ШКІ́РА

ШКІ́РА, и, ж. 1. Зовнішній покрив тіла людини і тварин. Людина була настільки худа, що коли вона витягла з-під ковдри руки, Тамара жахнулася — це були не руки, а обтягнені шкірою палички (Хижняк, Тамара, 1959, 206); Гнат чіпляє на руку нагая, жеребець скошує очі, неспокійно перебирає ногами, шкіра на ньому ворушиться (Тют., Вир, 1964, 65); Шкіра бере участь у процесі дихання, в регуляції температури тіла, в обміні речовин. Шкіра захищає організм від шкідливих зовнішніх впливів, в тому числі й від діяння хвороботворних мікробів (Заг. догляд за хворими, 1957, 45); Жодна земноводна тварина не вживає води звичайним способом; всю воду, що потрібна для її життя, вона приймає виключно через шкіру, яка всмоктує вологу й виділяв її (Визначник земноводних.., 1955, 11); *Образно. Зм’якла землі заморожена шкіра, і руном шовковим Сонячний усміх палкий швидко її покрива (Фр., XIII, 1954, 306); // Такий покрив (перев. з шерстю), знятий з убитої тварини. Ніби нікого немає і всередині зимівлі. Ні, є або в усякому разі хтось був: ось звірині шкіри на стіні, ось мисливське знаряддя, ось голова ізюбра з гіллястими пантами, ось рушниця (Довж., І, 1958, 104); Трюми "Сміливого Звіробоя" були повні тюленячих шкір (Трубл., Опов., 1933, 34). ∆ [Аж] дрижаки́ пробіга́ють (пробі́гли) по шкі́рі; [Аж] моро́з (моро́зець, хо́лод) пробіга́є (пробі́г) по́за шкі́рою див. пробіга́ти; Вила́зити (ви́лізти) із шкі́ри див. вила́зити; Вилу́зуватися (ви́лузатися) із шкі́ри див. вилу́зуватися; Вите́рплювати (ви́терпіти, вино́сити, ви́нести і т. ін.) на свої́й шкі́рі — те саме, що Вино́сити (ви́нести) на свої́х плеча́х (див. вино́сити). Шевченко, який вийшов з народу, на своїй шкірі витерпів і виніс усе, зрозумів корінь усього зла (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 462); Відрива́ти (відірва́ти і т. ін.) з шкі́рою — те саме, що Відрива́ти (відірва́ти) з м’я́сом (див. м’я́со); Відчува́ти (чу́ти і т. ін.) [всіє́ю своє́ю] шкі́рою — добре відчувати що-небудь. Це Аркадій Валеріанович, відчуває всією своєю шкірою, на якій щоденно залишають десятки слідів мужицькі очі (Стельмах, І, 1962, 282); Вла́зити (влі́зти) в шкі́ру див. вла́зити; Гу́сяча шкі́ра див. гу́сячий; Де́рти (дра́ти, здира́ти, зде́рти і т. ін.) [оста́нню, сьо́му і т. ін.] шкі́ру з кого — те саме, що Де́рти (дра́ти) шку́ру (див. дерти). — Я тут знаю одного панка,— сказав Микита.— Він дере з людей шкіру так, як липову кору (Казки Буковини.., 1968. 37);-Пам’ятай свої слова: "Тяжко бідному на світі!" Від злидарів за лікування нічого не бери! Багатих, панів не шкодуй — дери, з цих сьому шкіру! (Три золоті сл., 1968, 198); Зала́зити (залі́зти) в шкі́ру див. зала́зити1; Залива́ти (зали́ти, залля́ти) за шкі́ру са́ла кому— — те саме, що Залива́ти (зали́и, залля́и) за шку́ру са́ла (див. залива́ти). — Ти йому, Зуйко, залий за шкіру сала! — І заллю! Не дасть чарки — заллю! (Шпян, Баланда, 1957, 88); Із шкі́ри пну́тися — усіма силами намагатися, прагнути зробити що-небудь, досягти чогось. В цю велику добу військові лікарі аж із шкіри пнулися, щоб вигнати з симулянтів злий дух саботажу і знову повернути їх у лоно армії (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 63); Кістки́ та шкі́ра — те саме, що Ті́льки шкі́ра та кістки́ (див. кістка). — А ти все такий самий: кістки та шкіра (Ю. Бедзчк, Альма матер, 1964, 10); Лі́зти з шкі́ри див. лі́зти; Міня́ти шкі́ру див. міня́ти; Моро́з (дрож і т. ін.) по́за (за) шкі́рою