ШУРУВАТИ

ВОРУШИ́ТИ(злегка переміщати що-небудь, посувати, міняти положення);ПЕРЕВЕРТА́ТИ(спідньою частиною догори);ПЕРЕГОРТА́ТИ(що-небудь легке);ШУРУВА́ТИспец. (перемішувати в топці паливо). Морська вода ворушить колоду на піску (Ю. Яновський); Взяла (Уляна) граблі і пішла ворушити сіно (Григорій Тютюнник); Чую я — не спиться моєму парубкові: то сіно перевертає, то зітхає (Марко Вовчок); В кутку хтось шелестів, неначе перегортав солому (І. Нечуй-Левицький); Кочегар Ваня став шурувати в топці (О. Донченко).

ДІ́ЯТИяк (виявляти свою діяльність певним чином),РОБИ́ТИщо,ЧИНИ́ТИщо,УЧИНЯ́ТИ(ВЧИНЯ́ТИ)що,ПРАКТИКУВА́ТИщо,МОТО́РИТИяк, що, розм.,ПОСТУПА́ТИрозм., заст.,ПОСТУПА́ТИСЯдіал.;ВИРОБЛЯ́ТИ(ВИРО́БЛЮВАТИрідше)що,ТВОРИ́ТИщо, розм.,ВИТВОРЯ́ТИщо, розм.,ВИТІВА́ТИщо, розм. (щось незвичайне);ОРУ́ДУВАТИіноді зневажл.,ШУРУВА́ТИфам. (вправно, енергійно, іноді в негативному плані). — Док.:вді́яти(уді́яти),зроби́ти,учини́ти(вчини́ти),поступи́ти,поступи́тися. — Що ж ми тепер у світі божому будемо діяти та робити без хазяїна? — промовила мати крізь сльози (І. Нечуй-Левицький); Хто не чинить лихого, тому не страшно нікого (прислів'я); От погано він учинив, що не зробив ніякої прикмети на тому місці, де вода тече (Б. Грінченко); Практикувала Сташка і таке. У неділю, коли обоє вони були вільні, вона раптом прикидалась хворою (Ірина Вільде); І досі все здається, що треба кудись бігти і щось моторити скоріш, скоріш... (Леся Українка); — А ви, капітан, по заповіді поступаєте: хай права не знає, що робить ліва, — зареготався Книш (Панас Мирний); Енеєві пророковала (Сивилла), Йому де поступатись як (І. Котляревський); — Що та Орлиха виробляє? — подумала собі мати. — А здається, й розсудлива людина (Марко Вовчок); І сонце хоче подивиться, Що будуть з праведним творить?!.. (Т. Шевченко); О, що робили, що витворяли ці фашистські пси! (П. Тичина); Іще темно, доводиться орудувати навпомацки, і це надає звичайній роботі особливого забарвлення (М. Ю. Тарновський); — У мене теж справи. Початок я тобі зробив, а тепер шуруй сам (Ю. Збанацький). — Пор.нако́їти.

