ШУРУВА́ТИ

ШУРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. перех. і без додатка, спец. Перемішувати в топці паливо. [Юнга:] Я скоро буду кочегаром, вже шурував топку, от побачите (Корн., І, 1955, 44); Кочегар Ваня став шурувати в топці (Донч., VI, 1957, 170); // Взагалі перемішувати, перевертати, ворушити що-небудь. 2. перех. і без додатка, розм. Старанно, ретельно чистити, мити, скребти що-небудь. Якось надвечір шурували ми з Устею підлогу в шостому корпусі. Аж заходить сам директор (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 106); П’ятнадцять хвилин митиме Гальванеску руки і шуруватиме їх щіткою. Після того він почне операцію… (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 240); Велика бочка з лугом, таким міцним, що від нього на пальцях злазила шкіра, нагадувала, що весь отой крам треба мити, шурувати, сушити і — знов укладати на давнє місце (Вільде, Сестри.., 1958, 456); *Образно. Кілька дівчат вийшло на берег моря, слухають, як хвиля шурує пісок (Скл., Орл. крила, 1948, 54). 3. неперех., перен., фам. Розвивати енергійну діяльність, діяти завзято, з азартом. — Не турбуйтесь, Корнію Кириловичу.— Та знаю, попереджувати тебе марно. Але зрозумій — у мене теж справи. Початок я тобі зробив, а тепер шуруй сам (Збан., Малин, дзвін, 1958, 65); // Швидко, енергійно йти куди-небудь (з дієсловом, перев. у наказовому способі). Не встиг скинути комбінезона, як його покликали: — Студент, шуруй до механіка! (Зар., На.. світі, 1967, 5); — На ось,— сказав [Мусій],— десять марок і біжи в місто. Купи цілу пачку паперу та все, що тобі треба. Шуруй! (Козл., Ю. Крук, 1957, 372). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 566.

шурувати—дсл. недокон. виду що робитиДприслвникова формаem шурувавши шуруючишуроватьДеепричастная формаem шуровав шуруя...Большой украинско-русский словарь
шурувати—ую уш недок.i перех. без додаткаi спец. Перемшувати в топц паливо. Взагал перемшувати перевертати ворушити щонебудь. перех. без додаткаi розм. Старанно ретельно чистит...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
шурувати—шурувати вул. . винищувати м ср ст. швидко йти геть м ср ст шуруй звдси забирайся геть м ср ст гуляй звдси...Лексикон львівський
шурувати—шурувати дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
шурувати—див.em бгти...Словник синонімів Вусика
шурувати—зап. кочергою шурхати шарудти пском ШАРУВАТИ нак. ШУРУЙ! куди смали! мотай!...Словник синонімів Караванського
шурувати—ВОРУШИТИstrong злегка перемщати щонебудь посувати мняти положення ПЕРЕВЕРТАТИstrong спдньою частиною догори ПЕРЕГОРТАТИstrong щонебудь легке ШУРУВАТИstrong спец. перемшув...Словник синонімів української мови
шурувати—ШУРУВАТИ ую уш недок. що чим без дод. спец. Перемшувати в топц паливо.[Юнга] Я скоро буду кочегаром вже шурував топку от побачите О. КорнйчукКочегар Ваня став шурувати в...Словник української мови у 20 томах
шурувати—Чистити вичищувати вичистити повичищувати обчищувати обчистити пообчищувати почитувати почистити прочищувати прочистити попрочидувати...Словник чужослів Павло Штепа
шурувати—ую уш недок. перех. без додаткаem спец. Перемшувати в топц паливо. Взагал перемшувати перевертати ворушити щонебудь. перех. без додаткаem розм. Старанно ретельно чис...Толковый словарь украинского языка
шурувати—техн. шуровать...Украинско-русский политехнический словарь
шурувати—у печem to stir to poke the fire to stock розм.em енергйно дятиem to work energetically...Українсько-англійський словник
шурувати—em em...Українсько-китайський словник
шурувати—техн. перен. шуровать...Українсько-російський словник