перебіга́є див. перебіга́ти; Морозе́ць пішо́в (побі́г і т. ін.) по́за шкі́рою див. морозе́ць; Моро́з іде́ (ішо́в, пішо́в, подира́в і т. ін.) по́за шкі́рою (по шкі́рі і т. ін.) див. моро́з; Моро́зом проде́рло по шкі́рі див. продира́ти; Моро́зом сипну́ло за (по́за) шкі́рою див. сипну́ти; Моро́зом сипону́ло за (поза́) шкі́рою див. сипону́ти; Моро́з по шкі́рі пробира́є (пробра́в) див. пробира́ти; Мура́шки сипну́ли по шкі́рі див. сипну́ти; На́че (немо́в і т. ін.) сні́гом сипоне́ (сипону́в) по́за шкі́рою див. сипону́ти; Повиступа́ли (повиступа́ють) си́роти на шкі́рі див. повиступа́ти; Рва́тися з шкі́ри див. рва́тися; Ряди́тися (убира́тися і т. ін.) в шкі́ри які, чиї — те саме, що Міня́ти шкі́ру (див. міня́ти). Які б вони [пани] тоги тепер не вдягли, В які б захисні не рядилися шкіри І де б не сідали за круглі столи. На чолах їх тавра — Вони лицеміри! (Воскр., Цілком серйозно, 1947, 50); Спуска́ти (спусти́ти, спи́сувати, списа́ти і т. ін.) шкі́ру (три шкі́ри і т. ін.); Кра́яти ре́мені з шкі́ри — нещадно бити кого-небудь. Було за найменшу провину. . Три шкіри спустять гайдуки (Фр., X, 1954, 267); 3 нас ладен був [лісник] спустити шкіру за кожний патичок, піднятий у панському лісі (Д. Бедзик, Украдені гори, 1969. 56); Взяв гарапника, відшмагав Івана і пригрозив: — Як не будуть вилискувати [коні], мов люстерко, то я спишу тобі шкіру, що посинієш (Казки Буковини.., 1968, 146); І сам він [отаман] якось опустився.. Вислухував мовчки такі речі, такі слова, за одного з котрих давніше ремені би зі шкіри краяв (Хотк., II, 1966, 279); Ті́льки (лиш, сама́) шкі́ра та кі́стки. Одні́ (самі́, ті́льки) кістки́ та шкі́ра див. кі́стка; Шкі́ра те́рпне див. терпнути. 2. Матеріал, одержаний шляхом хімічної й механічної обробки шкури убитої тварини. Чорний згорток шкіри тьмяно блиснув у нього в руках (Тют., Вир, 1964, 215); Не було [в хаті].. ні фамільних портретів, ні шкірою оббитих крісел (Довж., І, 1958, 325); Пужално, теж одна з фантазій Аркадія, було дороге, зі шкіри й лаку, щедро інкрустоване сріблом та міддю, справжній мистецький витвір (Вільде, Сестри.., 1958, 208); На траві лежали купами зелені ранці з підшитою на горішній стороні телячою шкірою (Тют., Вир, 1964, 403). ∆ Шагре́нева шкі́ра — те, що має здатність поступово й невпинно скорочуватися, зменшуватися. — Ми заклали і перезаклали три чверті дворянських маєтків. І що найстрашніше: борги ростуть швидше, аніж ціни на землю. І от з наших рук щороку відвалюється чотириста тисяч спадкоємних десятин. Бійтесь, чоловіче, щоб вся родова земля не стала шагреневою шкірою (Стельмах, І, 1962, 39). 3. Матеріал, що ним замінюють вичинену шкуру. Із-за товстих, оббитих клейончатою шкірою дверей, де засідала приймальна комісія, не долітало жодного звуку (Тют., Вир, 1964, 59). Чо́ртова шкі́ра — блискуча тканина, перев. чорного або білого кольору, що відзначається великою міцністю. Вони [штани] пошиті з чудової матерії, із зовсім незвичайної матерії. Вона має ніжну ліричну назву "чортова шкіра" (Донч., VI, 1957, 13); Одягнений він був у своєрідний робочий костюм з так званої чортової шкіри (Ле, Право.., 1957, 223). 4. розм. Кора, оболонка якої-небудь рослини чи її плоду. Вибила, виштовхнула [верба] з трудом з-під грубої шкіри кілька молодих паростей і гонить та й гонить тепер на них лист за листом, галузку за галузкою (Хотк., II, 1966; 43); Шкіра апельсина; Шкіра огірка. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 475.

