СЛАБИ́Й

СЛАБИ́Й, а́, е́. 1. Хворий, недужий. У невеличкій кімнаті лежить на ліжку слабий хлопчик (Л. Укр., III, 1952, 487); Він довго не признавався, що він слабий, насилу волочив ноги, а все-таки ходив на роботу (Н.-Лев, II, 1956, 211); — Слабий я був, не міг битися, але ж не здригнулася рука: забив ротмістра, як собаку (Тулуб, Людолови, І, 1957, 410); *У порівн. — Чого він став такий блідий, як смерть, та нужденний, неначе слабий? (Н.-Лев., II, 1956, 344); // у знач. ім. слаби́й, бо́го, ч.; слаба́, бо́ї, ж. Хвора людина. [Диякон (до Нартала):] Тебе прошу, посидь коло слабого, поки ми з панею зготуєм купіль (Л. Укр., II, 1951, 406); [Писар:] Гарна бісова дівчина: оком поведе — й слабого з постелі зведе (К.-Карий, І, 1960, 47); Слаба жалібно стогнала день і ніч (Коцюб., І, 1955, 465); // на що, рідко чим. Хворий якою-небудь хворобою; у якого щось болить. Недавно оселився тут один галичанин, слабий на туберкульоз (Коцюб., III, 1956, 408); Миша давно вже поїхав у Холм, хоч трохи пізніше, як усі гімназисти, бо був слабий на горло (Л. Укр., V, 1956, 8); Червоні заплакані очі були сухі, як у людей, слабих гарячкою (Н.-Лев., VI, 1966, 69); // Який не відзначається міцністю (про здоров’я). Дорош знав, що працювати фізично йому буде тяжко, бо здоров’я його ще слабе (Тют., Вир, 1964, 110); // Який функціонує з відхиленнями від норми (про організм, його орган). Слабий організм; Слабі легені; Слабе серце. 2. Який має невелику фізичну силу; протилежне сильний. Слабий, боязливий, негарний з лиця, Він сирота був, без гнізда, без вітця (Фр., XIII, 1954 412); Третій чоловік, низенький, слабий, навіть трохі горбатенький, був усім відомий Коростильов (Тют., Вир, 1964, 464); // у знач. ім. слаби́й, бо́го, ч.; слаба́ бо́ї, ж. Той, хто не має великої фізичної сили. Слабий з дужим не борись (Номис, 1864, № 1417); Хома любив Павла так, як слабий любить сильного (Тют., Вир 1964, 372); // В яких немає достатньої сили (про руки ноги, м’язи і т. ін.). Смирнесенько коло молодиці сиділа ся дівчинка малая,.. часом горнучись до старої, що її з плачем обнімала й пригортала слабими, недолугими руками (Вовчок, І, 1955, 369); Вона бігла, хоч ноги в не були слабіші, ніж вчора (Коцюб., І, 1955, 363); // Який знесилився, ослаб від хвороби, втоми, голоду і т. ін Тоді я був після хвороби ще слабий. Тепер трохи подужчав (Мирний, V, 1955, 423); — Запав я у сніг; хоч що вже мучусь, не здвигну [сани] й на п’ядь. Конята змучені, і слабий (Фр., XIII, 1954, 38); Обличчя дівчинки порожевіло, але вона була ще така слаба, що не могла говорити і лежала з закритими очима (Тют., Вир, 1964, 429) // Неміцної будови, схильний до захворювань; хворобливий. — Як я одружився, на перший рік послав нам бо сина, оцього Івана. Уродився він дуже слабий (Стор., І, 1957, 214); // Який погано, повільно росте (про рослину); // Який втратив колишню гостроту, притупився; (про слух, зір, пам’ять). Не його слабим очам продивитися ту густу темноту, яка зараз обняла хату!.. (Мирний, І, 1954, 321). ◊ Слаба́ стать див. стать; Слаби́й як уче́тверо мо́туз ірон.— дужий, сильний. 3. Який не відзначається твердістю, стійкістю, вольовим характером. Його натура була слаба,.. він хотів, як кажуть, щоб упасти і не забитися (Мирний, III 1954, 186); Між родиною в печері На спині, слабий душею, Атта Троль лежить, задумавсь (Л. Укр., IV 1954, 142). 4. Який не має великої сили, влади, великого впливу авторитету. [Старий:] Той християнський бог від наших слабший, лиш над хоробами він має силу (Л. Укр., II, 1951, 519); Слаба держава; // у знач. ім. слаби́й, бо́го, ч.; слаба́, бо́ї, ж. Той, хто не має великої сили влади, великого впливу, авторитету. Хто, коли, ставши в обороні бідних і слабих, не прийшов в розлад з можними й сильними?! (Кобр., Вибр., 1954, 37); Ленін іде! Слово його беріте, Бідні, обдерті, слабі (Павл., Бист рина, 1959, 5); // Який втратив свою воєнну міць, здатність до опору, наступу і т. ін. (про армію, її підрозділ). 