУВАТИпідсил.,ЩЕБЕТА́ТИ,ВИЩЕБЕ́ЧУВАТИпідсил. розм.,ПІ́ЯТИрозм.;ПІ́ТИрозм.;СВИСТІ́ТИ,СВИСТА́ТИ(видавати свист);ЛЯЩА́ТИ,ВИЛЯ́СКУВАТИпідсил. (дуже дзвінко, голосно);ТЬО́ХКАТИ(перев. про солов'я);КУКУРІ́КАТИ(про півня). Десь-не-десь по дворах співали півні (А. Головко); Високо в небі виспівував жайворонок (І. Муратов); Табунець щигликів, щебечучи, жваво пролетів над нами (О. Копиленко); Три пташки вищебечують в зеленім у саду (П. Тичина); Ще кури не піяли, як він (Федір) зірвався (В. Стефаник); Пташки співали і свистали усюди по гаю (П. Куліш); Пташки та соловейки в вербах аж лящать, неначе дружки на весіллі (І. Нечуй-Левицький); Тьохкає, аж розлягається в саду соловейко (М. Коцюбинський); То кукурікали дзвінкими голосами, то зривались.. молоденькі півники, не витягували не тільки ноти, а й півноти (Ю. Збанацький). — Пор.де́ркати,скрекота́ти, 1.цвірі́нькати.

ТОРОХТІ́ТИрозм. (швидко, скоромовкою і перев. голосно говорити, розмовляти),ТОРОХКОТА́ТИ(ТОРОХКОТІ́ТИ)підсил. розм.,ТРІЩА́ТИрозм.,ТРІСКОТАТИ(ТРІСКОТІ́ТИ)підсил. розм.,ТЕРКОТА́ТИ(ТЕРКОТІ́ТИ)розм.,ЦОКОТА́ТИ(ЦОКОТІ́ТИ)розм.,ТАРАБА́НИТИрозм.,ТАРАХКОТА́ТИ(ТАРАХКОТІ́ТИ)розм.,ДРІБОТА́ТИ(ДРІБОТІ́ТИ)розм.,СИ́ПАТИрозм.,СТРОЧИ́ТИрозм.,СТРЕКОТА́ТИ(СТРЕКОТІ́ТИ)розм.,СОКОТА́ТИ(СОКОТІТИ)розм.,СКРЕКОТАТИ(СКРЕКОТІТИ)розм.,СКРЕГОТАТИ(СКРЕГОТІ́ТИ)розм.,СОКОРИ́ТИрозм.;ДЖЕРҐОТА́ТИ(ДЖЕРҐОТІ́ТИ)розм.,ДЖЕРКОТА́ТИ(ДЖЕРКОТІ́ТИ)розм.,ШВАРҐОТА́ТИ(ШВАРҐОТІ́ТИ)розм.,ШВАРКОТА́ТИ(ШВАРКОТІ́ТИ)розм.,ЦВЕ́НЬКАТИрозм. (нерозбірливо);ПОРОЩА́ТИрозм.,ПОРОЩИ́ТИрозм., (перев. сердито);ЩЕБЕТА́ТИрозм.,ЦВІРІ́НЬКАТИрозм.,ЦВІРІНЧА́ТИрозм. (перев. про жінок і дітей);ЛЯЩА́ТИрозм.,ЛЯСКОТА́ТИ(ЛЯСКОТІ́ТИ)підсил. розм. (дуже голосно). — А Пріська вже не мовчала й торохтіла: — Вона не вперше це краде. Вона кілька разів у мене тягала. Тільки кинеш торбу з пирогами — так і потягне (Б. Грінченко); — І тіточко, і голубочко, пошийте мені щоякнайшвидше.. — Та не тріщи, сороко, бачиш, скілько роботи (Грицько Григоренко); — Що, бив би? Може, битимеш?! Малі руки... руки не виросли! — тріскотала вона, соваючись на місці (Панас Мирний); Горпина шепнула до неї: — Дай спокій, сестрице! Мама все мусять теркотати (І. Франко); Іноді присідала до неї Настя, вона цокотіла безупинку (С. Тудор); — Добра баба в хаті, як добра квочка: вона і дітей доглядить, і курчата добре висидить, і курчата добре вилупить, — тарабанила сваха, заплутуючись у думках (І. Нечуй-Левицький); (Людмила:) Тарахкотить... Тарахкотить... Ледве розтовмачила їй (З. Мороз); — Кажу тобі, — витратився й витрусився до останньої гривні, ні шага за душею нема, хоч в домовину лягай, — дріботів дід Грицай (І. Нечуй-Левицький); Маруся вертілась, сипала свої зауваження (Ірина Вільде); Бабуся вміє розповідати. Рукою підперла щоку, дивиться кудись у долину і строчить, і строчить... (Ю. Збанацький); Дівчата в білих свитках стрекочуть, як сороки-білобоки проти місяця (С. Васильченко); (Явдоха:) Вбігла Христя Ревенкова, Василина Шкаренкова і почали сокотати, мов ті сороки (М. Кропивницький); Тишу порушувало двоє: Вінцусиха, що скрекотіла, як сорока, то тут, то там, і п'яний Яшка Смолюк (І. Муратов); Панійки скреготять, як ті сороки (Панас Мирний); — Заспокойся, Прокошо, не гарячись, — сокорить біля нього Одарка (Григорій Тютюнник); Дівчатка і почали вбиратись.. Джерґочуть біля мене, а мені вже так жалко, що й словечка не скажу (Марко Вовчок); Солдати, з широкими багнетами на рушницях, оточували