СЛА́ТИ1

СЛА́ТИ1, шлю, шлеш; мин. ч. слав, слала, ло; наказ. сп. шли; недок., перех. 1. Відсилати, направляти кого-небудь кудись з певною метою, з певним дорученням. Як Турн біснується, лютує, В сусідні царства шле послів. Чи хто із них не порятує Протав Троянських злих синів (Котл., I, 1952, 191); Того ж таки тижня самого занедужала панночка. Охає і стогне, і кричить. Стара злякалась, плаче, по лікаря шле (Вовчок, І, 1955, 113); — Любий джуро! щира дяка тій, що шле тебе до мене, але я прийти, не можу на запросини лагідні (Л. Укр., І, 1951, 433); — Куди і в якій справі посилав цар своїх послів, мені з Москви не одписано. А цареві слати своїх людей вільно куди заманеться, як і королю вашому (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 51). Сла́ти за рушника́ми див. рушни́к; Сла́ти сваті́в див. сват1; Сла́ти старості́в див. ста́роста. 2. Відправляти що-небудь поштою або через посильного для передачі комусь; посилати. — Почав Хоцінський до мене вчащати; просить і до себе, дав мені гостинці, шле мені з сахарні по голові сахару (Н.-Лев., І, 1956, 125); Чутка у гаю була така, Що ніби Щука та частенько, Як тільки зробиться темненько, Лисиці й шле то щупачка, То сотеньку карасиків живеньких (Гл., Вибр., 1951, 43); Я думаю,.. що можна гроші просто на його адресу слати (Л. Укр., V, 1956, 374); З Василем не губила зв’язку, щоночі слала листи, на фронти (Логв., Давні рани, 1961, 59); // перен. Виявляючи своє ставлення до кого-небудь, звертати до нього мову, усмішку і т. ін. Федь, відходячи, шле солодку посмішку офіцерові (Ю. Янов., IV, 1959, 186); Він, з жаром фанатика звертався до бога, слав йому невміло складені молитва, щоб Тимофій приплив до берега (Стельмах, II, 1962, 203). Сла́ти погро́зи — погрожувати. Була війни сумна пора.. Всі слали ворогу погрози (Сос., І, 1957, 433); Сла́ти приві́т (віта́ння, поклі́н, покло́ни, поздоро́влення і т. ін.) кому — вітати кого-небудь (звичайно у листі) або передавати вітання. Про нього пишуть у газетах і шлють привіти земляки (Сос., II, 1958, 439); — Що ваш Роман може нового написати! — вже сердиться десяцький. — Жив, здоров, чого і вам бажає, а далі всім шле поклони від високого неба і до низької землі (Стельмах, І, 1962, 512); Сла́ти прокльо́ни (прокля́ття) кому, чому — проклинати кого-, що-небудь. Вхопившись рукою за груди, щось шепче [чоловік], припавши ниць до землі… Чи то поклони б’є? а чи прокльони шле?.. (Мирний, І, 1954, 358); Люди є різні. Характери різні. Отак і в коханні: один галасує, Ставить вимоги, прокльони шле грізні (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 91); Не візьме більш рушниці в руки. Страшного списа не вживе… Прокляття шле, безсилий з муки, На панування світове (Граб., І, 1959, 259). ◊ Неха́й (хай) бог (госпо́дь) шле що, заст.— уживається при побажанні добра, здоров’я і т. ін. Нехай бог шле добре здоров’я і жінці і діточкам твоїм (Шевч., VI, 1957, 201). 3. Направляти, скеровувати що-небудь у певному напрямку, до когось, чогось. Вчора грало-шуміло воно [море] Без вітру, Сьогодні вже тихо й лагідно до берега шле свої хвилі (Л. Укр., І, 1951, 150); За кожну краплю крові слав він кулі у ненависні спини ворогів (Сос., Солов. далі, 1957, 34); Високе небо виблискувало, як полива на відрі, слало на землю тихі шуми (Тют., Вир, 1964, 374); // Спрямовувати на щось, кудись (проміння, світло, погляд і т. ін.). Мов зачарований, стоїть Бахчисарай. Шле місяць з неба промені злотисті (Л. Укр., І, 1951, 70); В холоднім небі зорі, як сніжинки, шлють байдуже світло на замовклий брук (Сос., II, 1958, 100); Печальний шлють очі погляд у сірі безодні, кличуть пристрасно, ждуть сонця, привіту, далекої ласки (Хотк., II, 1966, 266). СЛА́ТИ2, стелю́, сте́леш, недок. Те