Словник української мови в 11 томах

ЧА́ВКАТИ

ЧА́ВКАТИ, аю, аєш, недок. 1. Просочуватися, просмоктуватися під тиском чого-небудь, видаючи характерні звуки чмокання, цмокання, хлюпання (про болото, твань, трясовину і т. ін.). Дівчина по коліна провалилася в трясовину.. Липуча твань чавкала, здіймалась пухирями, засмоктуючи все глибше й глибше (Донч., III, 1956, 76); // безос. Хороше! А що плутає ноги втома та чавкає в драних чоботях — дарма: ось і відпочине, і онучі просушить (Головко, II, 1957, 179); Директор побіг йому назустріч, не помічаючи того, що під ногами неприємно чавкає, а на халяви летить багнюка (Збан., Переджнив’я, 1960, 399); // Спричиняти такі звуки, ступаючи по болоту, багну, твані і т. ін. Ходять селяни, чавкають драними чобітьми по бездоріжжю (Мик., II, 1957, 7); Чавкають чоботи, які ви з трудом витягаєте з баговиння (Вишня, II, 1956, 216); Іти було важко. Маленькі ноженята, обгорнуті в ганчір’я, чавкали в грязюці (Головко, І, 1957, 86). 2. розм. Жувати, голосно прицмокуючи губами; плямкати ротом. Він мерщій наклав собі повну тарілку вареників, прилив зверху маслом, та ще й сметаною добре їх примастив, а потім, на увесь рот чавкаючи, почав їх уминати (Мирний, IV, 1955, 365); Півники він віддав Герусу, і той поквапливо почав їх трощити, чавкаючи і висмоктуючи кожну кісточку (Стельмах, II, 1962, 227); Риба пити хоче, ніхто їй не дає, тільки ротом вона чавкає (Ів., Укр.. казки, 1950, 118); // перех. і без додатка, їсти, видаючи такі звуки. Серед пасажирів у купе була ще тілиста дама. Всю дорогу вона чавкала смажену курку і в розмову не втручалась (Панч, В дорозі, 1959, 180); Він любив з золотої тарілочки Ротом беззубим чавкать м’ясце (Мал., Звенигора, 1959, 224). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 260.

  1. чавкати—дсл. недокон. виду що робитиem неперех.Дприслвникова формаem чавкавши чавкаючичавкатьДеепричастная формаem чавкав чавкая...Большой украинско-русский словарь
  2. чавкати—аю аш недок.i Просочуватися просмоктуватися пд тиском чогонебудь видаючи характерн звуки чмокання цмокання хлюпання про болото твань трясовину т. н. Спричиняти так звук...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. чавкати—чавкати дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
  4. чавкати—див.em плямкати ходити...Словник синонімів Вусика
  5. чавкати—твань чвакати чавкотти чвакотти ротом жвакати плямкати цямкати тевкати...Словник синонімів Караванського
  6. чавкати—СТИstrong приймати жу СПОЖИВАТИstrong ЗАЖИВАТИstrong ЖИВИТИСЯstrong УЖИВАТИstrong ВЖИВАТИstrong розм. ПОЖИВЛЯТИСЯstrong розм. ПОЖИВАТИstrong розм. КУСАТИstrong розм. ЖУВА...Словник синонімів української мови
  7. чавкати—ЧАВКАТИ аю аш недок. Просочуватися просмоктуватися пд тиском чогонебудь видаючи характерн звуки чмокання цмокання хлюпання про болото твань трясовину т. н.Двчина по колн...Словник української мови у 20 томах
  8. чавкати—Жвакати жвакнути зжвакувати зжвакнути пожвакувати пожвакнути жвякати жвякнути зжвякувати зжвякнути пожвякувати пожвякнути плямкати плямкнути зплямкувати зплямкати поплямк...Словник чужослів Павло Штепа
  9. чавкати—аю аш недок. Просочуватися просмоктуватися пд тиском чогонебудь видаючи характерн звуки чмокання цмокання хлюпання про болото твань трясовину т. н. Спричиняти так звук...Толковый словарь украинского языка
  10. чавкати—To munch...Українсько-англійський словник
  11. чавкати—[czawkaty]...Українсько-польський словник