шкіра—мен. жн. роду. зовншнй покрив тла людини тварини. матерал одержаний шляхом обробки шкури убито тварини. розм. кора оболонка якось рослини чи плодукожа...Большой украинско-русский словарь
шкіра—и ж.i Зовншнй покрив тла людини тварин. Матерал одержаний шляхом хмчно й механчно обробки шкури убито тварини.Шагренева шкра те що ма здатнсть поступово й невпинно ско...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
шкіра—шкра скра . шкра брання в шкру биття ст У третй кляс забагато вже було мщанським синам братям С. того брання в шкру тому перед екзикуцю сказали вони п. професоров що м уж...Лексикон львівський
шкіра—шкра менник жночого роду...Орфографічний словник української мови
шкіра—шкра д. м.em р...Орфоепічний словник української мови
шкіра—шкра рие д. м. р....Орфоэпический словарь украинского языка
шкіра—Шкра ри захднеem звичайне лтерат.em шкурашкура ри захднеem шкра ри шку[]ри шку[]р...Правописний словник Голоскевича
шкіра—двчина...Словник галицьких говірок
шкіра—див.em кора...Словник синонімів Вусика
шкіра—тварини шкура на чоботи ремнь сиромятна сириця сирвець штучна мтаця кн. шкрмт шкрка шкрочка д. скра....Словник синонімів Караванського
шкіра—ШКРАstrong зовншнй покрив тла людини ШКУРАstrong розм. Спина в не була спечена на сонц шкра злазила бленькими смужками . Гуцало На його пальцях навть на долонях шкура так...Словник синонімів української мови
шкіра—ШКРА и ж. Зовншнй покрив тла людини тварин.Людина була настльки худа що коли вона витягла зпд ковдри руки Тамара жахнулася це були не руки а обтягнен шкрою палички А. Х...Словник української мови у 20 томах
шкіра—и ж. Зовншнй покрив тла людини тварин. Матерал одержаний шляхом хмчно й механчно обробки шкури убито тварини. Шагренева шкра те що ма здатнсть поступово й невпинно с...Толковый словарь украинского языка
шкіра—техн. кожа...Украинско-русский политехнический словарь
шкіра—skin анат.em cutis dermaгусяча шкра перен.em goosefleshу нього тльки шкра та кстки he is nothing but skin and bone матералem leatherвзуттва шкра shoe leatherдублена шк...Українсько-англійський словник
шкіра—скура шкура...Українсько-білоруський словник II
шкіра—Скура...Українсько-білоруський словник II
шкіра—скурашкура...Українсько-білоруський словник
шкіра—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
шкіра—Hud lder skind...Українсько-датський словник
шкіра—Здирати шкру em...Українсько-китайський словник
шкіра—Hud lr...Українсько-норвезький словник
шкіра—[szkira] cera обличчязмшана комбнована шкра cera mieszanaвразлива шкра cera wraliwaколр шкри kolor cery skraпдкладкова шкра futrwkaхутряного звра шкра futerko...Українсько-польський словник
шкіра—и skra вилазити вилзати з шкри wyazi ze skry та кстки skra i koci мняти шкру zmienia skr o czowieku dwulicowym тльки та кстки tylko skra i koci...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
шкіра—кожа здирати здерти шкру драть [сдирать] содрать шкуру з шкри лзти [вилазити пнутися] из кожи вон лезть [вылезать] мороз поза шкрою пробг [пройшов] мороз по коже пробе...Українсько-російський словник
шкіра—Hud lder skinn...Українсько-шведський словник
шкіра—Зовншнй покрив тла хребетних викону захисну функцю бере участь в обмн речовин у органзм терморегуляц потовидленн регуляц водного балансу утворенн антитл мстить аналзатори...Універсальний словник-енциклопедія
шкіра—зовншнй покрив тла хребетних викону захисну функцю бере участь в обмн речовин у органзм терморегуляц потовидленн регуляц водного балансу утворенн антитл мстить аналзатори...УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)
шкіра—Шкраstrong лат. cutisi захисний барр тла одним з найбльших його органв. маса становить близько маси тла людини площа мsup. Шкра людини складаться з трьох шарв зовнш...Фармацевтична енциклопедія
шкіра—аж мороз дере подира пробира т. н. подер подрав пробрав т. н. по спин по шкр за плеч т. н. кого у кого без додатка. . Хтось вдчува озноб здригаться тремтить вд холод...Фразеологічний словник української мови