саме, що стели́ти. Стелять перед столом рушник (Сл. Гр.); Вона перед ними стеле оксамити та атласи, що від старої панії має (Вовчок, І, 1955, 115); Четверо дітей лагодилось уже лягати спати на полу, а Ївга слала їм (Гр., II, 1963, 353); Насилу я діждався вечора, та мерщій звелів слати і ліг спати (Мирний, IV, 1955, 353); Увійшла господарка, принесла соломи й почала слати нам постіль (Досв., Вибр., 1959, 73); Ще пам’ята донині сивий Київ Рядки друкованих уперше літер… На Федорова гріб із львівських ясенів Пожовкле листя стеле львівський вітер… (Павл., Бистрина, 1959, 24); * Образно. Осінь слала по землі свій золотавий килим… (Збан., Над Десною, 1951, 133); Товстющі столітні дуби ще слала ранкові тіні по косогору до ставка (Ле, Ю. Кудря, 1956, 100); Відходив день, і слала ніч тумани… (Сос., І, 1957, 475). Сла́ти поко́си (покі́с) — те саме, що Кла́сти поко́си (покі́с) (див. кла́сти). Легко коситься на горі: вітер прохолоджує, коса коротенька. Зігнеться низько косар — і стеле, стеле, стеле покіс за покосом (Хотк., II, 1966, 316); Коса знов сичала в траві, косарі бовталась у болоті, слали покоси (Горд., II, 1959, 199). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 349 - 350.

слати—I шлю шлеш мин. ч.i слав слала слало наказ. сп.i шли недок.i перех.i Вдсилати направляти когонебудь кудись з певною метою з певним дорученням. Слати сватвi. Вдправляти ...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
слати—слати дслово недоконаного виду вдсилати слати дслово недоконаного виду стелити...Орфографічний словник української мови
слати—слатиIstrong [слашлу шлеш шлеиsupмоu шлеиsupтеu нак.em шли шлт посилати [сла стеuлеиsupш мин.em а аuла нак.em стеиsupлиu стеиsupлuт стелити...Орфоепічний словник української мови
слати—I слатие шлу шлеш шлеимо шлеите нак. шли шлт посилатиII слатиестеилу стелеиш мин. а ала нак. стеили стеилт стелити....Орфоэпический словарь украинского языка
слати—Слати посилатиem шлю шлеш шлемо шлете шлють шли шлть сланийслати стелитиem стелю стелеш стелють слав слала алеem частшеem стелити стелю стелиш стелять стелив лила стелени...Правописний словник Голоскевича
слати—ПОСИЛАТИ надсилати вдсилати присилати пересилати кого вдряджати сватв засилати шпигв пдсилати свтло випромнювати спрямовувати. ПРОСТЕЛЯТИ д! СТЕЛИТИ....Словник синонімів Караванського
слати—ВДПРАВЛЯТИstrong пересилати щонебудь адресатов замовников тощо поштою телеграфом транспортом передавати через когось т. н. ВИСИЛАТИstrong ВДСИЛАТИstrong СЛАТИstrong ПОСИ...Словник синонімів української мови
слати—СЛАТИstrongstrong шлю шлеш мин. ч. слав слала ло наказ. сп. шли недок. кого що. Вдсилати направляти когонебудь кудись з певною метою з певним дорученням.Як Турн бснуться ...Словник української мови у 20 томах
слати—Слать слатиstrong отправлять направлять когол. чтол. Сего ради се азъ сълю къ вамъ пророкы прмудры и кънигъчия. Остр. ев. об. гг.em [Я]ко се слыша от мене фараонъ яро...Слово о полку Игореве - словарь-справочник
слати—Istrong шлю шлеш мин. ч. слав слала слало наказ. сп. шли недок. перех. Вдсилати направляти когонебудь кудись з певною метою з певним дорученням. Слати сватвem. Вдправлят...Толковый словарь украинского языка
слати—Ito send to send off див.em посилати надсилати to make a bed...Українсько-англійський словник
слати—накрыць...Українсько-білоруський словник II
слати—Накрыць...Українсько-білоруський словник II
слати—накрыць...Українсько-білоруський словник
слати—I стелити...Українсько-китайський словник
слати—I. шлю шлеш sa posya zasya II. слатися стелю стелеш sa si cieli si rozpociera si...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
слати—I слать посылать II стлать стелить...Українсько-російський словник