ІТИ́(ЙТИ)(роблячи кроки, пересуватися в просторі),ПРОСТУВА́ТИ,ПРЯМУВА́ТИ,СТУПА́ТИ,МАНДРУВА́ТИрозм.,ТО́ПАТИрозм.,ТУПЦЮВА́ТИрозм.,ТУ́ПЦЯТИрозм.,ТУ́ПАТИрозм.,ГРЯСТИ́уроч., поет.,ПОСТУПА́ТИСЯрозм.,ПОСТУПА́ТИзаст.;КРОКУВА́ТИ,МАРШИРУВА́ТИ(МАРШУВА́ТИ)розм. (перев. широким, розміреним кроком);ВИСТУПА́ТИ(поважно, з гідністю);ПЛИВТИ́(ПЛИ́СТИ),ПЛИ́НУТИ(плавно або суцільною масою);БРА́ТИСЯрозм. (перев. через силу);МАХА́ТИрозм.,ШУРУВА́ТИрозм. (перев. у наказ. способі — швидко, енергійно);ЧИМЧИКУВА́ТИрозм. (часто ступаючи);РУБА́ТИрозм. (енергійно, ступаючи твердо, чітко);ТЕЛІПА́ТИСЯрозм.,ТЕЛЮ́ЩИТИСЯрозм.,ТАСКА́ТИСЯрозм. (далеко або неохоче);ПЕ́РТИфам.,ПЕ́РТИСЯфам.,ТАРАБА́НИТИСЯфам. (на велику відстань). Вона йшла день, ішла два і не бачила ні одного села, ні одного хутора (І. Нечуй-Левицький); Простували (люди) дорогою, потім звернули в занесений і неходжений степ (В. Барка); Дівчата купками прямували вулицею (М. Коцюбинський); Поруч коня ступав босий хлопчак (П. Козланюк); Сахно з якимсь моторошним почуттям мандрувала через анфіладу порожніх покоїв (Ю. Смолич); — Хто йде?.. А — ти? Утік? Ну, топай же в яр. Наші там (А. Головко); Голова ставить прапор біля хвіртки і по-качачому тупцює до хати (В. Яворівський); Батько бадьоро тупав по сходах (Л. Смілянський); Мезентій наперед Тирренський Пред страшним воїнством гряде (І. Котляревський); Окине (Пилип) оком через плече — поступаються слідом ще чотирнадцять косарів (з газети); За возиком поступав, пхаючи його наперед себе, молодий парубчак (І. Франко); Надя швидко крокує попереду (І. Рябокляч); Я живу на околиці міста і до центру люблю марширувати пішки (О. Ковінька); Йдуть ковалівці на роботу в поле. Одні виступають поважно і не швидкуються, інші поспішають (В. Кучер); Юрба пливла до церкви з трьох боків (І. Микитенко); Не йде (Андрій) уже, а плине — Згорда стрельне з-під брови (Д. Білоус); Чорно-рябі каченята, крякаючи, у двір слідком беруться (Марко Вовчок); Василино, а ти що дома? Ти не знаєш, що в мене робота? Махай на лан (Лесь Мартович); Не встиг скинути комбінезон, як його покликали: — Студент, шуруй до механіка! (М. Зарудний); Ясь тим часом чимчикував толокою, поки не сховався у сутінках (Р. Іванчук); — Питаю, чи не хочеш ти отак пішака рубати до самого Києва? (В. Кучер); — Піти б до Петра та до Якима, — подумав він. — Так же не близький світ: треба аж на Побиванку теліпатись... (Панас Мирний); Або з чим ще можна зрівняти таку дурість: поїхати на свої негусті гроші на Камчатку і телющитися за сотні верст від одного житла до другого, щоб описати життя.. тубільців (М. Стельмах); А козаки роздирають його на шматки своїми скаргами й примушують таскатися в погоду й непогоду чортзна-де (З. Тулуб); (Христина:) А звідки ти, хлопчику? (Хлопчик:) Я з Головчинців. (Христина:) Бідне — такий світ перло проти ночі (С. Васильченко); — Чого тобі тарабанитись до тієї розхристаної оселі аж на край села? (М. Стельмах). — Пор. 1.брести́, 1.дріботі́ти, 1.перехо́дити.

шурувати—дсл. недокон. виду що робитиДприслвникова формаem шурувавши шуруючишуроватьДеепричастная формаem шуровав шуруя...Большой украинско-русский словарь
шурувати—ую уш недок.i перех. без додаткаi спец. Перемшувати в топц паливо. Взагал перемшувати перевертати ворушити щонебудь. перех. без додаткаi розм. Старанно ретельно чистит...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
шурувати—шурувати вул. . винищувати м ср ст. швидко йти геть м ср ст шуруй звдси забирайся геть м ср ст гуляй звдси...Лексикон львівський
шурувати—шурувати дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
шурувати—див.em бгти...Словник синонімів Вусика
шурувати—зап. кочергою шурхати шарудти пском ШАРУВАТИ нак. ШУРУЙ! куди смали! мотай!...Словник синонімів Караванського
шурува́ти—ШУРУВАТИ ую уш недок. . перех. без додатка спец. Перемшувати в топц паливо. [Юнга] Я скоро буду кочегаром вже шурував топку от побачите Корн. Кочегар Ваня став шурува...Словник української мови в 11 томах
шурувати—ШУРУВАТИ ую уш недок. що чим без дод. спец. Перемшувати в топц паливо.[Юнга] Я скоро буду кочегаром вже шурував топку от побачите О. КорнйчукКочегар Ваня став шурувати в...Словник української мови у 20 томах
шурувати—Чистити вичищувати вичистити повичищувати обчищувати обчистити пообчищувати почитувати почистити прочищувати прочистити попрочидувати...Словник чужослів Павло Штепа
шурувати—ую уш недок. перех. без додаткаem спец. Перемшувати в топц паливо. Взагал перемшувати перевертати ворушити щонебудь. перех. без додаткаem розм. Старанно ретельно чис...Толковый словарь украинского языка
шурувати—техн. шуровать...Украинско-русский политехнический словарь
шурувати—у печem to stir to poke the fire to stock розм.em енергйно дятиem to work energetically...Українсько-англійський словник
шурувати—em em...Українсько-китайський словник
шурувати—техн. перен. шуровать...Українсько-російський словник