Словник української мови в 11 томах

СУДДЯ́

СУДДЯ́, і́, ч. 1. Службова особа в органах суду, яка виносить вирок у судовій справі. — Ходімо у паланку до військового судді — нехай він нас розсудить, хто з нас трьох злодій, бо вже, опріч нас, нікому і вкрасти тих грошей (Стор., І, 1957, 39); — Яка в вас справа? — спитав суддя (Коб., III, 1956, 503); Дід Омелько ойкав і запевняв, що.. наїдуть судді та підсудки і довідаються про кожного, хто він і звідки, і поженуть їх до колишніх панів (Тулуб, Людолови, І, 1957, 22); Судді незалежні і підкоряються тільки законові (Рад. суд охороняє права.., 1954, 17); Суддя — обранець народу, і він завжди повинен відчувати і усвідомлювати, які високі вимоги ставить народ до радянського суду (Ком. Укр., 9, 1966, 22); * У порівн. [Юда:] Та що ти мов суддя мене питаєш? Мені вже се обридло (Л. Укр., III, 1952, 141); Коли мовчазні, мов камінні, десяцькі привели до зборні Романа, там за столом неприступними суддями сиділи Окунь, Салоган і Октав Пігловський (Стельмах, І, 1962, 463). Мирови́й суддя́ див. мирови́й; Наро́дний суддя́ див. наро́дний; Прися́жний суддя́ див. прися́жний. 2. У спорті — той, хто судить змагання, гру. Коли суддя просвистів відбій, сотні рук підхопили Вадика, а оркестр заграв туш на честь переможця-футболіста (Збан., Таємниця.., 1971, 369). Суддя́-інформа́тор — той, хто інформує про регламент, хід змагань. На червоному щиті суддя-інформатор крейдою пише очки, завойовані командами (Собко, Матв. затока, 1962, 355). 3. Людина, яка висловлює свою думку про когось, щось, дає оцінку кому-, чому-небудь. [Люцій (до громади):] Вас, браття, я кличу в судді межи ним і мною (Л. Укр., II, 1951, 427); Коли між офіцерами виникала з якогось приводу суперечка, Івана Антоновича звичайно обирали суддею (Гончар, III, 1959, 198); Народ — найвищий суддя в мистецтві (Рильський, Веч. розмови, 1964, 257); * Образно. [Соняшник:] На світі повинен бути один суддя: правда! (Дмит., Дівоча доля, 1960, 80); * У порівн. Руїни сірі. Галки на стіні Сидять, мов судді марноти людської (Рильський, III, 1961, 274). ◊ Бог вам (тобі́, йому́ і т. ін.) суддя́, заст. — не мені вас (тебе, його і т. ін.) засуджувати. Чи найшла Оксана собі уроки чи роботу? — ледача дівчина, не пише мені — бог їй суддя! (Л. Укр., V, 1956, 180). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 824.

  1. суддямен. чол. роду жив. жн. роду жив....Большой украинско-русский словарь
  2. суддяч.i Службова особа в органах суду яка виносить вирок у судовй справ. Народний суддяi. Присяжний суддяi. У спорт той хто судить змагання гру.Суддянформатор той хто нфор...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. суддясуддя менник чоловчого роду стота Але два три чотири судд...Орфографічний словник української мови
  4. суддясуддя ор.em деuйу мн.em суuд судва суд...Орфоепічний словник української мови
  5. суддясуда д ор. дейу мн. суд суд два суд....Орфоэпический словарь украинского языка
  6. суддяСуддя дд ддею судде! судд суддв...Правописний словник Голоскевича
  7. суддяКоли карман пустий то суддя глухий.Якщо не маш грошей щоб пдкупити суддю то вн не виршить справу на твою користь.У кого суддя взяв той справу виграв.Вд кого суддя взяв х...Приповідки або українсько-народня філософія
  8. суддяприсяглий член жюр третейський арбтр мн. СУДД зб. суд жюр....Словник синонімів Караванського
  9. суддяАРБТРstrong той хто судить спортивну гру змагання СУДДЯstrong РЕФЕРstrong перев. у боксерських змаганнях. Арбтр футбольного матчу не вагаючись призначив винуватцям суворе...Словник синонімів української мови
  10. суддяСУДДЯ ч. Службова особа в органах суду яка виносить вирок у судовй справ. Ходмо у паланку до вйськового судд нехай вн нас розсудить хто з нас трьох злодй бо вже опрч на...Словник української мови у 20 томах
  11. суддям judge justice magistrate [спорт] referee umpire вдбр суддв selection of judges вдставка судд removal of a judge звання посада судд judgeship justiceship квалфкацйна...Сучасний українсько-англійський юридичний словник ( І. Борисенко, В. В. Саєнко, Н. М. Конончук, Т. І. Конончук)
  12. суддяч. Службова особа в органах суду яка виносить вирок у судовй справ. Народний суддяem. Присяжний суддяem. У спорт той хто судить змагання гру. Суддянформатор той хто ...Толковый словарь украинского языка
  13. суддяadjudicator суду скарбниц у Великобритан baron court justiciarry judge jurat magistrate...Украинско-английский юридический словарь
  14. суддяюр.em judgeмировий суддя magistrate Justice of the Peaceтретейський суддя arbitrator arbiterвдхилити суддю дати вдведення судд to challenge the judge спорт.em футбол ...Українсько-англійський словник
  15. суддясуддя м. judge justice magistrate officer of justice\я адмнстративного суду administrative law judge \я апеляцйного суду appellate court judge \я в судовому засданн judge...Українсько-англійський словник з прав людини
  16. суддясуддзя судзьдзя...Українсько-білоруський словник II
  17. суддяСуддзя...Українсько-білоруський словник II
  18. суддясуддзясудзьдзя...Українсько-білоруський словник
  19. суддя...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
  20. суддяDommer...Українсько-датський словник
  21. суддяem...Українсько-китайський словник
  22. суддяDommer...Українсько-норвезький словник
  23. суддя[suddja]...Українсько-польський словник
  24. суддяm sdzia arbiter sportowy...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
  25. суддясудья...Українсько-російський словник
  26. суддяDomare...Українсько-шведський словник