їх, щось сердито джерґотіли (П. Панч); Усе кудись поспішали (паничі) та поміж себе джеркотали й сміялись (Д. Мордовець); — Чи думаєте — медицина така складна річ? — джеркотіла без угаву Нонна (Ю. Збанацький); — Тут заїжджав до директора наш пан, та як почали шварґотіти, та як почали кричати та змагатись, та трохи не побились (І. Нечуй-Левицький); Що вони говорять, того ми не знаємо, бо по-німецьки шваркочуть (І. Франко); — Чуєш? — шепнув Шаров, — німці цвенькають (В. Минко); Увійшов (Нечипір) у цвинтар, аж дітвори, дітвори... видимо, невидимо! ..Щебечуть, як тії циганчата, та лящать, кричать, порощать (Г. Квітка-Основ'яненко); — Мовчать, прескверна пащекухо, — Юнона злобно порощить, — Фіндюрко, ящірко, брехухо! (І. Котляревський); Дві сусідки й дружина філософа щебетали про щось своє — інтимно хвилююче, парфумне (А. Крижанівський); Шмигали під руки з стиглою морквою малі татарчата й цвірінькали, мов горобці (М. Коцюбинський); Настуся вже он далеко побігла з дівчатками, і цвірінчать, як горобенята, на всю вулицю... (О. Копиленко); Десь уже на селі сухо і різко лящать голоси (Дніпрова Чайка); Коли гості вже порозходились і біля Луківни ляскотіла лише Крихточка та журно квоктала Килина Макарівна, примчала Лариса (Я. Баш). — Пор. 1.базі́кати.

щебетати—дсл. недокон. виду що робитиem неперех.Дприслвникова формаem щебетавши щебечучищебетатьДеепричастная формаem щебетав щебеча...Большой украинско-русский словарь
щебетати—ечу ечеш недок.i Видавати щебет у знач. . перен. Говорити розмовляти швидко жваво перев. про жнок дтей. Ласкаво промовляти проказувати щонебудь запобгаючи перед кимсь....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
щебетати—щебетати дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
щебетати—щебетати беuчеиsupш нак.em беиsupчиu беи...Орфоепічний словник української мови
щебетати—шчеибеитатие беичу бечеиш нак. беичи беичт....Орфоэпический словарь украинского языка
щебетати—Щебетати бечу бечеш бечуть щебечи чть...Правописний словник Голоскевича
щебетати—Iвиспвувати витьохкувати джерготати джерготти джеркотати джеркотти сокорити сокорти сокотти спвати теркотати теркотти тьохкати говорити спвати...Словник синонімів Вусика
щебетати—птахв теркотти теркотати горобцв цврнькати цвркати соловя СПВАТИ тьохкати витьохкувати лящати жнок цокотти....Словник синонімів Караванського
щебетати—про спв птахв перен. про примну скору мову двчат дтей спвати цьврнькати про соловя тьохкати....Словник синонімів Полюги
щебета́ти—ЩЕБЕТАТИ ечу ечеш недок. . Видавати щебет у знач. Там на гор на високй щебетала сойка Коломийки В густм зеленм березовм гаю над Днстром весело щебетали пташки Фр. VIII...Словник української мови в 11 томах
щебетати—ЩЕБЕТАТИ ечу ечеш недок. Видавати щебет у знач.Там на гор на високй щебетала сойка з коломийкиВ густм зеленм березовм гаю над Днстром весело щебетали пташки . ФранкоЖайв...Словник української мови у 20 томах
щебетати—ечу ечеш недок. Видавати щебет у знач. перен. Говорити розмовляти швидко жваво перев. про жнок дтей. Ласкаво промовляти проказувати щонебудь запобгаючи перед кимсь....Толковый словарь украинского языка
щебетати—To warble to tweet to twitter to chirp перен.em to chatter...Українсько-англійський словник
щебетати—em...Українсько-китайський словник
щебетати—ечу ечеш szczebiota...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
щебетати—щебетать щлкать щекотать...Українсько-російський словник