Словник української мови в 11 томах

РУБИ́ТИ

РУБИ́ТИ, рублю́, ру́биш; мн. ру́блять; недок., перех. Підшивати, заломивши край (тканини); підрублювати. — Не жаль мені хустиночки, що її рубила, А жаль мені Василини, що вірно любила (Чуб., V, 1874, 424); [Принцеса:] Візьміть моє червоне покривало, не день, не два його я шовком шила, а золотом рубила у неволі (Л. Укр., II, 1951, 211). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 892.

  1. рубити—рублю рубиш мн.i рублять недок.i перех.i Пдшивати заломивши край тканини пдрублювати....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. рубити—рубити дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
  3. рубити—Рубити блю биш блять...Правописний словник Голоскевича
  4. рубити—подрубать делать подрубку на ткани...Сербско-русский словарь
  5. рубити—працювати...Словник галицьких говірок
  6. рубити—ПДРУБЛЮВАТИstrong шити пдгинаючи край чогось ПДШИВАТИstrong ОБРУБЛЮВАТИstrong РУБИТИstrong розм. Док. пдрубитиstrong пдшитиstrong обрубитиstrong. Подолки чоловчо та жноч...Словник синонімів української мови
  7. рубити—РУБИТИ рублю рубиш мн. рублять недок. що. Пдшивати заломивши край тканини пдрублювати. Не жаль мен хустиночки що рубила А жаль мен Василини що врно любила П. Чубинський[...Словник української мови у 20 томах
  8. рубити—рублю рубиш мн. рублять недок. перех. Пдшивати заломивши край тканини пдрублювати....Толковый словарь украинского языка
  9. рубити—обрубать обшивать через край обмтывать...Українсько-російський словник