ХВАЛИ́ТИСЯ

ХВАЛИ́ТИСЯ, хвалю́ся, хва́лишся, недок. 1. Хвалити себе, вихвалятися ким-, чим-небудь. — І годі тобі хвалитись дітьми. Хвалила ж сова своїх дітей, що нема кращих на світі, а яка ж там совина краса? — сказав Кайдаш (Н.-Лев., II, 1956, 282); О. Василь хваливсь своїм хазяйством. Він показав власноручно посаджені яблуні (Коцюб., І, 1955, 320); Зухвало й голосно сміявся Марусяк при своїм столі. Хвалився своїми богатирськими вчинками, і тими, що були, і такими, що їх не бувало (Хотк., II, 1966, 198); — Е, коні ми подоставали. Прямо як змії! Із кінного заводу видерли. Як летиш, аж вітер вуха обпікає,— хвалився Круп’як (Стельмах, II, 1962, 183). 2. кому і без додатка. Розповідати, казати так, щоб усі чули. — Ой, гарно на буряках! — хвалилася Василина дівчатам (Н.-Лев., II, 1956, 47); А то якось сонце було так, як під снідання. Його нема. Явдоха впоралась трохи — пішла до биків. Коли увіходить, хвалиться: — Нема биків (Тесл., З книги життя, 1949, 23); // Виявляти, розкривати те, що до цього часу було таємницею, невідомим; відкривати. — Мартусю! Що ж ми тепер будемо з книжкою робити? — зашептала я, тремтячи уся.— Цитьте! Нікому не хваліться, як будуть питати,— витираючи сльози, швидко проказала вона (Мирний, IV, 1955, 342); — А бідаки гомонять, мовби комуністи ділитимуть землю,— шепотом хвалилася Глафіра (Чорн., Визвол. земля, 1959, 46). &́9671; Хвали́ся; Хвалі́ться: а) спонукальне прохання розповісти про свої успіхи. — Що ж там таке привіз ти? Чого мовчиш? Хвалися вже! — напосідає мама (Мирний, IV, 1955, 339); б) (ірон.) уживається для вираження осуду, заперечення яких-небудь розмов, дій. —Хвались, хвались, Андрійку, каліцтвом, комусь воно дуже потрібне,— шипіла Маланка (Коцюб., II, 1955, 99). 3. з інфін., із спол. що. Хвалькувато погрожувати; нахвалятися. — Демко Сіроштан просвітку мені не дає; позавчора хваливсь, що мого кота вб’є, як його не берегтиму, а він таки вб’є (Кв.-Осн., II, 1956, 192); Він лаявся, хвалився, що всіх їх знищить, всім їм оддячить (Мирний, III, 1954, 56). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 33.

хвалити(ся)—дсл. недокон. виду що робитиemДприслвникова формаem хваливши хвалячи. висловлювати похвалу. звеличувати прославлятихвалитьДеепричастная формаem хвалив хваля...Большой украинско-русский словарь
хвалити(ся)—дсл. недокон. виду що робитиemДприслвникова формаem хваливши хвалячи. висловлювати похвалу. звеличувати прославлятихвалитьДеепричастная формаem хвалив хваля...Большой украинско-русский словарь
хвалитися—хвалюся хвалишся недок.i Хвалити себе вихвалятися ким чимнебудь. кому без додаткаi. Розповдати казати так щоб ус чули. Виявляти розкривати те що до цього часу було тамн...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
хвалитися—хвалитися дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
хвалитися—хвалитисяса лиеsupса лиеsupца лаца нак.em лиuса л...Орфоепічний словник української мови
хвалитися—хвалитиеса луса лиеса лиеца лаца нак. лиса лца....Орфоэпический словарь украинского языка
хвалитися—глаг. радостно кричать петь от радости хвастаться тщеславиться. Кор. ....Словарь церковнославянского языка
хвалитися—Виношуватися вихвалятися вихвастуватися задаватися осьмиuкати ось ми! похвалятися розхвалятися хвастати хвастатися якатиФразеологчн синонмиstrong випинати груди носитися ...Словник синонімів Вусика
хвалитися—хвалити себе чим вихвалятися хвастати ХИЗУВАТИСЯ ЧВАНИТИСЯ кн. фанфаронити убити нахвалятися кому говорити повдати повдомляти кого....Словник синонімів Караванського
хвалитися—хвалити себе вихвалятися хвастати хизуватися бльшою мрою величатися чванитися задаватися козиряти....Словник синонімів Полюги
хвалитися—ВДКРИВАТИstrong робити вдомим те що було прихованим тамним РОЗКРИВАТИstrong ВИКРИВАТИstrong ЗЯСОВУВАТИstrong ХВАЛИТИСЯstrong. Док. вдкритиstrong розкритиstrong викритиst...Словник синонімів української мови
хвалитися—ХВАЛИТИСЯ хвалюся хвалишся недок. Хвалити себе вихвалятися ким чимнебудь.Батькомматрю не хвались а хвались честю прислвя год тоб хвалитись дтьми. Хвалила ж сова свох дте...Словник української мови у 20 томах
хвалитися—хвалюся хвалишся недок. Хвалити себе вихвалятися ким чимнебудь. кому без додаткаem. Розповдати казати так щоб ус чули. Виявляти розкривати те що до цього часу було та...Толковый словарь украинского языка
хвалитися—To boast ofem to brag to swagger to vaunt...Українсько-англійський словник
хвалитися—выхваляцца...Українсько-білоруський словник II
хвалитися—Выхваляцца...Українсько-білоруський словник II
хвалитися—выхваляцца...Українсько-білоруський словник
хвалитися—Prale...Українсько-датський словник
хвалитися—em...Українсько-китайський словник
хвалитися—[hwaytysja]chwali si...Українсько-польський словник
хвалити(ся)—лю лиш chwali si...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
хвалитися—хвалиться хвастаться разг. хвастать похваляться выхваляться сообщать говорить рассказывать угрожать разг. хвалиться похваляться...Українсько-російський словник