Словник української мови в 11 томах

ФРОНТО́НЧИК

ФРОНТО́НЧИК, а, ч., архт. Зменш. до фронто́н. Широкі, округлі вікна будівлі облямовані наличниками з півколонок, над якими в’яззю випинаються дугові фрон-тончики (Стельмах, І, 1962, 78); Будівельники довго щось там мудрували, доліпили до колишнього гаража якийсь фронтончик, якісь навіть колони (Загреб., Диво, 1968, 288). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 647.

  1. фронтончик—мен. чол. роду...Большой украинско-русский словарь
  2. фронтончик—а ч.i архт.i Зменш. до фронтон....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. фронтончик—фронтончик менник чоловчого роду...Орфографічний словник української мови
  4. фронтончик—фронтончик сущ. колво синонимов фронтон Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин. . Синонимы фронтон...Словарь синонимов II
  5. фронтончик—ФРОНТОНЧИК а ч. архт.Зменш. до фронтон.Широк округл вкна будвл облямован наличниками з пвколонок над якими вяззю випинаються дугов фронтончики М. СтельмахБудвельники довг...Словник української мови у 20 томах
  6. фронтончик—а ч. архт. Зменш. до фронтон....Толковый словарь украинского языка