5. Незначний силою, ступенем вияву. Я упав від мук; Захитався стяг в слабім стиску рук Серед темряви непрохідної (Граб., І, 1959, 343); Із слабим шумом, схожим на шум тополиного листу, злітали [посмітюхи] поперед морди коня (Тют., Вир, 1964, 99); Слабий посміх; // Неяскравий, тьмяний. В обозі Турна тих стало, І тілько-тілько що блищало Од слабих блідих огоньків [вогників] (Котл., І, 1952, 220); Де-не-де блищали на стовпах ліхтарі-керосинки, кладучи слабі відсвіти на землю (Гончар, І, 1959, 37); // Неголосний. Все це сказано було поволі, хоча слабим, але рівним рішучим голосом (Фр., VI, 1951, 300); // Незначний, малий. Треба було робити, не дивлячись ні на слабу силу, ні на нездорове тіло, щоб не пропасти з голоду (Мирний, І, 1954, 50); — Моя душа занадто мала для великих терпінь, мої сили занадто слабі… (Хотк., II, 1966, 223). Слаби́й ви́слів (ви́раз) — вислів, який не може передати всієї повноти почуттів, думок і т. ін. Я так звик до тебе, ні, це слабий вираз, краще, так поріднився з тобою, що ти мені потрібна, як повітря, як вода… (Коцюб., III, 1956, 149). 6. Непереконливий, необгрунтований. Слабий доказ. 7. Який не досягає потрібного рівня розвитку; відсталий. — Ферма в нас була слаба, породистих корів не було, а тепер у артілі є новий завфермою, він це діло повернув (Тют., Вир, 1964, 178); // Який не має певних знань, навиків і т. ін. Слабий фахівець; // Недосконалий у художньому відношенні. Поряд з хорошими віршами є вірші слабі, розтягнуті (Рад. літ-во, 1, 1962, 13). ◊ Слаба́ голова́ — те саме, що Слабка́ голова́ (див. слабки́й); Слаба́ струна́ (стру́нка) див. струна́, стру́нка; Слабе́ мі́сце; Слаба́ сторона́ — те саме, що Слабке́ мі́сце; Слабка́ сторона́ (див. слабки́й). Батареї сміливіше пристрілюються до гусениць [танка], колупають дорогу, луплять в лоб, шукають слабого місця в броні (Ю. Янов., І, 1954, 54); — Я знаю їх [панів] слабі сторони, їх привички, їх непрактичність, непорядність, негосподарність (Фр., VII, 1951, 231); Слаби́й на уто́ри див. уто́ри. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 340.

слабий—адктив...Большой украинско-русский словарь
слабий—а е. Хворий недужий. у знач. м.i слабий бого ч. слаба бо ж. Хвора людина. на щоi рдко чимi. Хворий на якунебудь хворобу у якого щось болить. Який не вдзначаться мцнстю п...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
слабий—слабий хворий м ср ст хорий...Лексикон львівський
слабий—слабий прикметник...Орфографічний словник української мови
слабий—Слабий ба бе...Правописний словник Голоскевича
слабий—На всяку слабсть злля росте.На всяку хворобу можна знайти лки треба тльки знати як.Слабсть дурнота творять нужду.Говорить той хто не живе в нужд.Слабому серцю грко без ...Приповідки або українсько-народня філософія
слабий—Iанемчний бездужий безздоровий безздоровний безпомчний безсилий безсилок безсильний благенький благесенький благий благонький винжений виснаглий виснажений вутленький вут...Словник синонімів Вусика
слабий—хворий недужий силою вдачею СЛАБКИЙ слабенький слабовитий....Словник синонімів Караванського
слабий—який ма невелику фзичну силу слабкий кволий хирлявий несильний безсилий....Словник синонімів Полюги
слабий—НЕДОСКОНАЛИЙstrong який не досяг досконалост ма сво вади НЕЗРЛИЙstrong НЕДОЗРЛИЙstrong НЕВИКНЧЕНИЙstrong НЕДОВЕРШЕНИЙstrong НЕДОРОБЛЕНИЙstrong не доведений до кнця тому ...Словник синонімів української мови
слабий—СЛАБИЙ а е. Хворий недужий.У невеличкй кмнат лежить на лжку слабий хлопчик Леся УкранкаВн довго не признавався що вн слабий насилу волочив ноги а всетаки ходив на роботу ...Словник української мови у 20 томах
слабий—а е. Хворий недужий. у знач. м. слабий бого ч. слаба бо ж. Хвора людина. на щоem рдко чимem. Хворий на якунебудь хворобу у якого щось болить. Який не вдзначаться мцнс...Толковый словарь украинского языка
слабий—див.em слабкий хворийem sick...Українсько-англійський словник
слабий—зломак кволы нядужы слабы...Українсько-білоруський словник II
слабий—Зломак...Українсько-білоруський словник II
слабий—зломаккволынядужыслабы...Українсько-білоруський словник
слабий—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
слабий—Svag...Українсько-датський словник
слабий—I Вн слабий на нерви Слабе мсце...Українсько-китайський словник
слабий—Svak...Українсько-норвезький словник
слабий—[sabyj] niezdrowy ослаблений saby...Українсько-польський словник
слабий—. saby слух saby such слаб оч saby wzrok . chory . nienasycony roztwr...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
слабий—прил. слабый разг. жидкий недостаточный по силе величине и т.п. упавший о голосе тоне слабе мсце слабое место прил. больной нездоровый разг. хворый хрупкий болезненный ...Українсько-російський словник
слабий—Svag vek...Українсько-шведський словник
слабий—болюча слаба слабка т. н. струна чия кого. Найбльш вразливе мсце те що особливо мучить хвилю когонебудь. Ганна Ну от се ж болюча струна для Льолика. Вн зовсм в ншому с...Фразеологічний словник української мови