Словник української мови в 11 томах

ШЕ́ПІТ

ШЕ́ПІТ, поту, ч. 1. Тихе мовлення, при якому звуки вимовляються без участі голосових зв’язок. Щось десь тріщить, ламається, гупають чоботи, чується шепіт, дихання (Коцюб., II, 1955, 238); Голос Антона перейшов у шепіт, дівчина ледве чула його (Трубл., Шхуна.., 1940, 308); Мовою шепоту користуються лише найменші люди світу — пігмеї в тропічних лісах Центральної Африки та веди в джунглях Цейлону (Наука.., 8, 1969, 19); // перен. Тихий шум, шелест, дзюрчання і т. ін. Вона [пісня] не пестощі любови [любові], Не вітру шум, не шепіт хвиль (Фр., XIII, 1954, 91); Данило лежав під дубом і під шепіт листя дрімав (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 426); Знову місток і внизу дзюркотливий шепіт чистої, аж до дна прозорої води (Томч., Жменяки, 1964, 63); // заст. Чаклування, яке здійснює баба-шептуха. Ото слухають, слухають дівчата, та: "Бабо-бабо! От ми од вас хліб одіб’ємо — нащо все порозказували?".."Дурні-дурні! Я ж вам хіба які мудрі шепоти розказую?.." (Дн. Чайка, Тв., 1960, 25); — Чи ви мене коло того знахарства заставали? Та я.. всі шепоти-наговори перезабула (Вол., Місячне срібло, 1961, 317). 2. перев. мн., розм. Чутки, поголоски, розмови (перев. потайні). 3. у знач. присл. ше́потом. Тихо, без участі голосу; пошепки. Кола говорив шепотом, щоб не будити дітей (Кундзич, Пов. і опов., 1951, 28). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 440.

  1. шепіт—мен. чол. роду...Большой украинско-русский словарь
  2. шепіт—поту ч.i Тихе мовлення при якому звуки вимовляються без участ голосових звязок. перен. Тихий шум шелест дзюрчання т. н. заст. Чаклування яке здйсню бабашептуха. перев. ...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. шепіт—шепт поту...Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку
  4. шепіт—шепт менник чоловчого роду...Орфографічний словник української мови
  5. шепіт—шептпоту м.em пот...Орфоепічний словник української мови
  6. шепіт—шепт поту м. пот....Орфоэпический словарь украинского языка
  7. шепіт—Шепт шепоту поти потв...Правописний словник Голоскевича
  8. шепіт—Iперешепт перешепти пошепт шепотання шепотння шепт шептання звучання наклеп...Словник синонімів Вусика
  9. шепіт—пошепт шепотння хвиль дзюрчання листя шелест мн. ШЕПТИ нашепти нашптування бабяч чутки поголоски...Словник синонімів Караванського
  10. шепіт—ПОШЕПКИstrong дуже тихо говорити розмовляти ШЕПОТОМstrong ПОШЕПТОМstrong розм. НАПОШЕПКИstrong розм. Люде гомонли тихо пошепки неначе вони були не в дбров а стояли десь ...Словник синонімів української мови
  11. шепіт—ШЕПТ поту ч. Тихе мовлення при якому звуки вимовляються без участ голосових звязок.Щось десь трщить ламаться гупають чоботи чуться шепт дихання М. КоцюбинськийГолос Антон...Словник української мови у 20 томах
  12. шепіт—поту ч. Тихе мовлення при якому звуки вимовляються без участ голосових звязок. перен. Тихий шум шелест дзюрчання т. н. заст. Чаклування яке здйсню бабашептуха. перев...Толковый словарь украинского языка
  13. шепіт—Whisper whisperingтеатральний шепт stage whisper...Українсько-англійський словник
  14. шепіт—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
  15. шепіт—em...Українсько-китайський словник
  16. шепіт—Hvisk hvisking...Українсько-норвезький словник
  17. шепіт—[szepit]...Українсько-польський словник
  18. шепіт—поту m szept...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
  19. шепіт—шпот...Українсько-російський словник
  20. шепіт—Viska...Українсько-шведський словник